07 лютого 2017 року 810/3467/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Др. Редді'с Лабараторіз» до Київської митниці ДФС про скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Др. Редді'с Лабараторіз» з позовом до Київської митниці ДФС, в якому позивач просить:
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів: №125120105/2016/000031/1 від 21.06.2016, №125120105/2016/000030/1 від 21.06.2016, №125120105/2016/000032/1 від 24.06.2016, №125120105/2016/000036/1 від 01.08.2016, №125120105/2016/00396 від 25.09.2016, №125120105/2016/000042/1 від 04.10.2016 та №125120105/2016/000045/1 від 25.10.2016;
- скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №125120105/2016/00266 від 21.06.2016, №125120105/2016/00265 від 21.06.2016, №125120105/2016/00270 від 24.06.2016, №125120105/2016/00322 від 01.08.2016, №125120105/2016/00396 від 25.09.2016, №125120105/2016/00423 від 04.10.2016 та №125120105/2016/00472 від 25.10.2016.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №810/3467/16, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
30 листопада 2016 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, у якій позивач доповнив позовну заяву вимогами про:
- скасування рішення про коригування митної вартості №125120105/2016/000048/1 від 24.11.2016;
- скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125120105/2016/00503 від 24.11.2016 (т.1, а.с. 176-179).
Протокольною ухвалою суду від 01.12.2016 заяву про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову прийнято до розгляду судом.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту). Цей показник заявлено у митних деклараціях, до яких були додані усі документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу її визначення згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України.
Однак, митний орган безпідставно не погодився із заявленою позивачем митною вартістю товарів та незаконно прийняв рішення про коригування їх митної вартості, вказавши, що взаємопов'язаність позивача з продавцем товару вплинула на заявлену митну вартість.
Позивач вважає, що той факт, що ТОВ «Др. Редді'с Лабараторіз» і його контрагент - постачальник є пов'язаними між собою особами сам по собі не може бути підставою для розгляду митної вартості, визначеної за першим методом, як неприйнятної.
Як зазначає позивач, відповідач, здійснюючи митні формальності, не довів, що його взаємопов'язаність з постачальником вплинула на задекларовану митну вартість товару.
За наведених обставин позивач вважає, що відповідачем при прийнятті оспорюваних рішень було невірно встановлено факти та застосовано норми закону, тому вказані рішення підлягають скасуванню.
Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачем було пред'явлено до митного оформлення вісім партій товарів, придбаних за зовнішньоекономічним контрактом з пов'язаною особою «Др Редді'с Лабораторіс ЛТД».
При цьому митна вартість за вказаними поставками суттєво відрізнялась від митної вартості товарів, що імпортувались позивачем раніше у рамках цього ж договору.
Оскільки подані разом з митною декларацією документи не містили підтвердження усіх числових значень складових митної вартості та враховуючи пов'язаність позивача та продавця, що могла вплинути на митну вартість товару, митним органом було запропоновано надати додаткові документи відповідно до частини 4 статті 53 Митного кодексу України.
Вимоги митного органу позивач виконав частково, зокрема, надав бухгалтерську документацію. Однак, зазначені документи не містили підтверджень складових митної вартості товарів та не містили обґрунтування значного зниження вартості товарів у порівнянні з попередніми поставками.
У зв'язку з цим відповідач вважає, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.
У судовому засіданні 07.02.2017 суд поставив на обговорення сторін питання про можливість продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Представник позивача та представник відповідача щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.
Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Др. Редді'с Лабараторіз» зареєстроване Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 12.03.2011 як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с. 154-155).
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Др. Редді'с Лабараторіз» як Покупцем та «Др Редді'с Лабораторіс ЛТД» (Індія) як Постачальником укладено договір поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI, у порядку та на умовах якого Постачальник бере на себе зобов'язання постачати Покупцю продукцію, а Покупець бере на себе зобов'язання приймати та здійснювати оплату продукції (т.1, а.с. 23-32).
Під продукцією у вказаному договорі поставки розуміються лікарські засоби та дієтичні добавки, зазначені у Прайс-листі, що є Додатком 1 до договору.
Відповідно до пункту 2.6 договору поставки Постачальник постачає продукцію на умовах CIP Велика Олександрівка, Київська область, Україна або CIP Бориспіль згідно Інкотермс 2010.
Пунктами 3.1 та 3.2 договору поставки передбачено, що ціна продукції встановлюється у доларах США та фіксується у Додатку 1 до договору.
Ціна продукції включає у себе захищену від негоди упаковку, маркування, доставку продукції до місця призначення, страхування, використання торгових марок для цілей промоції та дистрибуції продукції та всі витрати, які несе Постачальник на своїй території і по шляху проходження продукції до місця призначення.
На виконання умов договору поставки сторонами було укладено Додаток I «Загальний Прайс-лист» до договору поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI, у якому Покупцем і Постачальником погоджено перелік лікарських засобів та дієтичних добавок, що поставляються за договором поставки, а також ціни на зазначену продукцію Продавця (т.1, а.с. 33-34).
01 квітня 2016 року між Покупцем і Постачальником було укладено Додаткову угоду № 5, відповідно до якої Додаток 1 (Загальний Прайс-лист) до договору поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI було викладено у новій редакції (т.1, а.с. 34-35).
Зокрема, Покупець і Постачальник погодили зміну ціни на позицію 22 Додатка 1 - лікарський засіб КЕТОРОЛ ГЕЛЬ, гель 2% 30 г №1 (KETOROL GEL gel 2% 30 g No 1). Новою редакцією Додатка 1 ціну за одну упаковку лікарського засобу КЕТОРОЛ ГЕЛЬ було встановлено на рівні 1,30 дол. США.
1. 17 червня 2016 року з метою митного оформлення товару, придбаного на умовах договору поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI, позивач подав до Київської митниці ДФС електронну митну декларацію № 125120105/2016/314102 (далі - ЕМД-1), у якій задекларував товар: «лікарські засоби для людей, для терапевтичного або профілактичного застосування, розфасовані для роздрібної торгівлі: КЕТОРОЛ ГЕЛЬ, гель 2%, по 30 г у тубі, по 1 тубі у коробці» (т.1, а.с. 36-37).
Загальна вартість товару відповідно до графи 12 ЕМД-1 становить 485964,28 грн. (19513,00 дол. США) або 1,3 дол. США за упаковку.
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
Відповідно до графи 44 ЕМД-1 на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були подані такі документи:
- Авіанакладна № 020-49150566 від 13.06.2016 (т.1, а.с. 38);
- Рахунок-фактура (інвойс) № 185019449 від 10.06.2016 (т.1, а.с. 39);
- Додаткова угода № 1 від 10.07.2015 (про зміну адреси ТОВ «Др. Редді'сЛабораторіз») (т.1, а.с. 40);
- Договір поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI (т.1, а.с. 23-32);
- Додаткова угода №5 від 01.04.2016 та Додаток 1 в редакції від 01.04.2016 (т.1, а.с. 33-34);
- Угода про надання послуг № 405 від 07.10.2014 між Покупцем і Декларантом (т.1, а.с. 41-49);
- Додаткова угода № 5 від 24.11.2016 до Договору про надання послуг № 405 від 07.10.2014 між Покупцем і Декларантом (т.1, а.с. 50);
- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару;
- Сертифікат якості серії V6098 (т.1, а.с. 51);
- Сертифікат якості серії V6112 (т.1, а.с. 51а);
- Експортна декларація №8218634 від 13.06.2016 (т.1, а.с. 52-53) .
- Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб №UA/2566/03/01 (т.1, а.с. 54-55).
17 червня 2016 року Київською митницею ДФС було надіслано позивачеві запит про надання додаткових документів, а саме: 1) виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) калькуляції вартості товару.
Підставою для запитування додаткових документів став висновок інспектора, який здійснював митні процедури, про наявність обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між ТОВ «Др. Редді'с Лабараторіз» та «Др Редді'с Лабораторіс ЛТД» вплинув на заявлену митну вартість товару (т.1, а.с. 56).
У відповідь на вказаний запит декларант надав замовлення на поставку та повідомив, що інших документів надати не має можливості (т.1, а.с. 57-58).
Розглянувши подані позивачем документи, 21.06.2016 Київською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125120105/2016/000031/1, згідно з яким відповідач, застосувавши метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, заявлену позивачем митну вартість товару (19513,00 дол. США) скоригував до 30469,42 дол. США (т.1, а.с. 59).
В обґрунтування підстав не прийняття заявленої позивачем митної вартості товарів відповідач у графі 33 оскаржуваного рішення послався на аналогічні обставини, що стали передумовою направлення декларанту повідомлення у порядку статті 53 Митного кодексу України, зокрема, зазначив, що Покупець та Продавець взаємопов'язані між собою та в митного органу є підстави вважати, що зв'язок між покупцем та продавцем вплинули на заявлену декларантом митну вартість.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.06.2016 №125120105/2016/00266 (т.1, а.с. 60).
Після здійснення коригування митної вартості, товари були випущені у вільний обіг шляхом подання нової ЕМД №125120105/2016/314615 від 23.06.2016 та надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України (т.1, а.с. 61).
2. 21 червня 2016 року з метою митного оформлення товару, придбаного на умовах договору поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI, позивач подав до Київської митниці ДФС електронну митну декларацію № 125120105/2016/314210 (далі - ЕМД-2), у якій задекларував товар: «лікарські засоби для людей, для терапевтичного або профілактичного застосування, розфасовані для роздрібної торгівлі: КЕТОРОЛ ГЕЛЬ, гель 2%, по 30 г у тубі, по 1 тубі у коробці» (т.1, а.с 62-63).
Загальна вартість товару відповідно до графи 12 ЕМД-2 становить 251766,57 грн. (10107,50 дол. США) або 1,3 дол. США за упаковку.
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
Відповідно до графи 44 ЕМД-2 на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були подані такі документи:
- Авіанакладна № 501-01696111 від 16.06.2016 (т.1, а.с. 64);
- Рахунок-фактура (інвойс) № 185019461 від 15.06.2016 (т.1, а.с. 65);
- Додаткова угода № 1 від 10.07.2015 (про зміну адреси ТОВ «Др. Редді'сЛабораторіз») (т.1, а.с. 40);
- Додаткова угода №5 від 01.04.2016 та Додаток 1 в редакції від 01.04.2016 (т.1, а.с. 33-34);
- Договір поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI (т.1, а.с. 23-32);
- Договір про надання послуг № 405 від 07.10.2014 між Покупцем і Декларантом (т.1, а.с. 41-49);
- Додаткова угода № 5 від 24.11.2016 до Договору про надання послуг № 405 від 07.10.2014 між Покупцем і Декларантом (т.1, а.с. 50);
- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару;
- Декларація про походження товару;
- Сертифікат якості серії V6113 (т.1, а.с. 66);
- Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб №UA/2566/03/01 (т.1, а.с. 54-55).
21 червня 2016 року Київською митницею ДФС було надіслано запит про надання додаткових документів, а саме: 1) виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця про відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) калькуляції вартості товару.
Підстав, що зумовили витребування додаткових документів, запит відповідача від 21.06.2016 не містить (т.1, а.с. 67).
У відповідь на вказаний запит декларант повідомив, що інших документів надати не має можливості (т.1, а.с. 68).
Розглянувши подані позивачем документи, 21.06.2016 Київською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125120105/2016/000030/1, згідно з яким відповідач, застосувавши метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, заявлену позивачем митну вартість товару (10107,50 дол. США) скоригував до 15785,43 дол. США (т.1, а.с. 69).
В обґрунтування підстав не прийняття заявленої позивачем митної вартості товарів відповідач у графі 33 оскаржуваного рішення зазначив, що покупець та продавець взаємопов'язані між собою та в митного органу є підстави вважати, що зв'язок між покупцем та продавцем вплинули на заявлену декларантом митну вартість.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.06.2016 №125120105/2016/00265 (т.1, а.с. 70).
Після здійснення коригування митної вартості, товари були випущені у вільний обіг шляхом подання нової ЕМД 125120105/2016/314608 від 23.06.2016 та надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України (т.1, а.с. 71).
3. 23 червня 2016 року з метою митного оформлення товару, придбаного на умовах договору поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI, позивач подав до Київської митниці ДФС електронну митну декларацію № 125120105/2016/314604 (далі - ЕМД-3), у якій задекларував товар: «лікарські засоби для людей, для терапевтичного або профілактичного застосування, розфасовані для роздрібної торгівлі: КЕТОРОЛ ГЕЛЬ, гель 2%, по 30 г у тубі, по 1 тубі у коробці» (т.1, а.с 72-73).
Загальна вартість товару відповідно до графи 12 ЕМД-3 становить 382130,72 грн. (15347,80 дол. США) або 1,3 дол. США за упаковку.
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
Відповідно до графи 44 ЕМД-3 на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були подані такі документи:
- Авіанакладна № 020-49150592 від 20.06.2016 (т.1, а.с. 74);
- Рахунок-фактура (інвойс) № 185019490 від 17.06.2016 (т.1, а.с. 75);
- Додаткова угода №5 від 01.04.2016 та Додаток 1 в редакції від 01.04.2016 (т.1, а.с. 33-34);
- Договір поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI (т.1, а.с. 23-32);
- Договір про надання послуг № 405 від 07.10.2014 між Покупцем і Декларантом (т.1, а.с. 41-49);
- Додаткова угода № 5 від 24.11.2016 до Договору про надання послуг № 405 від 07.10.2014 між Покупцем і Декларантом (т.1, а.с. 50);
- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару;
- Сертифікат походження № А1610027 від 21.06.2016 (т.1, а.с. 76);
- Сертифікат якості серії V6116 (т.1, а.с. 77);
- Сертифікат якості серії V6117 (т.1, а.с. 78);
- Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб №UA/2566/03/01 (т.1, а.с. 54-55).
23 червня 2016 року Київською митницею ДФС було надіслано запит про надання додаткових документів, а саме: 1) виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) калькуляції вартості товару (т.1, а.с. 79).
Підставою для запитування додаткових документів став висновок інспектора, який здійснював митні процедури, про наявність обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між ТОВ «Др. Редді'с Лабараторіз» та «Др Редді'с Лабораторіс ЛТД» вплинув на заявлену митну вартість товару.
У відповідь на вказаний запит декларант надав замовлення на поставку та видаткові накладні, що стосувались відчуження оцінюваних товарів на території України, і повідомив, що інших документів надати не має можливості (т.1, а.с. 80-86).
Розглянувши подані позивачем документи, 24.06.2016 Київською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125120105/2016/000032/1, згідно з яким відповідач, застосувавши метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, заявлену позивачем митну вартість товару (15347,80 дол. США) скоригував до 23966,16 дол. США (т.1, а.с. 87).
В обґрунтування підстав не прийняття заявленої позивачем митної вартості товарів відповідач у графі 33 оскаржуваного рішення послався на аналогічні обставини, що стали передумовою направлення декларанту повідомлення в порядку статті 53 Митного кодексу України, зокрема, зазначив, що покупець та продавець взаємопов'язані між собою та в митного органу є підстави вважати, що зв'язок між покупцем та продавцем вплинули на заявлену декларантом митну вартість.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.06.2016 125120105/2016/00270 (т.1, а.с. 88).
Після здійснення коригування митної вартості, товари були випущені у вільний обіг шляхом подання нової ЕМД №125120105/2016/314733 від 24.06.2016 та надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України (т.1, а.с. 89).
4. 21 липня 2016 року з метою митного оформлення товару, придбаного на умовах договору поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI, позивач подав до Київської митниці ДФС електронну митну декларацію № 125120105/2016/317174 (далі - ЕМД-4), у якій задекларував товар: «лікарські засоби для людей, для терапевтичного або профілактичного застосування, розфасовані для роздрібної торгівлі: КЕТОРОЛ ГЕЛЬ, гель 2%, по 30 г у тубі, по 1 тубі у коробці» (т.1, а.с 90-91).
Загальна вартість товару відповідно до графи 12 ЕМД-4 становить 193885,25 грн. (7814,30 дол. США) або 1,3 дол. США за упаковку.
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
Відповідно до графи 44 ЕМД-4 на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були подані такі документи:
- Авіанакладна № 501- 01697010 від 14.07.2016 (т.1, а.с. 92);
- Рахунок-фактура (інвойс) № 185019659 від 12.07.2016 (т.1, а.с. 93);
- Додаткова угода № 6 від 01.07.2016 та Додаток 1 в редакції від 01.07.2016 (т.1, а.с. 94-95);
- Договір поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI (т.1, а.с. 23-32);
- Договір про надання послуг № 405 від 07.10.2014 між Покупцем і Декларантом (т.1, а.с. 41-49);
- Додаткова угода № 5 від 24.11.2016 до Договору про надання послуг № 405 від 07.10.2014 між Покупцем і Декларантом (т.1, а.с. 50);
- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару;
- Сертифікат походження № А1611425 від 13.07.2016 (т.1, а.с. 96);
- Сертифікат якості серії V6115 (т.1, а.с. 97);
- Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб №UA/2566/03/01 (т.1, а.с. 54-55).
21 липня 2016 року та 27 липня 2016 року Київською митницею ДФС було надіслано запити про надання додаткових документів (т.1, а.с. 98, 100) а саме: 1) виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) калькуляції вартості товару.
Підставою для запитування додаткових документів став висновок інспектора, який здійснював митні процедури, про наявність обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між ТОВ «Др. Редді'с Лабараторіз» та «Др Редді'с Лабораторіс ЛТД» вплинув на заявлену митну вартість товару.
У відповідь на вказаний запит декларант надав замовлення на поставку, видаткові накладні, що стосувались відчуження оцінюваних товарів на території України, експортну декларацію, і повідомив, що інших документів надати не має можливості (т.1, а.с. 99).
Розглянувши подані позивачем документи, 01.08.2016 Київською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125120105/2016/000036/1, згідно з яким відповідач, застосувавши метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, заявлену позивачем митну вартість товару (7814,30 дол. США) скоригував до 12202,33 дол. США (т.1, а.с. 102).
В обґрунтування підстав не прийняття заявленої позивачем митної вартості товарів відповідач у графі 33 оскаржуваного рішення послався на аналогічні обставини, що стали передумовою направлення декларанту повідомлення у порядку статті 53 Митного кодексу України, зокрема, зазначив, що покупець та продавець взаємопов'язані між собою та в митного органу є підстави вважати, що зв'язок між покупцем та продавцем вплинули на заявлену декларантом митну вартість.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.08.2016 №125120105/2016/00322 (т.1, а.с. 103).
Після здійснення коригування митної вартості, товари були випущені у вільний обіг шляхом подання нової ЕМД №125120105/2016/318287 від 02.08.2016 та надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України (т.1, а.с. 104).
5. 14 вересня 2016 року з метою митного оформлення товару, придбаного на умовах договору поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI, позивач подав до Київської митниці ДФС електронну митну декларацію № 125120105/2016/322136 (далі - ЕМД-5), у якій задекларував товар: «лікарські засоби для людей, для терапевтичного або профілактичного застосування, розфасовані для роздрібної торгівлі: КЕТОРОЛ ГЕЛЬ, гель 2%, по 30 г у тубі, по 1 тубі у коробці» (т.1, а.с 105-106).
Загальна вартість товару відповідно до графи 12 ЕМД-5 становить 2089156,45 грн. (79056,90 дол. США) або 1,3 дол. США за упаковку.
Митна вартість товару визначена позивачем з застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
Відповідно до графи 44 ЕМД-5 на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були подані такі документи:
- Авіанакладна № 235- 06637934 від 03.09.2016 (т.1, а.с. 107-108);
- Рахунок-фактура (інвойс) № 185019995 від 31.08.2016 (т.1, а.с. 109);
- Додаткова угода №7 від 08.08.2016, Додаток 1 в редакції від 08.08.2016 (т.1, а.с. 110-111);
- Договір поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI (т.1, а.с. 23-32);
- Договір про надання послуг № 405 від 07.10.2014 між Покупцем і Декларантом (т.1, а.с. 41-49);
- Додаткова угода № 5 від 24.11.2016 до Договору про надання послуг № 405 від 07.10.2014 між Покупцем і Декларантом (т.1, а.с. 50);
- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару;
- Сертифікат походження № А1613260 від 02.09.2016 (т.1, а.с. 112);
- Сертифікат якості серії V6127, V6128, V6174, V6175, V6176, V6177, V6178, V6184 (т.1, а.с. 113-120);
- Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб №UA/2566/03/01 (т.1, а.с. 54-55).
14 вересня 2016 року Київською митницею ДФС було надіслано запити про надання додаткових документів, а саме: 1) виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) калькуляції вартості товару; 4) висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціальною експертною організацією (т.1, а.с. 121).
Підставою для запитування додаткових документів став висновок інспектора, який здійснював митні процедури, про наявність обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між ТОВ «Др. Редді'с Лабараторіз» та «Др Редді'с Лабораторіс ЛТД» вплинув на заявлену митну вартість товару.
У відповідь на вказаний запит декларант просив назвати фактичні обставини, що зумовили надсилання запиту про надання додаткових документів або завершити митне оформлення товару за митною вартістю, вказаною у ЕМД-5 (т.1, а.с. 122).
Розглянувши подані позивачем документи, 25.09.2016 Київською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125120105/2016/000041/1, згідно з яким відповідач, застосувавши метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, заявлену позивачем митну вартість товару (79056,90 дол. США) скоригував до 123450,38 дол. США (т.1, а.с. 123).
В обґрунтування підстав не прийняття заявленої позивачем митної вартості товарів відповідач у графі 33 оскаржуваного рішення послався на аналогічні обставини, що стали передумовою направлення декларанту повідомлення у порядку статті 53 Митного кодексу України, зокрема, зазначив, що покупець та продавець взаємопов'язані між собою та в митного органу є підстави вважати, що зв'язок між покупцем та продавцем вплинули на заявлену декларантом митну вартість.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.09.2016 №125120105/2016/00396 (т.1, а.с. 124).
Після здійснення коригування митної вартості, товари були випущені у вільний обіг шляхом подання нової ЕМД №125120105/2016/323135 від 26.09.2016 та надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України (т.1, а.с. 125).
6. 03 жовтня 2016 року з метою митного оформлення товару, придбаного на умовах договору поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI, позивач подав до Київської митниці ДФС електронну митну декларацію № 125120105/2016/323888 (далі - ЕМД-6), у якій задекларував товар: «лікарські засоби для людей, для терапевтичного або профілактичного застосування, розфасовані для роздрібної торгівлі: КЕТОРОЛ ГЕЛЬ, гель 2%, по 30 г у тубі, по 1 тубі у коробці» (т.1, а.с 126).
Загальна вартість товару відповідно до графи 12 ЕМД-6 становить 519458,91 грн. (20027,80 дол. США) або 1,3 дол. США за упаковку.
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
Відповідно до графи 44 ЕМД-6 на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були подані такі документи:
- Авіанакладна № 235- 06645693 від 29.09.2016 (т.1, а.с. 128);
- Рахунок-фактура (інвойс) № 185020204 від 27.09.2016 (т.1, а.с. 129);
- Додаткова угода №8 від 01.09.2016 та Додаток 1 у редакції від 01.09.2016 (т.1, а.с. 130-131);
- Договір поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI (т.1, а.с. 23-32);
- Договір про надання послуг № 405 від 07.10.2014 між Покупцем і Декларантом (т.1, а.с. 41-49);
- Додаткова угода № 5 від 24.11.2016 до Договору про надання послуг № 405 від 07.10.2014 між Покупцем і Декларантом (т.1, а.с. 50);
- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару;
- Декларація про походження товару;
- Сертифікат якості серії V6188, V6189 (т.1, а.с. 132-133);
- Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб №UA/2566/03/01 (т.1, а.с. 54-55).
03 жовтня 2016 року Київською митницею ДФС було надіслано запити про надання додаткових документів, а саме: 1) виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) калькуляції вартості товару (т.1, а.с. 134).
Підставою для запитування додаткових документів став висновок інспектора, який здійснював митні процедури, про наявність обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між ТОВ «Др. Редді'с Лабараторіз» та «Др Редді'с Лабораторіс ЛТД» вплинув на заявлену митну вартість товару.
У відповідь на вказаний запит декларант просив назвати фактичні обставини, що зумовили надсилання запиту про надання додаткових документів або завершити митне оформлення товару за митною вартістю, вказаною в ЕМД-6 (т.1, а.с. 135).
Розглянувши подані позивачем документи, 04.10.2016 Київською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів 125120105/2016/000042/1, згідно з яким відповідач, застосувавши метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, заявлену позивачем митну вартість товару (20027,80 дол. США) скоригував до 31274,18 дол. США (т.1, а.с. 136).
В обґрунтування підстав не прийняття заявленої позивачем митної вартості товарів відповідач у графі 33 оскаржуваного рішення послався на аналогічні обставини, що стали передумовою направлення декларанту повідомлення у порядку статті 53 Митного кодексу України, зокрема, зазначив, що покупець та продавець взаємопов'язані між собою та в митного органу є підстави вважати, що зв'язок між покупцем та продавцем вплинули на заявлену декларантом митну вартість.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.10.2016 №125120105/2016/00423 (т.1, а.с. 137-138).
Після здійснення коригування митної вартості, товари були випущені у вільний обіг шляхом подання нової ЕМД №125120105/2016/324139 від 05.10.2016 та надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України (т.1, а.с. 139).
7. 24 жовтня 2016 року з метою митного оформлення товару, придбаного на умовах договору поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI, позивач подав до Київської митниці ДФС електронну митну декларацію № 125120105/2016/325796 (далі - ЕМД-7), у якій задекларував товар: «лікарські засоби для людей, для терапевтичного або профілактичного застосування, розфасовані для роздрібної торгівлі: КЕТОРОЛ ГЕЛЬ, гель 2%, по 30 г у тубі, по 1 тубі у коробці» (т.1, а.с 140).
Загальна вартість товару відповідно до графи 12 ЕМД-7 становить 762547,06 грн. (29714,10 дол. США) або 1,3 дол. США за упаковку.
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
Відповідно до графи 44 ЕМД-7 на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були подані такі документи:
- Авіанакладна № 235-06650685 від 20.10.2016 (т.1, а.с. 141);
- Рахунок-фактура (інвойс) № 185020318 від 18.10.2016 (т.1, а.с. 142);
- Додаткова угода №8 від 01.09.2016 та Додаток 1 в редакції від 01.09.2016 (т.1, а.с. 130-131);
- Договір поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI (т.1, а.с. 23-32);
- Договір про надання послуг № 405 від 07.10.2014 між Покупцем і Декларантом (т.1, а.с. 41-49);
- Додаткова угода № 5 від 24.11.2016 до Договору про надання послуг № 405 від 07.10.2014 між Покупцем і Декларантом (т.1, а.с. 50);
- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару;
- Сертифікат походження № А1616409 від 19.10.2016 (т.1, а.с. 143)
- Сертифікат якості серії V6231, V6232, V6233 (т.1, а.с. 144-146);
- Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб №UA/2566/03/01 (т.1, а.с. 54-55).
24 жовтня 2016 року Київською митницею ДФС було надіслано запити про надання додаткових документів, а саме: 1) виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) калькуляції вартості товару (т.1, а.с. 147).
Підставою для запитування додаткових документів став висновок інспектора, який здійснював митні процедури, про наявність обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між ТОВ «Др. Редді'с Лабараторіз» та «Др Редді'с Лабораторіс ЛТД» вплинув на заявлену митну вартість товару.
У відповідь на вказаний запит декларант просив назвати фактичні обставини, що зумовили надсилання запиту про надання додаткових документів або завершити митне оформлення товару за митною вартістю, вказаною в ЕМД-7 (т.1, а.с. 148).
Розглянувши подані позивачем документи, 25.10.2016 Київською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125120105/2016/000045/1, згідно з яким відповідач, застосувавши метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, заявлену позивачем митну вартість товару (29714,10 дол. США) скоригував до 46399,71 дол. США (т.1, а.с. 149).
В обґрунтування підстав не прийняття заявленої позивачем митної вартості товарів відповідач у графі 33 оскаржуваного рішення послався на аналогічні обставини, що стали передумовою направлення декларанту повідомлення у порядку статті 53 Митного кодексу України, зокрема, зазначив, що покупець та продавець взаємопов'язані між собою та в митного органу є підстави вважати, що зв'язок між покупцем та продавцем вплинули на заявлену декларантом митну вартість.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.10.2016 №125120105/2016/00472 (т.1, а.с. 150).
Після здійснення коригування митної вартості, товари були випущені у вільний обіг шляхом подання нової ЕМД №125120105/2016/326089 від 26.10.2016 та надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України (т.1, а.с. 151).
8. 21 листопада 2016 року з метою митного оформлення товару, придбаного на умовах договору поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI, позивач подав до Київської митниці ДФС електронну митну декларацію № 125120105/2016/328597 (далі - ЕМД-8), у якій задекларував товар: «лікарські засоби для людей, для терапевтичного або профілактичного застосування, розфасовані для роздрібної торгівлі: КЕТОРОЛ ГЕЛЬ, гель 2%, по 30 г у тубі, по 1 тубі у коробці» (т.1, а.с 180).
Загальна вартість товару відповідно до графи 12 ЕМД-8 становить 1540121,00 грн. (59475,00 дол. США) або 1,3 дол. США за упаковку.
Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
Відповідно до графи 44 ЕМД-8 на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були подані такі документи:
- Авіанакладна № 235 - 61949591 від 18.11.2016 (т.1, а.с. 180а);
- Рахунок-фактура (інвойс) № 185020522 від 16.11.2016 (т.1, а.с. 181);
- Додаткова угода №8 від 01.09.2016 та Додаток 1 в редакції від 01.09.2016 (т.1, а.с. 130-131);
- Договір поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI (т.1, а.с. 23-32);
- Договір про надання послуг № 405 від 07.10.2014 між Покупцем і Декларантом (т.1, а.с. 41-49);
- Додаткова угода № 5 від 24.11.2016 до Договору про надання послуг № 405 від 07.10.2014 між Покупцем і Декларантом (т.1, а.с. 50);
- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару;
- Сертифікат походження № А1617327 від 17.11.2016 (т.1, а.с. 182)
- Сертифікат якості серії V6234, V6235, V6236, V6259, V6260, V6261 (т.1, а.с. 183-194);
- Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб №UA/2566/03/01 (т.1, а.с. 54-55).
21 листопада 2016 року Київською митницею ДФС було надіслано запити про надання додаткових документів, а саме: 1) виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) калькуляції вартості товару (т.1, а.с. 195).
Підставою для запитування додаткових документів став висновок інспектора, який здійснював митні процедури, про наявність обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між ТОВ «Др. Редді'с Лабараторіз» та «Др Редді'с Лабораторіс ЛТД» вплинув на заявлену митну вартість товару.
У відповідь на вказаний запит декларант просив назвати фактичні обставини, що зумовили надсилання запиту про надання додаткових документів або завершити митне оформлення товару за митною вартістю, вказаною в ЕМД-8 (т.1, а.с. 196).
Розглянувши подані позивачем документи, 24.11.2016 Київською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125120105/2016/000048/1, згідно з яким відповідач, застосувавши метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, заявлену позивачем митну вартість товару (59475,00 дол. США) скоригував до 92872,50 дол. США (т.1, а.с. 198).
В обґрунтування підстав не прийняття заявленої позивачем митної вартості товарів відповідач у графі 33 оскаржуваного рішення послався на аналогічні обставини, що стали передумовою направлення декларанту повідомлення у порядку статті 53 Митного кодексу України, зокрема, зазначив, що покупець та продавець взаємопов'язані між собою та в митного органу є підстави вважати, що зв'язок між покупцем та продавцем вплинули на заявлену декларантом митну вартість.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.11.2016 №125120105/2016/00503 (т.1, а.с. 199).
Після здійснення коригування митної вартості, товари були випущені у вільний обіг шляхом подання нової ЕМД №125120105/2016/328965 від 24.11.2016 та надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України (т.1, а.с. 200).
Не погоджуючись з вказаними рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно зі статтею 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює та документів, необхідних для митного оформлення.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурної вартості товарів; митної вартості товарів та методу її визначення; суми митних платежів; способу забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частини п'ята статті 58 Митного кодексу України).
За нормами статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною першою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
При цьому, частиною 12 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Відповідно до частини 13 статті 58 Митного кодексу України за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
Згідно з частиною 4 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
У силу приписів частини 14 статті 58 Митного кодексу України у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Законом України від 10.04.2008 № 250-VI «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» Україна приєдналась до Світової організації торгівлі в рамках якої діє Генеральна угода з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ).
Частиною 2 (a) статті 1 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року передбачено, що при визначенні того, чи контрактна вартість прийнятна для цілей параграфа 1, той факт, що покупець і продавець пов'язані між собою в рамках змісту Статті 15, сам по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому випадку мають бути вивчені обставини навколо продажу і контрактна вартість має бути прийнята за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо в світлі інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона має повідомити свої підстави імпортеру, а імпортеру має бути надана можливість для відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення про підстави повинно бути надане в письмовому вигляді.
Згідно з частиною 18 статті 58 Митного кодексу України при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:
1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
Порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1-3 частини вісімнадцятої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами (частина 20 статті 58 Митного кодексу України).
Аналіз положень частини 18 та 20 статті 58 Митного кодексу України у взаємозв'язку з положеннями частин 12-14 статті 58 Митного кодексу України свідчить, що для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.
Сумнів митного органу про вплив фактору пов'язаності має бути обґрунтованим, про що обов'язково повідомляється декларант, після чого у останнього виникає право доказування відсутності такого впливу шляхом подання доказів, що подібні операції інших контрагентів, що не пов'язані між собою, не є дорожчими (з обов'язковим коригуванням цих сум на відмінні чинники впливу на ціну).
Наведене також узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, висловленою у постанові від 31.03.2015 №21-127а15, відповідно до якої митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляді цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів.
Таким чином виключно обґрунтовані сумніви вважати, що взаємопов'язаність продавця та покупця вплинула на вартість задекларованого товару, може бути підставою для надсилання декларанту запиту про надання додаткових документів.
Одночасно з цим, сама по собі взаємопов'язаність продавця і покупця не може бути підставою для розгляду заявленої вартості операції як неприйнятної чи підставою для витребування документів, перелік яких наведено у частині 4 статті 53 Митного кодексу України.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, фактично висновок контролюючого органу про вплив взаємопов'язаності позивача та «Др Редді'с Лабораторіс ЛТД» на ціну товару ґрунтується на інформації про здійснення позивачем поставок ідентичних товарів у рамках договору поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI, проте за нижчою ціною.
Втім суд зазначає, що аналіз викладених положень Митного кодексу України дає підстави для висновку, що сама по собі інформація з раніше поданої позивачем митної декларації щодо вищої митної вартості ідентичних товарів, як і власне сама по собі взаємопов'язаність продавця і покупця, не є достатнім обґрунтуванням, що така взаємопов'язаність вплинула на митну вартість товару.
Суд зазначає, порядок визначення ціни продукції, що імпортувалась позивачем у порядку та на умовах договору поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI, визначено у розділі 3 вказаного договору.
Зокрема, пунктами 3.1 та 3.2 договору поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI передбачено, що ціна продукції встановлюється у доларах США та фіксується у Додатку 1 до договору.
Ціна продукції включає у себе захищену від негоди упаковку, маркування, доставку продукції до місця призначення, страхування, використання торгових марок для цілей промоції та дистрибуції продукції та всі витрати, які несе Постачальник на своїй території і по шляху проходження продукції до місця призначення.
Згідно з пунктом 3.7 договору поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI ціна продукції для покупця може змінюватись у таких випадках, як введення цінових обмежень уповноваженими органами влади або зміни ринкових умов, включаючи але не обмежуючись, падіння цін на аналогічну продукцію конкурента або девальвацію офіційної валюти України. Крім того, якщо будь-якої миті економічні положення даного договору поставки стають надзвичайно обтяжливими для ситуацій, інших від згаданих вище, сторони взаємно обговорюють, як подолати ситуацію і намагаються знайти справедливе рішення.
Матеріалами справи підтверджується, між ТОВ «Др. Редді'с Лабараторіз» як Покупцем та «Др Редді'с Лабораторіс ЛТД» як Постачальником у рамках договору поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI було укладено ряд додаткових угод, а саме: додаткову угоду №5 від 01.04.2016 (т.1, а.с. 33-34); додаткову угоду № 6 від 01.07.2016 (т.1, а.с. 94-95); додаткову угоду №7 від 08.08.2016, (т.1, а.с. 110-111); додаткову угоду №8 від 01.09.2016 (т.1, а.с. 130-131), якими до Додатку 1 (Загальний Прайс-лист) вносились зміни стосовно ціни імпортованого товару.
Порівнявши ціну на лікарський засіб КЕТОРОЛ ГЕЛЬ, гель 2% 30 г №1 (KETOROL GEL gel 2% 30 g No 1), вказану у прайс-листах, затверджених вказаними додатковими угодами, з ціною, вказаною у ЕМД 1-8 та у рахунках-фактурах (інвойсах), які подавались до вказаних ЕМД, судом встановлено, що ціна, за якою позивачем купувався товар, відповідає умовам договору поставки від 31.03.2015 №2015-31-03/DRLI та базується на документально підтверджених відомостях, що піддаються обчисленню.
Одночасно з цим, суд враховує, що відповідно до статей 627 і 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять: умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Слід зазначити, що згідно зі статтею 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Тобто, ціна договору та наявність знижок за умови погодження сторонами здійснюється ними шляхом укладання певного договору. При цьому, сторони вільні у визначенні умов договору. Вплив зв'язку покупця з продавцем на ціну товару не може бути обґрунтований лише тим, що іншому або цьому ж покупцю товар продано чи продавався в інший період за бiльш високою цiною.
У протилежному випадку заперечується сама по собі можливість коригування вартості товару у бік зменшення, що не відповідає як самій суті договірних правовідносин так і динамічним умовам, у яких здійснюється фінансово-господарські взаємовідносини сторін (світова економічна ситуація, економічні процеси у країні покупця та постачальника, попит на відповідні товари та вартість сировини і виробництва тощо).
Суд також звертає увагу, що відповідач, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову та, відповідно, обґрунтовуючи правомірність прийнятих Київською митницею ДФС рішень про коригування митної вартості посилається на обставини та факти, які не були покладені в основу оскаржуваних рішення на момент їх прийняття.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, оспорювані рішення відповідача оцінюються судом виходячи з доведеності тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені митницею у безпосередньо в оспорюваних рішення та вимог, які висувалися позивачу у зв'язку з митним оформленням, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.
Зазначені відповідачем у запереченнях проти позову розбіжності, наявні на його думку у поданих до митного оформлення документах, які не були ним зазначені під час прийняття рішення, не можуть бути прийняті до уваги для з'ясування обґрунтованості оскаржуваних рішень про коригування митної вартості.
Зокрема, суд зауважує, що жоден із запитів митного органу не містив посилань на стверджуванні у запереченнях проти позову розбіжності між вартістю авіаперевезення, вказаній у авіанакладних та митних деклараціях країни відправлення.
Не містили вказані запити і вимог щодо необхідності подання додаткових документів, які підтверджуються вартість страхування вантажу.
Суд також не погоджується з доводами відповідача у частині розбіжностей у сумах страхових полісів.
Так, відповідач зазначає, що згідно інвойсу № 185019449 від 10.06.2016 вартість першої поставки (ЕМД-1) становила 19513,00 дол. США. Беручи до уваги вартість страхування, що складає 10 відсотків від суми, вказаної в інвойсі, відповідач зазначає, що сума страхового полісу повинна становити 1429522,38 індійських рупій. У той же час, згідно страхового полісу до вказаної поставки розмір застрахованої суми складає 1438108,10 індійських рупій.
Проте суд зазначає, що визначена у страховому полісі, на який посилається відповідач, сума повністю відповідає вказаній відповідачем формулі розрахунку: сума інвойсу+10%. Зокрема, суд зауважує, що у графі «Amount insured» (англ. застрахована кількість/розмір) вказано суму « 1438108,10» та формулу « 19513,00+10%@Rs 67» (т.2, а.с. 185) (символ «@» використовується у тому числі як заміна «at» (англ.), що у даному контексті слід розуміти як «по ціні», водночас під «Rs» у даному випадку розуміється індійська рупія).
Враховуючи, що 10% від 19513 становить 1951,3, а курс індійської рупії по відношенню до дол. США у вказаному страховому полісі розраховано на рівні 67,00 індійських рупій за долар США, сума страхового полісу становить 1438108,10 [(19513+1951,30) х 67].
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що при визначенні митної вартості методом за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідач не обґрунтував у спірних рішеннях із посиланням на подані декларантом документи неможливість застосування першого методу визначення митної вартості, заявленої позивачем.
Водночас, відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Отже, ненаведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішень цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі № 21-91а12 та від 11.09.2012 у справі № 21-262а12.
Суд зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості не містять вказівок на документи, що окремо або у сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не містить обставин, які мали бути підтвердженими додатково запитаними митним органом документами.
Між тим, зі змісту оскаржуваних рішень слідує, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору.
Отже, у відповідача під час прийняття оспорюваних рішень не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №125120105/2016/000031/1 від 21.06.2016, №125120105/2016/000030/1 від 21.06.2016, №125120105/2016/000032/1 від 24.06.2016, №125120105/2016/000036/1 від 01.08.2016, №125120105/2016/00396 від 25.09.2016, №125120105/2016/000042/1 від 04.10.2016, №125120105/2016/000045/1 від 25.10.2016 та №125120105/2016/000048/1 від 24.11.2016 не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.
При цьому, оскільки на час прийняття оспорюваних карток відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, відповідні рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
За приписами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Визначаючись щодо розміру судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд звертає увагу на наступне.
Суд не погоджується з доводами представника відповідача з приводу того, що вимоги про скасування рішень про коригування митної вартості для цілей визначення ставки судового збору є вимогами немайнового характеру.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є всі вимоги платників податків про визнання протиправності рішень про накладення штрафних санкцій, рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій, рішень про коригування митної вартості, постанов про застосування штрафних санкцій, стягнення виконавчого збору тощо.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» вказав, що рішення суб'єкта владних повноважень, яким на особу покладено обов'язок сплати додаткових податкових зобов'язань, становить втручання у її майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Як вже зазначалось судом, статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно до частини 1 статті 4 Митного кодексу України під митними платежами мається на увазі а) мито; б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).
Отже, беручи до уваги, що митна вартість товару є по суті базою для нарахування митних платежів, зокрема, мита та податку на додану вартість, коригування контролюючим органом митної вартості у бік збільшення має наслідком пропорційне збільшення розміру обов'язкових платежів до бюджету під час імпорту товарів.
Таким чином, вимоги платників податків скасувати рішення про коригування митної вартості мають очевидний майновий характер.
Щодо визначення розміру судового збору, який підлягав сплаті під час звернення до суду, суд зазначає наступне.
Так, суд звертає увагу, що під час імпорту товару суб'єкт господарювання сплачує митні платежі, базою для нарахування яких є митна вартість товару.
Враховуючи, що прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про коригування митної вартості призводить до збільшення обов'язкових платежів до бюджету, судовий збір слід обчислювати виходячи з різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідної митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої контролюючим органом у відповідному рішенні.
Такі висновки суду узгоджуються зі змістом частини 7 статті 55 Митного кодексу України, якою встановлено порядок випуску товарів у вільний обіг у випадку прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.
Зокрема, положеннями вказаної статті передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Отже, наведене свідчить, що під час коригування контролюючим органом митної вартості товарів саме покладення на особу обов'язку сплати додаткових митних платежів становить втручання у майнові права такої особи, тому саме розмір таких додаткових митних платежів, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю, є базою для розрахунку розміру судового збору.
Суд зазначає, що розмір митних платежів та фінансової гарантії декларант вказує у графі 47 та графі B «Подробиці розрахунків» відповідної ЕМД.
Так, згідно розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, графа 47 «Нарахування платежів» заповнюється у разі необхідності застосування заходів забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х Митного кодексу України та/або сплати за МД єдиного збору, та/або сплати плати.
У графі наводяться відомості про нарахування митних платежів. Якщо за МД нараховуються та справляються єдиний збір та/або плата, то відомості про їх нарахування наводяться у цій графі основного аркуша МД.
У першій колонці «Вид» зазначається код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами. У другій колонці «Основа нарахування» при нарахуванні мита за адвалорною ставкою зазначається митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД; при нарахуванні податку на додану вартість - митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД, збільшена на суму мита (для товарів, що підлягають обкладенню митом) та акцизного податку (для товарів, що підлягають обкладенню акцизним податком).
Графа B «Подробиці розрахунків» заповнюється у разі сплати (застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу Х Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати єдиного збору та/або сплати плати.
У графі зазначаються код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами; загальна сума платежу за цим кодом, що включає в себе суми відповідного платежу за ЄАД і кожним додатковим аркушем МД, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, або на яку надано забезпечення сплати митних платежів.
Згідно Класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами, код « 029» відповідає виду надходження «податок на додану вартість з лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України».
Як вбачається з графи В «Подробиці розрахунків» (другий рядок, код 029) ЕМД, що подавались позивачем у зв'язку з коригуванням відповідачем митної вартості товарів та випуском товарів у вільний обіг шляхом надання фінансової гарантії, загальна сума митних платежів, додатково сплачених позивачем у зв'язку з прийняттям відповідачем оспорюваних рішень, становить 242458,71 грн.(19095,57+9895,87+15011,50+7612,56+80767,01+20361,68+
+29895,14+59819,38).
Таким чином, вимоги позивача про скасування рішень про коригування митної вартості повинні бути оплачені судовим збором у розмірі 3636,88 грн. (242458,71 х 1,5%).
Загалом під час звернення до суду позивачеві необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 14660,88 грн., у тому числі 11024,00 грн. (1378 х 8) за позовні вимоги немайнового характеру (оскарження карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення), та 3636,88 грн. за позовні вимоги майнового характеру (оскарження рішень про коригування митної вартості товарів).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у загальному розмірі 63458,38 грн., у тому числі 49107,82 грн. згідно платіжного доручення від 27.10.2016 №1323 (т.1, а.с. 2) та 14350,56 грн. згідно платіжного доручення від 29.11.2016 №1493 (т.1, а.с. 203). Отже, позивачем було зайво сплачено 48797,50 грн. судового збору (63458,38-14660,88).
Беручи до уваги, що адміністративний позов було задоволено у повному обсязі, сума судового збору у розмірі 14660,88 грн., що підлягала сплаті під час звернення до суду (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), підлягає стягненню на користь позивача у порядку, визначеному частиною 1 статті 94 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС.
Згідно статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Розглянувши клопотання позивача про повернення судового збору, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 48797,50 грн. підлягає поверненню на його користь як така, що сплачена понад встановлений Законом України «Про судовий збір» розмір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів: №125120105/2016/000031/1 від 21.06.2016, №125120105/2016/000030/1 від 21.06.2016, №125120105/2016/000032/1 від 24.06.2016, №125120105/2016/000036/1 від 01.08.2016, №125120105/2016/00396 від 25.09.2016, №125120105/2016/000042/1 від 04.10.2016 та №125120105/2016/000045/1 від 25.10.2016, №125120105/2016/000048/1 від 24.11.2016.
3. Скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №125120105/2016/00266 від 21.06.2016, №125120105/2016/00265 від 21.06.2016, №125120105/2016/00270 від 24.06.2016, №125120105/2016/00322 від 01.08.2016, №125120105/2016/00396 від 25.09.2016, №125120105/2016/00423 від 04.10.2016 та №125120105/2016/00472 від 25.10.2016, №125120105/2016/00503 від 24.11.2016.
4. Стягнути судовий збір в сумі 14660,88 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят грн. 88 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Др. Редді'с лабораторіз» (ідентифікаційний код 37560808, місцезнаходження: 08320, Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Київський шлях, буд. 121-А) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (ідентифікаційний код 39470947, місцезнаходження: 08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль»).
5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Др. Редді'с лабораторіз» (ідентифікаційний код 37560808, місцезнаходження: 08320, Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Київський шлях, буд. 121-А) з Державного бюджету України суму надміру сплаченого судового збору у розмірі 48797,50 (сорок вісім тисяч сімсот дев'яносто сім грн. 50 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кушнова А.О.