про продовження процесуального строку
20 лютого 2017 року Справа № 810/57/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 11433,42.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2017 позовну заяву залишено без руху та надано 30-тиденний строк з дня отримання копії даної ухвали позивачем для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу); надання документів, які стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 29.03.2016 №3209-1701 та №3208-1701 (акт перевірки, відомості органів земельних ресурсів тощо); надання доказів на підтвердження адреси місцезнаходження відповідача, що зазначена в адміністративному позові або уточнений адміністративний позов із зазначенням правильної адреси місцезнаходження відповідача та доказів відправлення копії позовної заяви відповідачу за належною адресою.
13.01.2017 позивачем отримано ухвалу суду від 05.01.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0113325665563.
Суд зазначає, що позивачем не було оскаржено ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2017 у встановленому законом порядку, а тому остання набрала законної сили 19.01.2017 та є обов'язковою до виконання позивачем. Відтак, позивач мав усунути недоліки позовної заяви до 14.02.2017.
14.02.2017 представником позивача через канцелярію суду подано лист б/н від 09.02.2017 про усунення виявлених недоліків позовної заяви та додано документи, а саме: докази на підтвердження адреси місцезнаходження відповідача; державний акт на право власності на земельну ділянку, плани меж земельних ділянок; уточнений адміністративний позов із зазначенням правильної адреси місцезнаходження відповідача.
Крім цього, позивачем до вищевказаного листа про усунення виявлених недоліків позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору б/н від 09.02.2017.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з незатвердженням на 2017 рік кошторису та відповідно відсутністю коштів за економічною класифікацією видатків бюджету на кодом 2800 «Інші видатки», з якого здійснюється сплата податків і зборів.
При цьому на підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору до вищевказаного клопотання позивачем додано копію тимчасового кошторису Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на І квартал 2017 року, з якого вбачається, що по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки", з якого здійснюються видатки на сплату судового збору, видатки не передбачені.
Розглядаючи вказане клопотання про відстрочення сплати судового збору, що викладене у клопотанні позивача б/н від 09.02.2017 по суті суд зазначає таке.
Відповідно до ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач зазначає про відсутність грошових коштів на здійснення таких виплат, що підтверджується тимчасовим кошторисом на І квартал 2017 року.
Проте, суд звертає увагу, що у даному випадку, вказана обставина не є підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки відсутність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивача, або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 (справа №2а-10730/10/1570).
Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом України "Про судовий збір", а тому є платником судового збору на загальних підставах.
Крім того, суд вбачає за доцільне зазначити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Більш того, суд звертає увагу, що доводи позивача щодо відсутності коштів на сплату судового збору не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
За таких обставин, суд вважає, що наведені у клопотанні підстави є недостатніми для його задоволення.
Відповідно до статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що кошторис Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на 2017 рік ще не затверджений, суд вважає за необхідне продовжити встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2017 процесуальний строк, а саме строк надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу) до 1 квітня 2017 року.
Керуючись статтями 101, 102, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області б/н від 09.02.2017 про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду, - відмовити.
2. Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2017 про залишення позовної заяви без руху до 01 квітня 2017 року.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Кушнова А.О.