20 лютого 2017 року Справа № 910/16007/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів: Ковтонюк Л.В., Корнілової Ж.О., Могил С.К.
за участю представників сторін: Басюк Б.І., Крашеніннікова М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.11.2016
у справі № 910/16007/16господарського суду міста Києва
за позовом приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"
до приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
провідшкодування шкоди
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2016 (суддя Привалова А.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" страхове відшкодування в розмірі 4 273,38 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 378 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 (колегія у складі суддів: Алданової С.О., Мартюк А.І., Зубець Л.П.) рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2016 залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016, приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 та рішення господарського суду Київської області від 20.10.2016 як такі, що прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В серпні 2016 року приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 4273,38 грн.
В обґрунтування позову приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" вказало про те, що ним було застраховано згідно договору добровільного страхування № ПКРІ 000393 від 17.04.2015 майнових інтересів власника, автомобіль "Volkswagen TOURAN", реєстраційний номер НОМЕР_1. 02.02.2016 року на перехресті просп. Оболонського та просп. Московського в м. Києві відбулось ДТП, учасниками якої були: автомобіль “ЗАЗ 11022” реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_6, та автомобіль “Volkswagen TOURAN” реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7, в результаті якої було пошкоджено, зокрема, автомобіль “Volkswagen TOURAN” реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідно до постанови Оболонського районного суду міста Києва від 15.03.2016 пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_7 та ОСОБА_6. Зазначена дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, про що 19.01.2016 позивачем було складено страховий акт № 112271. Позивачем як страховиком було виплачено ОСОБА_7 згідно платіжного доручення № 3228 від 22.02.2016 в розмірі 57 996,04 грн. страхувальнику страхове відшкодування за ремонт автомобіля (це вартість відновлюваного ремонту автомобіля автомобіль “Volkswagen TOURAN” реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до наряду-замовлення № 160046/122038591 від 15.03.2016). Позивач, посилаючись на те, що відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до нього як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, перейшло право вимоги, враховуючи ступінь вини кожного з учасників дорожньо-транспортної пригоди (розмір завданих ОСОБА_6 збитків становить ? від загальної суми - 28 998,02 грн.), звернулось до приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", із заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 28 998,02 грн. 10.06.2015 приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" відшкодувало позивачу 24 724,64 грн., решту в сумі 4 273,38 грн. позивач просив стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", з якою ОСОБА_6 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У відзиві на позовну заяву приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" заперечило позовні вимоги, посилаючись на те, що цивільна відповідальність ОСОБА_6 була застрахована за договором № АЕ/6248000 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Відповідач, враховуючи те, що оскільки при ДТП мала місце обоюдна вина водіїв, визначивши суму страхового відшкодування із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу складових пошкодженого транспортного засобу - "Volkswagen TOURAN" реєстраційний номер НОМЕР_1, та суму франшизи в розмірі 1000 грн., сплатив позивачу 24 724,64 грн. згідно платіжного доручення № 1500 від 10.06.2016.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, в постанові від 28.11.2016 вказав про те, що апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для стягнення з відповідача 4 273,38 грн. страхового відшкодування. В матеріалах справи наявна копія наряду-замовлення № 160046/122038591, на підставі якого у відповідності до платіжного доручення № 3228 від 22.02.2016 позивачем було перераховано на рахунок СТО страхове відшкодування в сумі 57996,04 грн., з метою проведення відновлювального ремонту транспортного засобу страхувальника. Відповідачем не обгрунтовано заперечення щодо визначення розміру страхового відшкодування у розмірі 24724,64 грн., сплаченого позивачу за вищевказаним страховим випадком. Відповідно до п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої Міністерством юстиції України та Фондом державного майна України 24.11.2003, значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ. Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля марки "Фольксваген" реєстраційний номер НОМЕР_1 (копія якого міститься у матеріалах справи) вбачається, що рік випуску автомобіля - 2013, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином, підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.
В касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" вказало про те, що суд апеляційної інстанції вибірково застосував норми Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних траснпортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, пославшись на положення п. 7.38. Між тим, відповідно до п. 7.39 цієї ж Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформацій; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4. На запит приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" товариство з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" повідомило, що до ДТП, яка сталася 02.02.2016, транспортний засіб марки "Фольксваген" реєстраційний номер НОМЕР_1 відновлювався ремонтом двічі, зокрема, відновлювали ремонтом такі складові частини кузова, кабіни, рами як двері задні ліві, боковина задня ліва (арк.с. 71-73), таким чином є підстави для застосування коефіцієнту фізичного зносу.
Враховуючи викладене та повноваження касаційної інстанції, відповідно до яких остання не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, Вищий господарський суд України приходить до висновку про скасування оскаржуваних постанови та рішення з направленням справи для нового розгляду до місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2016 скасувати, справу № 910/16007/16 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий Л.Ковтонюк
судді: Ж.Корнілова
С.Могил