20 лютого 2017 року Справа № 910/1902/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів: Ковтонюк Л.В., Палія В.В., Могил С.К.
за участю представника публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" - Каленська М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.11.2016
у справі № 910/1902/16господарського суду міста Києва
за позовом приватного підприємства "Арго-Експрес-Сервіс"
до публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурашковська О.С.
провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2016 (суддя Головіна К.І.) позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 31 від 12.01.2016, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурашковською О.С. щодо звернення стягнення на предмет застави за договором застави, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурашковською О.С., зареєстрованим 21.04.2015 за № 714, в якості забезпечення виконання зобов'язання за біржовим договором поставки зерна врожаю 2015 року № 1074Ф від 21.04.2015.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 (колегія у складі суддів: Чорногуза М.Г., Агрикової О.В., Калатай Н.Ф.) рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2016 залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016, публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2016, як такі, що прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В лютому 2016 року приватне підприємство "Арго-Експрес-Сервіс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" про визнання виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 31 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурашковської О.С. від 12.01.2016, таким, що не підлягає виконанню з моменту його вчинення.
Позов мотивовано тим, що приватний нотаріус 12.01.2016 вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 31, яким було запропоновано звернути стягнення на користь публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" на зерно, яке є у власності приватного підприємства "Арго-Експрес-Сервіс", на суму заборгованості у розмірі попередньої оплати у сумі 37 014 385,80 грн., штрафних санкцій (проценти, штраф) у розмірі 16 449 228,89 грн., що разом становлять суму в розмірі 53 463 614,69 грн. Зерно передане в заставу публічному акціонерному товариству "Аграрний фонд" за договором застави, посвідченим Мурашковською О.С., приватним нотаріусом Київського нотаріального округу 21.04.2015 за реєстрованим № 714, в якості забезпечення виконання зобов'язання за Біржовим договором поставки зерна врожаю 2015 року № 1074-Ф від 21.04.2015, та додатковим договором № 1 від 05.08.2015, укладеними між публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" та приватним підприємством "Арго-Експрес-Сервіс", строк поставки за яким настав 01.10.2015. Посилаючись на те, що нотаріусом вчинено вказаний виконавчий напис за наявністю спору між сторонами щодо заборгованості за біржовими контрактами поставки зерна врожаю 2015 року № 1074Ф від 21.04.2015 (в редакції додаткового договору № 1 від 05.08.2015) та № 1267Ф від 13.05.2015 (в редакції додаткового договору № 1 від 05.08.2015), за відсутності у кредитора права звернення стягнення на предмет застави для задоволення його вимог за основним договором, просив задовольнити позов.
Приймаючи рішення у даній справі про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" та п. 1.1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно зі ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до п.п. 3.2, 3.5 зазначеного Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, відповідно до пункту 1 вказаного переліку для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Як встановлено судом, факт наявності заборгованості позивача за основним зобов'язанням на час вчинення виконавчого напису у сторін був спірним; не зважаючи на наявність спору між сторонами з приводу наявності боргу, приватний нотаріус 12.01.2016 вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 31 на загальну суму 53 463 614,69 грн. (у тому числі штрафних санкцій та суми попередньої оплати).
З цими висновками погодився й апеляційний господарський суд.
З зазначеними висновками погоджується і Вищий господарський суд України, оскільки вони відповідають чинному законодавству України та матеріалам справи. Підстав для задоволення касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" немає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі № 910/1902/16 залишити без змін.
Головуючий Л.Ковтонюк
судді: В.Палій
С. Могил