20 лютого 2017 року Житомир справа № 806/79/17
категорія 5.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Липи В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Ємільчинське лісове господарство" до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними,-
встановив:
Державне підприємство "Ємільчинське лісове господарство" звернулося до суду з позовом до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби в якому просило визнати протиправними дії по затримці з деревиною паливною вагонів №№66939687,67681072,67890970 на залізничній станції "Вадул-Сірет" митного посту "Вадул -Сірет" Чернівецької митниці ДФС.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що затримка вагонів з деревиною паливною позивача у період з 30.05.2016 р. по 07.06.2016 р. є безпідставною та незаконною, оскільки такий переогляд проводився без повідомлення позивача та з перевищенням передбачених митним законодавством чотирьох робочих годин. Такий переогляд був проведений протягом 9 календарних днів, що призвело до порушення прав позивача та завдання йому збитків.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі. На адресу суду надіслав письмові заперечення, в яких просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Заперечення обґрунтовані тим, що при здійсненні митних процедур щодо залізничних вагонів позивача Чернівецька митниця діяла на підставі та в межах повноважень, встановлених Законом, огляд вантажу у вагонах проведено з дотриманням вимог митного законодавства, зокрема ст.338 МК України та у строки визначені ст.199 МК України.
Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що митним органом в особі митного посту на залізничній станції "Вадул-Сірет" 01.06.2016 року та 07.06.2016 р. в порядку здійснення митного контролю проводився огляд деревини паливної, відправником якої за митний кордон країни є позивач та розміщеної в залізничних вагонах №66939687, №67890970, №67681072. (а.с.62-67 ).
З матеріалів справи вбачається, що підставою для вказаних оглядів був лист ГУ Національної поліції у Львівській області від 26.05.2016 року , в якому зазначено, що під час вибіркового огляду вагонів із деревиною на станції "Клепарів", що проводився в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016140090002185, було виявлено ряд порушень та ознаки підроблення документів підприємствами - відправниками. По цій причині виникла необхідність "здійснення ретельного огляду 55вагонів поїзда №2331 та 54вагонів поїзда №2335, що відбули 26.05.2016року на станцію "Вадул-Сірет". В даному листі, окрім інших зазначені вагони №66939687, №67890970, №67681072 з деревиною, відправником якої є позивач, як такі, що потребують ретельного огляду (а.с.57,59).
Аналогічне звернення містилося в листі Управління СБУ в Чернівецькій області від 26.05.2016року. Окрім необхідності проведення ретельного огляду відповідних вагонів вказані звернення містили прохання залучити співробітників УАР та ПМП Чернівецької митниці ДФС та співробітників відділу ВКОЗ Управління СБ України в Чернівецькій області. (а.с.59).
Надаючи правову оцінку обставинам справи слід відмітити наступне.
Пунктом 24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України встановлено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно з частиною третьою статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання мінімуму митних формальностей для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до статті 320 Митного кодексу України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
Статтею 336 Митного кодексу України передбачено, що митний огляд (огляд та переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення є однією із форм митного контролю, який здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів.
Згідно з частиною п'ятою статті 338 МК України крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №467 затверджено Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України".
Відповідно до пункту 14 Вичерпного переліку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) однією з підстав для проведення митного огляду є одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмового звернення із зазначенням підстави проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань державної митної справи.
Таким чином, інформація, що міститься в листах правоохоронних органів, що визначені як підстава для проведення вказаного огляду є такою, що дозволяє її фіксування, ідентифікацію та опрацювання, містить дані, достатні для формування висновку про можливість переміщення тих чи інших товарів, транспортних засобів з ознаками порушень митних правил, передбачених статтями 482, 483 МК України, а тому рішення відповідача щодо проведення в межах митного контролю огляду вагонів №66939687, №67890970, №67681072 з деревиною, відправником якої є позивач, відповідають вимогам митного законодавства України.
Отже, виходячи з викладеного, дії Чернівецької митниці ДФС по затриманню залізничних вагонів №66939687, №67890970, №67681072 та проведення огляду вантажу у вагонах, відбувались із дотриманням наведених норм з питань державної митної справи.
Необґрунтованими є доводи позивача про те, що огляд товарів здійснювався у порушення статті 249 Митного кодексу України за відсутності декларанта, оскільки декларант самостійно не перевозив товар, а залучив до перевезення товару залізницю, представник якої був присутнім при огляді товару.
Крім іншого, невірними є посилання позивача на норми частини 1 статті 255 Митного кодексу України стосовно закінчення митного оформлення протягом 4-х робочих годин з моменту пред'явлення товарів, оскільки Чернівецька митниця ДФС не здійснювала митне оформлення товару, а здійснювала митний контроль.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з викладеного, суд прийшов до висновку, що дії відповідача - Чернівецької митниці ДФС щодо здійснення митного контролю зазначених залізничних вагонів є правомірними та такими, що були вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а тому позов є безпідставним і задоволенню не підлягає.
Керуючись статями 71, 86, 94, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.А. Липа