Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/44/17
Провадження № 2-о/670/12/17
21 лютого 2017 року смт. Віньківці.
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Потапова О.О.
з участю секретаря Корчової А.І.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Віньківці цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Віньковецька селищна рада Хмельницької області про встановлення факту проживання однією сім'єю,
ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, у якій просить встановити факт постійного проживання однією сім'єю із померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в період з 1982 року і по день його смерті.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, з яким заявник проживала однією сім'єю та була пов'язана спільним побутом. Після його смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки (паю). Заявник є спадкоємцем майна померлого за законом. Сімейні стосунки між спадкодавцем та заявником виникли ще з 1982 року, коли вони почали проживати як подружжя, але свій шлюб зареєструвати не встигли так як заявник не була офіційно розлучена зі своїм першим чоловіком.
Віньковецькою державною нотаріальною конторою було відмовлено заявниці у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як вона не являється спадкоємцем за законом, заповіту спадкоємець не складав, а факт проживання зі спадкодавцем однією сім'єю повинен встановити суд.
У судове засідання заявник не з'явилася, була належно повідомлена про день, час та місце судового розгляду. Надіслала до суду заяву, якою просила розгляд справи проводити без її участі, заявлені вимоги задовольнити.
Представник заінтересованої особи Віньковецької селищної ради Віньковецького району Хмельницької області, будучи повідомленим належним чином про дату і час розгляду справи, у суд на розгляд не з'явився, подав до суду письмову заяву, у якій вимоги ОСОБА_1 визнав, та справу просив розглянути за його відсутності.
Справа розглянута відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши пояснення свідка, дослідивши письмові докази, суд доходить висновку, що заяву належить задовольнити.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Подолянське Віньковецького району помер ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 13.08.2004 року, актовий запис № 62), який до дня смерті проживав в АДРЕСА_1. Після його смерті залишилося майно, до складу якого входить право на земельну частку (пай) розміром 2,66 га в умовних кадастрових гектарах по бувшій с/с «Заславя» (повідомлення відділу Держгеокадастру у Віньковецькому районі Хмельницької області № П-796/0-773/19-16 від 24.11.2016 року), на яке відкрилась спадщина.
Заявник ОСОБА_1 як спадкоємець за законом, звернулася до нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане майно після смерті ОСОБА_2, проте постановою державного нотаріуса Віньковецької державної нотаріальної контори Хмельницької області Макаровою Н.В. № 1022/02-31 від 08.11.2016 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують факт проживання у фактичних шлюбних відносинах ОСОБА_1 з ОСОБА_2.
Відповідно до довідки № 3738 Віньковецької селищної ради заявник проживав у АДРЕСА_1 Після його смерті залишилося спадкове майно.
Свідок ОСОБА_4 допитана судом пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали спільно більше 30 років, починаючи з восьмидесятих років однією сім'єю в с. Подолянське. Вони вели господарство, жили як чоловік та дружина, але не були розписані, мали загальний бюджет. Лише після смерті чоловіка заявницю донька перевезла в інше село.
Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 1218, 1220, 1221, 1258, 1268 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно зі ст. 234 ЦПК України суд в порядку окремого провадження розглядає цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року, № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місяця проживання в Україні» передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлення факту постійного проживання заявнику необхідно для отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця, оскільки реалізувати своє право на оформлення спадщини вона не може через відсутність документа, котрий свідчить про факт її постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Проаналізувавши досліджені докази, суд доходить висновку, що заява про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 8, ст. 11, ст. 60, ст. 234, ст. 256, ст. 259 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Віньковецька селищна рада про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.
Встановити факт постійного проживання з 1982 року однією сім'єю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, із ОСОБА_2, до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Хмельницької області через Віньковецький районний суд протягом десяти днів із дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скарг в строк 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя О.О.Потапов