61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
16.02.2017 Справа № 905/196/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Новіковій В.Р.
розглянув у відкритому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради, м. Авдіївка
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Авдіївка
про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 3120,73 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача : не з'явились
Суть спору: Позивач, Комунальне підприємство "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради, м. Авдіївка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Авдіївка про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 3120,73 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення комунальної власності територіальної громади м. Авдіївка №50 від 18.03.2014.
12.01.2017 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Курило Г.Є.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.01.2017 порушено провадження у справі № 905/196/17.
24.01.2017 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання від 19.01.2017 б/н про розгляд справи без участі позивача. Суд задовольняє клопотання позивача.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, представника не направляв, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвал на його юридичну адресу.
Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважних представників в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:
18.03.2014 між позивачем, Комунальним підприємством "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради, м. Авдіївка (орендодавцем) та відповідачем, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Авдіївка (орендарем) укладено договір оренди нежитлового приміщення комунальної власності територіальної громади м. Авдіївка (договір оренди).
Відповідно до п. 1.1. договору оренди орендодавець на підставі розпорядження Авдіївського міського голови «Про укладання договору оренди з ФОП ОСОБА_1» передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення медичної практики, далі об'єкт оренди.
Відповідно до акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 18.03.2014, що є додатком №1 до договору оренди, нежитлове приміщення передано орендарю.
Відповідно до п.3.1 договору оренди орендатор своєчасно та в повному обсязі в строк до 25-го числа поточного місяця зобов'язаний сплачувати рахунки, що виставляються за користування нежитловим приміщенням на розрахунковий рахунок орендодавця.
В пункті п.3.2. договору оренди встановлено, що вартість 1 кв.м. площі, що орендується, визначається згідно Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста, що затверджено рішенням Авдіївської міської ради від 07.11.2013 №6/48-1429. Щомісячний платіж визначається згідно розрахунку (Додаток), який є невід'ємною частиною цього договору і складає 786,80 грн. без ПДВ.
Згідно додатку до договору оренди - розрахунку орендної ставки з 01.01.2014, сума орендної плати в місяць складає 944,17 грн. з ПДВ.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за звітній місяць (п.3.5 договору оренди).
Відповідно до п.3.6 договору оренди орендна плата вноситься орендарем, починаючи з моменту підписання договору і акту приймання-передачі. Останнім днем сплати оренди є момент підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкту оренди орендодавцю.
Додатковою угодою від 29.09.2014 до договору оренди сторони дійшли згоди, що договір оренди нежитлового приміщення вважається розірваним з моменту підписання акту приймання-передачі. Орендар зобов'язаний провести повний розрахунок з орендодавцем за договором оренди в 10-ти денний строк після підписання цієї додаткової угоди.
Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 29.09.2014, згідно з договором оренди, орендодавець прийняв, а орендар передав нежитлове приміщення.
Позивач звернувся до відповідача з претензію від 08.08.2016 №04-14/38 з вимогою сплатити заборгованість за оренду за договором оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, в розмірі 3120,73 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Докази надсилання претензії на адресу відповідача наявні в матеріалах справи.
Позивач наполягає, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань зі сплати орендної плати у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за період з липня 2014 року по вересень 2014 року у сумі 3120,73 грн., що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Донецької області.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст. ст. 1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та умовами договору оренди.
Договір оренди нежитлового приміщення комунальної власності територіальної громади м. Авдіївка №50 від 18.03.2014 за своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться в положеннях п.1 ст. 283 Господарського кодексу України
Згідно з ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до вимог, передбачених статтями 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", правовою підставою користування майном є договір оренди.
Приписами частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено обов'язки орендаря, де зазначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.
Однак, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" запроваджено антитерористичну операцію на території України.
Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України (14 квітня 2014 року) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Зазначена норма права є нормою прямої дії і не потребує додаткового надання сертифіката про засвідчення форс-мажорних операцій.
Вказаний закон є спеціальним, дія якого поширюється лише на певне коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Авдіївка де проводить свою господарську діяльність відповідач, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та де розташований об'єкт оренди.
05.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України" від 30.10.2014 № 1053-р". Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.01.2015 у зазначеній адміністративній справі залишена без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Таким чином, дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р була зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014.
Одночасно, відповідно до ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.
Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014 №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.
Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" право на скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які проводили та/або проводять свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер.
Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, що розташовані на лінії зіткнення увійшло м. Авдіївка.
У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м. Авдіївка. Визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція"; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053".
Більш того, проведення антитерористичної операції на території м. Авдіївка є загальновідомим фактом.
Суд зазначає, що відсутність відповідних змін в Цивільному кодексі України, Господарському кодексі України, Законі України "Про оренду державного та комунального майна" не є підставою для нарахування та стягнення орендної плати за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Враховуючи приписи Закону України "Про боротьбу з тероризмом", Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", знаходження відповідача та об'єкту оренди в районі проведення антитерористичної операції, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
На підставі вищевикладеного, суд відмовляє в задоволенні вимог щодо стягнення орендної плати в розмірі 3120,73 грн. за період з липня 2014р. по вересень 2014р.
Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 47, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради, м. Авдіївка до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Авдіївка про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 3120,73грн. відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 16.02.2017 оголошено повний текст рішення.
Суддя Г.Є. Курило