Справа № 603/96/17
Провадження №2/603/56/2017
"20" лютого 2017 р. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Гудкової Ю. Г.
при секретарі Швець Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Монастириська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права на спадкове майно, в якому просить визнати за нею право на земельну частку (пай) в господарстві спілки селян «Колос» згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0273942, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під №98, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, який помер 26.03.2000 року.
Позовні вимоги мотивує тим, що дане майно ОСОБА_3 заповів позивачу, яка прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління майном, проте звернувшись у нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено, у зв»язку з втратою сертифіката на земельну частку (пай).
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явилася, звернувшись в суд із заявою про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала.
Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Монастириського району Тернопільської області не забезпечили в судове засідання явку представника, однак подали суду заяву, в якій просять розглядати справу за відсутності їхнього представника.
Судом встановлено такі обставини.
Батьками позивача ОСОБА_1 були: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження серії І-ИД №453651 15.07.1977 року.
При укладенні шлюбу із ОСОБА_5 позивач змінила своє дошлюбне прізвище на «Стайківська», що вбачається з даних витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, сформованого 27.04.2012 року.
Зі змісту інформаційної довідки про грошову оцінку земельної ділянки (паю) №29-1912-0.9-54/2-17, виданої 27.01.2017 року Відділом Держгеокадастру у Монастириському районі Тернопільської області вбачається, що в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) в господарстві спілки селян «Колос» зареєстровано сертифікат серії ТР №0273942 під №98, виписаний на ОСОБА_3
Даний сертифікат на право на земельну частку (пай) на час розгляду справи втрачений, про що в Монастириській районній редакції газети «Вісті Придністров'я» (тираж №1532) розміщено оголошення.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ИД №082900 від 27.03.2000 року ОСОБА_3 помер 26.03.2000 року в с. Сеньків Монастириського району Тернопільської області.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на право на земельну частку (пай) в господарстві спілки селян «Колос» згідно сертифікату серії ТР №0273942, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під №98.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України Постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК (16.01.2003), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
У силу ст. 534 ЦК УРСР (1963 р.) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Спадкодавець ОСОБА_3 все своє майно заповів ОСОБА_1, про що 21.01.2000 року секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області посвідчено заповіт.
Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Як убачається зі змісту довідки №46, виданої 20.01.2017 року виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, позивач ОСОБА_1 вступила в управління спадковим майном, що залишилось після смерті ОСОБА_3
Відповідно до ст.ст.1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, відмови від прийняття спадщини не заявляла, прийнявши спадщину, фактично вступивши в управління спадковим майном, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), що підлягає спадкуванню, позивачу відмовлено у зв»язку із втратою сертифіката на земельну частку (пай) (інформаційний лист Монастириської державної нотаріальної контори №57/01-16 від 25.01.2017 року).
Як вбачається зі змісту інформаційного листа Монастириської державної нотаріальної контори №134/02-14 від 14.02.2017 року, згідно даних спадкового реєстру після смерті 26.03.2000 року ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась.
ОСОБА_4 (матір позивача) померла 14.05.2006 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №027938 від 16.05.2006 року.
Згідно даних спадкового реєстру після смерті 14.05.2006 року ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась, що вбачається зі змісту інформаційного листа Монастириської державної нотаріальної контори №135/02-14 від 14.02.2017 року.
Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Як встановлено судом, сертифікат на право на земельну (частку) пай серії ТР №0273942 на час розгляду справи втрачений, що унеможливлює належним чином реалізувати позивачу належні їй права на спадкове майно.
Згідно п.3.5 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що право на земельну частку (пай) в господарстві спілки селян «Колос» є спадковим майном, позивач відмови від прийняття спадщини не заявляла, прийнявши спадщину, іншого порядку визнати за позивачем право на земельну частку (пай) чинним законодавством не передбачено, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права на вищевказане спадкове майно.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 215, 292, 294 ЦПК України, ст.ст. 529, 548, 549 ЦКУРСР (1963р.), ст.ст. 1218, 1223, 1225, 1268 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на спадкове майно, а саме на земельну частку (пай) в господарстві спілки селян «Колос» згідно сертифікату ТР №0273942, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №98.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючийсуддя: ОСОБА_6
Копія з оригіналом вірна.
Суддя Монастириського районного
суду Тернопільської області ОСОБА_6