20 лютого 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/2412/16
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ясиновського І.Г.,
за участю: секретаря судового засідання - Лисака С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
28 грудня 2016 року позивач Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі також - відповідач) про стягнення коштів з рахунків платника за податковим боргом у розмірі 8862,40 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем зберігається податковий борг з єдиного податку в розмірі 8862,40 грн, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області як платник єдиного податку третьої групи.
Щодо виникнення заборгованості з єдиного податку.
Відповідачем допущено приріст заборгованості з єдиного податку внаслідок несплати самостійно визначених зобов'язань за поданою до контролюючого органу податковою декларацією з єдиного податку фізичної особи-підприємця № 1600016025 від 05 лютого 2016 року (а.с. 8).
Відповідно до пункту 291.3. статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються, зокрема, на такі групи платників єдиного податку як третя група - фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи-суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
Пунктом 293.3 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 2 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;
2) 4 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Згідно з пунктом 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Пунктами 295.3 - 295.4 статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
Як слідує з матеріалів справи, відповідачем до контролюючого органа подано податкову декларацію платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за 2015 рік від 05 лютого 2016 року № 1600016025, якою самостійно визначено суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 12 - рядок 13), у розмірі 8862,40 грн.
Судом встановлено, що у строки, встановлені Податковим кодексом України, грошове зобов'язання з єдиного податку в добровільному порядку фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не сплачене.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Сума узгодженого грошового зобов'язання, визначена вищезазначеною податковою декларацією, у встановлений діючим законодавством строк відповідачем не сплачена, а тому набула статусу податкового боргу, розмір якого складає 8862,40 грн.
Згідно положень статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. У разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем 27 квітня 2016 року винесено податкову вимогу № 887/17 (а.с. 9), яка направлялась відповідачу засобами поштового зв'язку, проте повернулась відправнику через закінчення терміну зберігання.
Доказів оскарження вказаної податкової вимоги суду не надано.
Відповідно до підпунктів 20.1.19 та 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Отже, позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) кошти на погашення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 8862 (вісім тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок на р/р 31417699700002, код бюджетної класифікації платежу 18050400, одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови складено 22 лютого 2017 року.
Суддя І.Г. Ясиновський