15.02.2017 Справа № 904/11835/16
За позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "РЕАГЕНТ", м. Дніпро
про відшкодування збитків у розмірі 13 462, 71 грн.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 9 від 30.09.2016 р.,
- ОСОБА_2, довіреність №5 від 16.05.16р.;
від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 67 від 20.01.17р.;
- ОСОБА_4, довіреність №61 від 20.01.17р.
Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "РЕАГЕНТ" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 13 462, 71 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.
Згідно довідки ОКЦ ГУ ДСНС України про події в Дніпропетровській області за 02.03.2016 року на території складського комплексу для зберігання хімічних речовин ТОВ «ПМТЗ «Інженерний центр «Реагент» сталася аварія.
Під час ліквідації аварійної ситуації (розливу аміачної води) на території складського комплексу для зберігання хімічних речовин ТОВ «ПМТЗ «Інженерний центр «Реагент» вода, забруднена хімічною речовиною, по ухилу спланованої промділянки підприємства через вмонтовані дві труби в паркані потрапила на земельну ділянку, яка межує з парканом складського комплексу підприємства.
Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 03.03.2016 року по 17.03.2016 року на підставі наказу №136-П від 03.03.2016 року, №159-П від 12.03.2016 року, направлення №4-1225-10-3 від 03.03.2016 року, №4-1405-10-3 від 12.03.2016 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо можливого забруднення навколишнього середовища ТОВ «ПМТЗ «Інженерний центр «Реагент».
Пунктом 3.1 ОСОБА_3 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди України від 04.04.2007 року за №149 та зареєстрованої в Мінюсті України 25.04.2007 року за №422/13689 встановлено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).
Таким чином, для визначення факту забруднення земельної ділянки необхідно порівняти проби, відібрані на забрудненій ділянці з пробами, відібраними неподалік земельної ділянки, яка не є забрудненою.
Так, інспекцією під час проведення перевірки обстежено територію підприємства та прилеглу до території підприємства земельну ділянку, на яку відведені дві труби зливових стоків з території підприємства, здійснено відбір проб ґрунтів на земельній ділянці з видимими ознаками забруднення.
Відбір проб, який проводився державними інспекторами позивача, 03.03.2016 зафіксовано актом відбору проб ґрунтів від 03 березня 2,016 року № 01-03-16 (форма акту відбору проб затверджена наказом Мінекології України № 179 від 19.04.2013). Акт підписано представником підприємства без зауважень і заперечень. В акті відбору зафіксовано, що на території забрудненої земельної ділянки відібрано 5 точкових проб, а у зв'язку із відсутністю встановленого ГДК, була відібрана фонова проба ґрунту. Схема відібраних проб на місцевості є невід'ємною частиною акту відбору проб та долучена до матеріалів справи.
Водночас, результати вимірювань зафіксовано в протоколі вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів № 01-03-16 від 10.03.2016 (форма протоколу затверджена наказом Мінекології України № 179 від 19.04.2013). Згідно протоколу вміст азоту амонійного у фоновій пробі - 6,58 мг/кг, в той час, як вміст азоту амонійного у пробах відібраних на забрудненій земельній ділянці 77,08 мг/кг, що, на думку позивача, підтверджує факт забруднення земельної ділянки азотом амонійним.
На підставі акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ «Підприємство матеріально - технічного забезпечення «Інженерний центр «Реагент» проведеної в період з 03.03.2016 по 17.03.2016; акту відбору проб ґрунтів від 03 березня 2016 року № 01-03-16, протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів № 01-03-16 від 10.03.2016, а також листа Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області від 25.07.2016 №8-411-0.2-2729/2-16, яким вказано нормативно - грошову оцінку земельної ділянки, що забруднена, позивачем розраховано розмір збитків у відповідності до ОСОБА_3 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди України від 04.04.2007 року за №149 та зареєстрованої в Мінюсті України 25.04.2007 року за №422/13689, який становить 13 462, 71 грн.
Відповідач заперечує проти позову, у відзиві вказує, що для розрахунку збитків можливе застосування вказаної ОСОБА_3 лише у випадку доведеності факту забруднення земельної ділянки. Відповідач не вбачає наявними підстави вважати розлив аміачної води, який стався на території підприємства 02.03.2016 року, таким, що призвів до забруднення земельної ділянки.
Так, відповідно до приписів статті 167 Земельного кодексу України господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
За змістом статті 1 Закону України "Про охорону земель" гранично допустима концентрація забруднюючих речовин - це максимально допустима кількість забруднюючих речовин у ґрунтах, яка не зумовлює негативних екологічних наслідків для їх родючості, загального стану довкілля, якості сільськогосподарської продукції та здоров'я людини; забруднення ґрунтів - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості.
ОСОБА_5 охорони здоров'я України №05.1-14-17/1695/ЗПІ-16-34417 від 29.12.2016 року визначено, що аміачна вода (ТМНЗН2О) - високоефективне добриво для зернових і овочевих культур, картоплі, буряка, багатолітніх трав. По впливу на врожай аміачна вода не поступається твердим аміачно-нітратним добривам, а у посушливі роки навіть перевершує їх. Безбарвна або жовтувата рідина з різким запахом, що містить 20-25 % азоту. Аміачну воду при внесенні до ґрунту можна використовувати під всі сільськогосподарські культури, при обов'язковому закладанні в ґрунт на глибину 10-20 см, на ґрунтах легкого механічного складу - на всю глибину орного шару. Ґрунтом зв'язується сильно, при внесенні восени атмосферними опадами не вимивається. Азот аміаку краще стримується ґрунтом, ніж амонійний азот твердих добрив. Перед посівом зернових та інших культур вузькорядної сівби вносити аміачну воду необхідно машинами з більш вужчим розставлянням сошників (20-25 см), при внесенні під польові культури просапного типу аміачну воду вносять де 1 середини міжрядь або на відстані 15-20 см від рядків. Внесення аміачної води повинно проводитись згідно рекомендованих доз. Завдяки миттєвому засвоюванню рослинами водорозчинного азоту аміачна вода є економічним та ефективним рідким добривом. Разом з цим аміачна вода сприяє виведенню шкідників.
Згідно даних Посібника українського хлібороба 2012 норма добрива по N(азоту) становить від 60 до 300 кг/Га.
Так, згідно розрахунків відповідача, до ґрунту внесено 223, 532 кг. амонійного азоту, що є менше ніж максимально допустимий вміст добрива по N(азоту), що свідчить про відсутність факту забруднення земельної ділянки, а тому відповідач вважає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача розміру збитків, зумовлених забрудненням і засміченням відповідачем земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.
За змістом приписів пункту 2 постанови Пленуму вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Відповідно до вимог ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
За змістом статті 15 Закону України "Про судову експертизу", витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами ОСОБА_5 юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи (пункт 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").
З огляду на те, що для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору необхідно встановити факт наявності чи відсутності забруднення відповідачем земельної ділянки (негативні кількісні або якісні зміни) за межами складського комплексу, що прилягає до паркану ТОВ ПМТЗ "Інженерний центр "Інженерний центр "РЕАГЕНТ" в результаті розливу речовини "Азот Амонійний", суд, враховуючи суперечливість позицій позивача та відповідача з приводу вказаного питання, та приймаючи до уваги те, що встановлення даних обставин на підставі наявних у справі доказів потребує спеціальних знань і навичок, дійшов висновку щодо необхідності проведення судової експертизи по справі. Витрати, пов'язані з проведення судової експертизи, покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Призначити у справі №904/11835/16 судову експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:
- Чи відбулось забруднення земельної ділянки (негативні кількісні або якісні зміни) за межами складського комплексу, що прилягає до паркану ТОВ ПМТЗ "Інженергний центр "Інженерний центр "РЕАГЕНТ" в результаті розливу речовини "Азот Амонійний ", який зафіксовано ОСОБА_6 відбору проб ґрунтів від 03.03.16р. №01-03-16 з додатком (а.с.10-11) та протоколом №01-03-16 вимірювань показників складу та властивості ґрунтів від 10.03.16р. (а.с.12) ?
Надати експертній установі для дослідження та проведення судової експертизи матеріали справи №904/11835/16.
Попередити судового експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
Зобов'язати сторони по справі у разі потреби надати експерту необхідні для проведення експертизи документи або виконати необхідні дії.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "РЕАГЕНТ" своєчасно здійснити оплату вартості експертних досліджень.
Доручити проведення експертизи Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м. Дніпро, Січеславська Набережна, 17).
Суддя ОСОБА_6