Постанова від 20.02.2017 по справі 814/2336/16

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Миколаїв

20 лютого 2017 року Справа № 814/2336/16

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54034

до відповідачів1: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053 2: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, пров. Рильський, 10-12/3, м. Київ, 01001

провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 1, Фонд) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича далі - відповідач 2, Уповноважена особа) про визнання протиправною бездіяльності відповідачів при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом позивача в ПАТ "Банк Михайлівський", зобов'язання відповідачів включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачі при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за її вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" допустили протиправну бездіяльність.

Відповідач 1 надав суду заперечення, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позовні вимоги до Фонду є передчасними (а. с. 24-30).

Відповідач 2 письмових заперечень проти позову не надав.

За клопотанням представника позивача справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

20.05.2016 р. між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" (далі - Банк) було укладено Договір № 980-052-000244111 банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство", відповідно до якого на ім'я Позивача було відкрито вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 (а. с. 10-11).

Згідно п. 1.1. Договору Позивач внесла, а Банк прийняв грошові кошти і зобов'язався виплачувати Позивачу суму вкладу та проценти в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.

Умовами п. 2.1. Договору визначено, що Банк приймає вклад на наступних умовах: сума вкладу - 200000,00 гривень; строк вкладу - 14 днів (з 20.05.2016 р. по 03.06.2016 р.); Банк сплачує проценти та суму вкладу на рахунок Позивача.

В рамках реалізації положень вказаного Договору, Позивачем 20.05.2016 р. було внесено на рахунок 200000,00 гривень, що підтверджується випискою по особовому рахунку від 23.05.2016 р. (а. с. 12).

Таким чином, позивач набула прав вкладника з 20.05.2016 р.

Постановою Правління Національного банку України від 23.05.2016 р. № 14/БТ Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 р. № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016 р. № 1213, про початок процедури ліквідації ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" з 13.07.2016 р. та делегування повноважень ліквідатора банку Ірклієнку Ю.П.

Рішенням Виконавчої дирекцію Фонду від 01.09.2016 р. № 1702 змінено Уповноважену особу та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" Волкову О.Ю. з 05.09.2016 р.

22.07.2016 р. Позивач зверталася до Відповідача 2 із заявою про включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (а. с. 15), однак жодної відповіді не отримала.

Звернувшись на гарячу лінію з проханням виплатити гарантовану Фондом суму за вкладом, Позивач отримала відмову з мотивів відсутності її даних в Загальному реєстрі вкладників, яким гарантується виплата вкладів Фондом.

Згідно ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

З метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа, як то зазначено в ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

За змістом ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції на момент виникнення правовідносин), правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" ;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в ст. 228 Цивільного кодексу України, якою визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним

Уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Правочин, укладений позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" не має ознак нікчемного, оскільки договір вкладу № 980-052-000244111 було укладено до 23.05.2016 р., тобто позивач не була обізнана на момент укладення договору про неплатоспроможність банку, сам договір вкладу укладений позивачем з банком за стандартною формою, яка пропонувалась до укладення невизначеному колу осіб, умови розміщення такого вкладу були публічно оголошені.

Відповідачами не надано суду доказів того, що позивач уклала договір з метою порушення публічного порядку та незаконного заволодіння державними коштами, тобто не надано суду належних доказів нікчемності такого договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а відтак відповідач 2 протиправно не включив її до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів.

У той же час позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є передчасними, оскільки, відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду Переліку вкладників. Виконавча дирекція Фонду затверджує Загальний реєстр виключно на підставі Переліку вкладників, складеного та наданого уповноваженою особою. У переданому уповноваженою особою Переліку вкладників інформація про позивача відсутня. Позивача не було включено уповноваженою особою до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не має правових підстав здійснювати відповідні процедури по включенню позивача до Загального реєстру та виплаті відшкодування. Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку Уповноважена особа може надавати зміни та доповнення до переліку вкладників.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Зобов'язати Уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич

Попередній документ
64886700
Наступний документ
64886702
Інформація про рішення:
№ рішення: 64886701
№ справи: 814/2336/16
Дата рішення: 20.02.2017
Дата публікації: 27.02.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі: