61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
15.12.2016р. Справа № 905/2324/16
Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Ніколаєвої Л.В., суддів Огороднік Д.М., Шилової О.М.,
при секретарі судового засідання Паніна Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації
до відповідача: Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради
про стягнення 1 384 718,55 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть спору: ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з КВП «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради 1 384 718,55 грн., з яких: 1 208 149,22 грн. - основний борг за послуги з розподілу природного газу, 81 249,82 грн. - пеня, 5 610,84 грн. - 3% річних, 89 708,67 грн. - інфляційні втрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов типового договору розподілу природного газу № 06-13Т від 01.01.2016р., укладеного шляхом подання відповідачем заяв-приєднання від 23.02.2016р. до умов типового договору розподілу природного газу в частині повних та своєчасних розрахунків за надані позивачем послуги.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2016р. для розгляду даної справи визначено суддю Ніколаєву Л.В., ухвалою господарського суду Донецької області від 08.08.2016р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 905/2324/16 та розгляд справи призначений на 30.08.2016р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.10.2016р. справа призначена до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Донецької області. Відповідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 18.10.2016р. для розгляду даної справи визначений наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Ніколаєва Л.В., судді Огороднік Д.М., Шилова О.М., та тією ж датою справа прийнята до розгляду у вказаному складі колегії суддів, розгляд справи призначений на 29.11.2016р.
Розгляд справи неодноразово відкладався на 21.09.2016р., на 11.10.2016р., на 18.10.2016р., на 15.12.2016р. та строк вирішення спору у даній справі був продовжений до 19.10.2016р. (у зв'язку із задоволенням клопотання позивача (за вх. № 27299/16 від 21.09.2016р.)), про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 30.08.2016р., від 21.09.2016р., від 11.10.2016р., від 29.11.2016р.
Під час розгляду даної справи позивач надав до суду:
- за вх. № 25170/16 від 30.08.2016р.- клопотання про залучення до матеріалів справи витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо відповідача у справі, рахунків на оплату наданих послуг, платіжних доручень про оплату відповідачем наданих позивачем послуг;
- за вх. № 27159/16 від 20.09.2016р. - супровідний лист разом з заявою про уточнення позовних вимог за вх. № 27159/16 від 20.09.2016р., розрахунком позовних вимог, договорами купівлі - продажу природного газу, листом про направлення відповідачу акту звіряння розрахунків;
- за вх. № 29578/16 від 13.10.2016р. - письмові пояснення, в яких позивач посилається на те, що умовами п. 6.5. договору № 06-13Т від 01.01.2016р. передбачено те, що у разі відсутності графіка погашення заборгованості оператор ГРМ має право зарахувати грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, в рахунок погашення існуючої заборгованості відповідно до черговості її виникнення, а також на те, що рахунок та акт з транспортування природного газу за відповідний період позивач надає відповідачу на підставі обсягів транспортування природного газу. В додаток до письмових пояснень надано акти прийому - передачі природного газу за спірний період, довідку позивача про стан заборгованості відповідача, розрахунки позовних вимог, накази НАК «Нафтогаз України» «Про формування цін на природний газ», ліцензії НКРЕКП на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, на розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, платіжні доручення про оплату відповідачем наданих послуг;
- за вх. № 29918/16 від 18.10.2016р. - клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про стан заборгованості, розрахунку позовних вимог;
- за вх. № 30148/16 від 20.10.2016р. - заяву про забезпечення позову, згідно з якою позивач просить суд вжити заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на розрахунковому рахунку згідно довідки про банківські рахунки з посиланням на те, що відповідач знаходиться у скрутному матеріальному становищі, не бажає повертати борг у зв'язку з чим є підстави вважати, що останній намагатиметься відчужити належне йому майно, або зняти кошти зі свого розрахункового рахунку, що, в свою чергу, призведе до неможливості виконання рішення суду. В додаток до заяви надано довідку позивача про банківські рахунки відповідача;
- за вх. № 34348/16 від 29.11.2016р. - супровідний лист разом з заявою про уточнення позовних вимог за вх. № 34353/16 від 29.11.2016р., в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 1 394 841,02 грн., з яких 1 019 211,33 грн. - основний борг за послуги з розподілу природного газу, 216 497,60 грн. - пеня, 21 873,94 грн. - 3% річних, 137 258,15 грн. - інфляційні втрати; рахунками на оплату послуг, розрахунками позовних вимог, довідкою про стан заборгованості відповідача, актом звірки розрахунків, банківською випискою, платіжними дорученнями про оплату відповідачем наданих послуг;
- за вх. № 33041/16 від 06.12.2016р. - супровідний лист разом з доказами надсилання відповідачу заяви про уточнення позовних вимог, платіжним дорученням про сплату судового збору;
- за вх. № 36109/16 від 14.12.2016р. - письмові пояснення, в яких позивач посилається на те, що рахунки на передоплату відповідачу не виставлялись, рахунки на оплату та акти прийому - передачі надаються споживачу одночасно;
- за вх. № 36110/16 від 14.12.2016р. - супровідний лист про долучення до матеріалів справи платіжних доручень про оплату відповідачем наданих позивачем послуг;
- за вх. № 3708/15 від 15.12.2016р. - заяву про розгляд справи без участі представника позивача разом з довідкою позивача про стан розрахунків з відповідачем, платіжними дорученнями про оплату відповідачем наданих позивачем послуг, клопотанням відповідача про розгляд справи без участі представника останнього, довідкою відповідача про стан заборгованості.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.09.2016р. заяву позивача про уточнення позовних вимог та додані до неї документи (за вх. № 27159/16 від 20.09.2016р.) повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Заява позивача про уточнення позовних вимог за вх. № 34353/16 від 29.11.2016р. розцінена господарським судом як заява про збільшення позовних вимог та прийнята господарським судом до розгляду, оскільки відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.
Під час розгляду даної справи відповідач надав до суду:
- за вх. № 29360/16 від 11.10.2016р. - клопотання про долучення до матеріалів справи актів приймання - передачі природного газу, акту звірки розрахунків, платіжних доручень та реєстру платіжних доручень про оплату відповідачем наданих позивачем послуг;
- за вх. № 29921/16 від 18.10.2016р. - клопотання про долучення до матеріалів справи свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи відповідача, статуту відповідача, витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо відповідача у справі, договорів на постачання природного газу, акту приймання - передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі), реєстр платіжних доручень;
- за вх. № 34346/16 від 29.11.2016р. - письмові пояснення, в яких відповідач посилається на те, що рахунок на оплату відповідач отримує одночасно з актом прийому - передачі природного газу;
- за вх. № 34352/16 від 29.11.2016р. - заперечення на заяву про забезпечення позову, в яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні вказаної заяви з посиланням на те, що позивач не надав жодного належного доказу на підтвердження його припущення про ймовірність утруднення виконання чи неможливість подальшого виконання рішення суду, не надано доказів вчинення відповідачем дій по реалізації майна та його відчуження, не обґрунтовано необхідності накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача.
Сторони у судове засідання 15.12.2016р. не з'явились, але про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, оскільки їх представники були присутні у судовому засіданні 29.11.2016р., що підтверджується протоколом судового засідання від 29.11.2016р.
З огляду на зазначене, а також враховуючи той факт, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін у судовому засіданні та за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 15.12.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2498, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015р. за № 1383/27829, затверджений Типовий договір розподілу природного газу. (далі - Договір/Типовий договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Типового договору, останній є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (п. 1.2. Типового договору).
Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. (п. 1.3. договору).
ПАТ з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації здійснює діяльність з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ відповідно до ліцензії НКРЕКП серії АЕ № 299064 від 26.06.2015р. та є Оператором ГРМ (Оператор газорозподільної системи).
Вищеказаний типовий договір розміщено на офіційному сайті оператора ГРМ - ПАТ з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз»: http//oblgaz.donetsk.ua/customer/Model_ Treaty_distribution_of_ natural_gas.doc.
У матеріалах справи наявні заяви - приєднання КВП «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради від 23.02.2016р. (персональний ЕІС-код як суб'єкта ринку природного газу №56XQ000003N3P00E), які підписані останнім та які засвідчують факт його приєднання до умов Типового договору розподілу природного газу № 06-13Т від 01.01.2016р.
Відповідно до умов п.2.1. договору ПАТ з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації (Оператор ГРМ, позивач) зобов'язується надати КВП «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (споживач, відповідач) послугу з розподілу природного газу, а КВП «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (споживач, відповідач) зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
У розділі VІ договору встановлений порядок розрахунків, а саме: оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Тариф, встановлений згідно з п. 6.1. цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ.
Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.
У разі виникнення у споживача заборгованості за цим договором сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.
Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Постановою НКРЕКП №3165 від 29.12.2015р. «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ПАТ «Донецькоблгаз»», яка набрала чинності з 01.01.2016р., тариф на послуги розподілу природного газу з 01.01.2016р. встановлений у розмірі 352,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб. м.
Вказана постанова втратила чинність з 01.04.2016р. на підставі постанови НКРЕКП № 464 від 24.03.2016р. «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Постановою НКРЕКП № 426 від 24.03.2016р. «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ПАТ «Донецькоблгаз»», яка набрала чинності з 01.04.2016р., тариф на послуги з розподілу природного газу з 01.04.2016р. встановлений у розмірі 395, 80 грн (без ПДВ) за 1000 куб. м.
На виконання умов договору у січні - квітні 2016р. позивач надав, а відповідач прийняв послуги з розподілу природного газу в обсязі 5 214,212 тис. куб. м. на загальну суму 2 218 882,13 грн., що підтверджується актами розподілу природного газу від 01.02.2016р., від 01.03.2016р., від 31.03.2016р., від 30.04.2016р. та актами прийому - передачі природного газу від 31.01.2016р., від 29.02.2016р., від 31.03.2016р., від 30.04.2016р., а саме у січні 2016р. в обсязі 2306,940 тис.м.куб. на суму 976 666,12 грн., у лютому 2016р. в обсязі 1405,812 тис.куб.м. на суму 595 164,56 грн., у березні 2016р. в обсязі 1280,659 тис.куб.м. на суму 542 179,80 грн., у квітні 2016р. в обсязі 220,801 тис.куб.м. на суму 104 871,65 грн.
Також позивачем виставлені відповідні рахунки на оплату наданих послуг № 1023 від 31.01.2016р., № 2031 від 29.02.2016р., № 2898 від 31.03.2016р., № 3642 від 30.04.2016р., які одержані відповідачем одночасно з актами прийому - передачі природного газу, про що зазначено у письмових поясненнях позивача за вх. № 36109/16 від 14.12.2016р. та відповідача за вх. № 34346/16 від 29.11.2016р.
Неналежне виконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг зумовило звернення позивача до суду з даним позовом, в якому останній просить суд стягнути з відповідача (із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог за вх. № 34353/16 від 29.11.2016р.) 1 394 841,02 грн., з яких: 1 019 211,33 грн. - основний борг за надані позивачем послуги з розподілу природного газу за лютий - квітень 2016р., 216 497,60 грн. - пеня, нарахована за період з 31.01.2016р. по 31.10.2016р. за зобов'язаннями січня-квітня 2016р., 21 873,94 грн. - 3% річних, нараховані за період з 31.01.2016р. по 21.11.2016р. за зобов'язаннями січня-квітня 2016р., 137 258,15 грн. - інфляційні втрати, нараховані за період лютий-листопад 2016р. за зобов'язаннями січня-квітня 2016р.
При цьому згідно з довідкою позивача від 28.11.2016р. № 185/2016 про розмір заборгованості станом на 21.11.2016р. борг відповідача в розмірі 1 019 211,33 грн. складається з боргу за лютий 2016р. в розмірі 372 159,88 грн., боргу за березень 2016р. в розмірі 542 179,80 грн., боргу за квітень 2016р. в розмірі 104 871,65 грн. Оплата за січень 2016р. здійснена відповідачем в повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив часткову оплату боргу в розмірі 227 567,45 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 21.11.2016р. №3038 на суму 20 000 грн., від 22.11.2016р. № 3061 на суму 20 000 грн., від 23.11.2016р. № 3094 на суму 20 000 грн., від 24.11.2016р. № 3104 на суму 20 000 грн., від 24.11.2016р. № 265992067 на суму 1 910,61 грн., від 25.11.2016р. № 3126 на суму 20 000 грн., від 25.11.2016р. № 266154371 на суму 1 729,76 грн., від 28.11.2016р. №266346519 на суму 5 623,59 грн. (до подання заяви про уточнення позовних вимог за вх. № 34353/16 від 29.11.2016р.), від 30.11.2016р. № 267359550 на суму 22,00 грн., від 01.12.2016р. № 267773876 на суму 1 653,06 грн., від 01.12.2016р. № 267772269 на суму 78,90 грн., від 06.12.2016р. № 268342500 на суму 20,15 грн., від 08.12.2016р. № 268695778 на суму 20,36 грн., від 12.12.2016р. № 269171144 на суму 515,58 грн., від 12.12.2016р. № 269170821 на суму 176,61 грн., від 13.12.2016р. № 269344823 на суму 8 192,31 грн., від 13.12.2016р. № 3331 на суму 20 000 грн., від 14.12.2016р. № 3345 на суму 20 000 грн., від 14.12.2016р. № 269595214 на суму 67 624,52 грн. (після подання заяви про уточнення позовних вимог за вх. № 34353/16 від 29.11.2016р.).
Таким чином, на момент винесення рішення по даній справі борг відповідача становить 791 643,88 грн., що також підтверджено довідками позивача від 15.12.2016р. № 337/2016 та відповідача від 15.12.2016р.
Згідно з довідкою позивача про стан розрахунків станом на 15.12.2016р. борг відповідача в розмірі 791 643,88 грн. складається з боргу за лютий 2016р. в розмірі 144 592,43 грн., боргу за березень 2016р. в розмірі 542 179,80 грн., боргу за квітень 2016р. в розмірі 104 871,65 грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст.40 ЗУ «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В силу норм пп.1, 3, 4 п.6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за договором розподілу природного газу здійснюються за тарифом, встановленим регулятором для відповідного оператора ГРМ, виходячи з величини приєднаної потужності об'єкта споживача. Розрахунковим періодом за договором розподілу природного газу є календарний місяць. Оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.
У п. 6.4. договору встановлено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ.
Іншого порядку розрахунків вказаний договір не містить.
Згідно з письмовими поясненнями позивача за вх. № 36109/16 від 14.12.2016р. рахунки на попередню оплату вартості послуг позивачем не виставлялись. Водночас, рахунки на оплату послуг за січень - квітень 2016р. (за фактом поставки) надані відповідачу разом з актами прийому - передачі природного газу, що також підтверджено і відповідачем у письмових поясненнях за вх. № 34346/16 від 29.11.2016р.
За таких обставин, суд виходить з того, що відповідач повинен був здійснити оплату наданих послуг у січні 2016р. - до 08.02.2016р. включно (ч.5 ст.254 ЦК України), у лютому 2016р. - до 07.03.2016р. включно, у березні - до 07.04.2016р. включно, у квітні 2016р. - до 10.05.2016р. включно (ч.5 ст.254 ЦК України), тобто у семиденний строк від дня отримання відповідних рахунків.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що внаслідок неналежного виконання укладеного між сторонами типового договору розподілу природного газу щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг, у відповідача утворився борг, який на момент винесення рішення у даній справі становить 791 643,88 грн. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність відповідач до суду не надав. Більш того, відповідач визнав наявність боргу в розмірі 791 643,88 грн., про що свідчить довідка останнього від 15.12.2016р.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 791 643,88 грн., а отже і про їх задоволення.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 227 567,45 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р., господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Як вище встановлено судом, відповідач здійснив оплату основного боргу у розмірі 109 263,96 грн. у період з 21.11.2016р. по 28.11.2016р., тобто до подання заяви про уточнення позовних вимог за вх. № 34353/16 від 29.11.2016р., у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 118 303,49 грн., господарський суд дійшов висновку про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки основний борг в цій частині погашений відповідачем у період з 30.11.2016р. по 14.12.2016р., тобто в процесі розгляду справи (після подання заяви про уточнення позовних вимог за вх. № 34353/16 від 29.11.2016р.).
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені суд виходить з наступного:
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних, нараховані за період з 31.01.2016р. по 21.11.2016р. за зобов'язаннями січня-квітня 2016р., інфляційні втрати, нараховані за період лютий-листопад 2016р. за зобов'язаннями січня-квітня 2016р. та пеню, нараховану за період з 31.01.2016р. по 31.10.2016р. за зобов'язаннями січня-квітня 2016р. (із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог за вх. № 34353/16 від 29.11.2016р.).
В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем за період з 31.01.2016р. по 21.11.2016р. за зобов'язаннями січня-лютого 2016р. та згідно з яким сума 3% річних складає 21 873,94 грн. господарським судом встановлено, що позивачем невірно визначено початкові дати нарахування, а також допущено арифметичні помилки при розрахунку.
З огляду на встановлені невідповідності господарським судом самостійно здійснений розрахунок 3% річних із врахуванням вірно визначеного періоду нарахування, згідно з яким сума 3% річних становить:
- за період з 09.02.2016р. по 15.05.2016р. за зобов'язаннями січня 2016р. - 2 472,39 грн., що перевищує заявлений позивачем до стягнення розмір 3% річних;
- за період з 08.03.2016р. по 21.11.2016р. за зобов'язаннями лютого 2016р. - 11 251,74 грн., що перевищує заявлений позивачем до стягнення розмір 3% річних;
- за період з 08.04.2016р. по 21.11.2016р. за зобов'язаннями березня 2016р. - 10 160,30 грн.;
- за період з 11.05.2016р. по 21.11.2016р. за зобов'язаннями квітня 2016р. - 1 680,82 грн.
Загальна сума 3% річних складає 25 565,25 грн. (2 472,39 грн. + 11 251,74 грн. + 10 160,30 грн. + 1 680,82 грн.).
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняються господарським судом частково в розмірі 21 509,24 грн. (1873,48 грн. + 7794,64 грн. + 10 160,30 грн. + 1680,82 грн.). При цьому враховуючи ненадання позивачем до суду заяви про збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, господарський суд виходив із заявленого позивачем до стягнення розміру 3% річних за зобов'язаннями січня 2016р. - 1873,48 грн. та за зобов'язаннями лютого 2016р. - 7 794,64 грн.
У пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем за період лютий - листопад 2016р. за зобов'язаннями січня-лютого 2016р. та згідно з яким сума інфляційних втрат складає 137 258,15 грн. господарським судом встановлено, що позивач здійснює нарахування інфляційних втрат починаючи з місяця у якому мав бути здійснений платіж, коли заборгованість ще не виникла, а також те, що інфляційні втрати нараховані за неповний місяць.
З огляду на встановлені невідповідності господарським судом самостійно здійснений розрахунок інфляційних втрат із врахуванням вірно визначеного періоду нарахування, згідно з яким сума інфляційних втрат становить:
- за період березень-лютий 2016р. за зобов'язаннями січня 2016р. - 2 548,88 грн.;
- за період квітень-жовтень 2016р. за зобов'язаннями лютого 2016р. - 38 775,46 грн.;
- за період травень-жовтень 2016. за зобов'язаннями березня 2016р. - 22 379,40 грн.;
- за період червень-жовтень 2016р. за зобов'язаннями квітня 2016р. - 4 219,67 грн.
Загальна сума інфляційних втрат складає 67 923,41 грн. (2 548,88 грн. + 38 775,46 грн. + 22 379,40 грн. + 4 219,67 грн.), а отже позовні вимоги у зазначеній частині задовольняються часткового у визначеному судом розмірі.
Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов'язання можуть забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до статті 549 ЦК України, сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня, розмір, порядок та строк її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.
Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 вказаного Закону).
Згідно з умовами п. 8.2. договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Перевіривши розрахунок пені, який здійснений позивачем за період з 31.01.2016р. по 30.10.2016р. за зобов'язаннями січня-лютого 2016р. та згідно з яким сума пені складає 216 497,60 грн. господарським судом встановлено, що позивачем невірно визначено початкові дати нарахування, а також допущено арифметичні помилки при розрахунку.
З огляду на встановлені невідповідності господарським судом самостійно здійснений розрахунок пені із врахуванням вірно визначеного періоду нарахування, згідно з яким сума пені становить:
- за період з 09.02.2016р. по 15.05.2016р. за зобов'язаннями січня 2016р. - 36 094,30 грн., що перевищує заявлений позивачем до стягнення розмір пені;
- за період з 08.03.2016р. по 30.08.2016р. за зобов'язаннями лютого 2016р. - 100 778,61 грн., що перевищує заявлений позивачем до стягнення розмір пені;
- за період з 08.04.2016р. по 30.09.2016р. за зобов'язаннями березня 2016р. - 90 037,40 грн.;
- за період з 11.05.2016р. по 30.10.2016р. за зобов'язаннями квітня 2016р. - 16 223,59 грн.
Загальна сума пені складає 243 133,90 грн. (36 094,30 грн. + 100 778,61 грн. + 90 037,40 грн. + 16 223,59 грн.).
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняються господарським судом частково в розмірі 213 756,90 грн. (27 460,89 грн. + 80 035,02 грн. + 90 037,40 грн. + 16 223,59 грн.). При цьому враховуючи ненадання позивачем до суду заяви про збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, господарський суд виходив із заявленого позивачем до стягнення розміру пені за зобов'язаннями січня 2016р. - 27 460,89 грн. та за зобов'язаннями лютого 2016р. - 80 035,02 грн.
Заява позивача про забезпечення позову за вх. № 30148/16 від 20.10.2016р. відхилена господарським судом, оскільки позивачем не надано до суду жодних доказів, що підтверджують намагання відповідача відчужити належне йому майно або зняти кошти зі свого розрахункового рахунку, відповідні припущення позивача не можуть бути підставою для вжиття господарським судом заходів забезпечення позову.
За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір за подання позову (із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог за вх. № 34353/16 від 29.11.2016р.) покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на позивача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В И Р I Ш И В:
1. Позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 2Б, код ЄДРПОУ 00131133) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, м. Краматорськ, вул. Південна,1, код ЄДРПОУ 03361075) в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації (84313, м. Краматорськ, вул. Південна,1, код ЄДРПОУ 24805642) основний борг в розмірі 791 643 (сімсот дев'яносто одна тисяча шістсот сорок три) грн. 88 коп., 3% річних в розмірі 21 509 (двадцять одна тисяча п'ятсот дев'ять) грн. 24 коп., інфляційні втрати в розмірі 67 923 (шістдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 41 коп., пеню в розмірі 213 756 (двісті тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят шість) грн. 90 коп., судовий збір в розмірі 16 477 (шістнадцять тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 44 коп.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Провадження в частині стягнення з Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 2Б, код ЄДРПОУ 00131133) основного боргу в розмірі 118 303 (сто вісімнадцять тисяч триста три) грн. 49 коп. припинити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Повне рішення складене 16.12.2016р.
Головуючий суддя Л.В. Ніколаєва
Суддя Д.М. Огороднік
Суддя О.М. Шилова