16 лютого 2017 року Справа № 876/9534/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Яворського І.О., Носа С.П.
з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.
представника позивача: Темника Б.Б.
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року за адміністративним позовом Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_3 про стягнення коштів,
У травні 2011 року Галицька ОДПІ звернулася в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просила стягнути з фізичної особи ОСОБА_3 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 38 010 грн на рахунок місцевого бюджету.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 у задоволені адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Галицька ОДПІ подала апеляційну скаргу, яка мотивована тим, що перед реєстрацією автомобілів, ОСОБА_3, в порушення вимог Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» не сплатив податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в розмірі 38 010 грн. Тому просить суд скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 та прийняти нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.
Крім того, Галицька ОДПІ звернулася із клопотанням, у якому просила повернути залишок надміру сплаченого судового збору у розмірі 481,25 грн згідно платіжного доручення № 848 від 21.11.2016
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача Темника Б.Б., який підтримав апеляційну скаргу, представника відповідача ОСОБА_2, яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як видно з матеріалів справи, листом Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державтоінспекції ГУ МВС України у Львівській області № 9/2074 від 09.06.2010 заступника голови ДПА у Львівській області було повідомлено, що громадянин ОСОБА_3 06.05.2009 здійснив першу реєстрацію транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_1 та 15.12.2009 здійснив першу реєстрацію транспортного засобу марки «FIAT SCUDO», державний номерний знак НОМЕР_2.
З довідки ДПІ у Сихівському районі м. Львова № 71/17-1 від 09.02.2011 вбачається, що кошти по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, розмір яких відповідно до розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що підлягає сплаті відповідачем під час здійснення першої реєстрації вказаного транспортного засобу в Україні становить 38 010 грн, до бюджету від ОСОБА_3 не надходили.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно вироку Шевченківського районного суду м. Львова від 01.07.2013 у кримінальній справі № 1-233/11 по обвинуваченню ОСОБА_4, у якій ОСОБА_3 визнаний потерпілим, було встановлено, що на момент підписання ОСОБА_4 заяв про реєстрацію транспортних засобів, квитанції про сплату податку були в наявності і він їх оглядав, однак як правило, жодних відміток про наявність таких квитанцій не робилося, також не приєднувались копії квитанцій до реєстраційних документів, тому в силу положень Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» ОСОБА_3 не є платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а відтак не зобов'язаний його сплачувати.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Згідно ст.1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», платниками податку з власників транспортних засобів є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів.
Відповідно до ч.1 п.3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1371 від 23.12.2009 (далі - Порядок), державна реєстрація транспортних засобів проводиться в числі іншого, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів.
У відповідності до ч.4 п.8 вказаного Порядку, державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів, а також внесення в установленому порядку інших платежів.
Пунктом 3.4 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом МВС № 379 від 11.08.2010 (далі - Інструкція) встановлено, що працівниками РЕП ДАІ здійснюється контроль за внесенням обов'язкових платежів власниками транспортних засобів, у тому числі податку з власників транспортних засобів.
При цьому, згідно ч.4 ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку.
Пунктом 3.11 Інструкції передбачено, що після проведення всіх перевірок, у заяву про реєстрацію транспортного засобу уповноваженою посадовою особою РЕП ДАІ, яка приймає рішення, вноситься чіткий запис про прийняте щодо реєстрації транспортного засобу рішення, яке підтверджується підписом із зазначенням прізвища, ім'я, по-батькові та дати.
Частиною 6 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» встановлено, що у разі відсутності документів про сплату податку, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться.
Враховуючи вищезазначені норми, колегія суддів приходить до висновку, що ніхто не може здійснити державну реєстрацію транспортного засобу без попередньої сплати за нього податку з власників транспортних засобів.
Як вбачається з матеріалів справи, вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 01.07.2013 встановлено, що ОСОБА_4 (начальник Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області) провів протягом грудня 2009 - березня 2010 років у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області реєстрації транспортних засобів без сплати та із частковою сплатою податку з власників транспортних засобів на фізичних осіб, де серед переліку таких транспортних засобів є і транспортні засоби, зареєстровані на ОСОБА_3, а саме : «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_1 та «FIAT SCUDO», державний номерний знак НОМЕР_3 за реєстрацію якого не сплачено податок.
При цьому, спеціалістами Львівського ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, які здійснювали перевірку поданих документів, у всіх випадках перевірялась наявність квитанції про сплату податку з власників транспортних засобів, про що зроблені відповідні відмітки на бланку заяви про реєстрацію транспортного засобу. Вироком судів, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.
Виходячи із вимог законодавства, яке на момент виникнення спірних правовідносин регулювало питання сплати податку з власників транспортних засобів та самохідних машин і механізмів (частина 6 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» та пункти 3, 8 Порядку) та обставин, встановлених Шевченківським районним судом м. Львова при розгляді кримінальної справи, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що реєстрація транспортних засобів на ім'я ОСОБА_3 відбулася після перевірки посадовими особами Львівського ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області сплати особою необхідних платежів, в тому числі податку з власників транспортних засобів, після чого у встановленому порядку про це були зроблені відповідні відмітки на заяві.
Встановлені судом фактичні обставини свідчать, що першій реєстрації в Україні транспортного засобу на ім'я ОСОБА_3 передувала сплата податку з власників транспортних засобів, яка є безумовною підставою для такої реєстрації, що спростовує доводи податкового органу про відсутність сплати податку.
З аналізу наведених вище норм та встановлених судом обставин справи, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення податку з відповідача, що підлягав сплаті при реєстрації вказаних вище транспортних засобів є безпідставною.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому підстав для її скасування не вбачає.
Порядок повернення судового збору врегульовано статтею 7 Закону України «Про судовий збір» згідно частини 1 якої, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Як встановлено ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху від 05.12.2016, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання апеляційної скарги у цій справі, становить 418,11 грн. Проте, згідно наявного у матеріалах справи платіжного доручення № 848 від 21.11.2016, Галицька ОДПІ такий сплатила у розмірі 899,36 грн, а отже надміру сплачену суму судового збору 481,36 грн слід повернути апелянту.
Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року по справі № 2а-5668/11/1370 - без змін.
Повернути Галицькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39508163) надміру сплачений судовий збір у розмірі 481,36 грн (чотириста вісімдесят одну гривню тридцять шість копійок) згідно платіжного доручення № 848 від 21 листопада 2016 року, який було перераховано на розрахунковий рахунок 31219206781004, отримувач коштів УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007573, код банку отримувача 825014, банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, призначення платежу « 101:39508163:0101163507010:2800: Судовий збір за подання апеляційної скарги, справа № 2а-2883/11/1370 до ОСОБА_3, Львівський апеляційний адміністративний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі.
Головуючий : Р.В.Кухтей
Судді : І.О. Яворський
С.П. Нос
Повний текст ухвали складено 20.02.2017.