Постанова від 22.02.2017 по справі 810/2511/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 810/2511/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Волкова А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальність "ІНТЕГРАЛ" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРАЛ" звернулось до суду з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (Обухівського відділення), якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог вх. № 19490/16 від 27.12.2016), просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області, а саме:

від 16.02.2016 № 0000232201/177, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств", у загальній сумі 46013225,00 грн., з яких: 36810580,00 грн. - за основним платежем; 9202645,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 16.02.2016 № 0001101702/192, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати", у загальній сумі 23551534,99 грн., з яких: 13465702,35 грн. - за основним платежем; 10085832,64 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 16.02.2016 № 0001091702/193, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати", на суму 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 16.02.2016 № 0001201702/191, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Військовий збір" на загальну суму 1296760,03 грн., з яких: 741756,11 грн. - за основним платежем; 555112,92 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 16.02.2016 № 0000082202/179, згідно з ким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 75842,80 грн.

В основу визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток податковим органом покладено твердження про неправомірне віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, коштів, сплачених фізичним та юридичним особам за придбаний брухт чорних металів. Податковий орган стверджує, що вказані господарські операції мали фіктивний характер, а договори та інші фінансово-господарські документи учасники цих операцій склали з метою неправомірного отримання податкової вигоди. За твердженням податкового органу, це призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток.

В основу визначення грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору податковим органом покладено твердження про неутримання позивачем як податковим агентом сум цих податків з доходу, виплаченого фізичним особам в оплату за придбаний брухт чорних металів, за тими самими операціями, які визнані фіктивними при обчисленні податку на прибуток підприємств.

Крім того, до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за подання до податкового органу податкової звітності, що пов'язана з обчисленням податку на доходи фізичних осіб, з недостовірними відомостями, а також за перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства, оскільки, за твердженням податкового органу, на деяких видаткових касових документах позивача під час перевірки було виявлено відсутність підписів одержувачів коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив податкові зобов'язання з податку на прибуток, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки господарські операції з придбання товару від юридичних та фізичних осіб мали реальний характер: товар поставлено й оприбутковано на складі позивача у повному обсязі й оплачено позивачем, ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Щодо грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору позивач зазначив, що у періоді, який перевірявся, здійснював придбання у фізичних осіб побутового, а не промислового металобрухту, як це стверджує податковий орган. Дохід, що виплачувався громадянам за зданий ними побутовий металобрухт, відповідно до діючих на той час норм законодавства, не оподатковувався податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Оскільки вказані операції з придбання у громадян побутового металобрухту не оподатковувались податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, позивач стверджував, що застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за подання податкової звітності (за формою № 1ДФ) за цим платежем з недостовірними відомостями є безпідставним і протиправним.

Позивач також стверджував, що податковий орган неправомірно застосував до нього штрафні (фінансові) санкції за перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства, адже на усіх видаткових касових документах наявні підписи одержувачів коштів.

Таким чином, позивач просив суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправними і скасувати.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкові повідомлення-рішення є законними і обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити; представник відповідача підтримав заперечення проти позову, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Після надання суду пояснень та представлення доказів представник позивача звернувся до суду з клопотанням про здійснення подальшого розгляду справи за його відсутності у порядку письмового провадження. Представник відповідача проти цього клопотання не заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи заявлене клопотання, а також відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експертів суд, керуючись положеннями частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, постановив про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Дослідивши представлені документи та інші зібрані у справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРАЛ" є юридичною особою, що зареєстрована 23.01.1995 (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 18.10.2004 № 12661200000001782). Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку в Києво-Святошинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області (Обухівському відділенні), зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля відходами та брухтом (основний); діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; оптова торгівля металами та металевими рудами; неспеціалізована оптова торгівля; демонтаж (розбирання) машин і устаткування; відновлення відсортованих відходів (т.1, а.с. 178-181).

У січні 2016 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області проведено планову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 (акт перевірки від 29.01.2016 № 75/10-16-22-01/22015203).

За результатами перевірки посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, зокрема:

підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 36810580,00 грн., у тому числі по періодах: за 2013 рік - на суму 3344082,00 грн.; за 2014 рік - на суму 33466498,00 грн.;

підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176, пункту 177.7 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого податковим органом визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платників податків у вигляді заробітної плати, у сумі 13465702,35 грн.;

пункту 51.1 статті 51 Податкового кодексу України, що виявилось у поданні податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за 1-й, 2-й, 3-й, 4-й квартали 2013 року та 1-й, 2-й, 3-й, 4-й квартали 2014 року з недостовірними відомостями;

підпункту 165.2.1 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176, пункту 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в результаті чого податковим органом визначено податкове зобов'язання з військового збору за 2014 рік, що сплачується податковими агентами з доходів платників податків у вигляді заробітної плати, у сумі 741756,10 грн.;

пунктів 2.8, 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

від 16.02.2016 № 0001101702/192, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати", у загальній сумі 23551534,99 грн., з яких: 13465702,35 грн. - за основним платежем; 10085832, 64 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 16.02.2016 № 0000082202/179, згідно з ким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 75842,80 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до вищестоящих податкових органів в адміністративному порядку, однак за результатом розгляду скарг податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарги без задоволення.

У подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують фінансово-господарські операції, за результатом здійснення яких податковий орган прийняв оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Суд на підставі зібраних у справі доказів встановив наступне.

У періоді, що перевірявся (з 01.01.2012 по 31.12.2014) ТОВ "ІНТЕГРАЛ" задекларувало дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, у загальній сумі 1593432153,00 грн., який формувався за рахунок оптової торгівлі металевим брухтом, наданню послуг по переробці та сортуванню металевого брухту, реалізації інших товарно-матеріальних цінностей та послуг. Перевіркою не виявлено його заниження або завищення (т.1, а.с. 20, 21).

У зазначеному періоді позивач задекларував витрати, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, у загальній сумі 203525419,00 грн., які сформовані, зокрема, за рахунок витрат на придбання товарів, сировини, паливно-мастильних матеріалів, оплату послуг сторонніх організацій з переробки металобрухту, транспортних послуг, оренду обладнання та виробничих майданчиків, амортизації основних фондів виробничого призначення та інших (т.1, а.с. 22).

Так, у період з 01.01.2013 по 31.12.2014 позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, вартість металобрухту у загальній сумі 82770180,39 грн., придбаного у фізичних осіб за операціями з приймання вторинної сировини.

Податковий орган під час перевірки встановив, що в актах приймання вторинної сировини містяться відомості про осіб, які здавали цю сировину, вказано вид металобрухту як побутовий, але не надано опис цього металобрухту, що не дозволяє його ідентифікувати як побутовий.

На підставі аналізу документів позивача посадові особи контролюючого органу дійшли висновку, що приймання металобрухту відбувалось в об'ємах, що не відповідають побутовому металобрухту, адже становило обсяги, які відповідають вантажним автомобілям (від 0,1 тонни до 100 тонн, а приймання металобрухту здійснювалось у кількості від 100 кг до 30000 кг в день та до 100000 кг в місяць.

Оскільки позивач не надав до перевірки документи, які б підтверджували здійснення транспортних витрат по заготівлі металобрухту від фізичних осіб, посадові особи контролюючого органу дійшли висновку, що операції з приймання цього металобрухту не мали реального характеру, а фінансово-господарські документи складені без фактичного здійснення таких господарських операцій (т.1, а.с. 23-38).

Таким чином, на думку посадових осіб відповідача, позивач завищив витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, що призвело до заниження податку на прибуток.

У той же час, при перевірці повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб за результатом здійснення тих самих господарських операцій (з придбання металобрухту у фізичних осіб) посадові особи контролюючого органу дійшли протилежного висновку щодо реальності цих господарських операцій.

Так, перевіркою встановлено, що у періоді, що перевірявся, ТОВ "ІНТЕГРАЛ" здійснило закупівлю вторинної сировини (металобрухту) у 210 фізичних осіб (громадян) на загальну суму 79939937,82 грн., у тому числі: протягом 2013 року - на суму 5921719,76 грн.; протягом 2014 року - на суму 74018218,06 грн.

Розрахунки з фізичними особами за придбану сировину здійснювались у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на карткові рахунки фізичних осіб.

Факт здійснення вказаних господарських операцій підтверджується актами приймання вторинної сировини (металобрухту) для фізичних осіб, складеними за встановленою формою, банківськими виписками, копіями паспортів, довідками про присвоєння ідентифікаційних номерів фізичних осіб, заявами фізичних осіб - постачальників металобрухту про надання згоди на обробку персональних даних (т.1, а.с. 85).

Однак, як вже зазначалось, оскільки в наданих до перевірки актах приймання вторинної сировини (металобрухту) у графі "Найменування вторинної сировини" було вказано "брухт чорних металів", а у графі "Опис металобрухту" зазначено "побутовий", посадові особи відповідача дійшли висновку, що такий опис є недостатнім для ідентифікації цього металобрухту й визначення його виду як "побутового" і застосування режиму звільнення цих операцій від оподаткування податком на доходи фізичних осіб. На думку відповідача, ці господарські операції є операціями з придбання брухту чорних металів у фізичних осіб, а виплачений на їх користь дохід має включається до загального місячного оподатковуваного доходу і оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб.

За висновками посадових осіб податкового органу, позивач як податковий агент не забезпечив нарахування і утримання податку на доходи фізичних осіб за вказаними господарськими операціями, що призвело до заниження податкового зобов'язання за цим видом платежу на загальну суму 13465702,35 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що із виплаченого за період з 01.08.2014 р. по 31.12.2014 р. на користь фізичних осіб - постачальників вторинної сировини (металобрухту) доходу в загальній сумі 49450407,32 грн. (за тими самими господарськими операціями) позивач не утримав військовий збір, що призвело до заниження податкового зобов'язання з військового збору на загальну суму 741756,10 грн.

Отже, суд констатує, що вказані висновки відповідача (щодо оподаткування операцій з придбання вторинної сировини (металобрухту) у фізичних осіб податком на прибуток та податком на доходи фізичних осіб і військового збору) є суперечливими і взаємовиключними.

З одного боку, твердження про відсутність реального характеру і безпідставне формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, базується на припущенні щодо необхідності використання транспорту для закупівлі такого обсягу вторинної сировини (металобрухту) та відсутності у позивача документів, що підтверджуються транспортні витрати; з іншого боку, - визнання факту здійснення таких операцій, але, виходячи з "недоліків" складання актів приймання вторинної сировини (металобрухту) та заповнення графи "Опис металобрухту", - необхідність застосування до цих операцій загального режиму оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що ТОВ "Інтеграл" є підприємством, яке спеціалізується на заготівлі, переробці та оптовій торгівлі відходами, брухтом близько 20 років. Свою діяльність позивач здійснює на спеціально обладнаних орендованих площах, на яких може одночасно зберігатися близько 13000 тонн різного металобрухту, його пункти прийому впродовж доби здатні прийняти необмежену кількість відходів (металобрухту) як від фізичних, так і від юридичних осіб.

Згідно з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28.10.2013 № 1273 "Про деякі питання ліцензування господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів" ТОВ "ІНТЕГРАЛ" видано ліцензію № 8071 на провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту чорних металів, за такими видами: заготівля, переробка металобрухту чорних металів (приймальний пункт).

З акта перевірки від 29.01.2016 № 75/10-16-22-01/22015203 (т.1, а.с. 15-18) вбачається, що позивач має у користуванні (на праві оренди) велику кількість об'єктів нерухомого майна (виробничі майданчики з бетонним та іншим твердим покриттям, складські приміщення, земельні ділянки несільськогосподарського призначення для переробки відходів та лому чорних металів, виробничі комплекси, нежитлові споруди, виробничі площадки - склади з твердим покриттям) та основних фондів (виробниче обладнання, автокрани, вантажні автомобілі, тягачі, перенавантажувачі, ваги тощо), що використовуються для здійснення основного виду діяльності за КВЕД - оптової торгівлі відходами та брухтом.

Як встановлено в ході судового розгляду, у періоді з 01.01.2013 по 31.12.2014 позивач здійснював приймання вторинної сировини (металобрухту) від фізичних осіб. Всього за період, що перевірявся складено 2554 акти, які засвідчують приймання металобрухту від фізичних осіб.

Приймання вторинної сировини (металобрухту) здійснювалось позивачем в різних містах, де розташовані приймальні пункти позивача, зокрема, за такими адресами: м. Українка, вул. Промислова 27 Б (нежитлові споруди, що перебувають у позивача на праві оренди на підставі договору від 06.01.2013 № КМУ-13/02, укладеного з ПАТ "Керамет"); м. Черкаси, вул. Першотравнева, 68/3 (виробничий комплекс, що перебуває у позивача на праві оренди на підставі договору від 06.09.2013 № КМУ-13/176, укладеного з ПАТ "Керамет"); м. Макіївка, сел. Об'єднаний (земельні ділянки не сільськогосподарського призначення, у тому числі й земельну ділянку площею 0,1518 га для функціонування ділянки по переробці відходів та лому чорних металів, що перебувають у позивача на праві оренди на підставі договору від 14.10.2016 № 040616100340, укладеного з Макіївською міською радою); м. Жданівка, територія лісового складу ЗАТ "ОП Шахта "Жданівська" тощо.

Відомості про приймальні пункти ТОВ "Інтеграл", місце їх розташування, контактна інформація, оголошення до співпраці фізичних осіб - постачальників металобрухту є у режимі вільного доступу у мережі Інтернет за адресою http://keramet.com.ua/.

На підтвердження факту реальності операцій із закупівлі металобрухту від фізичних осіб позивач представив суду копії: актів приймання вторинної сировини (металобрухту); виписки по банківському рахунку позивача, що підтверджують факти перерахування коштів на рахунки фізичних осіб - постачальників металобрухту; податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ, в яких відображені реєстраційні номери облікових карток платників податків - фізичних осіб; суми виплаченого доходу; а також відомості про ознаку виплаченого доходу - 149 "Сума доходу, отримана за здані (продані) вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні, залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю, та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України (підпункт 165.1.25 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу)".

Крім того, факт здійснення вказаних господарських операцій підтверджується також копіями паспортів громадян - постачальників металобрухту, довідками про присвоєння ідентифікаційних номерів фізичних осіб, їх заявами про надання згоди на обробку персональних даних, що були представлені посадовим особам контролюючого органу під час перевірки, що відображено в актів перевірки (т.1, а.с. 85).

З досліджених під час судового розгляду актів приймання вторинної сировини (металобрухту) вбачається, що вони містять відомості про фізичних осіб - постачальників (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, серія, номер документа, що посвідчує особу, ідентифікаційний номер), найменування вторинної сировини "брухт чорних металів", опис металобрухту як "побутовий", вагу (у кг), ступінь засміченості (у відсотках), ціну за 1 кг, вартість, у примітках вид металобрухту згідно з ДСТУ, підписи посадової особи позивача (начальника приймального пункту) та фізичної особи - постачальника металобрухту.

Оцінюючи зауваження посадови осіб податкового органу про те, що виконаний в актах опис металобрухту "не дає змогу ідентифікувати його як побутовий", суд зазначає наступне.

В силу приписів 184 Цивільного кодексу України ідентифікація здійснюється лише по відношенню до речі, визначеної індивідуальними ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Металобрухт належить до речей, визначених родовими ознаками, оскільки має ознаки, властиві усім речам цього ж роду, вимірюється не штуками чи одиницями, а вагою.

Наявне у матеріалах справи фотографічне зображення груди металобрухту з очевидністю доказує абсурдність вимог податкового органу щодо виконання опису металобрухту у спосіб його ідентифікації.

Таким чином, відомості про належність металобрухту до такого виду як "побутовий" є достатнім з точки зору виконання вимог закону для його класифікації за певним видом.

Як вже зазначалось, перевіркою встановлено, що кошти у сумі 82770180,39 грн., які були виплачені на користь 210 фізичних осіб - постачальників металобрухту, ТОВ "ІНТЕГРАЛ" включило до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 та 2014 роки.

Дохід на загальну суму 79939937,82 грн., виплачений на користь цих громадян, ТОВ "ІНТЕГРАЛ" не оподатковувало податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Щодо визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток за вказаними господарськими операціями суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, це грошове зобов'язання визначено податковим органом у зв'язку з включенням позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, коштів, сплачених фізичним особами - постачальникам металобрухту за придбаний металобрухт. За твердженням відповідача, ці операції не мали реального характеру (є фіктивними).

У той же час, податковий орган не вважає фіктивним (не реальним) дохід, виплачений на користь цих фізичних осіб за цими самими господарськими операціями, у зв'язку з чим визначив позивачу грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Враховуючи суперечливість і взаємовиключність висновків податкового органу, а також оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, що підтверджують факти здійснення господарських операцій, відображення їх у бухгалтерському обліку та податковій звітності, суд дійшов висновку про їх реальність, висновки податкового органу про фіктивність таких операцій - безпідставними.

Платники податку на прибуток підприємств, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються розділом ІІІ Податкового кодексу України.

В силу статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті:інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд встановив, кошти, виплачені позивачем на користь фізичних осіб - постачальників металобрухту, є пов'язаними з основною діяльністю позивача, а факт витрат підтверджуються документально.

Фактів порушення позивачем обмежень, установлених статтею 139 Податкового кодексу України, податковим органом суду не наведено і не доведено.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 16.02.2016 № 0000232201/177 в частині визначення позивачу податку на прибуток за операціями з придбання металобрухту у фізичних осіб є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України встановлено, що податкові агенти зобов'язані, зокрема:

своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається;

нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування платника податку є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених розділом IV цього Кодексу. Загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 164.2.20 пункту 164.2 цієї статті до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу, якою наведено кінцевий перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу і не підлягають оподаткуванню.

Так, підпунктом 165.1.25 пунктом 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час здійснення господарських операцій) встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.

У справі, що розглядалась, позивач як податковий агент не включив до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суми доходів, виплачених на користь фізичних осіб - постачальників вторинної сировини у вигляді побутового металобрухту.

Таким чином, вирішення спору в цій частині залежить від відповіді на питання, чи є металобрухт, що приймався позивачем від фізичних осіб, побутовим металобрухтом, а також чи може цей металобрухт вважатися вторинною сировиною.

Статтею 1 Закону України від 05.05.1999 № 619-XIV "Про металобрухт" визначено, що металобрухт - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

В залежності від споживчого призначення металобрухт поділяється на такі види:

побутовий металобрухт - непридатні для прямого використання вироби побутового призначення або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які втратили експлуатаційну цінність;

промисловий металобрухт - непридатні для прямого використання в промисловості та інших галузях економіки вироби або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами.

Приймання побутового металобрухту від фізичних осіб дозволяється лише при пред'явленні ними документа, який засвідчує особу, та обов'язково оформляється актом приймання. В акті приймання побутового металобрухту від фізичних осіб зазначаються дані документа, який засвідчує особу, та опис металобрухту. Фізичні особи можуть здійснювати операції лише з побутовим металобрухтом.

Оплата закупленого у населення металобрухту здійснюється через каси спеціалізованих підприємств (їх приймальних пунктів) та спеціалізованих металургійних переробних підприємств чи через каси в банках готівкою або шляхом поштових переказів за рахунок суб'єкта господарювання, який здійснює купівлю металобрухту. Забороняється проведення готівкових розрахунків при здійсненні операцій з промисловим металобрухтом (стаття 6 Закону № 619-XIV.

В силу приписів статті 4 Закону № 619-XIV приймання промислового брухту у фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, а також збирання, заготівля, переробка, реалізація промислового металобрухту фізичними особами забороняються.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У справі, що розглядалась, суд встановив, що металобрухт, який приймався позивачем від фізичних осіб, був класифікований позивачем як "побутовий металобрухт". Цей висновок підтверджується з досліджених судом письмових доказів - актів приймання вторинної сировини (металобрухту), а також іншими документами, які складались при документальному оформленні цих господарських операцій, що передбачені чинним законодавством.

Податковий орган не надав суду жодних доказів, які б вказували на те, що прийнятий позивачем від фізичних осіб металобрухт за своїм споживчим призначенням є "промисловим металобрухтом".

Щодо належності побутового металобрухту до категорії "вторинна сировина" суд дійшов таких висновків.

У чинному законодавстві відсутнє нормативне визначення поняття "вторинна сировина", тому розкриття його змісту можливо лише в результаті системного тлумачення різних правових норм і загальної інформації.

Так, згідно з даними Вікіпедії вторинна сировина - матеріали і вироби, що їх після первісного повного використання (зношування) можна вживати у виробництві повторно як сировину. До вторинної сировини належать брухт, відходи чорних, кольорових і благородних металів, різні машини, устаткування та їхні деталі, які вийшли з ужитку, спрацьовані мастила, зношені автопокришки, макулатура, вугільний шлам (відходи вуглезбагачення) тощо (https://uk.wikipedia.org/wiki/Вторинна_сировина).

Хоча в силу приписів статті 2 Закону України "Про металобрухт" й передбачено, що Закон України "Про відходи" не поширюється на відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, цей Закон (про металобрухт), відповідно до статті 2 Закону України "Про відходи", є частиною законодавства про відходи.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.03.1998 № 187/98-ВР "Про відходи" відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.

Згідно з Класифікатором відходів ДК 005-96, затвердженим і введеним в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 29.02.1996 № 89, який входить до державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації, різного роду брухт металевий є одним з видів відходів.

Згідно з Правилами торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб'єктам підприємницької діяльності на праві власності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 802, яка до даного випадку може бути застосована за аналогією, вторинна сировина - брухт і відходи, що вміщують дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння.

Системний аналіз перелічених джерел дозволяє дійти висновку, що металобрухт як різновид відходів, що утворюються в процесі виробництва або результаті споживання, та які можуть бути використані у виробництві іншої продукції, є вторинною сировиною.

В силу приписів підпункту 4.1.5 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого орган, суд при вирішенні питання про належність прийнятого позивачем від фізичних осіб побутового металобрухту до категорії "вторинна сировина" в цілях оподаткування суд керується презумпцією правомірності рішення платника податку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доходи, виплачені позивачем на користь фізичних осіб за здану (продану) ними вторинну сировину (побутовий металобрухт), не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 16.02.2016 № 0001101702/192 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за цими господарськими операціями, є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо визначення грошового зобов'язання за військовим збором суд зазначає наступне.

З 03.08.2014 р. набрав чинності Закон України від 31.07.2014 № 1621-VII, яким підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 161 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з положеннями якого тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, а саме фізичні особи - резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з підпунктом 1.5 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (податкові агенти).

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Таким чином, об'єкт оподаткування військовим бором збігається з об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

13 березня 2015 року набув чинності Закон України від 02.03.2015 № 211-VIII, відповідно до якого пункт 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено підпунктом 1.7, яким встановлено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Однак, як вже зазначалось, ця норма з'явилась лише 13 березня 2015 року, таким чином, її положення в силу приписів статті 58 Конституції України (щодо дії законів у часі) до спірних правовідносин, які відбувались у 2013 - 2014 роках, застосуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доходи, виплачені позивачем на користь фізичних осіб за здану (продану) ними вторинну сировину (побутовий металобрухт) у 2013 та 2014 роках, не були об'єктом оподаткування військовим збором, тому донарахування військового збору є безпідставним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 16.02.2016 № 0001201702/191 в частині визначення грошового зобов'язання зі сплати військового збору за цими господарськими операціями, є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 510,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 16.02.2016 № 0001091702/193, суд встановив наступне.

Як вже зазначалось, фінансові санкції були застосовані до позивача як наслідок висновків про заниження ним об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб за результатом здійснення господарських операцій з придбання металобрухту у фізичних осіб та подання податкової звітності за формою 1ДФ з недостовірними відомостями.

Відповідно до пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 грн.

Оскільки у справі, що розглядалась, суд дійшов висновку, що позивач правильно визначав податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, висновки посадових осіб податкового органу про подання податкової звітності з недостовірними відомостями є безпідставними.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 16.02.2016 № 0001091702/193 підлягає скасуванню як безпідставне.

2. При визначенні грошового зобов'язання з податку на прибуток податковий орган також дійшов висновку, що позивач завищив витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, на загальну суму 120156411,40 грн., у тому числі: за 2013 рік - на суму 14600732,11 грн.; за 2014 рік - на суму 105555679,29 грн. за операціями з придбання брухту чорних металів у таких суб'єктів господарювання: Могилів - Подільське ТОВ "РЕАЛ", ТОВ "АРСЕНАЛ ТС", ТОВ "ЮСТА-ТРЕЙД". Через недоліки в оформленні товарно-супровідних документів, посадові особи податкового органу дійшли висновку, що вказані витрати документально не підтверджуються.

Перевіряючи дані обставини, суд встановив наступне.

2.1 У період з 01.01.2013 по 31.12.2014 між позивачем (покупець) і Могилів-Подільським Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ" (постачальник) було укладено сім договорів (від 01.04.2013 № 51/13; від 25.09.2013 № 140/13; від 26.09.2013 № 09/13-КИ; від 01.01.2014 № 05/14; від 01.01.2014 № 04/14-КИ;від 01.09.2014 № 132/14; від 01.10.2014 № 157/14), згідно з яким постачальник зобов'язувався поставити, а позивач прийняти та оплатити, товар (брухт чорних металів), визначений у договорі та специфікаціях.

Умовами договору передбачено, що поставка товару здійснюється автомобільним та/або залізничним транспортом. В разі доставки товару залізничним транспортом поставка здійснюється на умовах FCA (станція відправлення) або CPT (цехи і склади вантажоодержувача) згідно з правилами ІНКОТЕРМС-2010, витрати включені в ціну товару.

В разі доставки товару автомобільним транспортом поставка здійснюється на умовах CPT (цехи і склади вантажоодержувача), всі витрати з доставки несе постачальник; або EXW (склад постачальника), всі витрати з доставки несе покупець.

У період, що перевірявся, Могилів-Подільське ТОВ "РЕАЛ" здійснило поставку на користь позивача 49 партій брухту чорних металів на загальну суму 95647614,51 грн.

Згідно з умовами договорів право власності на товар переходить до покупця в момент приймання його в пункті призначення покупцем або його довіреною особою, що підтверджується складанням актів прийманні металів чорних (вторинних, із зазначенням даних, передбачених Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, затвердженими спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства промислової політики України від 23.10.2007 № 127/595, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2007 р. за № 1258/14525.

Факт поставки товару підтверджується наявними у матеріалах справи копіями таких документів: видаткових накладних; товарно-транспортних накладних (залізничних); товарно-транспортних накладних (для перевезення автомобільним транспортом); приймально-здавальних актів на брухт та відходи чорних металів, що містять відомості про кількість поставленого металобрухту (вагу), його вид, вартість та ціну, дату відвантаження, номер вагону/автомобіля), що складені за формою № 69 (в разі поставки залізничним транспортом) або за формою № 19 (в разі поставки автомобільним транспортом), передбаченими Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, затвердженими спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства промислової політики України від 23.10.2007 № 127/595, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.11.2007 за № 1258/14525; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), якими сторони оформлювали вартість залізничних послуг (провізної плати за вагон), що підлягали компенсації, що містять відомості про вартість таких послуг та номер залізничного вагону; актів про походженням металобрухту; посвідчень про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність брухту чорних металів; сертифікатів якості.

Факт оприбуткування позивачем придбаного товару підтверджується: журналом-ордером і оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 "Товари на складі", за яким ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться нa оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо; журналом-ордером і оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 "Сировина і матеріали", за яким вiдображаються наявність та рух сировини тa основних матеріалів, які входять дo складу продукції, що виготовляється, aбо є необхідними компонентами пpи її виготовленні.

В оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок Могилів-Подільське ТОВ "РЕАЛ" кошти в загальній сумі 91826150,15 грн. (без ПДВ), факт перерахування коштів підтверджується дослідженою у судовому засіданні випискою банку по рахунку позивача.

Факт здійснення розрахунків за придбаний товар також підтверджується податковими накладними з нульовими показниками ПДВ, які позивач одержав від Могилів-Подільського ТОВ "РЕАЛ".

Брухт та відходи чорних металів, поставлені Могилів-Подільським ТОВ "РЕАЛ", позивач у подальшому реалізував на користь ПРАТ "КЕРАМЕТ" на виконання договорів від 01.01.2008 № КМУ-08/28, від 07.02.2014 № КМУ-14/38 та ТОВ "ДОНСТІЛІНВЕСТ" за договором від 01.01.2014 № 84/14, що підтверджується: журналом-ордером і оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 23 "Виробництво", який призначений для узагальнeння інформації про витрати нa виробництво продукції (рoбіт, послуг); журналом-ордером і оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 26 "Готова продукція", за яким відображаєтьcя надходження готової продукції власногo виробництва зa фактичною виробничою собівартістю абo за нормативнoю вартістю; а також щомісячними Технологічними звітами по кожному окремому виробничому підрозділу.

З приводу юридичної особи контрагента позивача суд на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановив наступне.

Могилів-Подільське Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ" є юридичною особою, що зареєстрована 19.08.2002 (запис про державну реєстрацію в ЄДР - 11781200000000159 від 22.08.2006); стан юридичної особи - зареєстрована; статус відомостей - підтверджено; основний вид діяльності за КВЕД: оптова торгівля відходами та брухтом; записи про відсутність за місцезнаходженням та припинення у ЄДР відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновки податкового органу про відсутність документального підтвердження витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за операціями з придбання брухту чорних металів у Могилів-Подільське ТОВ "РЕАЛ", є безпідставними, а податкове повідомлення від 16.02.2016 № 0000232201/177 в частині донарахування позивачу податку на прибуток за цими операціями, - підлягає скасуванню.

2.2 У липні 2014 року між позивачем (покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ ТС" (постачальник) було укладено договір від 23.07.2014 № 122/14, згідно з яким постачальник зобов'язувався поставити, а позивач прийняти та оплатити, товар (брухт чорних металів), визначений у договорі та специфікаціях.

У період з вересня по грудень 2014 року ТОВ "АРСЕНАЛ ТС" здійснило поставку на користь позивача шести партій товару (брухту чорних металів) у загальній кількості 2439,66 тонн на загальну суму 7235001,11 грн. (без ПДВ).

В оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "АРСЕНАЛ ТС" кошти в загальній сумі 6937000,00 грн. (без ПДВ), факт перерахування коштів підтверджується дослідженою у судовому засіданні випискою банку по рахунку позивача.

Факт здійснення розрахунків за придбаний товар також підтверджується податковими накладними з нульовими показниками ПДВ, які позивач одержав від ТОВ "АРСЕНАЛ ТС".

Брухт та відходи чорних металів, поставлені ТОВ "АРСЕНАЛ ТС", позивач у подальшому реалізував на користь ПРАТ "КЕРАМЕТ" на виконання договорів від 01.01.2008 № КМУ-08/28, від 07.02.2014 № КМУ-14/38 та ТОВ "ДОНСТІЛІНВЕСТ" за договором від 01.01.2014 № 84/14, що підтверджується: журналом-ордером і оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 23 "Виробництво", який призначений для узагальнeння інформації про витрати нa виробництво продукції (рoбіт, послуг); журналом-ордером і оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 26 "Готова продукція", за яким відображаєтьcя надходження готової продукції власногo виробництва зa фактичною виробничою собівартістю абo за нормативнoю вартістю; а також щомісячними Технологічними звітами по кожному окремому виробничому підрозділу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ ТС" є юридичною особою, що зареєстрована 17.04.2014 (запис про державну реєстрацію в ЄДР - 10731020000026343); стан юридичної особи - зареєстрована; статус відомостей - підтверджено; видами діяльності за КВЕД, є зокрема, такі: механічне оброблення металевих виробів; оптова торгівля металами та металевими рудами; оптова торгівля відходами та брухтом; неспеціалізована оптова торгівля (основний); відновлення відсортованих відходів; записи про відсутність за місцезнаходженням та припинення у ЄДР відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновки податкового органу про відсутність документального підтвердження витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за операціями з придбання брухту чорних металів у ТОВ "АРСЕНАЛ ТС", є безпідставними, а податкове повідомлення від 16.02.2016 № 0000232201/177 в частині донарахування позивачу податку на прибуток за цими операціями, - підлягає скасуванню.

2.3 У січні 2014 року між позивачем (покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮСТА-ТРЕЙД" (постачальник) укладено договір від 01.01.2014 № 19/14, згідно з яким постачальник зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити, брухт чорних металів.

У період з лютого по грудень 2014 року ТОВ "ЮСТА-ТРЕЙД" здійснило поставку на користь позивача двадцяти двох партій товару (брухту чорних металів) у загальній кількості 6704,70 тонн на загальну суму 18179689,87 грн. (без ПДВ).

В оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "ЮСТА-ТРЕЙД" кошти в загальній сумі 18039640,00 грн. (без ПДВ), факт перерахування коштів підтверджується дослідженою у судовому засіданні випискою банку по рахунку позивача.

Факт здійснення розрахунків за придбаний товар також підтверджується податковими накладними з нульовими показниками ПДВ, які позивач одержав від ТОВ "ЮСТА-ТРЕЙД".

Брухт та відходи чорних металів, поставлені ТОВ "ЮСТА-ТРЕЙД", позивач у подальшому реалізував на користь ПРАТ "КЕРАМЕТ" на виконання договорів від 01.01.2008 № КМУ-08/28, від 07.02.2014 № КМУ-14/38 та ТОВ "ДОНСТІЛІНВЕСТ" за договором від 01.01.2014 № 84/14, що підтверджується: журналом-ордером і оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 23 "Виробництво", який призначений для узагальнeння інформації про витрати нa виробництво продукції (рoбіт, послуг); журналом-ордером і оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 26 "Готова продукція", за яким відображаєтьcя надходження готової продукції власногo виробництва зa фактичною виробничою собівартістю абo за нормативнoю вартістю; а також щомісячними Технологічними звітами по кожному окремому виробничому підрозділу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮСТА-ТРЕЙД" є юридичною особою, що зареєстрована 04.07.2011 (запис про державну реєстрацію в ЄДР - 12241020000052723); стан юридичної особи - зареєстрована; статус відомостей - підтверджено; видами діяльності за КВЕД є такі: діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); оптова торгівля металами та металевими рудами; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; неспеціалізована оптова торгівля; записи про відсутність за місцезнаходженням та припинення у ЄДР відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновки податкового органу про відсутність документального підтвердження витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за операціями з придбання брухту чорних металів у ТОВ "ЮСТА-ТРЕЙД", є безпідставними, а податкове повідомлення від 16.02.2016 № 0000232201/177 в частині донарахування позивачу податку на прибуток за цими операціями, - підлягає скасуванню.

3. При визначенні грошового зобов'язання з податку на прибуток податковий орган також дійшов висновку, що позивач зависив витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ", ТОВ "ІНТЕР-КОНТИНЕНТ ГРУП", ДП "ПРОПАН", ТОВ "МЕХОР". Через недоліки в оформленні актів виконаних робіт та видаткових накладних, посадові особи податкового органу дійшли висновку, що вказані витрати документально не підтверджуються.

Щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМБУДМАРКЕТ" суд встановив наступне.

3.1 У квітні 2013 року між Приватним акціонерним товариством "КЕРАМЕТ" (замовник) і ТОВ "ІНТЕГРАЛ" (виконавець) укладено договір на виконання робіт від 01.04.2013 № 66/13, відповідно до якого позивач (виконавець) зобов'язувався виконувати роботи з розбирання металомістких неліквідних об'єктів з подальшою порізкою їх на брухт чорних металів, строк дії договору - до 28.02.2014. Умовами договору передбачено право виконавця залучати до виконання робіт третіх - субпідрядників.

При виконанні зобов'язань за вказаним договором позивач залучив на умовах субпідряду Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМБУДМАРКЕТ", яке мало ліцензію на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (будівельних та монтажних робіт, монтаж інженерних мереж, будівництво транспортних споруд), та дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Як пояснив під час судового розгляду представник позивача, ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" виконувало роботи на території замовника, переміщення товарно-матеріальних цінностей умовами договорів не передбачалося.

У листопаді 2013 року між позивачем (замовник) і ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" (виконавець) укладено договір про виконання робіт від 01.11.2013 № 174/13, згідно з яким підрядник зобов'язувався виконати, а замовник прийняти і оплатити, роботи з розбирання металомістких неліквідних об'єктів та подальшою порізкою їх на брухт чорних металів на об'єктах, що розташовані за адресою: м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4.

У справі, що розглядалась, суд встановив, що за адресою: Луганська область, м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4 на території ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" знаходяться виробничі потужності позивача (приймальний пункт із заготівлі і переробки брухту чорних металів), що відображено в акті перевірки та підтверджується наданою позивачем довідкою про наявність основних фондів.

Ціна на розбирання металомістких неліквідних об'єктів, згідно з умовами вказаного договору, визначена сторонами у сумі 754,18 грн. (у томі числі ПДВ), за 1 тонну виготовленого в результаті розбирання брухту чорних металів, загальна вартість робіт - 800000,00 грн., у тому числі ПДВ.

На підтвердження факту виконання робіт за вказаним договором позивач надав суду п'ять актів здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 261070,09 грн., у тому числі ПДВ - 43511,68 грн., а саме: від 30.11.2013 № ПБМ-000011 на суму 52528,36 грн., у тому числі ПДВ - на суму 8754,73 грн.; від 30.11.2013 № ПБМ-000011-1 на суму 52527,36 грн., у тому числі ПДВ - на суму 8754,60 грн.; від 31.12.2013 № ПБМ-000012 на суму 52004,36 грн., у тому числі ПДВ - на суму 8667,37 грн.; від 31.12.2013 № ПБМ-000013 на суму 52004,36 грн., у тому числі ПДВ - на суму 8667,49 грн.; від 31.12.2013 № ПБМ-000014 на суму 52004,36 грн., у тому числі ПДВ - на суму 8667,49 грн.

У ці ж дні між позивачем і ПрАТ "КЕРАМЕТ" складено п'ять актів здачі-приймання виконаних робіт, що підтверджують факт виконання позивачем робіт з розбирання металомістких неліквідних об'єктів та подальшою порізкою їх на брухт чорних металів у цій же кількості перед генеральним підрядником.

Факт виконання робіт за цим договором підтверджується також: щомісячними технологічними звітами по приймальному пункту, що містять дані про надходження сировини, газову порізку, пакетування, сортування та транспортування, кількість сировини, одержаної з переробки, кількість реалізованої сировини; оборотно-сальдовою відомість по рахунку 23 "Виробництво" (за видами витрат) за грудень 2013 року, що призначений для узагальнення інформації про витрати нa виробництво продукції (робіт, послуг), за яким, зокрема, ведеться облік витрат підрядних організацій.

В оплату за виконані роботи позивач перерахував на рахунок ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" кошти у загальній сумі 58448,78 грн., факт перерахування підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача та копіями платіжних доручень.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість позивач одержав від ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" п'ять податкових накладних на загальну суму 261070,09 грн., у тому числі ПДВ - 43511,68 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за грудень 2013 року, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрах отриманих податкових накладних за цей звітний (податковий) період.

За правилом "першої події" вартість робіт у сумі 217558,41 грн. (вартість робіт без ПДВ) позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік.

3.2 У січні 2014 року між Приватним акціонерним товариством "КЕРАМЕТ" (замовник) і ТОВ "ІНТЕГРАЛ" (виконавець) укладено договір на виконання робіт від 03.01.2014 № 28/14, відповідно до якого позивач (виконавець) зобов'язувався виконувати роботи з розбирання металомістких неліквідних об'єктів з подальшою порізкою їх на брухт чорних металів, строк дії договору - до 31.12.2014. Умовами договору передбачено право виконавця залучати до виконання робіт третіх - субпідрядників.

При виконанні зобов'язань за вказаним договором позивач залучив на умовах субпідряду Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМБУДМАРКЕТ.

У січні 2014 року між позивачем (замовник) і ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" (виконавець) укладено договір про виконання робіт від 03.01.2014 № 31/14, згідно з яким підрядник зобов'язувався виконати, а замовник прийняти і оплатити, роботи з розбирання металомістких неліквідних об'єктів та порізки їх на брухт чорних металів на об'єктах, що розташовані за адресою: м. Антрацит, вул. Ростовська, 42 А.

Ціна на розбирання металомістких неліквідних об'єктів, згідно з умовами вказаного договору, визначена сторонами у сумі 854,18 грн. (у томі числі ПДВ) за 1 тонну виготовленого в результаті розбирання брухту чорних металів, загальна вартість робіт - 2600000,00 грн., у тому числі ПДВ.

На підтвердження факту виконання робіт за вказаним договором позивач надав суду вісім актів здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 261605,14 грн., у тому числі ПДВ - на суму 43600,86 грн., а саме: від 06.01.2014 № ПБМ-00001 на суму 56712,86 грн., у тому числі ПДВ - на суму 9452,14 грн.; від 15.01.2014 № ПБМ- на суму 56306, 86 грн., у тому числі ПДВ - на суму 9384,36 грн.; від 17.01.2014 № ПБМ-00003 на суму 45386,86 грн., у тому числі ПДВ - на суму 7564,43 грн.; від 31.01.2014 № ПБМ-000001 на суму 51755,86 грн., у тому числі ПДВ - на суму 8625,89 грн.; від 31.01.2014 № ПБМ-000002 на суму 51755,86 грн., у тому числі ПДВ - на суму 8625,89 грн.; від 31.01.2014 № ПБМ-000003 на суму 51755,86 грн., у тому числі ПДВ - на суму 8625,89 грн.; від 11.02.2014 № ПБМ-00004 на суму 57292,86 грн., у тому числі ПДВ - на суму 9548,73 грн.; від 19.02.2014 № ПБМ-00005 на суму 49046,86 грн., у тому числі ПДВ - на суму 8174,46 грн.

Факт виконання робіт за цим договором підтверджується також: щомісячними технологічними звітами по приймальному пункту, що містять дані про надходження сировини, газову порізку, пакетування, сортування та транспортування, кількість сировини, одержаної з переробки, кількість реалізованої сировини; оборотно-сальдовою відомість по рахунку 23 "Виробництво" (за видами витрат) за січень та лютий 2014 року, що призначений для узагальнення інформації про витрати нa виробництво продукції (робіт, послуг), за яким, зокрема, ведеться облік витрат підрядних організацій.

В оплату за виконані роботи позивач перерахував на рахунок ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" кошти у загальній сумі 193236,00 грн., факт перерахування підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача та копіями платіжних доручень.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість позивач одержав від ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" вісім податкових накладних на загальну суму 261605,14 грн., у тому числі ПДВ - на суму 43600,86 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за січень та лютий 2014 року, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрах отриманих податкових накладних за ці звітні (податкові) періоди.

За правилом "першої події" вартість робіт у сумі 218004,28 грн. (вартість робіт без ПДВ) позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік.

3.3 У грудні 2013 року між позивачем (замовник) і ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" (виконавець) укладено договір будівельного підряду від 01.12.2013 № 183/13, згідно з яким підрядник зобов'язувався виконати, а позивач (замовник) прийняти і оплатити, роботи зі спорудження огородження виробничої території, монтажу освітлення виробничої території, облаштування побутового вагончика за адресою: м. Сарни, вул. Привокзальна, 56.

У справі, що розглядалась, суд встановив, що за адресою: м. Сарни, вул. Привокзальна, 56 знаходяться виробничі потужності позивача (приймальний пункт із заготівлі і переробки брухту чорних металів), що відображено в акті перевірки та підтверджується наданою позивачем довідкою про наявність основних фондів.

Умовами договору передбачено, що роботи виконуються з матеріалів підрядника, власними силами, механізмами й автотранспортом (пункт 1.3), вартість робіт визначена у загальній сумі 49944,26 грн., у тому числі ПДВ - 8324,04 грн. (перелік робіт і матеріалів, їх вартість наведені у додатку № 1 до договору), розрахунки здійснюються за фактичними затратами у відповідності з договірною ціною на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (пункт 2.1.3).

На підтвердження факту виконання робіт за вказаним договором позивач надав суду три акти здачі приймання виконаних робіт на загальну суму 49944,26 грн., у тому числі ПДВ - 8324,04 грн., а саме: акт здачі-приймання робіт (облаштування побутового вагончика) від 31.12.2013 на суму 12820,51 грн., у тому числі ПДВ - 2136,75 грн. (без ПДВ - 10683,76 грн.); акт здачі-приймання робіт (монтаж освітлення виробничої території) від 31.12.2013 на суму 16722,41 грн., у тому числі ПДВ - 2787,07 грн. (без ПДВ - 13935,34 грн.); акт здачі-приймання робіт (спорудження огородження виробничої території) від 31.12.2013 на суму 20401,34 грн., у тому числі ПДВ - 3400,22 грн. (без ПДВ - 17001,12 грн.) (т.8, а.с. 92-94).

Крім того, факт виконання робіт підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 103 "Будинки та споруди", за яким ведеться облік наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв (т.8, а.с. 95).

Як з'ясував суд, позивач не розрахувався з ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" за роботи, виконані в межах даного договору, заборгованість становить суму 49944,26 грн., у тому числі ПДВ - 8324,04 грн.

Однак, за правилом "першої події" вартість робіт у сумі 41620,22 грн. (вартість робіт без ПДВ) позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік.

3.4 У листопаді 2013 року між Приватним акціонерним товариством "КЕРАМЕТ" (замовник) і ТОВ "ІНТЕГРАЛ" (виконавець) укладено договір будівельного підряду від 27.11.2013 № 002/13-ПДР, відповідно до якого позивач (виконавець) зобов'язувався виконувати роботи по ремонту (спорудженню) під'їзної залізничної колії до підприємства ПрАТ "УГМК". Місце виконання робіт - м. Львів, вул. Шевченка, 321.

Вартість робіт визначена сторонами у сумі 175219,00 грн., у тому числі ПДВ. Умовами договору також передбачалось право виконавця залучати до виконання робіт третіх - субпідрядників.

При виконанні зобов'язань за вказаним договором позивач залучав на умовах субпідряду Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМБУДМАРКЕТ".

У жовтні 2013 року між позивачем (замовник) і ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" (виконавець) укладено договір будівельного підряду від 10.10.2013 № 172/13, згідно з яким підрядник зобов'язувався виконати, а замовник прийняти і оплатити, роботи з ремонту (спорудження) під'їзної залізничної колії до підприємства АТ "УГМК", місце виконання робіт - м. Львів, вул. Шевченка, 321.

Вартість робіт за цим договором визначена сторонами у сумі 171396,00 грн. у тому числі ПДВ - 28566,00 грн., і деталізована у Договірній ціні - документ, складений, згідно з вимогами ДБН Д 1.1.-1.2000, і включає розрахунки витрат (прямих затрат, загальновиробничих витрат, підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 на улаштування залізничного путі, пояснювальну записку тощо).

Факт виконання робіт за вказаним договором підтверджується: копією технічного паспорту під'їзних залізничних копій АТ "УГМК" на ст. Рясна-2, відповідно до якого здійснювалось виконання робіт; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та затрат за січень 2014 року, складеною за типовою формою, затвердженою наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 № 554; актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року на суму 171396,00 грн., складеним за типовою формою КБ-2в, затвердженою наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 № 554, що містить детальний перелік виконаний робіт та їх вартість.

31 січня 2014 року між ПрАТ "КЕРАМЕТ" (замовником) і позивачем (виконавцем) складено акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року на суму 175219,00 грн., у тому числі ПДВ. Згідно з типовою формою КБ-2в.

В оплату за виконані роботи позивач перерахував на рахунок ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" кошти у загальній сумі 168882,08 грн., факт перерахування підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача та копіями платіжних доручень.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість позивач одержав від ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" чотири податкові накладні на загальну суму 171396,00 грн. у тому числі ПДВ - 28566,00 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за січень 2014 року, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрах отриманих податкових накладних за цей звітний (податковий) період.

За правилом "першої події" вартість робіт у сумі 142830,00 грн. (вартість робіт без ПДВ) позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік.

3.5 У грудні 2013 року між Приватним акціонерним товариством "КЕРАМЕТ" (замовник) і ТОВ "ІНТЕГРАЛ" (виконавець) укладено договір будівельного підряду від 01.12.2013 № КМУ-13/239, відповідно до якого позивач (виконавець) зобов'язувався виконувати роботи зі спорудження під'їзної колії на ст. Трипілля Південно-Західної залізної дороги.

Вартість робіт визначена сторонами у сумі 174501,45 грн., у тому числі ПДВ. Умовами договору також передбачалось право виконавця залучати до виконання робіт третіх - субпідрядників.

У грудні 2013 року між позивачем (замовник) і ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" (виконавець) укладено договір будівельного підряду від 01.12.2013 № 184/13, згідно з яким підрядник зобов'язувався виконати, а замовник прийняти і оплатити, роботи зі спорудження під'їзної колії на ст. Трипілля Південно-Західної залізної дороги.

Вартість робіт за цим договором визначена сторонами у сумі 171001,37 грн. у тому числі ПДВ - 28500,23 грн., і деталізована у Договірній ціні - документ, складений, згідно з вимогами ДБН Д 1.1.-1.2000, і включає розрахунки витрат (прямих затрат, загальновиробничих витрат, підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 на улаштування залізничного путі, пояснювальну записку тощо).

Факт виконання робіт за вказаним договором підтверджується: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та затрат за грудень 2013 року, складеною за типовою формою, затвердженою наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 № 554; актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 171000,37 грн., складеним за типовою формою КБ-2в, затвердженою наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 № 554, що містить детальний перелік виконаний робіт та їх вартість.

У січні 2014 року між ПрАТ "КЕРАМЕТ" (замовником) і позивачем (виконавцем) складено акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 174501,45 грн., у тому числі ПДВ, згідно з типовою формою КБ-2в.

В оплату за виконані роботи позивач перерахував на рахунок ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" кошти у загальній сумі 114000,00 грн., факт перерахування підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача та копіями платіжних доручень.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість позивач одержав від ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" три податкових накладних на загальну суму 171001,37 грн. у тому числі ПДВ - 28500,23 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за січень 2014 року, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрах отриманих податкових накладних за цей звітний (податковий) період.

За правилом "першої події" вартість робіт у сумі 142501,14 грн. (вартість робіт без ПДВ) позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податком на прибуток за 2013 рік.

3.6 У грудні 2013 року між позивачем (покупець) і ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" (постачальник) укладено договір (поставки) від 01.12.2013 № 183/13, згідно з яким постачальник зобов'язувався поставити, а позивач (покупець) прийняті і оплатити товар, зазначений у специфікаціях (запчастини до обладнання (датчик, гідравлічний насос), газ пропан (у балонах), дизельне паливо.

Умовами вказаного договору (пункт 1.3) передбачено, що товар постачається узгодженими партіями на умовах DDP (Україна, м. Рівне) згідно з Інкотермс-2010, з урахуванням особливостей внутрішньодержавного характеру договору та умов, визначених у договорі.

Умови поставки DDP означають, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які "мита" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення. Термін DDP передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця.

У грудні 2013 та січні 2014 року ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" поставило позивачу сім партій товару (запчастини, газ пропан та дизельне паливо) на загальну суму 45875,46 грн., у тому числі ПДВ - на суму 7645,91 грн.

Факт поставки товару підтверджується: сімома видатковими накладними (від 31.12.2013 № 16520; від 31.12.2013 № 16519; від 31.12.2013 б/н; від 31.12.2013 № 16518; від 31.01.2014 № 15796; від 31.01.2014 № 15797; від 21.01.2014 № 10081); оборотно-сальдовими відомостями (сформованими за місцями зберігання) по рахункам: 28 "Товари", за яким ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу; 201"Сировина й матеріали", за яким відображаються наявність та рух сировини тa основних матеріалів, які входять дo складу продукції, що виготовляється, aбо є необхідними компонентами пpи її виготовленні; 207 "Запасні частини", за яким ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту.

На підтвердження факту використання придбаних запчастин, газу та дизельного палива позивач представив суду: копії видаткових накладних, згідно з якими запчастини були передані ПрАТ "КЕРАМЕТ", акту списання палива.

Розрахунки за придбаний газ здійснювались між сторонами у безготівковій формі. В оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" кошти у загальній сумі 42720,96 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копією платіжного доручення та банківською випискою по рахунку позивача.

За правилом "першої події" вартість товару у сумі 38229,55 грн. (вартість робіт без ПДВ) позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 та 2014 роки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМБУДМАРКЕТ" у періоді, що перевірявся було зареєстроване в якості юридичної особи (запис про державну реєстрацію в ЄДР номер 12661020000043251 від 05.04.2013); видами діяльності за КВЕД були такі: будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); підготовчі роботи на будівельному майданчику; електромонтажні роботи; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; інші роботи із завершення будівництва; неспеціалізована оптова торгівля; діяльність у сфері архітектури; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. У липні 2015 року юридичну особу ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" припинено у зв'язку з визнанням його банкрутом на підставі постанови Господарського суду Запорізької області від 05.06.2015 у справі про банкрутство № 908/5773/14 (дата припинення - 14.07.2015; номер запису - 12661170010043251).

ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" у період діяльності мало ліцензію серії АЕ № 261486 на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (будівельні та монтажні роботи, монтаж інженерних мереж, будівництво транспортних споруд), що видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на підставі рішення від 24.05.2013 № 15-Л, строк дії ліцензії - з 24.05.2013 по 24.05.2016.

Крім того, ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ" мало дозвіл № 2558.13.14 на виконання робіт підвищеної небезпеки (монтаж демонтаж, ремонт та реконструкція устаткування підвищеної небезпеки), виданий 06.09.2013 Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України на підставі висновку експертизи від 22.08.2013 № 30701650-04-02-0974.13), строк дії дозволу - з 06.09.2013 по 05.09.2018.

Щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-КОНТИНЕНТ ГРУП" суд встановив наступне.

У січні 2012 року між позивачем (покупець) і Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-КОНТИНЕНТ ГРУП" (постачальник) укладено договір постачання від 03.01.2012 № 103, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати у власність позивача (поставити), а позивач (покупець) прийняти і оплатити товар (запчастини та обладнання до навантажувачів металічного брухту).

Умовами вказаного договору (пункт 1.4) передбачено, що товар постачається узгодженими партіями на умовах DDP (Україна, м. Рівне) згідно з ІНКОТЕРМС-2010, з урахуванням особливостей внутрішньодержавного характеру договору та умов, визначених у договорі. Доставка товару до пункту призначення здійснюється транспортною компанією за кошти постачальника до складу перевізника у пункті призначення.

У період з лютого 2012 по грудень 2014 року ТОВ "ІНТЕР-КОНТИНЕНТ ГРУП" поставило позивачу товар (запчастини та обладнання до навантажувачів металічного брухту) на загальну суму 1150138,10 грн., у тому числі ПДВ - на суму 191689,68 грн.

Факт поставки товару підтверджується: видатковими накладними; оборотно-сальдовими відомостями (сформованими за місцями зберігання) по рахункам: 201"Сировина й матеріали", за яким відображаються наявність та рух сировини тa основних матеріалів, які входять дo складу продукції, що виготовляється, aбо є необхідними компонентами пpи її виготовленні; 207 "Запасні частини", за яким ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту;

На підтвердження факту використання придбаних запчастин позивач представив суду копії актів списання (сировини й матеріалів).

Розрахунки за придбаний газ здійснювались між сторонами у безготівковій формі. В оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "ІНТЕР-КОНТИНЕНТ ГРУП" кошти у загальній сумі 222497,80 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень та банківськими виписками по рахунку позивача.

За правилом "першої події" вартість товару у сумі 958448,42 грн. (вартість робіт без ПДВ) позивач до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 рік.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-КОНТИНЕНТ ГРУП" є юридичною особою, що зареєстрована 17.08.2011 (запис про державну реєстрацію в ЄДР - 13351020000003389); стан юридичної особи - зареєстрована; статус відомостей - підтверджено; видами діяльності за КВЕД є такі: технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; установлення та монтаж машин і устаткування; записи про відсутність за місцезнаходженням та припинення у ЄДР відсутні.

Щодо взаємовідносин з Дочірнім підприємством "ПРОПАН" суд встановив наступне.

У жовтні 2010 року між позивачем (покупець) і Дочірнім підприємством "ПРОПАН" (постачальник) укладено договір поставки від 07.10.2013 № 648, згідно з яким постачальник зобов'язувався здійснити поставку скрапленого газу у кількості 128 кг на суму 1710,00 грн., у тому числі ПДВ - 285,00 грн.

Факт поставки товару (скрапленого газу у кількості 128 кг) підтверджується видатковою накладною від 29.10.20013 № П00009231 на суму 1710,00 грн., у тому числі ПДВ - 285,00 грн.

Придбаний газ був оприбуткований по складу приймального пункту у м. Українка і використаний у подальшому у виробництві, що підтверджується копією Технологічного звіту за листопад 2013 року, з якого вбачається, що у процесі газової порізки 249 тонн металобрухту витрачено 249 кг скрапленого газу, а також , що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 "Сировина і матеріали", за яким відображаються наявність та рух сировини тa основних матеріалів, які входять дo складу продукції, що виготовляється, aбо є необхідними компонентами пpи її виготовленні.

Розрахунки за придбаний газ здійснювались між сторонами у безготівковій формі. В оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок Дочірнього підприємства "ПРОПАН" кошти у сумі 1700,00 грн., у тому числі ПДВ - 285,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення від 18.10.2013 № 3906.

На підтвердження права на формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ДП "ПРОПАН" податкову накладну від 18.10.2013 № 2961 на суму 1710,00 грн., у тому числі ПДВ - 285,00 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року, відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних за цей звітний (податковий) період, а витрати на оплату придбаного товару (1425,00 грн. (вартість товару без ПДВ)) - врахував при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік.

Дочірнє підприємство "ПРОПАН" є юридичною особою, що зареєстрована 23.04.2007 (запис про державну реєстрацію в ЄДР - 12871200000002295); стан юридичної особи - зареєстрована; статус відомостей - підтверджено; видами діяльності за КВЕД є такі: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; оптова торгівля хімічними продуктами (основний); оптова торгівля іншими проміжними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля пальним; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; записи про відсутність за місцезнаходженням та припинення у ЄДР відсутні.

Щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕХОР" суд встановив наступне.

У листопаді 2014 року позивач (покупець) на підставі рахунку-фактури від 05.11.2014 № 181 придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕХОР" болти марки ZTAS (короткі та довгі) з ремкомплектом для основних засобів (прес-ножиць).

Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 05.11.2015 № РН-0000160 на суму 8670,00 грн., у тому числі ПДВ - 1445,00 грн.

Позивач також представив суду фото придбаного товару.

Придбані у ТОВ "МЕХОР" болти були оприбутковані позивачем на складі приймального пункту у м. Черкаси, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 "Сировина і матеріали", за яким відображаються наявність та рух сировини тa основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, aбо є необхідними компонентами при її виготовленні.

Розрахунки за придбаний газ здійснювались між сторонами у безготівковій формі. В оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок Дочірнього підприємства "ПРОПАН" кошти у сумі 8670,00 грн., у тому числі ПДВ - 1445,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення від 13.02.2015 № 917.

На підтвердження права на формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "МЕХОР" податкову накладну від 05.11.2014 № 1 на суму 8670,00 грн., у тому числі ПДВ - 1445,00 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за листопад 2014 року, відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних за цей звітний (податковий) період, а витрати на оплату придбаного товару (7225,00 грн. (вартість товару без ПДВ)) - врахував при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕХОР" є юридичною особою, що зареєстрована 20.05.2005 (запис про державну реєстрацію в ЄДР - 12031020000001257); стан юридичної особи - зареєстрована; статус відомостей - підтверджено; видами діяльності за КВЕД є такі: холодне штампування та гнуття; виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; механічне оброблення металевих виробів (основний); виробництво інструментів; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; записи про відсутність за місцезнаходженням та припинення у ЄДР відсутні.

Як вже зазначалось, податкове повідомлення-рішення від 16.02.2016 № 0000232201/177 в частині податкового зобов'язання з податку на прибуток прийнято податковим органом у зв'язку з включенням позивачем до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат у зв'язку із здійсненням господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у Могилів - Подільське ТОВ "РЕАЛ", ТОВ "АРСЕНАЛ ТС", ТОВ "ЮСТА-ТРЕЙД", ТОВ "ПРОМБУДМАРКЕТ", ТОВ "ІНТЕР-КОНТИНЕНТ ГРУП", ДП "ПРОПАН", ТОВ "МЕХОР", які, на думку посадових осіб податкового органу, не мали реального характеру (є фіктивними).

Таким чином, вирішення справи в цій частині залежить від доведеності або спростування тверджень податкового органу про відсутність реального характеру перелічених господарських операцій.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд під час судового розгляду встановив, що факти поставки товарів (робіт, послуг) на користь позивача та оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, а витрати - пов'язуються з його господарською діяльністю і підтверджуються первинними фінансово-господарськими документами.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток суд зазначає наступне.

Однак, як встановлено судом, кошти сплачені позивачем його контрагентам в оплату за придбані товари (роботи, послуги), пов'язані з основною діяльністю позивача, а витрати підтверджуються документально.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення від 16.02.2016 № 0000232201/177 в частині донарахування позивачу податку на прибуток за вказаними господарськими операціями підлягає скасуванню.

4. Щодо податкового повідомлення-рішення від 16.02.2016 № 0000082202/179, згідно з ким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 75842,80 грн. суд встановив наступне.

Як вже зазначалось, в ході перевірки посадові особи податкового органу виявили відсутність підписів одержувачів готівкових коштів на деяких видаткових касових документах позивача. Суми готівки, зазначені у цих документах, не були враховані як такі, що видані, при обчисленні ліміту залишку готівки в касі підприємства, з чого зроблено висновки про перевищення встановленого ліміту готівки в касі.

Так, як убачається з акта перевірки 07.06.2012 з каси підприємства видані готівкові кошти на заробітну плату працівникам ТОВ "ІНТЕГРАЛ" (видатковий касовий ордер № 8) згідно з платіжною відомістю від 07.06.2012 № ИГ - 0000021. Податковий орган стверджував, що у вказаній відомості був відсутній підпис одержувача готівки гр. ОСОБА_2 на суму 3217,97 грн.

Крім того, при перевірці видаткових касових ордерів (ВКО) посадовими особами контролюючого органу встановлено відсутність підписів одержувачів готівки, а саме: отримувача ОСОБА_3 на суму 1100,00 грн. (ВКО від 23.07.2012 № 16); отримувача ОСОБА_1 на сумі 1100,00 грн. (ВКО від 23.07.2012 № 15); отримувача ОСОБА_4 на суму 2438,00 грн. (ВКО від 10.09.2012 № 19); отримувача ОСОБА_1. на суму 390,00 грн. (ВКО від 12.11.2012 № 28); отримувача ОСОБА_4 на суму 797,00 грн. (ВКО від 19.11.2012 № 30); отримувача ОСОБА_5 на суму 38520,30 грн. (ВКО від 16.06.2014 № 125).

Ліміт залишку готівки в касі ТОВ "ІНТЕГРАЛ" встановлено наказом керівника підприємства: на 2012- 2013 рік - у сумі 170,00 грн. (наказ від 01.11.2005 № 36/12); на 2014 рік - у сумі 95000,00 грн. (наказ від 31.12.2013).

За висновками посадових осіб відповідача позивач перевищив вставлений ліміт залишку готівки в касі підприємства на загальну суму 37921,40 грн.

Таким чином, за твердженням відповідача, позивач порушив вимоги пунктів 2.8, 3.5 Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, що виявилось у видачі готівки з каси підприємства на підставі видаткових документів за відсутності підписів одержувачів коштів та перевищенні встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства.

Позивач під час судового розгляду заперечував факти відсутності підписів одержувачів у видаткових касових документах. На підтвердження своїх тверджень представив суду копії перелічених в акті перевірки документів, на яких наявні підписи усіх одержувачів готівкових коштів.

З'ясовуючи зазначені обставини, суд витребував у відповідача письмові докази, які б підтверджували висновки його посадових осіб, викладені в акті перевірки.

Однак, податковий орган вимог суду не виконав, жодних доказів на підтвердження відомостей, викладених в акті перевірки, суду не надав. Як пояснив представник позивача, копії цих касових документів з відсутніми підписами одержувачів або не робилися під час перевірки, або втрачені.

Враховуючи викладене, керуючись положеннями статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про перевищення позивачем встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства у зв'язку з відсутністю в деяких касових ордерах підписів одержувачів є бездоказовими.

Це означає, що податкове повідомлення-рішення від 16.02.2016 № 0000082202/179 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 75842,80 грн. за перевищення залишку готівки в касі є безпідставним, тому підлягає скасуванню.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір, доказів понесення інших судових витрат суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області, а саме:

від 16.02.2016 № 0000232201/177, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРАЛ" збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств", у загальній сумі 46013225,00 грн., з яких: 36810580,00 грн. - за основним платежем; 9202645,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 16.02.2016 № 0001101702/192, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРАЛ" збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати", у загальній сумі 23551534,99 грн., з яких: 13465702,35 грн. - за основним платежем; 10085832, 64 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 16.02.2016 № 0001091702/193, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРАЛ" збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати", на суму 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 16.02.2016 № 0001201702/191, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРАЛ" збільшено грошове зобов'язання за платежем "Військовий збір" на загальну суму 1296760,03 грн., з яких: 741756,11 грн. - за основним платежем; 555112,92 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 16.02.2016 № 0000082202/179, згідно з яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРАЛ" застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 75842,80 грн.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРАЛ" судові витрати у сумі 25005 (двадцять п'ять тисяч п'ять) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Попередній документ

64886518

Наступний документ

64886520

Інформація про рішення:

№ рішення:	64886519
№ справи:	810/2511/16
Дата рішення:	22.02.2017
Дата публікації:	27.02.2017
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (30.10.2018)
Дата надходження:	30.10.2018
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень