16 лютого 2017 р. Справа №818/89/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколова В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Дахна В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/89/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУНП в Сумській області) про зобов'язання внести зміни підстав звільнення зі служби в органах поліції ОСОБА_1 в наказі №314 о/с від 27.10.2016, вказавши звільнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, сімейними обставинами, вирішив звільнитися з органів внутрішніх справ, про що подав рапорт на ім'я начальника ГУНП в Сумській області. Відповідно до оскарженого наказу з 25 жовтня 2016 року звільнений зі служби в поліції відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням).
10.11.2016 позивач отримав постанову № 8 військово-лікарської комісії ДУ ТМО МВС України по Сумській області, відповідно до якої має захворювання, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Згідно з цією постановою та на основі ст. 39 «б», 48 «б» гр.1 Наказу МВС України № 85 від 06.02.2001 на момент фактичного звільнення 25.10.2016 - непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
Таким чином, за станом свого здоров'я позивач має право на пільги, але, за його твердженням, звільнивши з органів поліції по п. 7 ч. 1 cт. 77 Закону України «Про національну поліцію» відповідач позбавив його соціальних пільг та гарантій.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.24) та зазначив, що позивач подав рапорт про звільнення з органів поліції мотивуючи це власним бажанням і був звільнений за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Дійсно, постановою ВЛК ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час на момент фактичного звільнення 25.10.2016. Однак, такий висновок зроблено ВЛК лише 10.11.2016, тобто вже після звільнення позивача.
Суд, заслухавши позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 наказом начальника Роменського міськрайвідділу внутрішніх справ УМВС України у Сумській області № 151 о/с від 08.10.1993, після служби в армії, з 7 жовтня 1993 року прийнятий на роботу на посаду міліціонера-кінолога взводу патрульно-постової служби Роменського МРВВС УМВС України у Сумській області з присвоєнням спеціального звання - сержант міліції (а.с.8).
До листопада 2015 року позивач працював на різних посадах рядового складу Роменського МРВ УМВС України у Сумській області і на нього поширювалась дія Закону України «Про міліцію». В листопаді 2015 року, в зв'язку зі вступом в дію Закону України «Про національну поліцію», відповідно до ст. 17, 57 Закону ОСОБА_1 пройшов відповідну атестацію, прийняв присягу поліцейського і був переведений на службу в Роменське відділення поліції, присвоєно звання - старший сержант поліції.
25.10.2016 позивач подав рапорт про звільнення з органів поліції у зв'язку з наявністю вислуги років для призначення пенсії та після звільнення просив направити його для проходження медичної комісії (а.с.19).
За наказом начальника ГУНП в Сумській області №314о/с від 27.10.2016 ОСОБА_1 звільнений відповідно до п.7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.9).
Після звільнення позивач пройшов медичну комісію.
Відповідно до Постанови №8 військово-лікарської комісії ДУ ТМО МВС України по Сумській області від 10.11.2016 ОСОБА_1 на момент звільнення (25.10.2016) мав захворювання на гіпертонічну хворобою 2 ступеня з великим ступенем ризику, гіпертонічний криз не ускладнений, гіпертонічну ангіопатію сітківки обох очей, хронічний бронхіт в стадії ремісії. Захворювання пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ. На основі ст. 39б, 48б гр.1 Наказу МВС України № 85 від 06.02.2001 на момент фактичного звільнення 25.10.2016 позивач - непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (а.с.10).
В січні 2017 року позивач звернувся до ГУНП в Сумській області з клопотанням про внесення змін до наказу № 314 о/с від 27.10.2016 змінивши підстави звільнення. Листом №12/М-616 від 03.01.2017 ГУНП в Сумській області повідомило позивача про відсутність підстав для внесення змін до наказу про його звільнення (а.с.11).
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 61 Закону України «Про національну поліцію» не може бути поліцейським особа, яка має захворювання, що перешкоджає проходженню служби в поліції. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, затверджується Міністерством внутрішніх справ України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:
1) у зв'язку із закінченням строку контракту;
2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції;
3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції;
4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
5) через службову невідповідність;
6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
7) за власним бажанням;
8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій);
9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;
10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення;
11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Як вбачається з Постанови №8 військово-лікарської комісії ДУ ТМО МВС України по Сумській області від 10.11.2016 ОСОБА_1 на момент звільнення (25.10.2016) мав захворювання, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Таким чином, ОСОБА_1 підлягає звільненню з органів поліції відповідно до ч. 2 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» тобто, звільненню через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
ГУНП в Сумській області як суб'єкт владних повноважень не довело відсутності факту існування у позивача захворювань, пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ на момент його звільнення.
Натомість, у Постанові №8 військово-лікарської комісії ДУ ТМО МВС України по Сумській області від 10.11.2016 зазначено, що ОСОБА_1 на момент звільнення (25.10.2016) мав вказані вище захворювання.
Крім того, звільнення ОСОБА_1 з органів поліції за п. 7 ч. 1 cт. 77 Закону України «Про національну поліцію» фактично позбавляє позивача соціальних гарантій у зв'язку зі звільненням через хворобу, які передбачені Законом України «Про національну поліцію».
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про внесення змін підстав звільнення зі служби в органах поліції ОСОБА_1 в наказі №314 о/с від 27.10.2016, вказавши звільнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у сумі 640,00 грн., що підтверджується квитанцією № 54 від 23.01.2017 (а.с.3).
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Сумській області в сумі 640,00 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області внести зміни підстав звільнення зі служби в органах поліції ОСОБА_1 в наказі №314 о/с від 27.10.2016, вказавши звільнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області (код ЄДРПОУ 40108777) витрати зі сплати судового збору в сумі 640,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.М. Соколов
Повний текст постанови складено 21.02.2017 року.