Копія
Справа № 822/479/17
15 лютого 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.
при секретаріВарченко В.В.
за участі: представника позивача представника відповаідачаОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 м. Хмельницький до Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії, -
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача в якому просять визнати бездіяльність другого міського відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького Хмельницького міськрайонного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Хмельницької області щодо скасування арешту на 1/3 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_5 Савівна-протиправною; зобов'язати другий міський відділ державної виконавчої служби міста Хмельницького, Хмельницького міськрайонного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Хмельницької області вилучити з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження № 14325595 від 26 квітня 2016 року щодо нерухомого майна: 1/3 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_5.
Свій позов позивач мотивує тим, що 15.09.2015 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 822/3542/15 задоволено позов ДПІ у м. Хмельницькому до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення податкового боргу в сумі 117565,24 грн.
На виконання постанови суду відповідач відкрив виконавче провадження № 49854515 про стягнення з позивача коштів в сумі 117565,24 грн., в рахунок погашення податкового боргу.
Станом на 23 січня 2017 року на виконанні у відповідача перебуває зведене виконавче провадження № 5269970 до складу якого входить виконавче провадження № 49854515 про стягнення з позивача податкового боргу в сумі 117565,24 грн.
При виконанні виконавчого провадження № 49854515 22 квітня 2016 року державний виконавець відповідача наклав арешт на 1/3 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Також 21 жовтня 2016 року державний виконавець відповідача наклав арешт на паркувальні автомати в кількості 10 одиниць та провів опис терміналів цифрового самообслуговування клієнтів типу «UNIPAY», паркоматів моделі БТР 2013 року.
08 листопада 2016 року проведено експертну оцінку арештованого майна, а саме: паркоматів моделі БТР 2013 року, згідно якого їхня вартість становить 350180 грн.
Реалізація арештованих паркувальних автоматів у повному обсязі забезпечує погашення боргу в сумі 117565,24 грн., в зв'язку з чим відсутня необхідність такого заходу як арешт нерухомого майна, а саме: 1/3 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач 18 січня 2017 року звернулася до відповідача із заявою про скасування арешту накладеного на квартиру та 19 січня 2017 року отримала від відповідача відповідь про відсутність правових підстав для зняття арешту.
Бездіяльність другого міського відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького Хмельницького міськрайонного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Хмельницької області щодо скасування арешту на 1/3 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_5 є протиправною з огляду на такі обставини.
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт накладається у розмірі суми стягнення з врахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Загальна сума боргу на дату звернення позивача до відповідача про скасування арешту на 1/3 квартири складає 117565,24 грн., водночас вартість всього арештованого майна становить близько 500000 грн.
На підставі викладеного позивач вважає, що наявність арешту на паркомати загальною вартістю 350180 грн., є достатнім для забезпечення реального виконання рішення суду в зв'язку з чим відсутні необхідність у одночасному застосуванні арешту 1/3 квартири.
За таких обставин позивач вважає, що позов підлягає задоволенню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, надавши суду пояснення за змістом позову.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, надавши суду пояснення за змістом письмових заперечень, доданих до матеріалів справи.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статей 1, 2 Закону України «про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (Закон був чинний на дату виникнення відповідних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)-це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Із пояснень сторін та матеріалів справи судом встановлено, що 15.09.2015 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 822/3542/15 задоволено адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення податкового боргу в сумі 117565,24 грн.
Згідно частини 1, пункту 1 частини 2 статті 17 Закону України «про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, а саме: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду.
На виконання постанови суду відповідач на підставі виконавчого листа прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49854515 від 19.01.2016 року про стягнення з позивача коштів в сумі 117565,24 грн., в рахунок погашення податкового боргу та надано строк для самостійного виконання, тобто запропоновано сплатити борг у семиденний термін.
Відповідно до частин 1, 2 статті 57 Закону України «про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.
Оскільки позивач самостійно не виконала постанову суду, тобто не сплатила податковий борг в сумі 117565,24 грн., в строк визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання рішення суду, відповідач при виконанні виконавчого провадження ВП № 49854515, 22 квітня 2016 року наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить позивачу в тому числі і на 1/3 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборонив здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить позивачу.
Згідно частини 2 статті 17 Закону України «про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.
Відповідач в порушення вимог статті 57 Закону України «про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року у визначений нормою Закону строк не провів опис майна позивача в зв'язку із винесенням постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Закон України «про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року втратив чинність з 05 жовтня 2016 року згідно із Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року, тобто правовідносини між позивачем та відповідачем з цієї дати регулюються уже за нормами Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року.
В подальшому при виконанні постанови суду відповідач виніс постанову від 20.10.2016 року про приєднання виконавчого провадження ВП № 49854515 до зведеного виконавчого провадження ВП № 52699700.
Таким чином станом на 23 січня 2017 року на виконанні у відповідача перебуває зведене виконавче провадження ВП № 5269970 до складу якого входить виконавче провадження № 49854515 про стягнення з позивача податкового боргу в сумі 117565,24 грн.
Відповідач 21 жовтня 2016 року при виконанні зведеного виконавчого провадження ВП № 5269970 від 20.10.2016 року виніс постанову про опис та арешт майна боржника, якою описав та наклав арешт на паркувальні автомати в кількості 10 одиниць та провів опис терміналів цифрового самообслуговування клієнтів типу «UNIPAY», паркоматів моделі БТР 2013 року.
Згідно до висновку про вартість майна від 08 листопада 2016 року, підприємством «ТЗК-Експерт» проведено експертну оцінку арештованого майна, а саме: паркоматів моделі БТР 2013 року в кількості 10 одиниць.
Загальна вартість 10 паркоматів за такою оцінкою становить 350180 грн.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Частиною 1 статті 56 цього Закону визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року, арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Позивач 18 січня 2017 року звернулася до відповідача із заявою про скасування арешту накладеного на квартиру та 19 січня 2017 року отримала від відповідача відповідь про відсутність правових підстав для зняття арешту.
Разом з тим реалізація арештованих паркувальних автоматів у повному обсязі забезпечує погашення боргу в сумі 117565,24 грн., в зв'язку з чим відсутня необхідність такого заходу як арешт нерухомого майна, а саме: 1/3 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Крім того як встановлено в судовому засіданні із пояснень сторін та матеріалів справи, реалізація арештованих паркувальних автоматів у повному обсязі забезпечує також погашення боргу за зведеним виконавчим провадженням за яким стягненню підлягає сума боргу в розмірі 332916,18 грн.
Вартість всього арештованого майна за зведеним виконавчим провадженням становить близько 500000 грн., що набагато перевищує обсяг вимог за таким виконавчим провадженням.
Вказана обставина не заперечується поясненнями представника відповідача та наданими доказами, оскільки як зазначено вище у мотивувальній частині постанови суду відповідач в порушення вимог статті 57 Закону України «про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року не провів опис та оцінку арештованого майна у визначений нормою Закону строк у зв'язку із винесенням 22.04.2016 року постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що наявність арешту на паркомати загальною вартістю 350180 грн., є достатнім для забезпечення реального виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду, а також зведеного виконавчого провадження, в зв'язку з чим відсутня необхідність у одночасному застосуванні арешту 1/3 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та паркоматів.
За таких обставин суд вважає, що необхідно визнати протиправною бездіяльність другого міського відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького Хмельницького міськрайонного управління юстиції щодо скасування арешту на 1/3 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_5 та зобов'язати другий міський відділ державної виконавчої служби міста Хмельницького Хмельницького міськрайонного управління юстиції вилучити з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження № 14325595 від 26 квітня 2016 року щодо нерухомого майна: 1/3 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_5.
Аналізуючи все в сукупності, враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні, тому його необхідно задовольнити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 17, 57 Закону України «про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року, ст.ст. 2, 56 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року, ст.ст. 9, 11, 86, 159 - 163, 167, 263 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність другого міського відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького Хмельницького міськрайонного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Хмельницької області щодо скасування арешту на 1/3 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_5 та зобов'язати другий міський відділ державної виконавчої служби міста Хмельницького Хмельницького міськрайонного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Хмельницької області вилучити з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження № 14325595 від 26 квітня 2016 року щодо нерухомого майна: 1/3 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_5.
В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 20.02.2017 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 20 лютого 2017 року
Суддя/підпис/В.К. Блонський
"Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський