13.02.2017 Справа № 904/11903/16
За позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", м. Дніпро
про стягнення
Суддя Ярошенко В.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - зав. юридичного сектора за дов. № 300-122/02-26 від 23.03.2016
від відповідача: ОСОБА_2 - представник за дов. № б/н від 15.08.2016
вільний слухач: ОСОБА_3 - паспорт № FE672280 від 01.07.2016
Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" про стягнення 14067786 грн. штрафу та 14067786 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані ухиленням відповідача від виконання рішення Антимонопольного комітету України від 29.12.2015 року № 675-р у справі № 127-26.4/30-15 щодо сплати штрафу внаслідок визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" порушенням, передбаченим ст. 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом поширення на етикетці неправдивої інформації про вид продукції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 30.01.2017.
17.01.2017 від Діагео Скотланд Лімітед, представником якого є Патентно-юридична Агенція "Дубинський і Ошарова", до канцелярії суду надійшла заява про залучення останнього до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, оскільки саме права Діагео Скотланд Лімітед були порушені відповідачем та за його заявою про захист прав від недобросовісної конкуренції Антимонопольним комітетом України було нараховано відповідачеві штраф.
30.01.2017 відповідач надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
30.01.2017 повторно від Діагео Скотланд Лімітед до канцелярії суду надійшла заява про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Ухвалою суду від 30.01.2017 розгляд справи відкладено на 13.02.2017.
10.02.2017 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Симферопольський вино-коньячний завод" надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 29.12.2015 № 675-р.
13.02.2017 через канцелярію суд від Діагео Скотланд Лімітед надійшли письмові пояснення до заяви про залучення до участі у справі у якості третьої особи.
Ухвалою суду від 13.02.2017 повернуто зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" і додані до нього документи без розгляду.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позову у повному обсязі, та зазначив, що на етикетці продукції торгівельної марки "CAPTAIN MORGAN" зазначено виробником "Діаджео Глобал ОСОБА_4", тоді як із заявою до Антимонопольного комітету України звернулась "Діаджео Скотланд Лімітед", який, на думку відповідач, не підпадає під визначення "суб'єкт господарювання" відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції". А тому, відповідач вважає, що рішення Антимонопольного комітету України від 29.12.2015 № 675-р винесено на захист суб'єкта господарювання, який не є виробником продукції під торговельною маркою "CAPTAIN MORGAN".
У судовому засіданні 13.02.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд
Антимонопольним комітетом України (далі - позивач) за результатами розгляду справи № 127-26.4/30-15 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Симфіропольський вино-коньячний завод" (далі - відповідач) законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, прийнято рішення від 29.12.2015 № 675-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" (далі - рішення), яким визнано дії ТОВ "Симфіропольський вино-коньячний завод" щодо розміщення на етикетках алкогольних напоїв rum gold/напій алкогольний міцний "Тростиновий" з назвою "Captain Jack Black" (ОСОБА_5 Голд) і назвою "BLACK JACK" "rum gold" та rum black напій алкогольний міцний "Тростиновий" з назвою "Captain Jack Black" (ОСОБА_5 Голд) і назвою "BLACK JACK" "rum black" неправдивої інформації про вид продукції, внаслідок обраного способу викладення, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання продукції цього суб'єкта господарювання, порушенням, передбаченим статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовістної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману та накладено на ТОВ "Симфіропольський вино-коньячний завод" штраф у розмірі 14067786 грн.
Зобов'язано ТОВ "Симфіропольський вино-коньячний завод" у двомісячний строк з дня одержання цього рішення припинити поширювати інформацію, визнану згідно з пунктом 1 цього рішення порушенням, шляхом приведення інформації про вид продукції, розміщеної на етикетках алкогольних напоїв rum gold/напій алкогольний міцний "Тростиновий" з назвою "Captain Jack Black" (ОСОБА_5 Голд) і назвою "BLACK JACK" "rum gold" та rum black напій алкогольний міцний "Тростиновий" з назвою "Captain Jack Black" (ОСОБА_5 Голд) і назвою "BLACK JACK" "rum black" у відповідність із властивостями цієї продукції.
Також, у рішенні зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання цього рішення.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.
Рішення може бути оскаржене до Господарського суду міста Києва у двомісячний строк з дня його одержання (арк. с. 6-18).
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2-4 цього Закону. Терміни, які вживаються для цілей цього Закону, визначені Законом України "Про захист економічної конкуренції".
Згідно зі статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання. Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають; містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.
Статтею 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" встановлено, що процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
У частині першій статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" встановлено, що органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення про: визнання факту недобросовісної конкуренції; припинення недобросовісної конкуренції; офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей; накладання штрафів; закриття провадження у справі.
Згідно зі статтею 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання (частина 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до частини 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, -
рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Матеріалами справи встановлено, що рішення Антимонопольного комітету України № 675-р від 29.12.2015 у справі № 127-26.4/30-15 разом із супровідним листом від 12.01.2016 № 127-26.4/09-119 було отримано уповноваженим представником відповідача 29.01.2016, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення цінного листа (арк. с. 19-20).
Отже, кінцевим строком сплати штрафу є 29.03.2016.
Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Доказів оскарження та скасування рішення Антимонопольного комітету України № 675-р від 29.12.2015 у справі № 127-26.4/30-15 сторонами не надано. Дане рішення на час розгляду справи є чинним.
Згідно з частиною 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до територіального відділення документи, що підтверджують таку сплату.
Станом на час розгляду справи доказів сплати штрафу від представників сторін не надійшло.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 14067786 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з несплатою штрафу відповідачем у розмірі 14067786 грн., позивач також нарахував за період з 30.03.2016 по 06.09.2016 пеню за кожен день прострочення сплати штрафу в розмірі півтора відсотка від суми штрафу, що відповідно до розрахунку позивача складає 33973703, 19 грн. Враховуючи вимоги частини 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно якої розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу АМКУ, сплаті підлягає пеня у розмірі 14067786 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Перевіривши правильність розрахунку позивача (арк. с. 4), суд вважає, що визначення періоду стягнення з відповідача пені з 30.03.2016 по 06.09.2016, внаслідок невиконання рішення Антимонопольного комітету України, є правильним, а вимога щодо її стягнення у розмірі 14067786 грн., з врахуванням вимог встановлених у п. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки сума штрафу, накладеного вищевказаним рішенням, складає 14067786 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Господарський суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача щодо того, що рішення Антимонопольного комітету України від 29.12.2015 № 675-р винесено на захист суб'єкта господарювання, який не є виробником продукції під торговельною маркою "CAPTAIN MORGAN", оскільки з моменту отримання спірного рішення Антимонопольного комітету України (29.01.2016), відповідачем жодних дій щодо оскарження та скасування у встановленому законом порядку даного рішення не вчинялось, відповідних доказів до суду не надано.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору у розмірі 206700 грн., відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (49000, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 14-А; ідентифікаційний код 35112619) в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва , код ЄДРПОУ 38050812, банк одержувач - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106)
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 20.02.2017
Суддя ОСОБА_6