09 лютого 2017 року 810/144/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області (далі по тексту - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення податкового боргу перед бюджетом у розмірі 31838,91 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб, який сформувався у результаті несплати у встановлені законом строки зазначеного податкового зобов'язання.
В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача у розмірі 31838,91 грн. у добровільному порядку не було сплачено, у зв'язку з чим позивач просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.
Відповідач правом на подання письмових заперечень проти адміністративного позову не скористався.
Представник позивача у судове засідання, призначене на 07.02.2017, не з'явився. Разом з цим, через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника позивача (вх. №1651/17 від 06.02.2017).
Представник відповідача у судове засідання по справі 07.02.2017 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0113325665750, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, протокольною ухвалою суду від 07.02.2017 було постановлено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №810/144/17 у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд
ОСОБА_1 є платником орендної плати за землю з фізичних осіб і перебуває на податковому обліку у Богуславському відділенні Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.
11.12.2013 на підставі рішення 39 сесії Богуславської міської ради шостого скликання за №801-39-VI від 29.11.2013 між Богуславською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідачу надано у строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться на території Богуславської міської ради загальною площею 0,2624 га для будівництва, обслуговування та експлуатації майнового комплексу нежитлових будівель і споруд (а.с.8-13).
Згідно з пунктом 5 вказаного договору оренди, нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 159040,64 грн.
Пунктом 8 зазначеного договору передбачено, що він укладений на 10 (десять) років.
Відповідно до пункту 9 договору річна орендна плата вноситься відповідачем виключно у грошовій формі у розмірі 5% за рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що у грошовому еквіваленті становить 7952,03 грн.
Згідно з пунктом 10 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
За умовами пункту 11 договору орендна плата нараховується з дня укладання та підписання сторонами договору про оренду земельної ділянки, та вноситься частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
На підставі договору оренди земельної ділянки від 11.12.2013 право оренди земельної ділянки за відповідачем для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови зареєстровано 19.12.2013, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію іншого речового права №15302415 від 24.12.2013.
Матеріали справи свідчать, що Богуславським відділенням Миронівської ОДПІ було направлено відповідачу податкове повідомлення-рішення від 27.06.2014 №2891-00, яким визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати у розмірі 7952,03 грн. (а.с.18). Зі змісту вищевказаного податкового податкове повідомлення-рішення вбачається, що граничним строком оплати орендного платежу є 60 днів з дня вручення. Як вбачається з корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 27.06.2014 №2891-00, відповідачем отримано зазначене рішення 27.06.2014 (а.с.18).
Крім цього, Богуславським відділенням Миронівської ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.06.2015 №11521-10, яким визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати у розмірі 9932,09 грн. (а.с.19). Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем 02.07.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.20). Як вбачається з податкового повідомлення-рішення граничним строком оплати орендного платежу є 60 днів з дня його вручення.
Також, Богуславським відділенням Миронівської ОДПІ було направлено відповідачу податкове повідомлення-рішення від 13.05.2016 №13585-0000, яким визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати у розмірі 14232,69 грн. (а.с.21). Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем 20.05.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та корінцем податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 13.05.2016 №13585-0000 (а.с.20). Як вбачається із зазначеного податкового повідомлення-рішення граничним строком оплати орендного платежу є 60 днів з дня його вручення.
Будь-яких доказів щодо оскарження відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень суду не надано, у зв'язку з чим податкове зобов'язання з орендної плати є узгодженим.
Отже, загальний розмір узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за землю з відповідача становить 32116,81 грн.
Разом з цим, відповідно до витягу із зворотного боку інтегрованої картки ОСОБА_1 було частково погашено зобов'язання у розмірі 277,90 по податковому рішенню-повідомленню від 27.06.2014 №2891-00, у зв'язку з чим податковий борг у цій частині складає 7674,13 грн. (а.с.23-25).
Враховуючи здійснене позивачем часткове погашення суми податкового боргу, загальна сума податкового боргу відповідача складає 31838,91 грн., що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки платника (а.с.23-25) та довідкою позивача від 03.02.2017 №610/9/10-02-17 (а.с.44).
Несплата відповідачем податкового боргу на суму 31838,91 грн. стала підставою для звернення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області з адміністративним позовом про стягнення суми податкового боргу з відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV із змінами і доповненнями (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно з пунктом 269.1 статті 269 розділу ХІІІ Податкового кодексу України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 ПК України).
Згідно з приписами статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Відповідно до статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Пунктом 286.5 статті 286 ПК України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Плата за землю, згідно приписів пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України, сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Як встановлено судом, податкове рішення-повідомлення від 27.06.2014 №2891-00, яким визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати у розмірі 7952,03 грн. вручено 27.06.2014. Тобто, визначену суму необхідно було сплатити до 25.08.2014 включно.
Податкове рішення-повідомлення від 23.06.2015 №11521-10 було отримане відповідачем 02.07.2015, відповідно сплатити суму податкового боргу необхідно було до 30.08.2015 включно.
Також, податкове рішення-повідомлення від 13.05.2016 №13585-0000 було отримане відповідачем 20.05.2016, отже сплатити суму податкового боргу необхідно було до 18.07.2016 включно.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Позивачем було направлено податкову вимогу ОСОБА_1 №1084-25 від 23.09.2014 на загальну суму 7674,13 грн., яка була отримана особисто відповідачем 15.10.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.26).
Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів в рахунок погашення податкового боргу.
На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату відповідачем податкового боргу у розмірі 31838,91 грн. до суду не надано.
Всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, у зв'язку з чим сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача.
Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання 08400, АДРЕСА_1) 31838,91 грн. (тридцять одну тисячу вісімсот тридцять вісім грн. 91 коп.) у рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю з фізичної особи.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кушнова А.О.