Справа № 683/2902/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Завадська О.П.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
16 лютого 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, в якому просив визнати бездіяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області щодо перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі встановленому статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2016 рік протиправною та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2016 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.
Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2016 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ст.ст.197, 183-2 КАС України, проводить розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 19 квітня 1996 року та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
У 2016 році позивачу була нарахована та виплачена щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня в розмірі 920 грн.
03 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до відповідача щодо розрахунку вказаної допомоги, виходячи із норм закону у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та отримання недоплаченої частини разової грошової допомоги до 05 травня 2016 року.
Однак, листом Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області №05/3061/16 від 06.10.2016 року позивачу було відмовлено у такому перерахунку.
Вважаючи дії відповідача щодо виплати допомоги у розмірі, меншому, ніж встановлений ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" протиправними, а свої законні права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області при розрахунку розміру щорічної одноразової грошової допомоги позивачу діяло на підставі та в межах передбаченим чинним законодавством.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частини п'ятої ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Згідно п. 26 розділу VІ "Прикінцеві і перехідні положення" Бюджетного кодексу України встановлено, що норми і положення, серед іншого, ст.ст.12, 13, 14, 15, 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" установлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах, зокрема, учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 920 гривень.
В рішенні Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року зазначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.
Крім того, в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 року зазначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.
Повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Таким чином, відповідач діяв у межах своїх повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством, щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня за 2016 рік була нарахована та виплачена позивачу у розмірі 920 грн. відповідно до положень Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України №141 від 02.03.2016 року "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2016 року - без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Сторчак В. Ю. Ватаманюк Р.В.