16 лютого 2017 року м. Чернігів Справа № 825/132/17
Чернігівський окружний адміністративний суд
під головуванням судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Пархомчука Д.А.,
представника позивача Соколенка Т.В.,
представника відповідача Труби А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Профіт Груп", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Мрія" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Профіт Груп" (далі - ТОВ "Фінанс Профіт Груп"), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Мрія" (далі- третя особа, ТОВ "Бізнес Мрія") до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУДФС у Чернігівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2016 № 0003841400.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що не погоджується з висновками податкового органу щодо завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту та стверджує, що реальність господарських операцій з ТОВ "Бізнес Мрія" повністю підтверджується сукупністю усіх необхідних первинних бухгалтерських та інших документів. Більш того, у ТОВ "Фінанс Профіт Груп" на підтвердження придбаного товару є відповідний паспорт якості. Водночас відповідач свої висновки про порушення товариством вимог податкового законодавства обґрунтовує виключно наявною у нього податковою інформацією про відсутність документів, які ідентифікує товар, на основі цього робить припущення про те, що немає підтвердження реального джерела походження певного товару в обсязі, зазначеному в первинному документі та податковій накладній. При вирішенні справи представник позивача також просить суд взяти до уваги те, що реальність здійснення господарських операцій з ТОВ "Бізнес Мрія" підтверджується повним розрахунком за придбаний бензин, і задовольнити позов в повному обсязі.
На судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позивача не визнав. Вважає, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Фінанс Профіт Груп" і прийнятті оскаржуваного рішення ГУДФС у Чернігівській області діяло правомірно з дотриманням вимог чинного законодавства. Зазначив, що надані позивачем документи під час перевірки, складені формально, а паспорта якості на придбаний бензин вказують на розбіжності, що не може слугувати підставою для формування податкового кредиту.
Представник ТОВ "Бізнес Мрія" на судове засідання не з'явився, про дату, час, та місце розгляду справи належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс Профіт Груп" є юридичною особою, основним видом економічної діяльності якого (47.30) є роздрібна торгівля пальним, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
16.11.2016 на підставі вищевказаного акту перевірки, ГУ ДФС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0003841400, яким за порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України ТОВ "Фінанс Профіт Груп" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 142 963 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до адміністративного суду.
Як вбачається з акта перевірки, у травні 2016 року ТОВ "Фінанс Профіт Груп" перебувало в господарських взаємовідносинах з ТОВ "Бізнес Мрія" щодо придбання нафтопродуктів. В ході перевірки встановлено, що позивачем не надано паспорт якості та акт приймання за формою 14-НК на придбання бензину автомобільного А-92-Євро4-Е5, а наданий паспорт якості, датований датою пізнішою ніж відбулось приймання товару, у зв'язку з чим його не було прийнято до уваги. Відповідні господарські операції, на думку контролюючого органу, не підтверджуються належними документами, що ідентифікує товар, тобто немає підтвердження реального джерела походження певного товару в обсязі, зазначеному в первинному документі та податковій накладній.
Водночас позивач посилається на те, що усі первинні бухгалтерські документи, якими ТОВ "Фінанс Профіт Груп" підтверджує реальний характер здійснення господарських операцій з ТОВ "Бізнес Мрія", надані позивачем до суду при вирішенні справи.
Для цілей оподаткування, згідно п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі-ПК України), платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.
Тобто кожен платник податків зобов'язаний вести облік доходів і витрат, документів бухгалтерського обліку для підтвердження здійснення господарської операції та визначення об'єкта оподаткування.
З метою дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин в адміністративній справі суд вважає необхідним дослідити надані суду первинні бухгалтерські документи щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Бізнес Мрія" за травень 2016 року, надати оцінку висновкам акта перевірки про порушення товариством вимог п. 198.1, п.198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України і, як наслідок, заниження суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 142 963 грн., та, відповідно, правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений статтею 198 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно із п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).
На спростування висновків контролюючого органу про порушення підприємством вимог податкового законодавства позивачем суду надано ряд первинних бухгалтерських документів, які, на його думку, підтверджують правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Бізнес Мрія" за травень 2016 року.
Аналіз таких документів засвідчує, що 20.05.2016 між ТОВ "Фінанс Профіт Груп" (покупець) та ТОВ "Бізнес Мрія" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу на поставку нафтопродуктів, загальна кількість та ціна узгоджується в Додаткових угодах, Специфікаціях до цього договору. Якість товару, що поставляється, має відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам (ГОСТ) діючим на території України та підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу-виробника Товару (п.1.5 Договору). Додатковими угодами № 1 від 21.05.2016 та № 2 від 23.05.2016 до вказаного договору сторони домовилися передати та прийняти товар у тому числі Бензин автомобільний А-92 Євро 4-Е5 згідно ДСТУ 7687:2015 з присадками Keropur ENERGY концерну BASF (а.с.39-40).
Окрім того, ТОВ "Бізнес Мрія" зареєстрований, як платник податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Факт реальності виконання зазначеного договору підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання-передачі товару (а.с.42,43, 107,108, 47,49,50,52). Оплату за поставлений товар здійснено позивачем у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.117-148).
Стверджуючи про відсутність документів, які ідентифікує товар, податковий орган посилається на те, що згідно ланцюга постачання ПММ ТОВ "Бізнес Мрія" придбало у постачальників бензин автомобільного А-92-Євро4-Е5 без присадок, а ТОВ "Фінанс Профіт Груп" придбало у ТОВ "Бізнес Мрія" ПММ з присадками, в результаті чого немає підтвердження реального джерела походження (виробництва) певного товару в обсязі, зазначеному у первинному документі та податковій накладній.
Однак вказані обставини не позбавляють позивача на віднесення до складу податкового кредиту сум податку, навіть якщо з боку постачальника ТОВ "Бізнес Мрія" мають місце будь-які недоліки оформлення та складання податкової звітності.
При цьому суд зазначає, що найменування, ціна та якість придбаного позивачем товару підтверджується Додатковими угодами до договору, сертифікатом відповідності серія ВГ, зареєстрованого в Реєстрі за № UA1.035.0000967-16 (а.с. 143) та паспортом якості №1140 від 11.05.2016 на бензин А-92-Євро4-Е5 (а.с. 144).
З досліджених первинних документів, які містяться в матеріалах справи, суд встановив, що позивачем податковий облік здійснюється у відповідності до норм податкового законодавства.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії свого контрагента.
При цьому податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від додержання податкової дисципліни третіми особами, пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).
Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.
Обґрунтовуючи висновки акту відповідач зазначив, що надані до перевірки акти приймання-передачі нафтопродуктів №1 від 31.05.2016 та №2 від 31.05.2016 не відповідають затвердженій формі заповнення такого документу, а саме не містить відомостей, як передбачено формою №5-НП Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої 20.05.2008 за №281/171/578/155, у зв'язку з чим неможливо підтвердити факт приймання-передачі нафтопродуктів.
Проте вказаний висновок відповідача суд вважає необґрунтованим, оскільки Інструкція визначає певні спеціальні правила здійснення господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку суб'єктами господарювання, які займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України, недотримання вимог якої може стати підставою для притягнення до відповідальності за порушення ведення бухгалтерського обліку, проте жодним чином не може свідчити про безтоварність господарської операції з контрагентами-постачальниками.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 01.03.2016 справа № К/800/26615/15.
При вирішенні справи суд враховує, що надання правової оцінки реальності господарської діяльності повинно здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Аналізуючи представлені позивачем документи суд зазначає, що податкове законодавство не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були обов'язковими для підтвердження податкового кредиту.
Відтак підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Надані позивачем документи є первинними документами в розумінні вимог статті 9 цього Закону та у своїй сукупності повністю підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій. Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача та її основним видам.
При цьому співставленням даних, зазначених у таких документах, судом не встановлено істотних розбіжностей щодо кількості та вартості товару.
Отже, сукупність первинних, платіжних та інших документів, які зазвичай супроводжують відповідні господарські операції, підтверджує фактичне придбання позивачем товару і не дає підстав для сумніву у їх реальності.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з приписів вказаної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 16.11.2016 № 0003841400.
Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 16.11.2016 № 0003841400.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області судові витрати в розмірі 2144 (дві тисячі сто сорок чотири) грн. 45 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Профіт Груп" (код ЄДРПОУ 39562283).
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя І.І. Соломко