Справа № 132/3053/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Павленко І.В.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
16 лютого 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 07 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області про визнання протиправним і скасування рішення про визнання протиправним і скасування рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 07 грудня 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Згідно з ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 30.09.2008 ОСОБА_2 призначено пенсію у розмірі 90% від заробітної плати державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу".
Для призначення пенсії позивачем було надано довідку про заробітну плату від 30.09.2008 № 03-23/1093 та довідку від 30.09.2008 № 03-23/1094, відповідно до яких була нарахована пенсія у розмірі 2443,59 грн.
У вересні 2016 року позивач дізнався, що при призначенні пенсії відповідачем не було враховано такі складові заробітної плати як суми індексації заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, що призвело до нарахування пенсії у меншому розмірі.
18.10.2016 ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням суми індексації заробітної плати, щорічної матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та надав довідку Калинівського районного центру зайнятості № 04-18/1298 від 18.10.2016.
Листом від 24.10.2016 № 43/П управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області відмовило в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що премії до державних та професійних свят та ювілейних дат, індексація заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, не являються складовими заробітної плати державного службовця відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну службу".
Також відповідач в своєму листі вказав, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII, передбачено, що у разі неприйнятті до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про державну службу". У зв'язку з неприйняттям закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, з 01.06.2015 на підставі Закону № 213-VIII скасовано норми, що регулюють порядок здійснення перерахунку пенсій державним службовцям.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції прийшов до висновку, що пенсія позивача повинна обчислюватися із заробітної плати, яку він фактично отримував на день звернення, у тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому відповідачем безпідставно не включено інші виплати до складових заробітної плати при розрахунку розміру пенсії позивача.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Положенями ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" (далі - Закон 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону 108/95-ВР, в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Згідно з ст. 33 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
За приписами ч. 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Аналіз наведених вище правових норм свідчить, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове пенсійне страхування, повинні враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того чи входять вони до структури заробітної плати.
З наявної в матеріалах справи довідки № 04-18/1298 від 18.10.2016 Калинівського районного центру зайнятості про складові заробітної плати за період з вересня 2006 року по серпень 2008 року, вбачається, що позивачу було нараховано та виплачено премії до державних та професійних свят та ювілейних дат, індексацію заробітної плати, щорічні матеріальні допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З огляду на вищевказане, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідачем протиправно не включено в розмір заробітної плати для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Щодо доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, про відсутність правових підстав з 01.05.2016 проводити перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", колегія суддів зазначає наступне.
За приписами п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213 (далі - Закон № 213) у разі неприйняття до 01 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України "Про державну службу".
Разом з тим, передбачені п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213 норми щодо скасування з 01 червня 2015 року норм пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до спеціальних законів, в тому числі Закону України "Про державну службу" свідчать про те, що з 01 червня 2015 року не здійснюється призначення пенсій відповідно до спеціального законодавства.
При цьому, викладені положення п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213 стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії при встановлені порушень з боку органів пенсійного фонду щодо визначення розміру такої пенсії.
Таким чином, судова колегія вважає необґрунтованим твердження апелянта щодо відсутності правових підстав з 01.05.2016 проводити перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки такий перерахунок пенсії спрямований на відновлення порушених прав позивача та не стосується набуття права на пенсійне забезпечення, у зв'язку із чим не суперечить вимогам п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213.
З врахуванням вищевказаного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, який правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 07 грудня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Граб Л.С. Гонтарук В. М.