номер провадження справи 5/80/16-17/145/16
13.02.2017 Справа № 908/2608/16
за позовною заявою: державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС”, 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133
до відповідача: комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради
юридична адреса: 71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 17, офіс 5-1
адреса для листування: 69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 94/3
про стягнення 179 847,64 грн.
Суддя Корсун Віталій Леонідович
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 08.12.16 № 3194
від відповідача: не з'явився
05.10.16 до господарського суду звернулось державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” (ВП “Запорізька АЕС”) з позовною заявою до комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради (далі КП “ПКВ “Енергодарської МР”) про стягнення 180 630,49 грн. боргу за договором на виробництво, транспортування та поставку теплової енергії від 25.10.11 № 5Т-11, а саме: 160 433,55 грн. основного боргу, 13 184,76 грн. пені, 4 870,15 грн. інфляційних втрат та 2 142,03 грн. 3 % річних.
05.10.16 автоматизованою системою документообігу суду визначено вищевказану позовну заяву до розгляду судді Проскурякову К.В.
Ухвалою від 05.10.16 судом порушено провадження у справі № 908/2608/16, якій присвоєно № провадження 5/80/16, судове засідання призначено на 02.11.16.
В судовому засіданні 02.11.16 оголошено перерву до 14.11.16.
Ухвалою суду від 14.11.16 оголошено перерву до 05.12.16 та витребувано у ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька АЕС” належним чином засвідчені документи, які підтверджують обсяг поставленої теплової енергії (відповідні звіти на основі даних приладів обліку теплової енергії
У зв'язку із перебуванням судді-доповідача у справі № 908/2608/16 ОСОБА_2 на лікарняному, на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Запорізької області від 05.12.16 № П-1215/16, автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справи № 908/2608/15 між суддями та призначено, протоколом повторного розподілу судової справи, її для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 05.12.16 суддею Корсун В.Л .прийнято справу № 908/2608/16 до свого провадження, присвоєно номер провадження 5/80/16-17/145/16, розгляд справи розпочато спочатку та призначено судове засідання на 18.01.17.
Ухвалою суду від 18.01.17 продовжено строк розгляду справи на 15 днів - до 21.02.17, відкладено розгляд справи на 13.02.17.
13.02.17 до суду надійшла заява від 10.02.17 за вих. № 28-23/3165 про зменшення позовних вимог, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 179 847,64 грн. боргу за договором на виробництво, транспортування та поставку теплової енергії від 25.10.11 № 5Т-11, а саме: 160 433,55 грн. основного боргу, 12 792,98 грн. пені, 4 484,93 грн. інфляційних втрат та 2 136,18 грн. 3 % річних.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Як зазначено в п.3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», передбачені частиною 4 статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з ч. 3 статті 55 ГПК України, ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
Отже, заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята та задоволена судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 13.02.17, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про час виготовлення повного рішення.
Позивач, в особі уповноваженого представника, заявлені вимоги (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 27.09.16 № 28-23/22615 та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 179 847,64 грн. боргу за договором на виробництво, транспортування та поставку теплової енергії від 25.10.11 № 5Т-11, а саме: 160 433,55 грн. основного боргу, 12 792,98 грн. пені, 4 484,93 грн. інфляційних втрат та 2 136,18 грн. 3 % річних.
Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без участі його представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал.
Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ... У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Відповідно до підпункту 3.1. п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців … (ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”).
Відповідно до відомостей (отриманих на безкоштовний запит) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи - КП “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради є: 71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 17, офіс 5-1.
Ухвали суду від 05.12.16 про порушення провадження у справі № 908/2608/16 та від 18.01.17 про продовження строку розгляду справи № 908/2608/16 направлені КП “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради: 71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 17, офіс 5-1.
Також, ухвали господарського суду були направлені відповідачу і на зазначену в позовній заяві по цій справі адресу для листування, а саме: 69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 94/3.
Отримання 09.12.16 ухвали від 05.12.16 про порушення провадження у справі № 908/2608/16 уповноваженим представником КП “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення відповідного територіального відділення УДППЗ «Укрпошта».
Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.
Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Крім того, господарський суд вважає за необхідно зазначити, що при розгляді даної справи суддею Проскуряковим К.В., представник відповідача з'являвся в судові засідання, а саме 02.11.16 і 14.11.16 та підтримав свої письмові пояснення від 14.11.16, в яких заперечив проти правильності нарахування штрафних санкцій.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
25.10.11 між державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” (Теплопостачальна організація) та комунальним підприємством “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради (Споживач) укладено договір на виробництво, транспортування та поставку теплової енергії № 5Т-11, за умовами якого (п. 1.1 договору) Теплопостачальна організація зобов'язується відпустити Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в об'ємах вказаних в додатку № 1, з параметрами теплоносія відповідно до температурного графіку теплової мережі, затвердженим головним інженером (першим заступником генерального директора) Теплопостачальної організації, узгодженого з міськими органами влади.
Додатковою угодою від 08.07.13 № 1 до договору на виробництво, транспортування та поставку теплової енергії від 25.10.11 № 5Т-11, доповнено договір об'єктами (далі мовою оригіналу): «ООС КП «ПКС» ЭГС (местонахождение: промзона, г. Энергодар, Запорожской обл.); база РЭП КП «ПКС» ЭГС (местонахождение: промзона, г. Энергодар, Запорожской обл.)».
Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати використану теплову енергію за встановленими тарифами в строки передбаченими даним договором (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 2.1 договору (з урахуванням додаткової угоди від 08.07.13 № 1 до договору), теплова енергію відпускається Споживачу у відповідності з тепловими загрузками, відповідно до додатку №№ 1, 3, 4 даного договору у вигляді гарячої води на наступні потреби: опалення та вентиляція в опалювальний період - 1,619 Гкал/год.; гаряче водопостачання 0,068 Гкал/год.
Згідно із п. 3.2.4 договору, Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати використаної теплової енергії в об'ємах та в строки передбачені договором.
Пунктом 3.2.17 договору передбачено, що, Споживач теплової енергії зобов'язується по закінченню звітного місяця, Споживач зобов'язаний підписати надані нарочно зі сторони Теплопостачальної організації акти про надання послуг на виробництво, транспортування та поставку теплової енергії в 3-х екземплярах на протязі 2-х робочих днів, з моменту отримання та обов'язковим зазначенням дати підписання акту та по 2 екземпляри актів повернути представнику Теплопостачальній організації, який передає Споживачу податкову накладну. Споживач в актах про надання послуг в обов'язковому порядку робить відмітку про отримання податкової накладної та дату її отримання. У випадку не підписання актів в 2 денний строк без поважної причини (відсутності мотивувальної відмови), Теплопостачальна організація має право на протязі 5 днів після повідомлення Споживача припинити відпуск теплової енергії.
Облік споживання теплової енергії проводиться Теплопостачальною організацією розрахунковим методом відповідно договірним тепловим загрузкам. Після установки приладів обліку теплової енергії (теплових лічильників) облік здійснюється за показаннями теплових лічильників (п. 5.1 договору).
За умовами п. 5.2 договору (з урахуванням додаткової угоди від 08.07.13 № 1), облік споживання теплової енергії за об'єктами «ООС», «база РЭП» проводиться за приладами комерційного обліку теплової енергії, які встановлені Споживачем та знаходяться на границі балансової належності сторони.
Границя балансової належності сторони вказана в додатках № 5 та № 6 до додаткової угоди та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 5.2.1 договору, з урахуванням додаткової угоди від 08.07.13 № 1).
В разі виходу з ладу лічильника теплової енергії або в разі необхідності повірки приладів обліку теплової енергії для поновлення їх працездатності, облік теплової енергії здійснюється розрахунковим способом на підставі усереднених показників приладів за попередні 3 суток з корегуванням відповідно до фактичної температури зовнішнього повітря (п. 5.2.2 договору, з урахуванням додаткової угоди від 08.07.13 № 1).
Споживач не пізніше першого робочого дня наступного за звітним періодом, надає Теплопостачальній організації звіт про фактичне використання теплової енергії за власними приладами комерційного звіту відповідно до договору (п. 5.2.3 договору, з урахуванням додаткової угоди від 08.07.13 № 1).
Відповідно до п. 6.1 договору (з урахуванням додаткової угоди від 20.06.14 № 2), розрахунковим документом на оплату є 2-х сторонній акт про надання послуг з транспортування теплової енергії, 2-х сторонній акт про надання послуг з постачання теплової енергії. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються Споживачем за фактично спожитий обсяг теплової енергії на підставі оформлених 2-х сторонніх актів про надання послуг з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії відповідно до діючого в звітний період тарифу на теплову енергію, визначену як сума: тарифу на виробництво теплової енергії, тарифу на транспортування теплової енергії, тарифу на постачання теплової енергії, які затверджується уповноваженим до відповідного законодавства органом, переглядається та вступає в дію в установленому діючим законодавством порядку.
Згідно із п. 6.4 договору (з урахуванням додаткової угоди від 08.07.13 № 1), сплата за відпущену теплову енергію, враховуючи транспортування та поставку теплової енергії, здійснюється Споживачем щомісяця до останнього числа місяця, наступним за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Передбачені інші форми розрахунку за відпущену теплову енергію за даним договором, які не суперечать діючому законодавству.
Пунктом 10.1 договору передбачено, що даний договір вважається укладеним з моменту його підписання Споживачем та Теплопостачальної організації. Строк дії даного договору - до 31.12.12. Договір рахується продовженим на кожен послідуючий рік, якщо за 1 місяць до закінчення дії договору, жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Як свідчать матеріали цієї господарської справи, на виконання умов договору позивачем у період з грудня 2015 р. по червень 2016 р. включно, надано послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 160 433,55 грн., що підтверджується актами про надання послуг за вказаний період (копії яких долучені до матеріалів справи).
Відповідно до п. 6.4 договору, сплата за відпущену теплову енергію, враховуючи транспортування та поставку теплової енергії, здійснюється Споживачем щомісяця до останнього числа місяця, наступним за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за надані послуги з постачання теплової енергії на суму 160 433,55 грн. не здійснив, чим порушив умови договору.
Факт наявності основної заборгованості у розмірі 160 433,55 грн. підтверджується матеріалами цієї господарської справи.
Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним суми заборгованості, або доказів правомірності своїх дій щодо такої не сплати, суд вважає, що позовна вимога ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька АЕС” про стягнення з КП “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради 160 433,55 грн. заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за договором на виробництво, транспортування та поставку теплової енергії від 25.10.11 № 5Т-11 є обґрунтованою, заснованою на законі та договорі, і такою, що підлягає задоволенню.
Також, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 12 792,98 грн. пені за загальний період з 31.01.16 по 23.08.16 (розрахунок пені позивача міститься в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нормами ч. 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 6.5 договору (з урахуванням додаткової угоди від 08.07.13 № 1) передбачено, що в разі прострочення сплати наданих послуг в строки, передбачених в п. 6.4 даного договору, Споживач зобов'язаний сплатити Теплопостачальній організації пеню за весь час прострочки в розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла на момент, за який платиться пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки оплати.
У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до розрахунку позивача, до стягнення пред'явлена сума пені у розмірі 12 792,98 грн. за загальний період з 31.01.16 по 23.08.16.
Факт прострочення оплати відповідачем суми основного боргу матеріалами справи доведений.
Разом з тим, судом встановлено, що під час здійснення розрахунку пені позивачем не враховано приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України, якою передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
З огляду на викладене, суд зазначає, що за заявлений позивачем період часу (загальний період з 31.01.16 по 23.08.16), виходячи з дати початку порушення грошового зобов'язання, суми боргу, що існувала у спірний період належний до стягнення розмір пені становить суму 12 711,83 грн. (Розрахунок перевірено за допомогою інформаційно-пошукової системи «Законодавство»).
Отже, вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 12 711,83 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені судом відхиляються через необґрунтованість.
Крім того, позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 2 136,18 грн. та індекс інфляції в сумі 4 484,93 за загальний період з 31.01.16 по 23.08.16 (розрахунки позивача містяться в матеріалах справи).
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3 % річних за загальний період з 31.01.16 по 23.08.16 та встановлено, що він також, як і розрахунок пені, здійснений без урахування ч. 5 ст. 254 ЦК України, а тому є частково невірним.
За таких обставин, з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України, розмір 3 % річних за розрахунком суду (який перевірено за допомогою інформаційно-пошукової системи «Законодавство») в межах заявленого позивачем періоду становить суму 2 125,10 грн.
У зв'язку із чим, вимога про стягнення 3 % річних задовольняється судом в сумі 2 125,10 грн., в іншій частині вказана вимога судом відхиляється через необґрунтованість.
Перевіривши (за допомогою інформаційно-пошукової системи «Законодавство») наданий позивачем розрахунок індексу інфляції за загальний період з 31.01.16 по 23.08.16 встановлено, що він здійснений у відповідності до чинного законодавства.
Отже, вимоги про стягнення індексу інфляції підлягають задоволенню в сумі 4 484,93 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Судом роз'яснюється, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 116 ГПК України (…), після набрання законної сили наказ видається судом за заявою стягувачу (…).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, 77, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 17, офіс 5-1, код ЄРПОУ 32166551) на користь державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964, р/р № 26001212001241 в ПАТ АБ «Укргазбанк» м. Енергодар, МФО 320478) - 160 433 (сто шістдесят тисяч чотириста тридцять три) грн. 55 коп. основного боргу, 12 711 (дванадцять тисяч сімсот одинадцять) грн. 83 коп. пені, 4 484 (чотири тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн. 93 коп. інфляційних втрат, 2 125 (дві тисячі сто двадцять п'ять) грн. 10 коп. 3 % річних та 2 696 (дві тисячі шістсот дев'яносто шість) грн. 09 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 20.02.17.
Суддя В.Л. Корсун