про залишення позовної заяви без руху
20 лютого 2017 року справа № 823/288/17
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення одноразової грошової допомоги та середнього заробітку за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні, у зв'язку з скороченням;
- стягнути з управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожні повні дванадцять календарних років служби;
- стягнути з управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової (вихідної) грошової допомоги з 06 листопада 2015 року по день фактичного розрахунку.
Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду відбувається шляхом подання позовної заяви, яка має бути оформлена згідно статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху з огляду на наступне.
Так, частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.
Проте, всупереч вказаних вимог позивачем не надано копії додатків до позову для відповідача.
Крім того, пунктом 5 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Зокрема, Високий Суд вказав, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata. (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).
Суд шукає підстави для поновлення строку виключно з ініціативи та в межах доводів особи, яка подала позовну заяву. Виходячи з принципу змагальності, суд не може визнавати строк звернення до суду пропущеним з поважних причин з підстав, на які не покладається особа, яка звернулася до суду.
Якщо з наданих доказів не вбачається причин пропуску строку звернення до суду, суд залишає позовну заяву без розгляду. Водночас, якщо за обставинами справи такі причини у позивача можуть бути, суд може залишити позовну заяву без руху з мотивів неподання доказів щодо дотримання строку звернення до суду або ж відкрити провадження і з'ясувати ці обставини в попередньому судовому засіданні. Така позиція суду відповідає принципу забезпечення прав особи на доступ до судочинства.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом стала бездіяльність відповідача щодо невиплати одноразової (вихідної) грошової допомоги при звільненні позивача зі служби в органах внутрішніх справ 06.11.2015.
З адміністративним позовом позивач звернулась до суду 16.02.2017.
Відповідно до ч.1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, зокрема, і вихідна допомога, виплата якої передбачена ст. 44 цього Кодексу, провадиться в день звільнення. Якщо працівник не працював у день звільнення, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення працівником вимоги про розрахунок.
Разом з тим, в позовній заяві та доданих до неї матеріалах відсутні відомості щодо того, чи зверталась позивач із такою вимогою до відповідача.
Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Таким чином, здійснюючи, передбачене ст. 55 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Частиною 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Проте, позивачем до позовної заяви не додано доказів того, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів відповідачем. Дані обставини можливо встановити з даних особової справи позивача, її трудової книжки.
Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 99, 100, 104, 105, 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення одноразової грошової допомоги та середнього заробітку за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги - залишити без руху.
Встановити позивачу строк до 22 березня 2017 року для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали заява підлягає поверненню.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.А. Рідзель