15.02.2017 року Справа № 904/9034/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кузнецова В.О.
суддів: Науменка І.М., Вечірка І.О.,
секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.,
за участю сторін:
від відповідача-1: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 31.12.2016 р., представник,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Павлоградської районної державної адміністрації на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2015р. у справі
за позовом публічного акціонерного товариства "Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область
до відповідача-1 Павлоградської районної державної адміністрації, м. Павлоград, Дніпропетровська область
відповідача-2 приватного підприємства "Фірма "Комус", м. Павлоград, Дніпропетровська область
треті особи на стороні позивача ОСОБА_2 служба Павлоградського міськрайонного управління юстиції, м.Павлоград, Дніпропетровська область; Управління Держземагенства у Павлоградському районі Дніпропетровської області, м. Павлоград, Дніпропетровська область
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25.05.2004р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2015 р. у даній справі (суддя Мельниченко І.Ф.) визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 25.05.2004 р., укладений між Павлоградською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та приватним підприємством “Фірма “Комус”, посвідчений приватним нотаріусом Павлоградського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за № 449 та зареєстровано у ПРВ ДРФ ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України по земельних ресурсах”, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 02.06.2004 р. за № 040402200256. Стягнуто з Павлоградської районної державної адміністрації на користь публічного акціонерного товариства “Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство” 1 218,00 грн. судового збору.
Згадане рішення обґрунтовано посиланням на те, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 р. у справі № 804/7016/13-а скасовано розпорядження голови Павлоградської районної державної адміністрації від 21.05.2014 р. №296-р-04 "Про надання земельної ділянки з земель водного фонду для рибогосподарських потреб", яким було затверджено проект відведення земельної ділянки водного фонду площею 98,4968 га ПП "Фірма Комус" та надано в оренду строком на 20 років земельну ділянку водного фонду, що розташована на території Кочережківської сільської ради (за межами населеного пункту) загальною площею 98,4968 га (в т.ч. під ставком 74,345 га) для рибогосподарських потреб.
Не погодившись з даним рішенням, Павлоградська районна державна адміністрація Дніпропетровської області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати, відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно відхилено клопотання Павлоградської районної державної адміністрації про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № К/800/43647/15 (№804/7016/13-а), що розглядається Вищим адміністративним судом України.
Скаржник зазначає, що посилання суду на ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування України", ст.12, ч.1 ст.116 ЗК України щодо розпорядження землями комунальної власності на підставі рішення органів місцевого самоврядування є безпідставними, оскільки розпорядження приймалося стосовно земельних ділянок розміщених за межами населеного пункту з земель державної власності.
Повноваження районної державної адміністрації по розпорядженню землями водного фонду визначені ст.17 ЗК України та пунктом 12 Перехідних положень ЗК України (на момент виникнення спірних відносин), де зазначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження по розпорядженню землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади. Тобто, власником земельної ділянки (на момент виникнення спірних правовідносин) являлася Павлоградська райдержадміністрація.
Отже, на думку скаржника, висновок суду про те, що Павлоградська райдержадміністрація вийшла за межі власних повноважень, розглянувши заяву позивача, є не необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству.
Відзиву на апеляційну скаргу сторонами не надано.
Позивач, відповідач-2 та треті особи не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає, що неявка представників позивача, відповідача-2 та третіх осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши пояснення представника відповідача-1, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Розпорядженням голови Павлоградської районної державної адміністрації від 21.05.2004 р. №296-р-04 “Про надання земельної ділянки з земель водного фонду для рибогосподарських потреб” було затверджено проект відведення земельної ділянки водного фонду площею 98.4968 га ПП “Фірма Комус” та надано в оренду строком на 20 років земельну ділянку водного фонду, що розташована на території Кочережківської сільської ради (за межами населеного пункту) загальною площею 98.4968 га (в т.ч. під ставком 74.345 га) для рибогосподарських потреб.
На виконання згаданого розпорядження, 25.05.2004 р. між Павлоградською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області (орендодавець) та приватним підприємством “Фірма “Комус” (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець, на підставі розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації Дніпропетровської області від 21.05.2004 р. № 296-р-04, надає в оренду земельну ділянку, яка знаходиться у віданні орендодавця, а орендар приймає в оренду земельну ділянку для рибогосподарських потреб, яка розташована на території Кочержківської сільської ради, Павлоградського району, Дніпропетровської області.
За п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею - 98.4968 га у тому числі з земель запасу 93.2568 га (під ставком - 74.345 га, пасовища - 157718 га, болота - 1, 62 га, під гідротехнічними спорудами - 1, 52 га), з земель загального користування - 5.24 га (інші захисні насадження).
Згідно п. 4 договору, земельна ділянка надається в оренду строком на 20 років, з моменту державної реєстрації даного договору.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду України від 24.09.2015 р. у справі № 804/7016/13-а скасовано розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 21.05.2004 р. № 296р-04 “Про надання в оренду земельної ділянки Приватному підприємству “Фірма Комус”, а тому позивач звернувся до місцевого господарського суду з цим позовом.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів враховує наступне.
Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.
Відповідно до статті 2 ЗК України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Законом України "Про місцеві державні адміністрації" визначено організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій та статтею 13 встановлено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань, в тому числі, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
Відповідно до статті 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Пунктом 12 розділу X "Перехідні положення" ЗК України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Розпорядженням голови Павлоградської райдержадміністрації від 12.03.2003 р. № 128-р-03 "Про переоформлення права користування землею" було відмінено державний акт на право постійного користування землею площею 115,901 га на території Кочережківської сільської ради, виданий Новомосковському рибгоспу 22.03.1999 р. № 158.
Підставою для прийняття даного розпорядження стала заява директора відкритого акціонерного товариства "Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство" від 05.02.2003 р. про вилучення земельної ділянки та відміну державного акту на право постійного користування землею, у зв'язку з реформуванням державного підприємства, яке відбулося відповідно до Наказу регіонального відділення Фонду держмайна України по Дніпропетровській області від 11.08.1999 р. № 12/388-АО щодо реорганізації Новомосковського державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства у відкрите акціонерне товариство "Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство".
Згідно ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою з земель державної або комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, які належать до державної або комунальної власності.
З урахуванням наведеної правової норми, після реорганізації відкрите акціонерне товариство "Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство" втратило право постійного користування землею та може бути тільки орендарем земельної ділянки.
Статтею 6 "Перехідних положень" Земельного кодексу України (в редакцій чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2005 переоформити в установленому порядку право власності або право оренди на них.
Рішенням Конституційного суду України від 22.09.2005 по справі № 1-17/2005 визнано норму пункту 6 Перехідних положень Земельного кодексу України. Проте, на час прийняття розпорядження від 12.03.2003 р. № 128-р-03 "Про переоформлення права користування землею" дана норма Земельного кодексу України була чинною.
Відповідно до ст.141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Частинами 3,4 статті 142 ЗК України визначено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
У даному випадку, вилучення земельної ділянки площею 115,901 га відбулося на підставі добровільної відмови від неї директора відкритого акціонерного товариства "Новомосковське рибоводне сільськогогосподарське підприємство", що не суперечить приписам ст.141, ч.ч.3,4 ст.142 ЗК України.
Згідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною 1 статті 203 цього Кодексу.
За ч. 3 ст. 215 ЦК України вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Отже, з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи, зокрема, особи, що мають право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору.
Відповідно до ч.1 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно ст. 16 Закону України "Про оренду землі" сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.
Необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.12.2015 р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 р. у справі №804/7016/13-а за позовом публічного акціонерного товариства "Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство" до Павлоградської районної державної адміністрації, приватного підприємства “Фірма “Комус”, Селянського (фермерського) господарства “Ставки”, треті особи: регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, державне підприємство “Укрриба”, Кочережківська сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області про скасування розпоряджень - скасовано та закрито провадження у справі в порядку адміністративного судочинства.
Публічне акціонерне товариство "Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про скасування розпоряджень голови Павлоградської райдержадміністрації № 128р-03 від 12.03.2003 р. "Про переоформлення права постійного користування землею", № 275р-03 від 15.05.2003 р. "Про надання дозволу на відведення земель водного фонду в оренду для рибогосподарських потреб", № 198-р-04 від 07.04.2004 р. про надання в оренду земель водного фонду селянському фермерському господарству "Ставки", № 296-р-04 від 21.05.2004 р. про надання в оренду земельної ділянки Приватному підприємству "Фірма "Комус"; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 15.04.2004 р., укладеного між Павлоградською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та Селянським фермерським господарством "Ставки".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2016 р. у справі №904/550/16 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016 р., рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2016 р. у справі №904/550/16 скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Наведеними судовими рішеннями встановлено, що розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації № 128р-03 від 12.03.2003 р. "Про переоформлення права користування землею" та № 296-р-04 від 21.05.2004 р. “Про надання в оренду земельної ділянки Приватному підприємству “Фірма Комус” були видані з дотриманням вимог чинного законодавства.
В силу ст.35 ГПК України встановлені зазначеними рішеннями факти мають преюдиційне значення для вирішення даного спору, а відтак не підлягають повторному доказуванню.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З урахуванням наведеного, рішення господарського суду прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Павлоградської районної державної адміністрації задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2015р. у справі №904/9034/15 скасувати.
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство" на користь Павлоградської районної державної адміністрації, м.Павлоград, Дніпропетровська область судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 339,80 грн.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді І.М.Науменко
ОСОБА_4