29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"14" лютого 2017 р.Справа № 924/1266/16
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи
за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Міністерства юстиції України м. Київ
до 1. Державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)" м.Ізяслав Хмельницької області
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат-Агро 2" м. Старокостянтинів Хмельницької області
про визнання недійсним договору підряду № Г-64 від 08.04.2016р.
Представники сторін:
позивача: Луков А.В. - представник згідно довіреностей №10094/9/32-16 від 29.12.16р. та №07.2-07/11/3 від 03.01.17р.,
відповідача 1: не з'явився,
відповідача 2: Величко В.І. - представник згідно договору про надання правової допомоги від 11.01.17р.
прокуратури: Приступа В.І. - прокурор відділу прокуратури Хмельницької області згідно посвідчення №031942 від 02.02.15р.
В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Міністерства юстиції України звернувся з позовом до суду про визнання недійсним договору підряду № Г-64 вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 08.04.2016р., укладеного між відповідачами. В обґрунтування позовних вимог вказує, що з системного аналізу умов спірного договору вбачається невідповідність його змісту істотним умовам договору підряду. Як випливає із умов п. 5.2 договору Ізяславська виправна колонія (№31) не набуває права власності на зібраний урожай, а отримує від ТОВ "Магнат-Агро 2" грошову компенсацію за використання землі - щорічний фіксований гарантований рівень частки доходу від реалізації даного договору, який у вартісному вираженні становить 52000,00грн. Таким чином, із суті договірних відносин сторін можна зробити висновок, що дана угода є удаваною. Фактично був вчинений договір оренди земельної ділянки державної форми власності, на укладення якого відповідач 1 не наділений повноваженнями. Крім того, вказує, що Ізяславська виправна колонія в порушення вимог чинного законодавства не погодила договір підряду №Г-64 від 08.04.2016р. з відповідним вищестоящим органом, а саме Державною пенітенціарною службою України. Враховуючи вищевикладене, прокурор звернувся із даним позовом до суду.
Прокурор та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримують в повному обсязі, вважають їх правомірними та обґрунтованими.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судових засідань, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні та у поданому відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що спірний договір не потребує погодження з Державною пенітенціарною службою України, оскільки такий порядок стосується лише укладення договорів оренди, кредиту та інших угод, пов'язаних з обтяженням та використанням активів (майна) установ. Оспорюваний правочин не обумовлює передачу права володіння, користування чи управління земельними ділянками або рухомим чи нерухомим майном відповідача. Зазначає, що в оспорюваному договорі земельна ділянка не є предметом договору, а є лише місцем виконання зобов'язань за договором, що слідує із п.4.1 договору. Пункти 1.1 та 5.2 договору передбачають різні зобов'язання, зокрема, п.1.1 договору передбачений обов'язок замовника оплатити виконані роботи, в той час як п.5.2 передбачений фіксований гарантований рівень частки доходу, який сплачується підрядником замовнику в якості забезпечення його майнових інтересів в розумінні ст. 546 ЦК України. Також звертає увагу, що в оспорюваному правочині відсутні умови передачі земельних ділянок замовником підряднику і зобов'язання товариства по її використанню. Відсутні умови по його державній реєстрації, як це передбачено для договорів оренди. Відповідач зазначає, що прокурором не надано суду доказів досягнення між відповідачами домовленості по всіх істотних умовах договору оренди та відображення їх в оспорюваному договорі.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне:
Відповідно до рішення Хмельницької обласної ради народних депутатів № 188 від 28.10.1990р. установі МХ-324/31 м.Ізяслав було видано державний акт на право постійного користування землею серія ХМ №46 від 07.06.1995р., згідно якого в постійне користування передано 198,0 гектарів землі на території Білотинської сільської ради для розміщення підсобного сільського господарства в межах згідно з планом землекористування.
Згідно довідки Ізяславської виправної колонії (№31) від 18.11.2016р. № 192 на виконання указу Президента України від 12.03.1999р. № 248/99 "Про виведення Державного департаменту України з питань виконання покарань з підпорядкування Міністерства внутрішніх справ України" та наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 29.11.1999р. № 165 установа МХ-324/31 перейменована в Ізяславську виправну колонію управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Хмельницькій області (№31) з 01.12.1999р. На виконання указу Президента України від 06.04.2011 року №394/2011 "Про затвердження Положення про Державну пенітенціарну службу України" та наказу Державної пенітенціарної служби України від 25.06.2012р. №448 Ізяславська виправна колонія управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Хмельницькій області (№31) перейменована в Ізяславську виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№31) з 25.06.2012р.
Відповідно до п. 11 Положення про Ізяславську виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№ 31), затвердженого наказом Державної пенітенціарної служби України від 17.04.2012р. № 231, майно виправної колонії перебуває у державній власності, використовується виключно для забезпечення виконання її завдань, закріплюється за нею на правах оперативного управління ДПтС України та не може бути об'єктом застави.
08.04.2016р. між Ізяславською виправною колонією управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№31), яка перейменована у Державну установу "Ізяславська виправна колонія (№31)", (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магнат - Агро 2" (далі - підрядник) укладено договір підряду №Г-64 вирощування товарної сільськогосподарської продукції, згідно п. 1.1 якого підрядник зобов'язався на основі завдання замовника та на власний ризик провести роботи по вирощуванню урожаю товарної сільськогосподарської продукції та її реалізації відповідно до умов даного договору, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити їх.
Пунктом 2.1 договору визначений характер робіт, що виконуються підрядником, - вирощування товарної сільськогосподарської продукції та її реалізація.
Згідно п. 3.1 договору предметом підряду (результатом виконаних робіт за даним договором) є вирощений та зібраний урожай товарної сільськогосподарської продукції в заліковій вазі або сплата фіксованого розміру доходу замовнику.
Із змісту п. 4.1 договору вбачається, що підрядник зобов'язується, зокрема, виконати роботи, зазначені в п.1.1 цього договору на земельній ділянці площею 65,0 га, згідно акту визначення земельних ділянок, який є невід'ємною частиною даного договору, із земель, які належать замовнику на підставі державного акту на право постійного користування землею ХМ №46 від 07.06.1995, що знаходиться в селі Комини Ізяславського району Хмельницької області; своїми силами, засобами та за свій рахунок своєчасно провести закупівлю насіння відповідної сільськогосподарської культури, мінеральних добрив, засобів захисту, провести необхідний комплекс робіт згідно технології її вирощування та інших агротехнічних засобів, збирання урожаю; при виконанні умов даного договору додержувати встановлених норм діючого законодавства стосовно охорони навколишнього природного середовища та охорони земель, захисних смуг, санітарних та протипожежних норм та правил, техніки безпеки; сплатити замовнику фіксований розмір доходу, зазначеного в п. 5.2 даного договору (п.4.1. договору).
Замовник зобов'язується: прийняти роботи, виконані підрядником відповідно до договору, оплатити підряднику вартість виконаних ним робіт згідно даного договору, сприяти підрядникові у виконанні робіт, визначених цим договором (п.4.2 договору).
У відповідності до п.5.1, 5.2 договору сторони домовились, що кошти отримані підрядником в результаті реалізації товарної сільськогосподарської продукції, залишаються підряднику в рахунок оплати замовником за виконані роботи. З метою забезпечення майнових інтересів замовника, сторони встановлюють щорічний фіксований гарантований рівень частки доходу від реалізації даного договору, яку має отримати замовник та яка у вартісному виражені становить 52000,00грн. Підрядник зобов'язується в рахунок розрахунків за даним договором сплатити зазначену суму у строк до 1 травня щороку, при цьому загибель урожаю, низька урожайність, непроведення сільськогосподарських робіт щодо вирощування продукції за даним договором, тощо, не є підставою для зміни або несплати зазначеної у даній умові договору грошової суми.
Під час дії строку договору встановлений фіксований рівень частки доходу може бути змінено при зміні законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, індексу інфляції, нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, в результаті чого укладається додаткова угода (п.5.4 договору).
У відповідності до п.7.1 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині розрахунків до повного його виконання сторонами.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
08.04.2016р. між сторонами підписано акт визначення земельних ділянок, у відповідності до якого сторони визначили площу та межі земельних ділянок, на яких підрядник проводить роботи згідно вищевказаного договору, зокрема, це ділянка № 1- 22,3 га, ділянка №2 - 27,3 га та ділянка №3 - 15,4 га. на землях сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Білотинської сільської ради, загальною площею 65,0 га.
Листом від 23.11.2016р. відділ Держгеокадастру в Ізяславському районі Хмельницької області повідомив, що станом на 01.01.2016р. за відповідачем 1 рахується 198,00га сільськогосподарських угідь, розташованих за межами населених пунктів Білотинської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області. Разом з тим, повідомлено, що нормативна грошова оцінка на вищевказані земельні ділянки не проводилась.
Вважаючи, що договір підряду № Г-64 від 08.04.2016р. є удаваним, тобто таким, що вчинений для приховання іншого правочину, який насправді вчинено та зміст якого суперечить вимогам Цивільного та Земельного кодексів України, Закону України "Про оренду землі" та наказу ДПтС України від 28.07.2011р. № 271, заступник прокурора Хмельницької області листом № 05-1064вих-16 від 06.12.2016 року повідомив Міністерство юстиції України про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Міністерства юстиції України шляхом пред'явлення до господарського суду Хмельницької області позовної заяви про визнання недійсним договору підряду № Г-64 від 08.04.2016р.
Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд приймає до уваги наступне:
Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст. 202 ЦК України).
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3)волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4)правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Звертаючись із позовом до суду, прокурор в обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що договір підряду № Г-64 від 08.04.2016р. є удаваним, оскільки фактично був вчинений договір оренди земельної ділянки. Крім того, позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір, укладений між відповідачами без дозволу та погодження Державної пенітенціарної служби України, в підпорядкуванні якої перебуває Ізяславська виправна колонія.
Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків (п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").
Укладений оспорюваний договір №Г-64 від 08.04.2016р. названо сторонами як договір підряду вирощування товарної сільськогосподарської продукції.
Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За умовами договору підряду № Г-64 від 08.04.2016р. підрядник зобов'язався на основі завдання замовника та на власний ризик провести роботи по вирощуванню урожаю товарної сільськогосподарської продукції та її реалізації відповідно до умов даного договору, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити їх (п. 1.1 договору).
Згідно п. 3.1 вищевказаного договору предметом підряду (результатом виконаних робіт за даним договором) є вирощений та зібраний урожай товарної сільськогосподарської продукції в заліковій вазі або сплата фіксованого розміру доходу замовнику.
З умов п.п 4.1, 5.1, 5.2 вказаного договору вбачається, що Державна установа "Ізяславська виправна колонія (№31)" не набуває права власності на зібраний урожай, а отримує грошову компенсацію - щорічний фіксований гарантований рівень частки доходу від реалізації даного договору в розмірі 52000,00грн., який ТОВ "Магнат - Агро 2" зобов'язується сплачувати у строк до 1 травня щороку. При цьому сторони погодили, що загибель урожаю, низька урожайність, непроведення сільськогосподарських робіт щодо вирощування продукції за даним договором, тощо, не є підставою для зміни або несплати зазначеної у даній умові договору грошової суми.
Отже, із змісту укладеного між сторонами договору підряду №Г-64 від 08.04.2016р. слідує, що підрядник - ТОВ "Магнат - Агро 2" виконує роботи та при цьому здійснює їх оплату, що суперечить вимогам статті 837 ЦК України, яка передбачає, що за виконані роботи кошти сплачує замовник - Державна установа "Ізяславська виправна колонія (№31)". Крім того, за умовами оспорюваного договору відповідач 1 не отримує від відповідача 2 жодного результату виконання робіт, що є однією з основних ознак договору підряду, оскільки з аналізу п.5.1 договору вбачається, що реалізації вирощеної та зібраної товарної сільськогосподарської продукції, яка є предметом договору, здійснюється відповідачем 2, і кошти отримані в результаті її реалізації залишаються останньому в рахунок оплати за виконані роботи.
В той же час за нормою ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту, що становить собою користування земельною ділянкою, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція.
З огляду на вказане, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).
За умовами п. 4.1 оспорюваного договору сторони погодили, що роботи за даним договором виконуються на земельній ділянці, площею 65,0 га, що знаходиться в селі Комини Ізяславського району Хмельницької області та згідно державного акту на право постійного користування землею ХМ №46 від 07.06.1995р. перебуває у постійному користуванні Державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)".
Як свідчить п. 5.2 даного договору ТОВ "Магнат-Агро 2" сплачує Державній установі "Ізяславська виправна колонія (№31)" щорічний фіксований гарантований рівень частки доходу від реалізації даного договору в розмірі 52000,00грн.
Таким чином, за змістом договору підряду №Г-64 вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 08.04.2016р. між сторонами фактично склалися правовідносини з оренди землі, оскільки з умов оспорюваного договору вбачається, що відповідач 1 фактично передав відповідачу 2 на платній основі земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні відповідача 1. Тому положення оспорюваного договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 6 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Згідно з ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Частиною 1 ст. 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
За приписами ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Згідно ст. 26 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань. Управління майном здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, який закріплює його за органами і установами виконання покарань, слідчими ізоляторами, навчальними закладами, закладами охорони здоров'я, підприємствами установ виконання покарань, іншими підприємствами, установами і організаціями, створеними для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, збереження та раціональне використання цього майна.
Вищевказані норми кореспондуються із п. 11 Положення про Ізяславську виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№ 31), затвердженого наказом Державної пенітенціарної служби України від 17.04.2012р. № 231, згідно якого майно виправної колонії перебуває у державній власності, використовується виключно для забезпечення виконання її завдань, закріплюється за нею на правах оперативного управління ДПтС України та не може бути об'єктом застави.
Таким чином, земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування.
Отже, сторонами не був дотриманий встановлений нормами земельного законодавства порядок щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки.
Також суд враховує, що наказом Державної пенітенціарної служби України від 28.07.2011р. №271 затверджений Порядок ведення договірної роботи у Державній пенітенціарній службі України, органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, навчальних закладах, підприємствах установ виконання покарань, інших підвідомчих підприємствах, установах та організаціях, у п. 1.2 якого визначено, що його дія поширюється на договори, які укладаються відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
У відповідності до п. 6.1 вказаного Порядку в обов'язковому порядку погоджуються з ДПтСУ проекти договорів, які укладаються органами (установами) виконання покарань щодо оренди, кредиту та інших угод, пов'язаних з обтяженням та використанням активів (майна) органів (установ).
Згідно п.п. 6.2. та 6.5, 6.6 Порядку договір, який підлягає погодженню з ДПтСУ, надсилається на розгляд ДПтСУ відповідним територіальним органом ДПтСУ та повинен містити: напис "Погоджено", дату, підпис начальника та печатку цього територіального органу; підпис керівника та печатку органу (установи), яка є стороною договору. Опрацювання та узгодження умов договору, який підлягає погодженню з ДПтСУ, здійснюється у порядку, встановленому розділом V цього Порядку, з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Відповідальний структурний підрозділ апарату ДПтСУ складає аркуш погодження, який візується керівниками заінтересованих структурних підрозділів апарату ДПтСУ. За результатами опрацювання та узгодження умов договору відповідальним структурним підрозділом ДПтСУ готується аркуш про погодження (зауваження), який підписується посадовою особою ДПтСУ, визначеною Головою ДПтСУ, та надсилається до відповідного територіального органу ДПтСУ. Облік договорів, які погоджуються з ДПтСУ, здійснюється відповідальним структурним підрозділом апарату ДПтСУ. Відомості про погоджений ДПтСУ договір вноситься до електронного реєстру договорів, які погоджені ДПтСУ, який веде відповідальний структурний підрозділ апарату ДПтСУ (визначений за функціональними обов'язками працівник).
Суд встановив, що Державна пенітенціарна служба України не надавала дозвіл відповідачу 1 на передачу земельних ділянок площею 65,0га, розташованих в с.Комини Ізяславського району Хмельницької області, в користування відповідачу 2 та не погоджувала таку передачу, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Таким чином, оспорюваний договір був укладений з порушенням Порядку ведення договірної роботи у Державній пенітенціарній службі України, органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, навчальних закладах, підприємствах установ виконання покарань, інших підвідомчих підприємствах, установах та організаціях, затвердженого наказом Державної пенітенціарної служби України від 28.07.2011р. №271.
Враховуючи вищевикладене а також те, що нормами спеціального земельного законодавства визначений особливий порядок передачі в оренду земель, який у даному випадку дотриманий сторонами не був, та зважаючи на те, що зміст спірного правочину не відповідає вимогам статей 4, 16 Закону України "Про оренду землі", вищевказаному Порядку, суд вважає за необхідне позов задовольнити та визнати недійсним договір підряду № Г-64 вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 08.04.2016р. При цьому при винесенні рішення враховується, що відповідно до п. 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" частиною третьою статті 207 ГК України передбачена можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.
Доводи відповідача 2, викладені у відзиві на позовну заяву, суд до уваги не приймає, оскільки останні спростовуються вищевикладеними обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.
Витрати по сплаті судового збору згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів, у зв'язку із задоволенням позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Міністерства юстиції України м. Київ до 1. Державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)" м.Ізяслав Хмельницької області, 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат-Агро 2" м. Старокостянтинів Хмельницької області про визнання недійсним договору підряду №Г-64 від 08.04.2016р. задовольнити.
Визнати недійсним договір підряду № Г-64 вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 08.04.2016р., укладений між Ізяславською виправною колонією управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№31) та товариством з обмеженою відповідальністю "Магнат-Агро 2", з припиненням зобов'язань за ним на майбутнє.
Стягнути з Державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)" (Хмельницька обл., м.Ізяслав, вул.Гагаріна, 4, код 08594759) на користь прокуратури Хмельницької області (м.Хмельницький, провул.Військоматський, 3, код 02911102) 689,00 грн. (шістсот вісімдесят дев'ять гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат-Агро 2" (Хмельницька обл., м.Старокостянтинів, пров. Чикирди, 4, код 34976833) на користь прокуратури Хмельницької області (м.Хмельницький, провул. Військоматський, 3, код 02911102) 689,00 грн. (шістсот вісімдесят дев'ять гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено 20.02.2017р.
Суддя Л.О. Субботіна
Віддрук. 5 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу (м.Київ, вул. Архітектора Городецького,13),
3 - відповідачу 1 (Хмельницька обл., м. Ізяслав, вул. Гагаріна,4) - рекомендованим
4 - відповідачу 2 (Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, провул. Чикирди,4),
5 - прокуратурі Хмельницької області (м.Хмельницький, пров.Військоматський, 3).