ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
19 січня 2017 року № 826/3640/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Федорчука А.Б., суддів Мазур А.С., Кобилянського К.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «АЗУР ГРУП»
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «АЗУР ГРУП» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - Відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо призначення та проведення позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «БК «АЗУР ГРУП» (код ЄДРПОУ 37312682) за наслідками якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №б/н від 15.02.2016 року, протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності №б/н від 15.02.2016 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №б/н від 15.02.2016 року;
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №б/н від 15.02.2016 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України №39/16/10/26-21/2502/02/3 від 25.02.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму 24 804,00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України №40/16/10/26-21/2502/02/3 від 25.02.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму 62 010,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що перевірка була проведена безпідставно, необґрунтовано, за відсутності представника ТОВ «БК «АЗУР ГРУП» та з перевищенням повноважень посадових осіб Відповідача. Як наслідок, прийняті спірних рішень за наслідками неправомірної перевірки є протиправними, та, крім цього, висновки щодо встановлених порушень не відповідають дійсності та спростовуються доводами, викладеними в позовній заяві.
Представник Відповідача зазначив, що перевірка проведена на підставі та у межах повноважень, передбачених чинним законодавством України. Встановлені порушення є обґрунтованими, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що за звернення ініціативної групи мешканців Голосіївського району м. Києва та за дорученням Держархбудінспекції України складено направлення на проведення перевірки від 12.02.2016 року б/н по вул. Полковника Потєхіна 9 у Голосіївському районі м. Києва. Строк направлення дійсний з 12.02.2016 року до 15.02.2016 року.
Співробітниками Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві 15.02.2016 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил замовником будівництва - Департамент господарського забезпечення Служби безпеки України та Генеральний підрядник будівництва - Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «АЗУР ГРУП», назва та місцезнаходження об'єкта будівництва «Комплексна забудова території (будівництво житлових будинків, об'єктів обслуговування житлових будинків) на вул. Полковника Потєхова, 9 у Голосіївському районі м. Києва», за результатами якого складено акт від 15.02.2016 року.
Перевіркою встановлено наступні порушення: біля в'їзду на будівельний майданчик не встановлено схему руху автотранспорту, чим порушено п.6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення»; не виконано заходи по забезпеченню кріплення стінок котловану, чим порушено вимоги п.10.2.10 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення»; не погоджено зони з постійно діючими небезпечними виробничими факторами (місця поблизу перепадів по висоті 1,3 м і більше), відсутнє сигнальне огородження зон з потенційними небезпечними виробничими факторами, чим порушено п.4.19 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення»; на будівельному майданчику місце складування арматурних каркасів розміщено не у відповідності до проекту виконання робіт (ПВР), чим порушено ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.6.3.4 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення»; на об'єкті будівництва неналежним чином ведуться загальний журнал робіт (відсутні деякі записи, під час заповнення журналу, а саме: відсутня інформація про організацію, яка розробила проектно-кошторисну документацію, не вказані акти на закриття прихованих робіт), чим порушено п.1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва».
Департаментом відносно Позивача було складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.02.2016 року, у якому були зафіксовані результати проведеної позапланової перевірки. Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було призначено на 25.02.2016 р. о 10 год. 00 хв. у приміщенні Департаменту за адресою: м. Київ, бульвар Л. Українки, 26.
Крім того, Відповідачем видано припис від 15.02.2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Згідно з вказаним приписом, Позивача зобов'язано у строк до 15.03.2016 року усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.
Листом від 15.02.2016 року Відповідачем направлено на адресу ТОВ «БК «АЗУР ГРУП» акт перевірки, припис та протокол.
В подальшому, на підставі акту перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.02.2016 року винесено постанову від 25.02.2016 року №39/16/10/26-21/2502/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано винним ТОВ «БК «Азур Груп» у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 62010 грн.
Також, Відповідачем винесено постанову від 25.02.2016 року №40/16/10/26-22/2502/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано винним ТОВ «БК «Азур Груп» у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 24804 грн.
Вважаючи протиправними дії відповідача по прийняттю спірних рішень, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про їх скасування.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР), Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-XIV (далі - Закон № 687-XIV), Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 р. № 735 (далі - Порядок № 735), Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 439/2011 (далі - Положення № 439/2011) та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, що спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів регулюються Законом № 3038-VI.
Приписами частини першої, другої статті 41 Закону № 3038-VI визначено, що Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами частини четвертої статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання статті 41 Закону № 3038-VI, Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції) (п. 1 Порядку № 553).
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень (п. 3 Порядку № 553).
Приписами пункту 7 Порядку № 553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, з-поміж інших, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до п. 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з п. п. 16-18 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.
Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
У відповідності до п. 19 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п. 20 Порядку № 553).
Згідно з пунктом 22 Порядку № 553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.
У відповідності до п. 23 Порядку № 553 інспекції ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.
Статтею першою Закону № 208/94-ВР визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Приписами абзацу третього пункту п'ятого частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР визначено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.
Порядок, який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» є Порядок № 244 (п. 1 Порядку № 244).
Штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п. 3 Порядку № 244).
Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності керівник структурного підрозділу інспекції, його заступники, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, або головний державний інспектор (далі - уповноважена посадова особа інспекції) складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п. 9 Порядку № 244).
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення (п. 15 Порядку № 244).
Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою інспекції, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи (п. 16 Порядку № 244).
За результатами розгляду справи посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов, зокрема, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу) (пп. 1 п. 22 Порядку № 244).
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред'являється інспекцією до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження», а третій - залишається в інспекції, яка винесла постанову (п. 25 Порядку № 244).
Постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону № 208/94-ВР може бути оскаржено суб'єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк інспекції, яка винесла відповідну постанову (п. 28 Порядку № 244).
Оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду (п. 29 Порядку № 244).
Щодо посилань Позивача на недоліки при проведенні позапланової перевірки та складанні протоколу, акту, припису та постанови Суд зазначає, що вони є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Так, Відповідачем у межах повноважень та на підставі приписів чинного законодавства України було здійснено позапланову перевірку Позивача.
Також слід зазначити, що Позивач в позовній заяві посилався на те, що перевірка була проведена за відсутності представника підприємства, однак Позивачем помилково було зазначено обставини які мале місце в січні 2016 року, натомість перевірка, яка є предметом спору у даній справі, відбувалась в лютому 2016 року та за присутності представника ТОВ «БК «АЗУР ГРУП» за довіреністю ОСОБА_1, що підтверджується наявними доказами в матеріалах справи (матеріали перевірки наданих відповідачем).
Крім цього, слід звернути увагу, що сам позивач зазначив у позовній заяві, що ОСОБА_1 була надана довіреність з 01.02.2016 року.
Під час перевірки, якщо підприємство не погоджується з висновками за результатом перевірки, вказані заперечення викладаються в акті перевірки, однак, жодних зауважень або заперечень товариством не викладено.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було направлено всі документи, а саме акт перевірки, припис та протоколи від 15.02.2016 року, на адресу позивача, а тому останній був обізнаний про розгляд справи щодо встановлених порушень у приміщенні інспекції.
Отже, оскільки посадові особи Інспекції були допущені до проведення перевірки, та те, що відповідно до п. 13 Порядку № 553 участь суб'єкта містобудування у разі здійснення перевірки є виключно його правом, а не обов'язком, суд не приймає до уваги зауваження позивача в цій частині.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.10.2014 р. у справі № К/800/34906/13.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині щодо визнання протиправними і необґрунтованими дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки ТОВ «БК «АЗУР ГРУП» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування припису та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п.2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.
В частині порушення п.6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення» Суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи надано роздруківку схеми руху автотранспорту на А4 з доказами розміщення вказаного листа на воротах входу на територію будівництва, водночас, вказані порушення були вже усунуті після проведення перевірки та винесення спірних постанов. Зворотного позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами.
Щодо порушення вимог п.10.2.10 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення» Суд зазначає, що посилання позивача на те, що будівництво було в період зими, а тому кріплення стінок виїмки не є обов'язковим, підтверджується п.10.2.14 та п.10.2.4 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення». Отже, вказане порушення спростовано позивачем під час розгляду справи.
В частині порушення п.4.19 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення» слід зазначити, що Позивачем не надано доказів того, що потенційно небезпечні зони мають сигнальне огородження згідно з ГОСТ 23407, а тому вказане порушення не спростовано.
Щодо порушення п.6.3.4 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення» також позивачем не спростовано, оскільки з схеми вбачається, що розміщення складування арматурних каркасів дозволено вздовж виїмки і може переміщуватись та змінюватись вздовж лінії біля виїмки, водночас з фотокопій, наданих відповідачем, вбачається, що складування арматурних каркасів було здійснено всупереч ПВР.
Крім цього, щодо порушення п.1.17 ДБН А.3.1-5.2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва» слід звернути увагу, що на кожному об'єкті будівництва належить вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4.
Водночас, як було встановлено під час проведення перевірки, що підтверджується наданими відповідачем доказами, а саме фотокопіями з наданого журналу, вказаний загальний журнал робіт не належним чином вівся та вказані порушення з цих питань позивачем не спростовані.
Таким чином, суд прийшов до висновку про обґрунтованість винесення Відповідачем оскаржуваних припису та постанов.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя А.Б. Федорчук
Судді К.М. Кобилянський
А.С. Мазур