ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
19 січня 2017 року № 826/5157/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві
третя особа ОСОБА_2
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві (надалі - відповідач), третя особа - ОСОБА_2, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві щодо скасування реєстрації транспортного засобу ВАЗ 210994, 2011 р.в., кузов НОМЕР_2, державні номерні знаки НОМЕР_4 за ОСОБА_1 та зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві поновити реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 210994, 2011 р.в., кузов НОМЕР_2, державні номерні знаки НОМЕР_4 за ОСОБА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано скасовано реєстрацію транспортного засобу, яка належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки рішення прийнято за умов існування фактів, передбачених п.40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів.
Третя особа надала суду усні пояснення, в яких підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
Як зазначає позивач, за договором купівлі-продажу транспортного засобу №628/8046 від 20.12.2015 року ОСОБА_1 купив, а ОСОБА_2 продав автомобіль ВАЗ 210994, 2011 року випуску, кузов НОМЕР_2.
Після реєстрації транспортного засобу позивачем було отримано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 20.12.2015 року та державні номерні знаки НОМЕР_4.
Позивач зазначає, що 20.02.2016 р. належний йому транспортний засіб було вилучено працівниками поліції УВБ в м. Києві ДВБ НП України.
На адвокатський запит позивача від 24.02.2016 року №24/02-01 Регіональним сервісним центром МВС в м. Києві надано відповідь листом від 03.03.2016 року №31/26-113Аз, в якому зазначено, що станом на 02.03.2016 року згідно НАІС МВС України за ОСОБА_1 транспортний засіб ВАЗ 210994, 2011 р.в., кузов НОМЕР_2, номерні знаки НОМЕР_4 не зареєстрований.
Також, вказаним листом позивача проінформовано, що 16.01.2016 року на підставі висновку регіонального сервісного центру МВС в м. Києві у територіальному сервісному центрі №8046 було здійснено зняття з обліку у зв'язку з скасуванням реєстрації.
В матеріалах справи міститься лист від 19.01.2016 року №27/26-15, з якого вбачається, що відповідачем було повідомлено ОСОБА_1 про те, що реєстрацію спірного автомобіля на його ім'я скасовано 18.01.2016 року згідно до вимог п.40 Постанови КМУ від 07.09.1998 року №1388 «Про порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».
Не погоджуючись із прийняттям спірного рішення, вважаючи його незаконним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до Суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. №3353-XII (надалі - Закон №3353-XII).
Статтею 34 вказаного Закону визначено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлюється «Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (надалі - Порядок №1388).
Цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.
Пунктом 3 Порядку №1388 передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру МВС.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру затверджується МВС.
Відповідно до п. 40 Порядку №1388 зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в сервісному центрі МВС на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.
Дозволяється проводити огляд транспортних засобів, які знімаються з обліку, за їх місцезнаходженням з дотриманням вимог пункту 15 цього Порядку. Такий огляд оформляється відповідним актом, засвідчується підписом та скріплюється печаткою адміністратора сервісного центру МВС.
У разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, уповноважені особи сервісних центрів МВС оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів і передають усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до відповідного органу досудового розслідування. Якщо виявлено факт підроблення митних документів, їх ксерокопії з необхідним поясненням надсилаються до митних органів, у зоні діяльності яких проживають особи, за якими зареєстровані відповідні транспортні засоби.
З аналізу норм права Суд приходить до висновків, що зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в сервісному центрі МВС на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду або у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, уповноважені особи сервісних центрів МВС оформляють в установленому порядку необхідні документи, зокрема, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію).
Порядком №1388 визначено як підстави для зняття з обліку транспортних засобів, так і підстави для скасування державної реєстрації (перереєстрації).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу співробітниками територіального сервісного центру №8046 регіонального сервісного центру МВС в м. Києві проведено перереєстрацію зазначеного автомобіля з ОСОБА_2 на ОСОБА_1, видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 та номерні знаки НОМЕР_4.
Водночас, 31.12.2015 року сектором моніторингу і контролю діяльності сервісних центрів регіонального сервісного центру МВС в м. Києві, з урахуванням відомостей, викладених у листі Генеральної прокуратури України від 15.12.2015 року №17/2/4-32795-14, проведено огляд матеріалів, які стали підставою для проведення зазначеної операції.
На виконання постанови Генеральної прокуратури України від 04.01.2016 року про призначення почеркознавчої експертизи, винесеної слідчим групи слідчих Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, А.Яблонським у кримінальному провадженні, винесеному до ЄРДР №42015000000002448 від 06.11.2015 року, Київським міським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром проведено судову експертизу, про що складено висновок експерта №9/тдд від 14.01.2016 року.
Так, з висновку вбачається, що рукописні записи та підписи в графах «продавець» та «покупець» договору купівлі-продажу транспортного засобу 628/8046 від 20.12.2015 року від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконані однією особою, рукописні записи та підписи в графах «продавець» та «покупець» договору купівлі-продажу транспортного засобу 628/8046 від 20.12.2015 року від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконані ОСОБА_2.
Згідно з умовами п.6 договору купівлі-продажу транспортного засобу від 20.12.2015 року №628/8046 покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання даного договору.
В судовому засіданні третя особа зазначає, що ним здійснювався лише власний підпис в договорі купівлі-продажу, проте Судом не береться до уваги дані пояснення, оскільки в матеріалах справ міститься висновок експерта, які спростовуються пояснення третьої особи.
В матеріалах справи міститься копія Ухвали Печерського районного суду м. Києва 10 грудня 2015 року по справі № 757/46764/15-к, якою накладено арешт на автомобіль ВАЗ 210994, 2011 р.в., кузов (шасі) НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 від 24.12.2011, що належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
Суд звертає увагу, що під час розгляду справи позивачем не надано суду доказів скасування висновку експерта №9/тдд від 14.01.2016 року та скасування Ухвали Печерського районного суду міста Києва від 10.12.2015 р. про накладення арешту на транспортний засіб.
Отже, враховуючи викладене, на виконання вимог п.40 Порядку №1388 відповідачем правомірно скасовано реєстраційну операцію в територіальному сервісному центрі №8046 щодо перереєстрації автомобіля ВАЗ 210994 VIN:НОМЕР_7, номер двигуна:НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_1.
Як наслідок, не підлягає задоволенню і позовна вимога про зобов'язання Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві поновити реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 210994, 2011 р.в., кузов НОМЕР_2, державні номерні знаки НОМЕР_4 за ОСОБА_1, оскільки вона є похідною від попередньої.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, Суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук