Ухвала від 17.02.2017 по справі 924/159/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

17.02.2017 Справа № 924/159/14

Cуддя Зінченко Н.Г., розглянувши позовні матеріали

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Октант-центр", (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Озерна, буд. 20)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Хенд Лайт» (69095, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 114)

про стягнення 1 072 783 , 56 грн.

ВСТАНОВИВ:

16.02.2017 р. до господарського суду Запорізької області згідно ухвали господарського суду Хмельницької області від 09.02.2017 р. на підставі ст., ст. 15, 17 ГПК України за підсудністю надійшла справа № 924/159/14 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Октант-центр", Хмельницька область, м.Хмельницький до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Хенд Лайт», м. Запоріжжя про стягнення 1 072 783 , 56 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2017 справу № 924/159/14 призначено до розгляду суді ОСОБА_2

У відповідності до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо: позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, та якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Розглянувши матеріали позовної заяви та з'ясувавши підстави для повернення позовної заяви, передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що слід повернути позовну заяву без розгляду на підставі п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, виходячи з наступного.

Позовна заява - це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов. Подати позов - означає звернутися до господарського суду із заявою, в якій повинно міститься прохання, адресоване суду, про розгляд спору про право, що виник.

Згідно зі ст., ст. 54, 57 ГПК України зміст, форма та додатки до позовної заяви повинні відповідати приписам вказаних норми законодавства. Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.

Відповідно до п 3.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК (1798-12) щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес, або позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою чи особою, посадове становище якої не вказано, або прокурор не зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах, або позовна заява не підписана позивачем.

Дана позовна заява на її останньому (четвертому) аркуші підписана в.о директора ОСОБА_3.

При цьому, до матеріалів позовної заяви не додано жодного документу на підтвердження повноважень в.о директора ОСОБА_3 на представництво інтересів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" та на підписання від імені товариства будь-яких процесуальних документів та позовних заяв.

Отже, суд дійшов висновку, що позовна заява підписана особою, повноваження якої належним чином не підтверджені.

Згідно зі ст. 54 ГПК України зміст, форма та додатки до позовної заяви повинні відповідати приписам вказаної норми законодавства.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплати за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місті їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до вимог ГПК України сплата судового збору є обов'язковою, а при відсутності доказів сплати позовна заява підлягає поверненню.

Приписами ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору (п. 3 ч. 1).

Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прохальна частина позовної заяви містить вимогу майнового характеру про стягнення 1 072 783 , 56 грн.

До позовної заяви позивачем не додано доказів сплати судового збору.

Разом з тим, в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі у зв'язку з відсутністю грошових коштів на сплату судового збору.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За приписами наведеної норми, підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, котрі свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. Отже, у розумінні приписів зазначеної норми закону відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, тобто лише у разі скрутного фінансового становища скаржника, що необхідно довести останньому.

Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 7 від 21.02.13 р. встановлено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Виходячи з положень вищевказаного Закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан заявника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази, відповідно до ст. 36 ГПК України.

Отже, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до Інформаційного листа ВГС України від 21.11.2011 N 01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» якщо строк, на який надано таку відстрочку, закінчився, а сплату судового збору здійснено не було, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення у справі), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, відстрочення сплати судового збору передбачає сплату судового збору виключно заявником, але з певним відтермінуванням.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач посилається на відсутність грошових коштів на сплату судового збору, оскільки позивач є неплатоспроможним, та відносно нього порушено провадження про банкрутство і введено процедуру розпорядження майном боржника.

Відповідно до норм Закону України “Про судовий збір” звільнення від сплати судового збору є правом, а не імперативним обов'язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків звільнення від сплати судового збору. Тому, оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі оцінки доказів.

Посилання заявника на незадовільний майновий стан не є виключною обставиною для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, суд зауважує, що позивач, заявляючи про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі, не обґрунтовує термін відстрочки будь-якими певними обставинами, внаслідок яких має поліпшиться його фінансове становище, зазначаючи лише, що позивачем ведеться робота із стягнення дебіторської заборгованості та очікується надходження коштів в межах розгляду позовної заяви, проте доказів наведеного не надає.

Отже, суд зауважує, що позивач, заявляючи про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі, не обґрунтовує термін відстрочки будь-якими певними обставинами, внаслідок яких має поліпшиться його фінансове становище.

Інших обставин та доказів заявник не зазначає.

Наведені заявником обставини не мають характеру виключних, а тому не підпадають під дію статті 8 Закону України "Про судовий збір" .

З огляду на зазначене, клопотання заявника про звільнення його від сплати судового збору за подачу позовної заяви відхиляється судом.

У відповідності до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з ним у господарський суд у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Октант-центр", Хмельницька область, м.Хмельницький до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Хенд Лайт», м. Запоріжжя про стягнення 1 072 783, 56 грн., та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Додаток: на 14-х аркушах, у тому числі оригінал фіскального чеку від 09.02.2017 р. і оригінал опису вкладення в цінний лист від 09.02.2017 р.

Суддя Н.Г.Зінченко