Ухвала від 15.02.2017 по справі 29/5005/6325/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

15.02.2017 Справа № 29/5005/6325/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

судді: Пархоменко Н.В., Парусніков Ю.Б.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

За участю представників сторін:

від ПАТ "ВТБ Банк": Камша О.В, довіреність №177/11.5.2 від 18.04.2014 р., представник;

інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2015р. у справі №29/5005/6325/2011

за заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", м. Дніпропетровськ

про визнання грошових вимог, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.11р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", м. Дніпропетровськ за процедурою передбаченою ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.11р. боржника визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура у справі, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого - Дубницьку Наталію Юріївну.

10.06.11р. в газеті "Урядовий кур'єр" № 105(4503) опубліковано оголошення про визнання підприємства боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі.

До господарського суду надійшли заяви про визнання грошових вимог ПАТ "ВТБ БАНК" за № б/н від 24.10.14р. на суму 609, 00 грн. (том 10, а/с 144 - 145) та № 05/11-10 від 04.11.14р. з врахуванням уточнення за № 13/11-10 від 17.11.14р. ПАТ "ВТБ БАНК" (том 11, а/с 2 - 5, а/с 111 - 112) на суму 293 357 115,73грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області 03.03.2015р. у справі №29/5005/6325/2011 (суддя Калиниченко Л.М.) визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра" у сумі 293 357 115, 73 грн., які віднести до 1 черги задоволення, вимоги у сумі 609,00грн. до 4 черги задоволення. Зобов'язано ліквідатора Івіну В.В. внести зміни до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою від 24.03.15р. господарський суд Дніпропетровської області скаргу №11/02-15 від 11.02.15р. ПАТ "ВТБ Банк" на дії ліквідатора Івіної В.В. задовольнив, припинив повноваження арбітражного керуючої Івіної В.В., як ліквідатора у справі та призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Куліченка Максима Валерійовича, якого зобов'язано у строк до 03.08.15р. направити до господарського суду Дніпропетровської області на затвердження звіт з додатками та ліквідаційний баланс.

Справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра" перебуває на стадії ліквідації.

Не погодившись із ухвалою від 03.03.2015р., ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду в частині визнання грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк" у сумі 293 357 115, 73 грн., припинити провадження з розгляду грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк" на суму 150 660 008,21 грн., які заявлені на підставі іпотечного договору №196-Z/1 від 09.09.2008р., включити ПАТ "ВТБ Банк" до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Таміра" як кредитора, вимоги якого забезпечені заставою на суму 79 093 605, 00 грн. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 18.01.13р.), ст. ст. 80, 103,104 ГПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника кредитора, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на викладене нижче.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до якого віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 106 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Як вбачається з матеріалів справ, на підтвердження права апеляційного оскарження ухвали господарського суду від 03.03.15р., скаржник посилає на повідомлення арбітражного керуючого Куліченко М.В. б/н від 08.12.16р. (а.с.82,83, т.12 грошових вимог), надісланого скаржнику за результатами розгляду заяви останнього про визнання грошових вимог до ТОВ "Таміра" в сумі 2158, 00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів, та доданого до повідомлення реєстру вимог кредиторів ТОВ "Таміра" (а.с. 84-91, т.12 грошових вимог).

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, скаржник не набув статусу кредитора боржника, а також останнім не доведено, що оскаржувана ухвала впливає на його права та обов'язки.

Таким чином, заявник апеляційної скарги не надав доказів на підтвердження у нього права на оскарження судового рішення у справі про банкрутство з урахуванням особливостей, передбачених Законом.

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не стосується прав та обов'язків заявника апеляційної скарги, у зв'язку з чим останній не має права апеляційного оскарження відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України, а тому провадження, порушене за апеляційною скаргою ОСОБА_2 підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України як таке що порушене помилково.

З метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство, Пленум Верховного Суду України у п. 12 Постанови "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 від 18.12.2009 року роз'яснив господарським судам, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91 та 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що, у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п. 1) ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК (п.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що помилково порушене.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 86, 91, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2015р. у справі №29/5005/6325/2011.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Ю.Б. Парусніков