Постанова від 16.02.2017 по справі 806/2431/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року м.Житомир справа № 806/2431/16

категорія 6.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Господарчук І.В., Недашківська Н.В. ,

за участю: представників позивача Сечна Р.С.,

представників відповідача Данчук Г.О., Нагаль О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Житомирської обласної ради до Державного реєстратора Реєстраційної служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області Герасимчук Марини Володимирівни, Відділу державної реєстрації Новоград-Волинської міської ради, третіх осіб- Новоград-Волинської міської ради, Обласного спеціалізованого будинку дитини Житомирської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення від 17.08.2015 р. №23709510,

встановив:

Житомирська обласна рада звернулася до суду з позовом до Державного реєстратора Реєстраційної служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області Герасимчук Марини Володимирівни, Відділу державної реєстрації Новоград-Волинської міської ради, треті особи - Новоград-Волинська міська рада, Обласний спеціалізований будинок дитини Житомирської обласної ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.08.2015 №23709510.

В обгрунтування позову зазначає, що, за результатми розгляду заяви представника обласної ради від 21.10.2016 про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку для обслуговування будівлі будинку дитини та господарських будівель, що знаходить на території м.Новоград-Волинський, за територіальним громадами сіл, селищ, міст в особі Житомирської обласної ради, державним реєстратором було відмовлено. Відмова мотивована тим, що право власності на дану земельну ділянку вже зареєстровано за Новоград-Волинською міською радою на підставі рішення державного реєстратора від 17.08.2015 №23709510. Позивач вважає, що державним реєстратором не враховано, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", що набрав чинності з 01.01.2013 землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади, та які перебувають у постійному користуванні комунальних підприємств, установ та закладів. Крім того, Обласний спеціалізований будинок дитини перебуває в управління Житомирської обласної ради. Також, при проведенні спірної реєстрації державним реєстратором допущено встановлений законом порядок такої реєстрації. З огляду на це, просить скасувати спірне рішення державного реєстратора, як протиправне.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач - Державний реєстратор Реєстраційної служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області Герасимчук Марина Володимирівна в судове засідання не з"явилася, надіслала на адресу суду клопотання про розгляд справи без її участі. Згідно поданих письмових заперечень, просить у позові відмовити. В обґрунтування заперечень зазначила, що для державної реєстрації за Новоград-Волинською міською радою права постійного користування на спірну земельну ділянку були подані: державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 26.08.2006 на підставі рішення Новоград-Волинської міської ради №38 від 20.07.2006; Витяг з Державного земельного кадастру від 08.2015 в якому зазначено, що документом підставою для виникнення права постійного користування земельною ділянкою було рішення Новогорад-Волинської міської ради від 20.07.2006 №38, а документом, що посвідчує право - Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 21.08.2006 серії ЯЯ071241. Отже, державна реєстрація у 2015 році була проведена у повній відповідності до чинного на той момент Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень №868 від 17.10.2013. Крім того, зазначила, що обласною радою для державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку документів, які б підтверджували факт її належності на праві комунальної власності Житомирській обласні раді, не надавалися. Тому, просить відмовити у позові за безпідставністю.

Представники Відділу державної реєстрації Новоград-Волинської міської ради в судовому засіданні проти позовні вимоги не визнали, з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зазначають, що не вбачають у діях державного реєстратора будь-яких порушень законодавства при проведенні 17.08.2015 державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за адресою: м.Новоград-Волинський, вул.Радянська, б.64,оскільки, відповідними документами, поданим до державної реєстрації підтверджено, що власником такої земельної ділянки є Новоград-Волинська міська рада Житомирської області. Тому, просять відмовити у позові.

Представник третьої особи - Новоград-Волинської міської ради до суду не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи - Обласного спеціалізованого будинку дитини Житомирської обласної ради в судове засіданні не з"явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Встановлено, що 21.10.2016 представником обласної ради подано заяву про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку для обслуговування будівлі Обласного спеціалізованого будинку дитини Житомирської обласної ради та господарських будівель за адресою: Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Героїв Майдану, 64, кадастровий номер 1811000000:00:009:0108, за територіальними громадами сіл, селищ, міст в особі Житомирської обласної ради. (а.с.152)

За результатами розгляду вищевказаної заяви державним реєстратором відділу державної реєстрації Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області Затилюк Маріанною Юріївною було надано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 25.10.2016 №32037674, з якого вбачається, що обласна рада не може реалізувати право територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирської області на оформлення права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 1811000000:00:009:0108) у зв'язку з тим, що право власності на вказану земельну ділянку вже зареєстровано за Новоград-Волинською міською радою на підставі рішення державного реєстратора від 17.08.2015 №23709510.(а.с.154)

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням державного реєстратора реєстраційної служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області Герасимчук Мариною Володимирівною від 17.08.2015 №23709510, проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на земельну ділянку з кадастровим номером 1811000000:00:009:0108, що розташована: Житомирська обл., м.Новоград-Волинський, вул.Героїв Майдану, 64, за Новоград-Волинською міською радою.(а.с.80)

Вважаючи, що таке рішення державного реєстратора прийняте з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи спірне рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004 (далі Закон України № 1952-IV) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (далі Порядок № 868), у відповідних редакціях на момент спірної реєстрації.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 5 ст. 4-1 Закону №1952-IV при наданні у постійне користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права постійного користування такими земельними ділянками.

Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. (ст.15 Закону)

За приписами ч.2 ст.9 Закону Державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Виходячи з положень ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор в процедурі розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Отже, згідно з ч. 4 ст. 15 Закону №1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

На момент проведення оскаржуваної реєстрації речових прав на земельну ділянку діяв Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 (далі - Порядок реєстрації).

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1-1 цього Порядку, заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Відповідно до п.44. Порядку для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку державної або комунальної власності заявник подає витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку.

Державна реєстрація права власності держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, проводиться одночасно з державною реєстрацією речового права на таку земельну ділянку, що є похідним від права власності, на підставі рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування.

Таке рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування може бути подане правонабувачем (користувачем, орендарем), який у такому випадку є уповноваженою особою власника земельної ділянки, одночасно із заявою про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності.

З матеріалів справи вбачається, що спірну державну реєстрацію права власності на земельну ділянку на земельну ділянку з кадастровим номером 1811000000:00:009:0108, що розташована: Житомирська обл., м.Новоград-Волинський, вул.Героїв Майдану, 64, за Новоград-Волинською міською радою, було проведено на підставі:

- заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстрована 11.08.2015 (а.с.121)

- державного акт на право постійного користування земельною ділянкою від 21.08.2006 ЯЯ071241.

- витягу з Державного земельного кадастру №НВ-1801217592015 від 03.08.2015. (а.с.123)

Як вже зазначалося, державний реєстратор зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень

Абзац 4 п. 8 Порядку реєстрації визначає, що, у разі проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, що є похідним від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1-1 цього Порядку, заяву про державну реєстрацію права власності на таке майно та заяву про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності.

Аналізуючи вказане, суд зазначає, що для проведення державної реєстрації права власності та права постійного користування земельною ділянкою заявником до державного реєстратора повинно бути подано 2 окремих заяви - заяву про державну реєстрацію права власності на таке майно та заяву про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку за Новоград-Волинською міською радою, було подано лише одну заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), що зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.08.2015 за №12756198.

Крім того, дана заява не містить підпису уповноваженої особи.

Так, абзацом 6 п. 10 Порядку реєстрації встановлено, що, у разі подання заяви уповноваженою особою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1-1 цього Порядку, крім документа, що зазначений в абзацах другому - четвертому цього пункту, пред'являється документ, що підтверджує її повноваження, та подається його копія, засвідчена в установленому порядку.

Водночас у матеріалах справи відсутній документ, який би підтверджував повноваження особи, що подала таку заяву та давав би право саме на подання такої заяви.

Таким чином, державним реєстратором порушено вимоги п.ч.1 ст.9 Закону №1952-IV.

Крім того, стверджуючи про правомірність державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за Новоград-Волинською міською радою, відповідач, зокрема, посилається на те, що саме на підставі рішення міської ради від 20.07.2006 №38 , було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою обласному спеціалізованому будинку дитини Житомирської обласної ради.

Однак, суд не приймає до уваги такі доводи та погоджується з доводами позивача, що державним реєстратором допущено порушення при визначенні суб"єкта права власності на спірну земельну ділянку та не враховано зміни у законодавстві.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №42371041 від 17.08.2015 року підставою виникнення права власності Новоград-Волинської міської ради на спірну земельну ділянку є Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VI від 06.09.2012 року, який набрав чинності 01.01.2013.

При цьому, згідно вказаного Закону втратив чинність Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 35, ст. 411; 2008 р., N 27 - 28, ст. 253; 2009 р., N 23, ст. 281; 2012 р., N 8, ст. 61)

Відповідно до підпункту "а" пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VI з дня набрання ним чинності (з 01.01.2013 року) землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади.

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій.

В силу вимог ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" складовою системи місцевого самоврядування, крім інших, є обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка за адресою: Житомирська область, м. Новоград- Волинський, вул. Героїв Майдану, 64 (колишня адреса: Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Радянська, 64), кадастровий номер 1811000000:00:009:0108, реєстрацію права власності на яку проведено згідно з оскаржуваним рішенням державного реєстратора, перебуває у постійному користуванні Обласного спеціалізованого будинку дитини Житомирської обласної ради на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ №071241 від 21.08.06, виданого Новоград- Волинським відділом земельних ресурсів. (а.с.14). При цьому в державному акті зазначено цільове призначення (використання) земельної ділянки - для обслуговування будівлі будинку дитини та господарських будівель.

Обласний спеціалізований будинок дитини Житомирської обласної ради, відповідно до статуту, є закладом охорони здоров'я для медико-соціального захисту дітей-сиріт, дітей-інвалідів, дітей, які залишилися без піклування батьків, а також вадами фізичного та розумового розвитку, заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області і перебуває в управлінні Житомирської обласної ради.(а.с.16-34)

Також, пунктом 27 додатка 1 до рішення Житомирської обласної ради від 10.04.2014 №1159 "Про затвердження переліків та реєстру об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" визначено, що Обласний спеціалізований будинок дитини Житомирської обласної ради належить до об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирської області, а отже, є юридичною особою публічного права, заснованою на комунальній власності громад області. Вищезазначене підтверджується, зокрема, відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з якими єдиним засновником даної юридичної особи є Житомирська обласна рада. (а.с.35.37)

Окрім того, згідно зі свідоцтвом про право власності від 24.04.2002 №10, виданим відділом житлово-комунального господарства Новоград-Волинської міської ради, зареєстрованим Комунальним підприємством "Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації" за реєстровим №570 02.07.2002 (далі - Свідоцтво), будівля будинку дитини належить на праві комунальної власності територіальним громадам населених пунктів Житомирської області в особі Житомирської обласної ради.(а.с.15)

Отже, станом на час спірної реєстрації земельна ділянка перебувала у постійному користування Обласного спеціалізованого будинку дитини, що належить Житомирській обласній раді, на підставі державного акту Серії ЯЯ№071241.

Враховуючи викладе, згідно з положеннями Закону № 5245-VI, спірна земельна ділянка (кадастровий номер 1811000000:00:009:0108) перебуває у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирської області.

Відтак, суд доходить висновку, що на момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій щодо державної реєстрації права власності на вищевказану земельну ділянку у відповідача не було достатніх підстав для прийняття рішення про державну реєстрацію відповідного права за Новоград-Волинською міською радою.

Крім того, в ході розгляду справи підтверджено, що таке рішення було прийнято з порушенням процедури проведення державної реєстрації права власності, визначених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами, як суб"єктами владних повноважень не доведено правомірності прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.08.2015 р. №23709510.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов Житомирської обласної ради у повному обсязі.

Керуючись статтями 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України ,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17.08.2015 р. №23709510.

Відшкодувати Житомирській обласній раді судовий збір в сумі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 21 лютого 2017 р.

Попередній документ
64886358
Наступний документ
64886360
Інформація про рішення:
№ рішення: 64886359
№ справи: 806/2431/16
Дата рішення: 16.02.2017
Дата публікації: 27.02.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)