Справа № 819/1734/16
30 січня 2017 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючої судді Білоус І.О.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до Платника податку- фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості, -
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі - Тернопільська ОДПІ, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості на суму 17 000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання в якому просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Як передбачено ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що платник податку - фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрований органами державної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа та знаходиться на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків.
Відповідно до статті 67 Конституції України та підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом..
Пунктом 6.1 статті 6 Податкового кодексу України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визнається податковим боргом.
Згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 17000,00 грн. по адміністративних штрафах та інших санкціях.
Заборгованість виникла на підставі рішення про застосування фінансових санкцій від 15.12.2015 року №000035/19-18-21-00/НОМЕР_1, винесеного на підставі Акта перевірки щодо дотримання суб'єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, яким встановлено порушення ст,. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. №481/'95-ВР (із змінами та доповненнями) - здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій.
Відповідачу виставлялась податкова вимога №7525-17 від 16.06.2016р. з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.
Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.
Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 Податкового кодексу України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України.
Таким чином, процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом. При цьому окремі процедури стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває в податковій заставі, не застосовуються, а виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків здійснюється не податковими органами, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості, а тому враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з платника податку - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Тернопільської ОДП1 податкового боргу в сумі 17000,00 грн. по адмін. штрафах та штрафних санкціях на р/р 31118106700002, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 21081103.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Білоус І.О.
копія вірна
Суддя Білоус І.О.