ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
про залишення позовної заяви без розгляду
21 лютого 2017 року № 813/4452/16
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого - судді Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,
представника відповідача Кауфман В.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України про визнання протиправними дій, стягнення коштів,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Національного банку України, в якій просить:
-визнати дії Національного банку України в межах 2015 року (лютий) - 2015 року (вересень), бездіяльністю діючого банківського законодавства;
-стягнути кошти ОСОБА_2 в сумі 176 217,00 грн.
Ухвалою судді від 20.12.2016 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали суду від 20.12.2016 року про залишення позовної заяви без руху позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій долучено квитанцію про сплату судового збору №9 від 29.12.2016 року у сумі 1762,00 грн. та оригінали виписок, листів.
При цьому, слід зауважити, що у встановлений судом строк, який був достатнім для виправлення недоліків позовної заяви, позивачем вимоги суду, викладені в ухвалі від 20.12.2016 року у повному обсязі не виконано.
Ухвалою судді від 10.01.2017 року продовжено строк залишення позовної заяви без руху.
23.01.2017 року позивачем було усунуто недоліки зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою судді від 24.01.2017 року у даній адміністративній справі було відкрито провадження та призначено попереднє судове засідання. Хід розгляду справи відображений в увалах суду.
Розгляд справи неодноразово відкладався, з підстав, визначених ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, у попереднє судове засідання, призначене на 07.02.2017 року позивач не з'явився та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце судового засідання, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення судової повістки. Зокрема, копію ухвали про відкриття провадження у справі та витяг про процесуальні права і обов'язки згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, позивачу вручено особисто 31.01.2017 року. Водночас, від позивача на електронну адресу суду надійшла заява про перенесення слухання справи.
Суд акцентує увагу на тому, що вищевказана заява не містить підпису позивача. Більше того, жодних документів на підтвердження обгрунтованості вищевказаної заяви долучено не було.
Відповідно до п.2.2.18 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, для підтвердження офіційного статусу документів, отриманих електронною поштою, не скріплених електронно-цифровим підписом, або отриманих каналами факсимільного зв'язку, повинні бути надані (надіслані) їх оригінали. До підтвердження оригіналами такі документи мають статус інформаційних.
Відтак, суд вирішив заяву про перенесення слухання справи залишити без задоволення у зв'язку із відсутністю поважних причин та доказів на її підтвердження.
Окрім цього, суд з'ясувавши, що позивача було належним чином повідомлено про розгляд справи, неявку позивача у попереднє судове засідання 07.02.2017 року було визнано судом неповажною та відкладено розгляд справи на 21.02.2017 року.
21.02.2017 року позивач, у другій раз поспіль не з'явився у попереднє судове засідання та/чи не забезпечив явку уповноваженого представника. Проте, як свідчать матеріали справи, позивач про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно і у встановленому законом порядку. Зокрема, поштове повідомлення із судовою повісткою отримано особисто позивачем 11.02.2017 року.
Більш того, до початку проведення попереднього судового засідання, призначеного на 21.02.2017 року жодних заяв від позивача про відкладання розгляду справи чи проведення розгляду справи у його відсутності до суду від останнього не надходило.
Отже, неявку позивача у попереднє судове засідання 21.02.2017 року було визнано судом такою, що відбулася із неповажних причин.
Таким чином, на час розгляду справи позивач не надав суду документів в обґрунтування поважності причин його неявки у попередні судові засідання 07.02.2017 року та 21.02.2017 року. Зокрема, як вбачається із матеріалів справи, у позивача було достатньо часу для направлення до суду доказів на підтвердження обставин відсутності упопередньому судовому засіданні 07.02.2017 року.
В попередньому судовому засіданні за заявою представника Національного банку України було поставлено на обговорення питання щодо залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача у попередні судові засідання 07.02.2017 року та 21.02.2017 року.
Представник відповідача у попередньому судовому засіданні подала заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивач у попередні судові засідання.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду суд керується наступним.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 4 статті 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Приписами ч.1 ст.122 КАС України встановлено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
В силу вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки вжив усі можливі заходи з метою забезпечити участь, зокрема, позивача у розгляді справи та надати йому можливість висловити свою правову позицію з приводу заявленого позову, якою він, у підсумку, так і не скористався.
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно із п.4 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, аналіз норм процесуального законодавства передбачає, що оцінку поважності причин неявки у судове засідання дає суд, виходячи з наявних у справі доказів.
Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його повторної неявки у судове засідання суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У даному випадку суд звертає увагу на те, що право позивача на доступ до суду жодним чином обмежене не було, оскільки про обставини розгляду справи, необхідність явки до суду позивач повідомлявся своєчасно та належним чином у порядку та спосіб, що передбачений нормами КАС України.
Тобто, єдиною причиною виникнення такої ситуації, за якою подальший розгляд справи став неможливим, є неналежне виконання позивачем своїх процесуальних обов'язків, передбачених ст.49 КАС України.
Водночас, суд зазначає, що неприбуття в судове засідання позивача належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи, і в суду є достовірні дані (докази) про те, що обидва рази позивача належним чином повідомлено, а також сторонами не було заявлено підставне клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд такої без їх участі.
В силу роз'яснень Вищого адміністративного суду України щодо розуміння «повторне нез'явлення», використовуючи лінгвістичне (мовознавче) тлумачення нормативно-правових актів, який охоплює собою семантичне, фразеологічне і етимологічне тлумачення (використовується для з'ясування значення слів з урахуванням їх походження) зазначив, що «повторне нез'явлення» можна вважати лише неявку позивача на два чи більше судових засідання підряд: вчинення однієї і тієї ж дії підряд два або більше разів.
Також суд звертає увагу на те, що у разі відсутності протягом тривалого часу представника, позивач вправі, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, замінити його на іншого представника для належного захисту своїх прав та інтересів у суді.
Окрім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Водночас, Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Разом з тим таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов'язки, які пов'язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов'язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.
Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв'язку із виконанням тих обов'язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.
Отже, враховуючи те, що позивач у черговий раз не з'явилася у попереднє судове засідання та/чи не забезпечив явку уповноваженого представника (зокрема, прослідковується повторність), не повідомив суд про поважні причини такої неявки, у той же час, заяви про можливість розгляду справи у відсутності позивача чи у відсутності представника позивача суду не надано, а тому суд вважає, що позивач втратив процесуальний інтерес до розгляду і вирішення судом поданого позову і вказує на небажання підтримувати заявлені позовні вимоги.
Отже, за наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
Окрім цього суд зазначає, що відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишення позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотання).
З огляду на вищенаведене, судовий збір в сумі 2 313 (дві тисячі триста тринадцять) грн. 37 коп. внесений квитанціями №9 від 29.12.2016 року та №69 від 18.01.2017 року ОСОБА_2 поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.49, 87, 111, 122, 128, 155, 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до Національного банку України про визнання протиправними дій, стягнення коштів.
Роз'яснити, що після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду, позивач має право на повторне звернення до адміністративного суду у загальному порядку.
Ухвала Львівського окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України.
Суддя Сакалош В.М.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 22 лютого 2017 року.