ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
21 лютого 2017 року № 826/6225/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Київської міської ради
прозобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради про зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем клопотання позивача від 13.01.2016 в порядку ст. 118 Земельного кодексу України не було розглянуто належним чином, а в порушення вимог чинного законодавства було направлено на розгляд до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, надав письмові заперечення та адміністративний позов, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що оскільки позивачем у поданому ним в порядку ст. 118 Земельного кодексу України клопотанні не було визначено бажане місце розташування земельної ділянки, воно не підлягало розгляду по суті , з огляду на що проект відповідного рішення Київської міської ради не готувався та на розгляд Київської міської ради не передавався.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час судового розгляду справи, суд,-
13.01.2016 ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради з клопотанням в порядку статті 118 Земельного кодексу України, в якому просив виділити йому земельну ділянку орієнтовним розміром до 0,10 га в межах міста Києва з цільовим призначенням для індивідуального гаражного будівництва та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки.
Заступником директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на виконання доручення заступника міського голови - секретаря Київської міської ради №08/М-996 від 05.02.2016 розглянуто клопотання позивача від 13.01.2016 та листом від №057022-08/М-996-2981 від 24.03.2016 повідомлено, що зазначене клопотання не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а саме відсутні графічні матеріали із зазначеною конкретною земельною ділянкою, а тому звернення не підлягає розгляду по суті.
ОСОБА_1 вважаючи, що Київською міською радою його клопотання від 13.01.2016 в порядку ст. 118 Земельного кодексу України мало бути розглянуто, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується і це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Згідно із статтею 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
У статті 143 Конституції України зазначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Так, відповідно до пункту "б" частини першої статті 9 Земельного кодексу України до повноважень, зокрема, Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частинами третьою та четвертою вказаної статті встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Статтею 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до частини першої статті 59 зазначеного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно зі статтею 140 Конституції України, особливості здійснення місцевого самоврядування в місті Києві та місті Севастополі визначаються окремими законами України.
Зокрема, згідно з пунктом 2 частини першої статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України, Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
Для визначення порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність із земель комунальної власності Київська міська рада рішенням «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві» № 63/9120 від 28.02.2013 затвердила Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві.
Пунктом «в» частини третьої статті 1 розділу 1 вказаного Порядку встановлено, що його дія поширюється на випадки надання (передачі) Київською міською радою земельних ділянок із земель комунальної власності безоплатно у власність громадянам, а також у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки).
Статтею 21 розділу 7 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради №63/9120 від 28.02.2013 визначено порядок отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою у випадках передачі громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва.
Частиною четвертою статті 21 розділу 7 вказаного Порядку визначено, що Секретаріат Київської міської ради разом з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київської міської ради у день надходження клопотання або протягом наступного робочого дня надсилає його через приймальню Київської міської ради з земельних питань для опрацювання до Департаменту земельних ресурсів.
Положенням про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджене рішенням Київської міської ради №182/342 від 19.12.2002, визначено, що Департамент земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (пункт 1.1 Положення), розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок в користування, вилучення земельних ділянок; продажу земельних ділянок у власність; викупу земельних ділянок для суспільних потреб міста; звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; встановлення та зміни межі районів у місті, в порядку, встановленому законодавством України (пункт 3.11 Положення).
Таким чином, суд зазначає, що Київська міська рада делегувала повноваження щодо розгляду заяв на приватизацію земельних ділянок та виготовлення проектів рішень Департаменту земельних ресурсів, який на момент подання позивачем клопотання, був структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Згідно з пунктом 5 статті 21 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради №63/9120 від 28.02.2013, у разі невідповідності клопотання та складу доданих до нього документів вимогам цього Порядку клопотання по суті не розглядається Департаментом земельних ресурсів, про що громадянин інформується відповідним листом протягом семи робочих днів з дня надходження клопотання з секретаріату Київської міської ради. У цьому разі громадянин або його уповноважена особа отримують додані до клопотання документи у Департаменті земельних ресурсів для приведення їх у відповідність до вимог цього Порядку, а при отриманні документів на звороті клопотання громадянином або уповноваженою ним особою робиться відповідна відмітка з описом отриманих документів, яка скріплюється підписом громадянина або уповноваженої ним особи із зазначенням дати отримання документів. Після приведення документів, що були додані до клопотання, у відповідність до вимог цього Порядку громадянин подає клопотання до Київської міської ради в порядку, встановленому цією статтею.
Отже, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) після отримання клопотання від особи, яка бажає отримати безоплатно земельну ділянку, має можливість повернути документи на доопрацювання, або ж, в разі прийняття, розглянути та підготувати відповідний проект дозволу на розроблення документації із землеустрою (або ж проект відмови у наданні такого дозволу).
Клопотання позивача від 13.01.2016 в порядку ст. 118 Земельного кодексу України було передане до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який за результатами розгляду повідомив листом № 057022-08/М-996-2981 від 24.03.2016 про невідповідність складу доданих до клопотання документів, а саме: відсутності графічних матеріалів із зазначеною конкретною земельною ділянкою.
Зазначений лист, як і дії Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивачем не оскаржуються, з огляду на що у суду, відповідно до положень статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для надання їм правової оцінки.
Пунктами 6 та 8 статті 21 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради №63/9120 від 28.02.2013 встановлено, що на підставі розробленої і погодженої документації із землеустрою або клопотання про передачу земельної ділянки без складання документації із землеустрою, крім випадків, визначених частиною п'ятою цієї статті, Департамент земельних ресурсів готує проект рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки безоплатно у приватну власність чи в оренду або про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи в оренду. Рішення приймається Київською міською радою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради з урахуванням особливостей, встановлених цим Порядком, та у строки, встановлені законодавством.
Отже, виникненню у Київської міської ради обов'язку щодо розгляду документів про надання земельної ділянки передує факт отримання нею від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проекту рішення підготовленого за результатами розгляду відповідних документів у випадку відсутності обставин передбачених пунктом 5 статті 21 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради №63/9120 від 28.02.2013.
Таким чином, враховуючи те, що за результатами розгляду Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) поданої позивачем заяви від 13.01.2016 в порядку ст. 118 Земельного кодексу України листом № 057022-08/М-996-2981 від 24.03.2016 позивача було повідомлено про невідповідності клопотання та складу доданих до нього документів вимогам Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради №63/9120 від 28.02.2013, тобто наявність обставин передбачених пунктом 5 статті 21 вказаного порядку, який позивачем оскаржено не було, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача розглянути вказане клопотання.
Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 03.12.2014 № К/800/23257/14, від 01.10.2015 № К/800/11753/14.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов