ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
20 лютого 2017 р. Справа № 909/212/17
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства "Клива", вул. Крайківського,4, м. Івано-Франківськ, 76019,
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 76000,
до відповідача: Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004,
про визнання рішення міської ради незаконним, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, додаткових угод до них та зобов'язання до вчинення певних дій
Приватне підприємство "Клива" (далі -позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою вих. № 14/02 від 14.02.17 (вх. № 2048/17 від 17.02.17) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, до Івано-Франківської міської ради (далі -відповідачі) про визнання рішення Івано-Франківської міської ради № 1130-36 від 20.06.2013 року в частині продовження строку оренди ділянки незаконним, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок № 1 кад. номер 2610100000030020123, № 2 кад. номер 610100000030020124, додаткових угод № 33, № 34 від 25.03.2013 року, визнання за ПП "Клива" право проходу, проїзду до власної земельної ділянки та приміщення, що на ній знаходиться, а також до трансформаторної підстанції та зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди в доступі до власної земельної ділянки та приміщення, що на ній знаходиться, а також до трансформаторної підстанції, шляхом демонтажу вхідних воріт.
Подана позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню позивачу без розгляду з наступних підстав.
Згідно п. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 % від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що дана заява включає в себе чотири позовні вимоги, які є позовними вимогами немайнового характеру.
При цьому, до матеріалів позовної заяви, позивачем долучено платіжне доручення № 890 від 06.02.2017 року про сплату 1600,00 грн. судового збору, тобто лише за одну немайнову вимогу.
Згідно п. 2.11. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України не подання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
За таких обставин, суд вважає, що допущені заявником порушення в силу п. 4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення поданої заяви без розгляду.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
позовну заяву вих. № 14/02 від 14.02.17 (вх. № 2048/17 від 17.02.17) та додані до неї документи повернути позивачу - Приватному підприємству "Клива" без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя Фанда О. М.