номер провадження справи 17/146/16
13.02.2017 Справа № 908/3248/16
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Провімі”,
юридична адреса: 81083, Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, комплекс “Ямельня-1”
поштова адреса: 81070, с. Івано-Франкове, п/с № 5
до відповідача: приватного акціонерного товариства “Агропромислова компанія”, 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 175
про стягнення 1 117 369,53 грн.
суддя Корсун Віталій Леонідович
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
05.12.16 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Провімі” (надалі ТОВ “Провімі”) з позовною заявою до відповідача - приватного акціонерного товариства “Агропромислова компанія” (надалі ПрАТ “Агропромислова компанія”), в прохальній частині якої позивач просив суд стягнути з ТОВ “Самбірська птахофабрика” на свою користь заборгованість за договором поставки від 17.08.16 № 116-16К в розмірі 1 117 369,53 грн., з якої: 1 030 000,00 грн. - основний борг, 46 164,39 грн. - пеня, 4 797,00 грн. - 3 % річних та 36 408,14 грн. - втрат від інфляції.
05.12.16 автоматизованою системою документообігу здійснено розподіл справ між суддями та визначено вказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 05.12.166 судом порушено провадження у справі № 908/3248/16/16, якій присвоєно № провадження 17/146/16. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 18.01.17.
Крім того, вказаною ухвалою судом запропоновано позивачу надати письмове обґрунтування щодо викладених у прохальній частині позовної заяви вимог про стягнення сум заборгованості з ТОВ “Самбірська птахофабрика”, яке не є відповідачем у справі № 908/3248/16.
18.01.17 до матеріалів справи № 908/3248/16 надійшло клопотання ТОВ “Провімі” від 12.01.17 № 647, в якому позивач просить суд читати прохальну частину позовної заяви в наступній редакції: «стягнути з ТОВ “Агропромислова компанія” на користь ТОВ “Провімі” 1 030 000,00 грн. - основного боргу, 46 164,39 грн. - пені, 4 797,00 грн. - 3 % річних та 36 408,14 грн. - втрат від інфляції; відшкодувати витрати по оплаті судового збору у розмірі 16 760,54 грн.». Крім того, позивачем на вимогу ухвали від 05.12.16 у клопотанні надано докладний розрахунок суми позову.
Ухвалою від 18.01.17 судом за заявою позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 21.02.17 об 10 год. 20 хв.
Ухвалою від 27.01.17 судом виправлено описку в резолютивній частині ухвали від 18.01.17 по справі № 908/3248/16 в частині зазначення дати проведення судового засідання, а саме, судом зазначено про призначення судового засідання на: 13.02.17 об 10 год. 20 хв., замість на: 21.02.17 об 10 год. 20 хв.
30.01.17 до суду від позивача надійшло клопотання за вих. від 23.01.17 № 648 про надання документів, розрахунку втрат від інфляції на виконання вимог ухвали суду від 18.01.17 по справі № 908/3248/16, а також клопотання за вих. від 23.01.17 № 649 про розгляд справи за наявними у справі матеріалами без участі представника позивача.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 13.02.17, на підставі ст. ст. 821, 85 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на укладений між сторонами договір поставки від 17.08.16 № 116-16К, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 1 930 000,00 грн. Враховуючи, що відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар в сумі 900 000,00 грн., а також враховуючи прострочення виконання основного зобов'язання, позивач на підставі ст. 174, 193 ГК України та ст.ст. 526, 530, 610, 625, 655, 663 ЦК України просить суд стягнути з ТОВ “Агропромислова компанія” 1 030 000,00 грн. - основного боргу, 46 164,39 грн. - пені, 4 797,00 грн. - 3 % річних та 36 408,14 грн. - втрат від інфляції, а також відшкодувати витрати по оплаті судового збору в розмірі 16 760,54 грн.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11“Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до безкоштовного витягу з офіційного сайту Міністерства юстиції України з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), станом на 05.12.16, тобто станом на час порушення провадження у справі № 908/3248/16 господарським судом Запорізької області, місцезнаходженням приватного акціонерного товариства “Агропромислова компанія” є: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 175, що співпадає з адресою зазначеною у позові.
З метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/3248/16 господарським судом на юридичну адресу відповідача (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 175) направлялись екземпляри ухвал господарського суду Запорізької області від 05.12.16 (про порушення провадження у справі), від 18.01.17 (про відкладення розгляду) та від 27.01.17 (про виправлення описки) по справі № 908/3248/16.
Як свідчить наявне в матеріалах справи № 908/3248/16 повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 05.12.16 про порушення провадження у цій справі вручена уповноваженому представнику відповідача працівником виробничого підрозділу ДППЗ «Укрпошта»- 09.12.16.
Крім того, судом прийнято до уваги, що ухвали суду від 18.01.17 та від 27.01.17 по даній справі направлені судом на адресу відповідача станом на час та дату судового засідання призначеного на 13.02.17 до суду від підприємства зв'язку не повернулись із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.
Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи № 908/3248/16.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд
17.08.16 між товариством з обмеженою відповідальністю “Провімі” (Постачальник) та приватним акціонерним товариством “Агропромислова компанія” (Покупець) укладено договір поставки № 116-16К, згідно із умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити товари, в т.ч., але не виключно комбікорми, кормові додатки, переміси, білкові та вітамінно-мінеральні добавки (далі по тексту - Товар) на умовах визначених в даному Договорі.
Асортимент, кількість та ціна Товару визначається в рахунках-фактурі та/або у видаткових накладних (п. 1.2. договору).
Пунктом 2.2. договору сторони визначили, що датою поставки Товару, є дата зазначена на товарно-транспортній та/або видатковій накладній. З цього часу право власності на Товар, а також ризик випадкової втрати, знищення та/чи пошкодження Товару переходить до Покупця. Датою переходу права власності на Товар у випадку повернення товару Покупцем є дата фактичного отримання Товарів Постачальником.
Згідно із п. 3.1. договору, загальна ціна цього Договору визначається як сума вартості всього Товару, поставленого Постачальником Покупцю в рамках цього Договору, що зазначається у видаткових накладних на Товар.
Розрахунки за/цим Договором здійснюються шляхом банківського переказу на поточний рахунок Постачальника, що зазначений у рахунках-фактури та/або видаткових накладних (п. 3.2. договору).
Пунктом 12.1. договору закріплено, що даний договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31 грудня 2016 року. Якщо в строк не пізніше одного місяця до закінчення терміну дії договору жодна з Сторін письмово не заявить іншій Стороні про відмову в продовженні від договору, то він автоматично продовжує свою дію на тих же умовах ще на один календарний рік.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, (…). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1). Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, … не допускається (ч. 7).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошву суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.
Як свідчать матеріали справи № 908/3248/16, на виконання умов договору поставки від 17.08.16 № 116-16К, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 930 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (належним чином засвідченими копіями документів), а саме: підписаними та засвідченими печатками сторін видатковими накладними від 18.08.16 № 2861 на суму 1 309 000,00 грн., від 09.09.16 № 3109 на суму 46 000,00 грн., від 12.09.16 № 3110 на суму 575 000,00 грн.; товарно-транспортними накладними від 18.08.16 № 2861, від 09.09.16 № 3109 та від 12.09.16 № 3110; рахунками на оплату від 17.08.16 № 2875 на суму 1 309 000,00 грн., від 09.09.16 № 3081 на суму 575 000,00 грн. та від 09.09.16 № 3122 на суму 46 000,00 грн.
Вбачається, що товар за вищенаведеними видатковими накладними був отриманий представником відповідача ОСОБА_1 у повному обсязі, без зауважень та заперечень на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від 17.08.16 № 1512 та від 09.09.16 № 1629 належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи № 908/3248/16.
Відповідно до п. 3.3. вищевказаного договору, Покупець здійснює оплату з відстрочкою платежу 30 календарних днів з дати рахунку-фактури та/або видаткової накладної Постачальника. Платежі, здійснені Покупцем, в першу чергу будуть зараховуватись як оплата за раніше отриманий та неоплачений Товар, у випадку нарахування штрафних санкцій оплата в першу чергу буде зараховуватись як оплата штрафних санкцій.
Підпунктом 4.2.3. п. 4.2. договору закріплено, що покупець зобов'язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за Товар на умовах, визначених даним Договором.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар здійснив частково на загальну суму 900 000,00 грн., чим порушив умови договору.
Факт оплати відповідачем товару на загальну суму 900 000 грн. підтверджується наявними в матеріалах цієї справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень.
Таким чином, станом на час розгляду справи № 908/3248/16 в суді, основний борг відповідача за поставлений товар за договором поставки від 17.08.16 № 116-16К складає 1 030 000,00 грн.
Факт наявності основної заборгованості у розмірі 1 030 000,00 грн. підтверджується матеріалами цієї господарської справи.
Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним суми основної заборгованості, або доказів правомірності своїх дій щодо такої не сплати, суд вважає, що позовна вимога ТОВ “Провімі” про стягнення з ПрАТ “Агропромислова компанія” 1 030 000,00 грн. основного боргу за договором поставки від 17.08.16 № 116-16К доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 46 164,39 грн. пені.
При цьому, 18.01.17 ТОВ «Проміві» надано до суду докладний розрахунок суми позову (викладений у клопотанні від 12.01.17 № 647), у т.ч. пені на за загальну суму 59 214,42 грн., з якої:
- 36 200,55 грн. пені нараховано за період з 19.09.16 по 29.11.16 за прострочення виконання основного зобов'язання за видатковою накладною № 2861;
- 21 204,11 грн. пені нараховано за період з 13.10.16 по 29.11.16 за прострочення виконання основного зобов'язання за видатковою накладною № 3110;
- 1809,76 грн. пені нараховано за період з 10.10.16 по 29.11.16 за прострочення виконання основного зобов'язання за видатковою накладною № 3109.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Пунктом 8.3. договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань Покупець сплачує суму пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Факт прострочення основного зобов'язання матеріалами справи № 908/3248/16 доведено.
Відповідно до п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», господарський суд з огляду на вимоги ч. 1 ст. 47 і ст. 43 ГПК України має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Враховуючи викладене, а також те, що від позивача заяви про збільшення суми позовних вимог, зокрема, пені із суми 46 164,39 грн. на суму 59 214,42 грн. до матеріалів справи № 908/3248/16 станом на час прийняття рішення у даній справі не надходило, судом розглянуто та визнано обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 46 164,39 грн. за загальний період з 20.09.16 по 29.11.16, тобто в межах визначеного позивачем періоду часу прострочення виконання основного зобов'язання та заявленої до стягнення суми пені.
Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 4 797,00 грн. - 3 % річних та 36 408,14 грн. - втрат від інфляції.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помножений на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці) у якому (яких) мала місце інфляція.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що надані позивачем до суду розрахунки 3 % річних на суму 5 172,00 грн. (викладений у клопотанні від 12.01.17 № 647) та втрат від інфляції на суму 30 198,14 грн. (викладений у клопотанні від 23.01.17 № 648) не відповідають заявленим в прохальній частині позовної заяви сумам 3 % річних - 4 797,00 грн. та втрат від інфляції - 36 408,14 грн., а також те, що заяв про збільшення чи про зменшення позовних вимог від позивача не надходило, судом самостійно здійснено перерахунок передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахувань виходячи із позовних вимог викладених в прохальній частині позовної заяви (3 % річних - 4 797,00 грн. та втрати від інфляції - 36 408,14 грн.) в межах визначеного позивачем періоду часу прострочення, з урахування здійснених відповідачем часткових оплат та припису ч. 5 ст. 254 ЦК України.
Згідно перерахунком (розрахунком) суду, до стягнення з відповідача підлягають 3 % річних в сумі 4 797,00 грн. за загальний період з 20.09.16 по 29.11.16 та 30 198,14 грн. індексу інфляції (втрат від інфляції) за загальний період з жовтня - листопад 2016 року.
У зв'язку із чим, судом вимога про стягнення 3 % річних задовольняється повністю в сумі 4 797,00 грн. Вимога про стягнення втрат від інфляції задовольняється частково в сумі 30 198,14 грн. В іншій частині вимога про стягнення втрат від інфляції відхиляється через необґрунтованість.
При прийнятті рішення по справі № 908/3248/16 судом прийнято до уваги, що належним відповідачем у справі № 908/3248/16 є саме приватне акціонерне товариство “Агропромислова компанія” (код ЄДРПОУ 31914947), а не ТОВ “Агропромислова компанія”, з якого позивач просить суд здійснити стягнення сум заборгованості в прохальній частині своєї позовної заяви від 29.11.16 № 634 з урахування клопотання від 12.01.17 № 647, оскільки згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на 05.12.16), приватне акціонерне товариство “Агропромислова компанія” є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія” (код ЄДРПОУ 31914947). Крім того, діяльність товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія” припинена, про що в ЄДР 30.08.12 внесено відповідний запис за № 11011120024000196.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати у розмірі 16 667,39 грн. покладаються на відповідача.
Судом роз'яснюється, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 116 ГПК України (…), після набрання законної сили наказ видається судом за заявою стягувачу (…).
Керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства “Агропромислова компанія” (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 175, код ЄДРПОУ 31914947) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Провімі” (юридична адреса: 81083, Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, комплекс “Ямельня-1”; поштова адреса: 81070, с. Івано-Франкове, п/с № 5; код ЄДРПОУ 32730400) - 1 030 000 (один мільйон тридцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 46 164 (сорок шість тисяч сто шістдесят чотири) грн. 39 коп. пені, 4 797 (чотири тисячі сімсот дев'яносто сім) грн. 00 коп. 3 % річних, 30 198 (тридцять тисяч сто дев'яносто вісім) грн. 14 коп. індексу інфляції та 16 667 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 39 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 20.02.17.
Суддя В.Л. Корсун