Справа № 2/593/41/2017
"23" січня 2017 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
в особі: судді Німко Н.П.
при секретарі Олексів О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рекшинської сільської ради Бережанського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача Рекшинської сільської ради Бережанського району Тернопільської області про визнання за нею права власності на спадкове майно.
Зокрема зазначила, що у будинковолодінні, яке знаходиться по АДРЕСА_1 проживало шестеро осіб: позивачка, ОСОБА_3 (батько позивачки, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_4 (мати позивачки), ОСОБА_5 (брат позивачки, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (дочки позивачки). Всі вони були членами колгоспного двору, і їм належало в рівних частках по 1\6 частині згаданого житлового будинку із надвірними будівлями та спорудами .
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 брата ОСОБА_5, який за життя заповіту не залишив, його частку (1\6) у згаданому будинковолодінні успадкував батько ОСОБА_3, як спадкоємець першої черги за законом.ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, не залишивши заповіту. Після смерті батька, позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади. Також з приводу успадкування 2/6 частин будинковолодіння, що належали померлому батькові, позивачка зверталася у Бережанську держнотоконтору, але у видачі свідоцтва було відмовлено, по причині відсутності правовстановлюючих документів на будинковолодіння на ім'я спадкодавця. А тому вона звернулася до суду, та просить визнати за нею право власності на 2/6 частини вищезазначеного будинковолодіння, які належали її батькові ОСОБА_3, з них: 1/6 частина належала йому, як члену колгоспного двору, а іншу - 1/6 частину він успадкував після свого сина ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом.
Однак, 12.01.2017 року позивачка ОСОБА_1 подала суду письмову заяву про зміну позовних вимог, у якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її брат ОСОБА_5, перед смертю він заповіту не складав. На час його смерті з ним проживали його батьки: ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які успадкували його частку - 1/6 частину будинковолодіння (1/6 : 2 =1/12). Таким чином, частка кожного із батьків у будинковолодіння становила ? частину: 1/6 частка - як члена колгоспного двору і 1/12 частка - як спадок після смерті сина (1/6+1/12=3/12=1/4).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3, не залишивши заповіту. На час смерті батька, з ним проживала дочка ОСОБА_1 (позивачка) та його дружина ОСОБА_4, які успадкували його частку у будинковолодінні по 1/8 частині кожна (1/4: 2 = 1/8). А тому позивачка просить визнати за нею право власності на 1/8 частину будинковолодіння, що по АДРЕСА_1 що належала її батькові ОСОБА_3
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Представник позивачки ОСОБА_8 в судове засідання також не з'явився, хоча пpo час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заяву, в якій просить справу за позовом ОСОБА_1 до Рекшинської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно слухати у його відсутність. Настоює на задоволенні змінених позовних вимог ОСОБА_1 - на визнанні права власності на 1/8 частину будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_1
У судове засідання представник відповідача Рекшинської сільської ради Бережанського району Тернопільської області не з'явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій зазначив, що позов ОСОБА_1 щодо визнання права власності на спадкове майно визнає; просить розгляд справи проводити без представника сільської ради.
Відповідно до положень ч.2 ст. 197 ЦПК України, враховуючи неявку всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, взявши до уваги заяву представника позивачки, фактичне визнання позову стороною відповідача, викладене у його письмовій заяві адресованій суду, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.
У відповідності із ст. ст. 524 ч.1, 525, 529 ч.1, 548, 549 ч.1та 553 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і заповітом; часом відкриття спадщини визначається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в ст. 21 цього Кодексу; при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого; для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв; визначається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної дії, що свідчать про прийняття спадщини.
Відповідно до cm. 549 ЦК України, який діяв до прийняття Цивільного Кодексу України від 01 січня 2004 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном...,, де зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Виходячи з норм п.4, 5 Прикінцевих та перехідних Положень ЦК України( 01.01 2004 року), Цивільний Кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного Кодексу України, застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Судом встановлено наступне,-
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 не залишивши заповіту. Після його смерті відкрилася спадщина на 1/6 частину будинковолодіння з відповідною часткою у надвірних будівлях, що знаходиться по АДРЕСА_1 На час його смерті з ним проживали батько ОСОБА_3 і мати ОСОБА_4. Вони обоє прийняли спадщину, оскільки не відмовлялися у визначеному законодавством порядку. Тобто зазначені особи набули в порядку спадкування право на 1/12 частину будинковолодіння з відповідною часткою у надвірних будівлях, що знаходиться по АДРЕСА_1 (за кожним).
В подальшому ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не залишивши заповіту. Після його смерті відкрилася спадщина на 1/6 частину будинковолодіння із відповідною часткою у надвірних будівлях, що знаходиться по АДРЕСА_1 яка йому належала за життя як члену колгоспного двору. Крім цього 1/12 частку згаданого нерухомого майна він успадкував після смерті сина ОСОБА_5 за вищевказаних обставин, тобто на час смерті зазначеного спадкодавця йому належало 3/12 частини вищезазначеного будинковолодіння.
Зазначене спадкове майно прийняли дружина спадкодавця ОСОБА_4 та донька (позивачка) ОСОБА_1, як спадкоємці першої черги за законом, тобто кожна з них набула право на 3/24 частини (1/8) частина згаданого будинковолодіння.
Реалізувати своє право власності на спадкове майно позивачка не має змоги, оскільки на ім'я померлого батька відсутні правовстановлюючі документи.
Зазначені судом факти доведені в судовому засіданні письмовими посиланнями позивачки, викладеними нею у позовній заяві, фактичним визнанням позову стороною відповідача, свідоцтвами про смерть ОСОБА_1, свідоцтвом про смерть ОСОБА_3, свідоцтвом про народження ОСОБА_1, довідкою Рекшинської сільської ради Бережанського району Тернопільської області та іншими доказами по справі, які суд приймає до уваги як належні та допустимі.
Отже, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, як спадкоємиця першої черги за законом фактично прийняла спадкове майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3, яке складається із 1/8 частини будинковолодіння із відповідною часткою у надвірних будівлях, що по вул. АДРЕСА_1
Строку для прийняття спадщини позивачка не пропустила, спадщину після спадкодавця прийняла у визначений законом спосіб та строк, заяв про відмову від спадкового майна, що відкрилося після смерті спадкодавців не подавала; фактично перешкодою в реаалізації прав позивачки на спадкове майно стала відсутність на ім'я померлого правовстановлюючих документів визначеного зразка на згадане спадкове майно.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 529 ч.1,548, 549 ч.1 п.1,553 ЦК УРСР, суд, -
Задовольнити змінені позовні вимоги ОСОБА_1.
Визнати за ОСОБА_1 як за спадкоємицею за законом першої черги право власності на спадкове майно у виді 1/8 частини будинковолодіння із відповідною часткою у надвірних будівлях по АДРЕСА_1 яке залишилось після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів після прийняття рішення суду. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Н.П.Німко