Рішення від 20.02.2017 по справі 904/11202/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

14.02.2017 Справа № 904/11202/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Комунального підприємства "МАРГАНЕЦЬТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Марганець, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №14-109 від 18.04.14р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "МАРГАНЕЦЬТЕПЛОМЕРЕЖА" про стягнення основного боргу в розмірі 3 079 774,11грн., пені у розмірі 825 762,36грн., 3% річних у розмірі 121 010,50грн., інфляційних у розмірі 656 233,26грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №1155/15-КП-3 від 08.12.2014р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленого газу.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.51, 56, 63), з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

14.02.2017р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальним підприємством "МАРГАНЕЦЬТЕПЛОМЕРЕЖА" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №1155/15-КП-3, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, а покупець - прийняти та оплатити цей газ.

Відповідно до п.1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб"єктами господарювання (крім бюджетних установ та організацій).

Згідно п.2.1. договору продавець передає покупцеві з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. газ обсягом до 1108,911тис.куб.м.

За п.3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Відповідно до п.3.4. договору, з урахуванням додаткової угоди №9 від 22.10.2015р., не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного/газовидобувного/газотранспортного підприємства три примірники акту приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа повертає покупцю та газорозподільному/газовидобувному/газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно п.5.1. договору, з урахуванням додаткової угоди №8 від 15.10.2015р., ціна на природний газ розміщується на офіційному веб-сайті продавця. Тарифи на транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ магістральними та розподільними трубопроводами установлюються НКРЕКП.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11. договору).

За ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач на виконання умов договору протягом січня - березня та жовтня - грудня 2015р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 3 406 114,67грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, які підписані сторонами без будь-яких зауважень (а.с.66-71).

Пунктом 5.2. договору передбачена ціна за 1000куб.м газу.

Згідно п.6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.6.3. договору, з урахуванням додаткової угоди №10 від 02.11.2015р., оплата за газ здійснюється покупцем на поточний рахунок продавця з урахуванням вимог статті 191 Закону України "Про теплопостачання" та зараховується як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. Сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. У разі, якщо оплата за газ здійснюється з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання покупця і на нього надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, покупець зобов'язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання пункту 6.1 цього договору.

За п.6.4. договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу, визначеного покупцем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

3) у третю чергу погашається основна сума боргу.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ у розмірі 326 340,56грн.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за період поставки газу з січня по березень та з жовтня по грудень 2015р. складає 3 079 774,11грн., що підтверджується матеріалами справи, та підлягає до стягнення.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.7.2. договору у разі невиконання покупцем п.6.1. договору він зобов"язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 15.02.2015р. по 12.10.2016р. у розмірі 825 762,36грн.

Господарський суд, перерахувавши пеню, з урахуванням ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, встановив, що за загальний період з 17.02.2015р. по 12.10.2016р. вона складає 820 930,97грн. та підлягає до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 15.02.2015р. по 12.10.2016р. у розмірі 121 010,50грн., а також інфляційні за загальний період з березня 2015р. по вересень 2016р. у розмірі 656 233,26грн.

Господарський суд, перерахувавши 3% річних, з урахуванням ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, встановив, що за загальний період з 17.02.2015р. по 12.10.2016р. вони складають 120 710,01грн. та підлягають до стягнення, а інфляційні за загальний період з березня 2015р. по вересень 2016р. (без урахування інфляційних нарахувань попередніх періодів) складають 615 994,19грн. та підлягають до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Неустойка як засіб розумного стимулювання виконання основного грошового зобов"язання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Враховуючи значний розмір пені, яка є додатковою виплатою, а також те, що окрім пені позивач нараховує 3% річних та інфляційні, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем, беручи до уваги статус відповідача, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної пені на 50% та стягнути пеню у розмірі 410 465,49грн.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "МАРГАНЕЦЬТЕПЛОМЕРЕЖА" (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Лесі Українки, 4А, ЄДРПОУ 02128112) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720) основний борг у розмірі 3 079 774,11грн. (три мільйона сімдесят дев"ять тисяч сімсот сімдесят чотири грн. 11коп.), пеню у розмірі 410 465,49грн. (чотириста десять тисяч чотириста шістдесят п"ять грн. 49коп.), 3% річних у розмірі 120 710,01грн. (сто двадцять тисяч сімсот десять грн. 01коп.), інфляційні у розмірі 615 994,19грн. (шістсот п"ятнадцять тисяч дев"ятсот дев"яносто чотири грн. 19коп.) та 69 561,14грн. (шістдесят дев"ять тисяч п"ятсот шістдесят одна грн. 14коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.02.17

Суддя ОСОБА_2

Попередній документ
64857571
Наступний документ
64857573
Інформація про рішення:
№ рішення: 64857572
№ справи: 904/11202/16
Дата рішення: 20.02.2017
Дата публікації: 24.02.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: