22 лютого 2017 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах адвоката ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 та в його інтересах адвоката - ОСОБА_9 , кримінальне провадження № 12016260110000468 за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2016 року, -
Цим вироком
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , росіянина, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, працівника Кіцманського лісництва, раніше не судимого, -
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 1 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у виді виправних робіт на
строк 1 (один) рік з відрахуванням в дохід держави 10 (десять) відсотків із суми заробітку останнього, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 33738 (тридцять три тисячі сімсот тридцять вісім) гривень 21 коп. матеріальної шкоди та 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.
Провадження №11-кп/794/65/17 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_10
Категорія ч. 1 ст.286 КК України Суддя - доповідач: ОСОБА_11
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати на проведення експертиз у сумі 1319 гривень 40 коп.
Речовий доказ по справі - колісний трактор «DW240B» д.н.з. НОМЕР_1 , який передано під розписку власнику ОСОБА_6 - залишено у останнього.
Згідно вироку районного суду, 21 липня 2016 року приблизно о 19.00 год. ОСОБА_6 , керуючи технічно справним транспортним засобом колісним трактором «DW240B» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по лісовій дорозі Кіцманського лісництва, яке розташоване за межами с. Суховерхів Кіцманського району, зі сторони м. Кіцмань у напрямку с. Суховерхів і на необладнаному для перевозки пасажирів тракторі згідно його технічних характеристик, на підкрильних даного транспортного засобу в якості пасажирів сиділи ОСОБА_8 та ОСОБА_12 .. Наближаючись до підйому у вищезазначеному лісі, водій ОСОБА_6 проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, не врахував стан поверхні проїзної частини, а також кут підйому, що технічно стало причиною втрати курсової стійкості, керованим ним транспортним засобом, розпочав рух на даний підйом, в результаті чого відбулося перекидання трактора на пасажира ОСОБА_8 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня важкості.
Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_6 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог п.12.1 та 21.11 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 року.
На вказаний вирок суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2016 року щодо нього змінити в частині призначення йому покарання та задоволення цивільного позову, а саме, змінити йому покарання на штраф в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 (три тисячі чотириста гривень). Крім цього, цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 просив залишити без розгляду.
При цьому посилався на те, що при призначенні покарання йому районним судом не було враховано ряд обставин, які б могли вплинути на призначене покарання, зокрема, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем свого проживання та роботи, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, що тяжких наслідків не настало, а також визнання ним своєї винуватості.
Також вважає, що районним судом невірно було вирішено питання і щодо цивільного позову, оскільки позивачем в порушення вимог ч.2 п.5,6 ст. 119 ЦПК України не було додано до позовної заяви історію хвороби потерпілого, виписку з історії хвороби, в яких мали бути зазначені перелік та кількість ліків, медикаментів, лікарських засобів, які були використані під час лікування.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах адвоката ОСОБА_7 , які просили вирок районного суду - змінити в частині призначення йому покарання та задоволення цивільного позову, міркування прокурора, яка вважала вирок суду залишити без змін, а апеляцію обвинуваченого без задоволення, потерпілого ОСОБА_8 та в його інтересах адвоката ОСОБА_9 , розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція обвинуваченого задоволенню не підлягає, на підставі наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах поданої апеляційної скарги.
Колегією суддів при перевірці вироку суду першої інстанції встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини справи.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ст. 286 ч. 1 КК України і висновок про доведеність винуватості обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому злочині, відповідає сукупності зібраних у справі і дослідженим у судовому засіданні доказам, яким дано вірну юридичну оцінку, яка ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи і ніким не оспорюється.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 щодо невідповідності призначеного йому покарання та залишення без розгляду цивільного позову є безпідставними та спростовуються наданими матеріалами кримінального провадження.
Зокрема, що стосується призначеної міри покарання, то вона обрана ОСОБА_6 згідно загальних принципів призначення покарання, із врахуванням тяжкості скоєного правопорушення, даних про особу винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, судом було враховано характер злочинного діяння, відношення обвинуваченого до скоєного, а також дані про особу обвинуваченого, який по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, його майновий стан (має постійне джерело доходів), що на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Крім цього, районним судом було враховано і те, що ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, раніше не судимий, частково відшкодував потерпілому завдані збитки, а також думку потерпілого, який просив суворо не карати ОСОБА_6 ..
До обставин, що пом'якшують покарання суд відніс щире каяття та часткове відшкодування завданої потерпілому ОСОБА_8 шкоди.
Також судом першої інстанції було враховано і те, що ОСОБА_6 вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння.
Колегія суддів вважає, що суд з врахуванням зазначених вище обставин кримінального провадження, вірно призначив ОСОБА_6 таку міру покарання, яка необхідна і достатня для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а саме, у виді 1 (одного) року виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 10 % із суми заробітку.
Що стосується цивільного позову, то судом І інстанції було повністю наведено відповідні докази, а апеляційним судом перевірено щодо відшкодування обвинуваченим ОСОБА_6 моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином.
Посилання апелянта в апеляції щодо залишення цивільного позову потерпілого ОСОБА_8 без розгляду є безпідставним, оскільки згідно ст. 129 КПК України, цивільний позов при постановленні вироку може бути
залишено без розгляду лише у випадках виправдання підсудного за
відсутністю складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення або неявки цивільного позивача чи його представника у судове засідання.
Так, при розгляді вказаного кримінального провадження судом було всебічно, повно та об'єктивно з'ясовано характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, а також надано належну оцінку зазначеним обставинам.
Зокрема, колегія суддів, погоджується із висновками районного суду щодо розміру заподіяної матеріальної шкоди із врахуванням усіх витрат потерпілого ОСОБА_8 і вважає, що районний суд вірно стягнув її із обвинуваченого ОСОБА_6 в сумі 33 738 (тридцять три тисячі сімсот тридцять вісім) гривень 21 коп..
Вищевказане підтверджується витратами потерпілого ОСОБА_8 , понесених останнім на імплантати для остеосинтезу та для кісток тазу (т.1, а. с.18-19рахунки №№ 253, 249), а також чеками на придбання ліків (а.с., т.1, 20-45).
Що стосується моральної шкоди, то вона також була визначена судом першої інстанції у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Згідно ст.ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується фізичній особі одноразово, грішми, майном або в інший спосіб особою, яка завдала шкоду за наявності її вини.
Так, суд, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_8 , вірно врахував обставини, при яких було спричинено моральну шкоду потерпілому, ступінь вини обвинуваченого, характер та обсяг душевних страждань і переживань потерпілого, а також матеріальне становище обвинуваченого і розумність заявленої потерпілим суми.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що відшкодування моральної шкоди не є засобом збагачення і сума її стягнення на користь потерпілого ОСОБА_8 в сумі 10 000 гривень, судом першої інстанції належним чином були обґрунтовані.
Будь-яких порушень норм кримінально-процесуального права, які б вплинули на законність та обґрунтованість судового рішення по даній справі допущено не було.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку, як про це апелює обвинувачений ОСОБА_6 ..
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419, 426 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2016 року, щодо ОСОБА_6 обвинуваченого за ст. 286 ч. 1 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_11
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія вірна: суддя