Справа № 819/1154/16
17 січня 2017 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючої судді Білоус І.О.
при секретарі судового засідання Риндюк В.Т.
за участю: представників сторін: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Байковецька сільська рада Тернопільського району про визнання пртиправним рішення, визнання нечинними та скасування наказів, -
Позивачі, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.
З урахуванням заяви про доповнення позовних вимог просили:
- визнати протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області щодо утримання від надання відповіді ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, при розгляді клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населеного пункту на території Стегниківської сільської ради Тернопільського району;
- зобов"язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянути заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_3 орієнтовною площею 1,8613 га, ОСОБА_4 орієнтовною площею 1,8592 га, ОСОБА_5 орієнтовною площею 1,8618 га, ОСОБА_6 орієнтовною площею 1,8523 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населеного пункту на території Стегниківської сільської ради Тернопільського району;
- визнати протиправними та скасувати наказ № 19-3517/14-16-сг від 15.08.2016 р. про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою ОСОБА_7, наказ № 19-3515/14-16-сг про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою ОСОБА_8, наказ № 19-3516/14-16-сг про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою ОСОБА_12, наказ № 3513/14-16-сг про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою ОСОБА_10.
Відповідно до статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалою без видалення до нарадчої кімнати, до участі у справі залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_10, Байковецьку сільську раду Тернопільського району.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у грудні 2015 р. позивачі звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3, орієнтовною площею 1,8613 га., ОСОБА_4 орієнтовною площею 1,8592 га., ОСОБА_5 - 1,8618 га. та ОСОБА_6 - 1,8523 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населеного пункту на території Стегниківської сільської ради Тернопільського району. Вищевказані ділянки знаходяться в межах одного масиву, якому присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1, форма власності - державна. Позивачами 13.01.2016 р. від управління Держгеокадастру отримано листи аналогічного змісту про те, що органом виконавчої влади керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішенням колегії Держземагенства України від 14.10.2014 до Стегниківської сільської ради направлено для розгляду копії поданих клопотань із додатками, однак Стегниківська сільська рада не надала відповіді.
З огляду на вищезазначене, з метою першочергового забезпечення учасників АТО та реалізації їх прав на безоплатне отримання земельних ділянок із земель запасу державної форми власності, управлінням Держгеокадастру Позивачам відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення вищезазначених земельних ділянок.
Водночас, позивач зазначає, що зазначені земельні ділянки жодному учаснику АТО, як стверджувалось управлінням Держгеокадастру, виділені не були.
З огляду на вищевказане, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 18.02.2016 р. до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно подано клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення тих самих земельних ділянок.
Позивачами 18.03.2016 р. від управління Держгеокадастру отримано відповіді ідентичного змісту про те, що органом виконавчої влади до Байковецької сільської ради направлено для розгляду копії поданих клопотань із додатками з метою висловлення позиції органу місцевого самоврядування щодо виділення земельних ділянок. Однак, Байковецька сільська рада станом на 18.03.2016 р. відповіді не надала. Тому, управлінням Держгеокадастру прийнято рішення про утримання від надання Позивачам дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок.
Не розуміючи нормативно-правового обгрунтування вищезазначеного "утримання" від надання відповіді по-суті заявленого клопотання, щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, позивачами втретє здійснено намір реалізації свого конституційного права безоплатного отримання земельної ділянки.
У квітні 2016 р. ними втретє подано клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення тієї самої земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населеного пункту на території Байковецької сільської ради Тернопільського району.
Позивачами 04.07.2016 р. від управління Держгеокадастру отримано листи від 19.05.2016 р., у яких із посиланням на Закон України "Про місцеве самоврядування", наказ Держземагенства України від 15.10.2014 № 328 та лист Байковецької сільської ради № 285 від 24.03.2015, знов повідомлено про утримання від надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Позивач вважає, що рішення Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, оформлене листом про утримання від надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є протиправним та прийняте з порушенням норм чинного законодавства України.
В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених в адміністративному позові, письмових поясненнях (а. с. 7-16; 97-98) та просив позовні їх задовольнити.
Наголосив на відсутності правових підстав, які унеможливлюють отримання позивачем дозволу на розроблення проектної документації на вказану земельну ділянку. Спірна земельна ділянка не перебуває ні у власності, ні в користуванні інших осіб, тому будь-яких перешкод для прийняття позитивного рішення немає.
Вважає, що належним способом захисту у спірних правовідносинах є прийняття судом постанови про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянути заяви позивачів.
У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнала з підстав, наведених у запереченні проти позову.
На її думку, системний аналіз статей 116, 118 ЗК України дає підстави вважати, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку. Тому не має підстав вважати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Наголосила, що з метою забезпечення прозорості земельних відносин та розширення повноважень місцевих рад, врахування позиції органів місцевого самоврядування у питаннях розпорядження землями сільськогосподарського призначення у державної власності в розрізі приписів Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та на виконання рішення колегії Держземагентства України від 14.10.2014 р., починаючи з 15.10.2014 р. Головним управлінням направляються відповідні клопотання до органів місцевого самоврядування про висловлення позиції щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, стосовно можливості подальшого надання у власність (користування) земельних ділянок на території відповідних сільських (міських, селищних) рад. З огляду на зазначене, Головним управлінням на адресу Байковецької сільської ради Тернопільського району 26.03.2016 р. за № 18/19-0.51- 4717/2-16 для розгляду скеровано відповідного листа разом із копіями представлених Позивачами документів про надання пропозицій щодо прийняття Головним управлінням наказу про відведення ділянок позивачам. Тому, зважаючи на негативну відповідь Байковецької сільської ради, представник відповідача стверджує, що управління Держгеокадастру у Тернопільській області правомірно та обґрунтовано утрималось від прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою позивачу. На підставі вищевикладеного, просила відмовити в задоволенні позову повністю.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_10 в судове засідання не прибули, подали до суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Повідомили, що вважають оскаржені рішення Головного управління Держгеокадастру Тернопільській області законними, оскільки дані накази прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не прибув. Подав до суду заяву в якій повідомив, що Байковецька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Стегниківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області. На адресу Байковецької сільської ради 23.03.2016 р. (вх. № 269) надійшов лист Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 18-19-0.51-4717/2-16 від 26.02.2016 р. про надання пропозиції щодо можливості прийняття наказу про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Стегниківської сільської ради із врахуванням статті 118 Земельного Кодексу України ОСОБА_3 - орієнтовною площею 1,8613 га., ОСОБА_4 - орієнтовною площею у ,8592 га., ОСОБА_6 - 1,8523 га., та ОСОБА_5 В.3. - орієнтовною площею 1,8618 га.
На виконання згаданого листа Головному Управлінню Держгеокадастру у Тернопільській області Байковецькою сільською радою надано відповідь № 285 від 27.03.2016 р., згідно якої Байковецька сільська рада пропонує відмовити ОСОБА_3 ОСОБА_4.ОСОБА_6, та ОСОБА_5 у наданні дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою.
28.09.2016 р. вх. № 1345 на адресу Байковецької сільської ради надійшов лист Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 18-19-0.51-14487/2-16 від 20.09.2016 р. про надання пропозиції щодо можливості прийняття наказу про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Байковецької сільської ради із врахуванням статті 118 Земельного Кодексу України жителям Байковецької об'єднаної територіальної громади ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_10
У відповідь, Байковецькою сільською радою запропоновано надати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність жителям с. Дубівці Байковецької сільської ради ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 Тому, вважає оскаржені накази № 19-3517/14-16-сг, № 19-3515/14-16-сг, № 19-3516/14-16-сг, № 19-35 13/14-16-сг, від 15.08.2016 р. про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача законними та такими, що не підлягають до скасування.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, які є в матеріалах адміністративної справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що у грудні 2015 р. позивачі звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3, орієнтовною площею 1,8613 га., ОСОБА_4 орієнтовною площею 1,8592 га., ОСОБА_5 - 1,8618 га. та ОСОБА_6 - 1,8523 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населеного пункту на території Стегниківської сільської ради Тернопільського району. Вищевказані ділянки знаходяться в межах одного масиву, якому присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1, форма власності - державна.
Позивачами 13.01.2016 р. від управління Держгеокадастру отримано листи. В них вказано, що органом виконавчої влади, керуючись Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні ", рішенням колегії Держземагенства України від 14.10.2014 р., до Стегниківської сільської ради направлено для розгляду копії поданих клопотань із додатками. Відповіді Стегниківська сільська рада на таке звернення не надала. Разом з тим зазначено, що, враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України ви 19.08.2015 р. № 898-р " Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками ", першочерговим завданням управління Держгеокадастру є забезпечення земельними ділянками громадян України, військовослужбовців ЗСУ, МВС України, СБУ та інших військових формувань, створених відповідно до Закону, які беруть (брали) участь у виконанні завдань щодо здійснення антитерористичної операції у східних та південно-східних областях України (учасників АТО).
З вищезазначених підстав, управлінням Держгеокадастру позивачам відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки (а. с. 42-45).
Позивачі 18.02.2016 р. повторно звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області із заявою, у якій просили розглянути і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1, 8613 га., 1, 8592 га., 1,8618 га., 1,8523 га., для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Стегниківської сільської ради Тернопільської області (а. с. 17-20).
До клопотань додавалися копії паспорта (а. с. 25, 27- 28, 30, 32), копію карток фізичних осіб - платників податків про одержання ідентифікаційного номера (а. с. 26, 29,31,33), викопіювання бажаних місць розташування земельних ділянок (а. с. 21-24).
Позивачами 18.03.2016 р. від управління Держгеокадастру отримано відповіді ідентичного змісту у яких повідомлено, що відповідач утримується від прийняття наказів про надання Позивачам дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок (листи від 18.03.2016 р. № 31-19-0.51-6005/2-16 (а.с.46), від 18.03.2016р. № 31-19-0.51-6008/2-16 (а.с.47), 19.05.2016 р. № 31-19-0.51-9293/2-16 (а.с.48) та 19.05.2016 р. № 31-19-0.51-9295/2-16 (а.с.49)).
Підставою такого рішення зазначено, що органом виконавчої влади, керуючись Закону України " Про місцеве самоврядування ", відповідно до наказу Держземагенства України від 15.10.2014 № 328, яким введено в дію рішення колегії Держземагенства України від 14.10.2014 р. до Байковецької сільської ради направлено для розгляду копії поданих клопотань із додатками, з метою висловлення позиції органу місцевого самоврядування щодо виділення земельних ділянок. Однак, від Байковецької сільської ради, станом на 18.03.2016 р., відповіді не надходило.
У квітні 2016 р. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Управління Держгеокадастру втретє подано клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3, орієнтовною площею 1,8613 га., ОСОБА_4 орієнтовною площею 1,8592 га., ОСОБА_5 - 1,8618 га. та ОСОБА_6 - 1,8523 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населеного пункту на території Байковецької сільської ради Тернопільського району.
Позивачами 04.07.2016 р. від управління Держгеокадастру отримано листи від 19.05.2016 р., у яких із посиланням на Закон України " Про місцеве самоврядування ", наказ Держземагенства України від 15.10.2014 № 328 та лист Байковецької сільської ради № 285 від 24.03.2015, знов повідомлено про утримання від надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Підставою такого рішення зазначено що, у відповідності до Закону України " Про місцеве самоврядування ", відповідно до наказу Держземагенства України від 15.10.2014 р. № 328, яким введено в дію рішення колегії Держземагенства України від 14.10.2014 р. до Байковецької сільської ради направлено для розгляду копії поданих клопотань із додатками, з метою висловлення позиції органу місцевого самоврядування щодо виділення земельних ділянок.
У відповідь, надійшов лист № 285 від 24.03.2016 р., в якому повідомлено, що згідно із поданими графічними матеріалами, місце розташування бажаних земельних ділянок знаходиться на одному масиві, який при паюванні був виведений із загальної площі земель, тому урожайність сільськогосподарських культур на ньому буде дуже низькою.
Також вказано, що у селі Стегниківці Тернопільського району 19.03.2016 р. проведено збори громади, на яких вирішувалося питання використання зазначеної земельної ділянки для її потреб, оскільки на даній земельній ділянці проводилися попередні геологорозвідувальні роботи і виявлено великі поклади піску. Громада вимагає використання зазначеної земельної ділянки для потреб Об"єднаної територіальної громади Байківецької сільської ради, шляхом залучення інвесторів для використання природних ресурсів, що дасть додаткові надходження до місцевого бюджету та можливість використовувати кошти для розвитку інфраструктури населених пунктів. (а. с. 49).
На підставі зазначеного, Байковецька сільська рада запропонувала відмовити ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_6, та ОСОБА_5 у наданні дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою.
Не отримавши ані рішення про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, ані відмови у наданні таких дозволів, позивачі, на підставі ч. 7 ст. 118 ЗК України уклали договори на виконання землевпорядних робіт по розробці проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок № 36 07/16 від 29.07.2016 р. (а. с. 34-35), № 39 07/16 від 29.07.2016р. (а. с. 36-37), № 37 07/16 від 29.07.2016 р. (а. с. 38-39), № 38 07/16 від 29.07.2016 р. (а. с. 40-41), про що повідомили 29.07.2016 р. відповідача.
Судом також встановлено, та підтверджується матеріалами даної адміністративної справи, а саме копіями наказів ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області (а. с. 50-53), що відповідними наказами від 15.08.2016 р. ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області надано дозвіл на розроблення проекту із землеустрою ОСОБА_7 № 19-3517/14-16 сг (а. с. 50), ОСОБА_8 № 19-3515/14-16 сг (а. с. 51), ОСОБА_13 № 19-3516/14-16 сг (а. с. 52), ОСОБА_10 № 3513/14-16 сг (а. с. 53).
У вищезазначених наказах ідеться про надання земельної ділянки в межах одного масиву, якому присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1, форма власності - державна.
Позивачі, вважаючи, що такими рішеннями відповідача порушено принцип рівності, встановлений ст. 24 Конституції України, не погодились із ними та звернулися до суду за захистом своїх прав.
При вирішенні справи та прийнятті постанови суд застосовує такі положення чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено статтею 118 ЗК України.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Приписами ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Частиною 4 ст. 122 ЗК України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
З системного аналізу змісту вищезазначених норм, які регулюють спірні правовідносини, вбачається, що, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідач має прийняти одне з таких рішень: або наказ про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, або рішення про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням конкретних причин відмови, які передбачені частиною сьомою статті 118 ЗК України.
Судом встановлено, та не заперечується сторонами у справі, відтак, в силу ч. 2 ст. 72 КАС України не підлягає доказуванню, що заявлені позивачами розміри земельних ділянок відповідають нормі, передбаченій ЗК України, подані документи за змістом та кількістю відповідають переліку, наведеному у статті 118 ЗК України. Тобто, позивачами виконано вимоги, встановлені даною статтею щодо повноти та відповідності поданих разом із заявами документів.
Однак, як встановлено судом, та не заперечується сторонами у справи, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області за наявності претендентів на земельну ділянку під кадастровим намером НОМЕР_1 у період з лютого 2016 р. по серпень 2016 р. утримувалося від прийняття рішення, передбаченого ч. 7 ст. 118 ЗК України, щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, за заявами, які подавалися позивачами.
Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 15.10.2014 р. № 328 введено в дію рішення колегії Держземагентства України № 2/1 від 14.10.2014 р. " Про обов'язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності " . Даним рішенням колегії дійсно передбачено направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної форми власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою.
Проте, як вбачається зі змісту пункту 2.2 вищезазначеного рішення, орган місцевого самоврядування протягом 10 календарних днів з дня отримання запиту письмово має висловити свою позицію із зазначеного питання, відсутність протягом зазначеного строку мотивованих заперечень є мовчазною згодою на надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою. З пункту 2.3 рішення слідує, що орган місцевого самоврядування може заперечити стосовно надання дозволу на розроблення документації із землеустрою лише з підстав, визначених ч. 7 ст. 118 ЗК України. Якщо заперечення органу місцевого самоврядування суперечать вимогам чинного законодавства, то головні управління Держземагентства в областях мають забезпечити у встановленому порядку розгляд клопотань заявників з урахуванням зазначених обставин (пункт 2. 4 рішення).
Тобто, у разі, якщо підстави заперечень, які надаються органом місцевого самоврядування на виконання рішення № 2/1 від 14.10.2014 р. не ґрунтуються на підставах, визначених ч. 7 ст. 118 ЗК України, головне управління Держземагенства не може застосовувати їх, як підставу для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Як встановлено судом, відповідачем надіслано до Стегниківської сільської ради для розгляду копії поданих клопотань із додатками.
Проте, у встановлений термін погодження Стегниківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області на адресу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області не надійшло. Відтак, у розумінні пункту 2.2 Рішення № 2/1, відсутність протягом зазначеного строку мотивованих заперечень вважається мовчазною згодою на надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою.
Разом з тим, керуючись розпорядженням Кабінету Міністрів України ви 19.08.2015 № 898-р " Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками ", відповідач у відповіді від 13.01.2016 р. на подані позивачами заяви зазначає, що першочерговим завданням управління Держгеокадастру є забезпечення земельними ділянками громадян України, військовослужбовців ЗСУ, МВС України, СБУ та інших військових формувань, сворених відповідно до Закону, які беруть (брали) участь у виконанні завдань щодо здійснення антитерористичної операції у східних та південно-східних областях України (учасників АТО).
В той же час, як встановлено судом, та не заперечується сторонами, як станом на момент надання такої відповіді, так і станом на час розгляду даної справи, зазначені земельні ділянки жодному учаснику АТО не виділені.
Натомість, суд зазначає, що законодавство України, яке регулює спірні правовідносини, не передбачає першочергове право учасників АТО на надання їм у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства порівняно з іншою категорію громадян. Надання таким громадянам земельних ділянок даної категорії земель здійснюється у загальному порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України. Жодний нормативний акт не вводить будь-яких обмежень у даному питанні відносно іншої категорії громадян, які не мають статусу учасника АТО, у тому числі обмежувати ці права у той спосіб і з тих підстав, як це здійснено відповідачем у листі-відмові від 13.01.2016 р.
Таким чином, аналізуючи зазначені у наданих позивачам відповідях від 13.01.2016 р. підстави відмови, а саме, ненадання Стегниківською сільською радою Тернопільського району відповідного погодження у 10-ти денний строк та першочерговість забезпечення учасників АТО земельними ділянками, суд приходить до висновку, що вони не відповідають підставам, передбаченим ч. 7 ст. 118 ЗК України, відтак не можуть вважатись законними у розумінні вказаних приписів ЗК України.
Перевіряючи на правомірність та законність фактичні підстави утримання від прийняття рішення за поданими позивачами клопотаннями, зазначені у відповідях від 18.03.2016 р. та 19.05.2016 р. судом встановлено наступне.
Як встановлено судом, фактичною підставою, якою відповідачем вмотивовано утримання від прийняття наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, за результатами поданих повторно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 18.02.2016 р. до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області клопотаннь, знов зазначено, що погодження Байківецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (у зв'язку із об'єднанням територіальних громад сіл Байківці, Дубівці, Лозова, Стегниківці, Шляхтинці) на адресу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області не надійшло.
Як зазначалося вище, у розумінні пункту 2.2 Рішення № 2/1, відсутність протягом зазначеного строку мотивованих заперечень є мовчазною згодою з боку органу місцевого самоврядування на надання дозволу щодо розроблення відповідної документації із землеустрою.
Судом також встановлено, що підставою, якою відповідачем у відповіді від 19.05.2016 р. вмотивовано утримання від прийняття наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, за результатами поданих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 клопотань вказано, що Байковецька сільська рада запропонувала відмовити ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_6, та ОСОБА_5 у наданні дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою.
Органом місцевого самоврядування, у даному випадку, така позиція обґрунтована тим, що відповідно до поданих графічних матеріалів, місце розташування бажаних земельних ділянок знаходиться на одному масиві, який при паюванні був виведений із загальної площі земель, тому урожайність сільськогосподарських культур на ньому буде дуже низькою.
Крім того, наголошено, що у селі Стегниківці Тернопільського району 19.03.2016 р. проведено збори громади, на яких вирішувалося питання використання зазначеної земельної ділянки для потреб громади, оскільки на даній земельній ділянці проводилися попередні геологорозвідувальні роботи і виявлено великі поклади піску. Громада вимагає використання зазначеної земельної ділянки для потреб Об"єднаної територіальної громади Байковецької сільської ради, шляхом залучення інвесторів для використання природних ресурсів, що дасть додаткові надходження до місцевого бюджету та можливість використовувати кошти для розвитку інфраструктури населених пунктів. (а. с. 49).
Як зазначалося вище, орган місцевого самоврядування може заперечити стосовно надання дозволу на розроблення документації із землеустрою лише з підстав, визначених ч. 7 ст. 118 ЗК України.
У даному випадку, співставляючи підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, визначені ч. 7 ст. 118 ЗК України, та обгрунування позиції щодо спірних земельних ділянок, визначені Байківецькою сільською радою, суд приходить до висновку, що такі заперечення не відповідають підставам, визначеним ч. 7 ст. 118 ЗК України.
У такому випадку, суд вважає, що відповідачем не може прийматись, ані відсутність відповіді з боку органу місцевого самоврядування, ані заперечення Байківецької сільської ради, надані у спірному випадку, як підстава для утримання від надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або наданні мотивованої відмови у його наданні.
Аналізуючи спосіб реалізації відповідачем - суб'єктом владних повноважень наданих йому законом повноважень, шляхом утримання від вирішення питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у відповідях 18.03.2016 р. та 19.05.2016 р. суд прийшов до наступних висновків.
Як зазначалося вище, ст. 7 ст. 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, а рішення приймати обґрунтовано.
Як встановлено судом, у спірному випадку у відповідача були відсутні фактичні підстави для утримання від надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або наданні мотивованої відмови у його наданні.
Відповідно до статей 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель; земельне законодавство базується на принципі забезпечення гарантій прав на землю.
Суд звертає увагу, що органи державної влади не можуть безпідставно приймати рішення, що пов'язані з обмеженням реалізації певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, відстрочувати термін реалізації права на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Це є " гарантією стабільності суспільних відносин " між органами державної влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з конституційним принципом, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3 Конституції України).
Відтак, за результатами розгляду клопотань позивачів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, належним способом реалізації владних управлінських функцій відповідачем є або видання наказу про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, або прийняття рішення про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням конкретних причин відмови, які передбачені ч. 7 ст. 118 ЗК України.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач, як суб'єкт владних повноважень, утримуючись від прийняття рішення діяв не у межах повноважень та не у спосіб, визначений Конституцією та ЗК України.
Таким чином, проаналізувавши фактичні підстави, зазначені у відповідях, наданих позивачам за результатами поданих ними клопотань та перевіривши їх доказами, враховуючи, що при прийнятті таких рішень відповідач діяв не у межах повноважень та не у спосіб, визначений Конституцією та ЗК України, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті статті 2 КАС України, відповідачем допущено порушення прав, свобод та інтересів позивачів та не доведено правомірності рішення утриматись від надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1, 8613 га., 1,8592 га., 1,8618 га., та 1,8523 га. для ведення особистого селянського господарства на території АДРЕСА_1 що свідчить про обґрунтованість позовних вимог у частині визнання протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області щодо утримання від надання відповіді позивачам за поданими ними клопотаннями.
Як зазначалося вище, та встановлено судом, відповідачем не досліджувався пакет документів, поданих позивачем для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Стегниківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, та рішення на підставі цих документів у порядку, визначеному законом, не приймалось, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний повторно розглянути вищезазначені заяви з доданими до неї документами та прийняти рішення у відповідності до діючого законодавства. Відтак, позовна вимога про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянути заяви ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_5, ОСОБА_6 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність підлягає до задоволення.
Визначаючись щодо позовної вимоги про визнання протиправними та скасування наказів № 19-3517/14-16-сг від 15.08.2016 р. про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою ОСОБА_7, наказ № 19-3515/14-16-сг про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою ОСОБА_8, наказ № 19-3516/14-16-сг про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою ОСОБА_13, наказ № 3513/14-16-сг про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою ОСОБА_10, суд виходить з наступного.
Як встановлено судом, утримуючись від прийняття рішення щодо надання земельної ділянки під кадастровим номером НОМЕР_1 щодо позивачів, та будучи повідомленими позивачами, що вони у порядку передбаченому ч. 7 ст. 118 ЗК України приступили до етапу розробки проекту землеустрою, відповідач, наказами від 15.08.2016 р. надав дозвіл на розроблення проекту із землеустрою ОСОБА_7 № 19-3517/14-16 сг (а. с. 50), ОСОБА_8 № 19-3515/14-16 сг (а. с. 51), ОСОБА_13 № 19-3516/14-16 сг (а. с. 52), ОСОБА_10 № 3513/14-16 сг (а. с. 53) щодо цієї ж земельної ділянки.
Рішенням Європейського Суду з прав людини від 26.03.2013 р. у справі Рисовський проти України, Європейський Суд зауважив, що державні органи, які не впроваджують або недотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії п.74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" п.58, а також рішення у справі " Ґаші проти Хорватії" заява № 32457/05, п. 40, від 13.12. 2007 р., та у справі " Трґо проти Хорватії" заява № 35298/04, п.67, від 11.0-6. 2009 р.).
Зважаючи на вищезазначене, суд вважає, що очікування позивачів на розгляд їх клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в порядку черговості, та отримання позитивного рішення по поданих клопотаннях були правомірними.
В той же час за наявності претендентів на одну земельну ділянку під кадастровим номером НОМЕР_1 виконавчий орган державної влади в одному випадку, у період з лютого 2016 року по серпень 2016 р., незаконно зволікав у прийнятті рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а в іншому, у серпні 2016 р., надав вказаний дозвіл щодо тієї ж земельної ділянки третім особам.
Статтею 24 Конституції України регламентовано, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Як вбачається, станом на 15.08.2016 р., органом місцевого самоврядування, погоджено надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_7, а управлінням Держгеокадастру задоволено клопотання цих осіб, посилаючись позицію органу місцевого самоврядування, наявність або відсутність якої не є підставою ані для задоволення ані для відмови у задоволенні відповідного клопотання у розумінні ЗК України.
Відтак, суд приходить до висновку, що накази про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою ОСОБА_7, № 19-3515/14-16-сг про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою ОСОБА_8, № 19-3516/14-16-сг про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою ОСОБА_12, № 3513/14-16-сг про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою ОСОБА_10, прийняті всупереч порядку черговості та з порушенням рівності перед законом, визначеним ст. 24 Конституції України та не відповідає критеріям, встановленим статтею 2 КАС України, а саме без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, відтак, підлягає до скасування.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що поданий позов підлягає до задоволення у порядку і спосіб, визначений позивачами у поданій позовній заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачами сплачено судовий збір при поданні позовної заяви до Тернопільського окружного адміністративного суду в розмірі 2204,80 грн. згідно з квитанціями № 0.0.620206427.1 від 20.09.2016 року (а. с. 3), № 0.0.620210188.1 від 20.09.2016 р.,(а. с. 4), № 0.0.620208735.1 від 20.09.2016 р. (а.с.5), та № 0.0.620211595.1 від 20.09.2016 р. (а.с.6).
Оскільки позовні вимоги позивачів задоволено, сума сплаченого ними судового збору у розмірі 2204, 80 грн. підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області щодо утримання від надання відповіді ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, при розгляді клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населеного пункту на території Стегниківської сільської ради Тернопільського району.
3. Зобов"язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянути заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_3 орієнтовною площею 1,8613 га, ОСОБА_4 орієнтовною площею 1,8592 га, ОСОБА_5 орієнтовною площею 1,8618 га, ОСОБА_6 орієнтовною площею 1,8523 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населеного пункту на території Стегниківської сільської ради Тернопільського району.
4. Визнати протиправними та скасувати наказ № 19-3517/14-16-сг від 15.08.2016 р. про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою ОСОБА_7, наказ № 19-3515/14-16-сг про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою ОСОБА_8, наказ № 19-3516/14-16-сг про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою ОСОБА_13, наказ № 3513/14-16-сг про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою ОСОБА_10.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 2 204, 80 ( дві тисячі двісті чотири грн. 80 коп.)
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 23.01.2017 р.
Головуючий суддя Білоус І.О.
копія вірна
Суддя Білоус І.О.