13 лютого 2017 року Справа № 876/9353/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.
за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.
за участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Атестаційної комісії №9 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Атестаційної комісії №9 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання незаконним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Атестаційної комісії № 9 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання незаконним та скасування рішення комісії № 9 від 12.09.2016 року, оформлене протоколом ОП № 15.00035080.0077301 та зазначене в розділі 4 його атестаційного листа щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з рішенням Атестаційної комісії № 9 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 12.09.2016 року, позивач не згідний, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки суперечить вимогам чинного законодавства. Атестаційна комісія № 9 при прийнятті рішення відносно ОСОБА_1 не врахувала всіх критеріїв, визначених пунктом 16 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465, не врахувала відомостей атестаційного листа, позитивної характеристики, де надана оцінка особистим та професійним якостям, ставлення до служби. В протоколі не відображено хід проведення співбесіди, не вказано всі запитання, які б надали можливість визначити рівень ділових, професійних якостей позивача як працівника поліції, а також відсутні мотиви прийнятого рішення про невідповідність займаній посаді та звільнення зі служби в поліції.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено. Суд виходив з того, що позивач який прибув з МВС призначено з присвоєнням спеціального звання старший лейтенант поліції в порядку переатестування та установленням посадового окладу. Згідно штатного розпису інспектором Теребовлянського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, без жодних застережень тимчасової праці.
Передумовою прийняття рішення про проведення атестації особи має бути реальне настання обставин або встановлення фактів, що зумовлюють необхідність її проведення. У випадку призначення на вищу посаду чи за наявності ініціативи поліцейського чи керівництва, для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення із служби в поліції через службову невідповідність за наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема і в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.
Зазначене узгоджується з позицією ВСУ в постанові від 11.03.2014 року №21-13а14.
За наслідками атестації позивач ОСОБА_1 набрав 29 із 60 балів за тестом на загальні здібності та навички і 30 із 60 балів за тестом на професійні знання. (а. с. 28)
В довідці результатів підсумкової перевірки з професійної підготовки від червня місяця 2015 року зазначено, що ОСОБА_1 отримав наступні оцінки: тактико-спеціальна-підготовка - 3 «задовільно», функціональна підготовка - 4 «добре», вогнева підготовка - 3 «задовільно», фізична підготовка - 3 «задовільно» (а. с. 47).
Отже, в оспореному рішенні атестаційної комісії відсутні обґрунтування та мотиви його прийняття, обставини, що зазначені як такі, що були підставою для прийняття рішення спростовуються матеріалами справи. Рівень теоретичних знань та професійних якостей не можна вважати низьким. Матеріали атестування не доводять професійну непридатність позивача. У протоколі не відображено мотиви, якими комісія керувалась під час прийняття рішення.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона відповідача (Атестаційна комісія №9 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області) подала апеляційну скаргу, де вказується на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги покликання маються на те, що особовий склад поліції призначався на посади в органи поліції за спрощеною процедурою, без проведення конкурсу або тестування, штати були тимчасові, тому згідно наказу було організовано проведення атестування поліцейських ГУНП у Тернопільській області. Сформовано персональний склад атестаційних комісій. Атестування проводилося в два етапи, тестування та співбесіда. Рішення приймалося більшістю голосів і саме комісії уповноважені вивчати матеріали, зібрані на поліцейського, проводити співбесіди, вживати організаційні заходи, відтак вони володіють дискреційними повноваженнями.
Отже, суд не може замінювати орган в повноваженнях лише якого приймати оспорене рішення. Подібне не суперечить позиції ВСУ у постанові ПВСУ від 24.10.2008 року № 13.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 12.02.2016 року № 221 «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Тернопільській області» прийнято рішення провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Тернопільській області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями ГУНП, починаючи з 15.02.2016 року, створивши атестаційні комісії.
Атестування щодо ОСОБА_1 проведено 12.09.2016 року, за результатами якого Атестаційною комісією № 9 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області було прийнято рішення (висновок) « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».
Відповідно до пункту 9 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначених цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Пункт 10 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Отже, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Відповідно до статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри. Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками. Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
З системного аналізу вищенаведеної норми слідує, що закріплений у ній перелік підстав атестування поліцейських є вичерпним. При цьому, такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби. Водночас метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Ще один аргумент, який ставить під сумнів законність проведення атестації в досліджуваних правовідносинах вбачається з аналізу ст.. 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12 січня 2012 року № 4312-VІ, який є загальним (базовим) щодо регулювання відносин із атестування працівників та не суперечить положенням Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до ч. 1 ст. 12 вказаного Закону атестації не підлягають: працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року; вагітні жінки; особи, які здійснюють догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом, інвалідом дитинства; одинокі матері або одинокі батьки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років; неповнолітні; особи, які працюють за сумісництвом.
З приводу доводів апелянта про дискреційні повноваження атестаційної комісії при прийнятті рішень за результатами атестування поліцейських, то слід зважити на п.3 ч.3 ст.2 КАС України відповідно до якого, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано. Відтак, суд зобов'язаний перевірити обґрунтованість оскарженого рішення (висновку) атестаційної комісії, який слугує підставою для звільнення позивача.
Вказане узгоджується із передбаченим п.1 ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а зокрема, правом особи на доступ до суду, що, зокрема включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із «повною юрисдикцією» тобто, судом що має достатні та ефективні повноваження щодо повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів, встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення, належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті.
Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, у відповідності до якої, за загальним правилом національні суди повинні утриматись від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди мають проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів. У будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
Необґрунтованим, а відтак, таким, що підлягає скасуванню, слід вважати рішення (висновок) атестаційної комісії у разі, коли відповідач не надав суду доказів на підтвердження обставин, які у вказаному рішенні (висновку) комісії вважається встановленим. Рішення (висновок) атестаційної комісії не містить висновків щодо обставин, передбачених п.16 розділу ІУ Інструкції, та факту відповідності поліцейського вимогам, що пред'являються до нього як до особи, яка перебуває на відповідній посаді. Негативна оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейського, його освітнього та кваліфікаційного рівнів, що надана атестаційною комісією, не узгоджується із доказами про позитивну оцінку щодо цього ж поліцейського. Набрання поліцейським за результатами тестування кількості балів меншої за мінімально необхідний рівень, чи негативні результати тестування на поліграфі атестаційна комісія оцінювала без зважання на решту доказів.
Отже, рішення (висновок) атестаційної комісії який є предметом дослідження в спірних правовідносинах, з огляду на наведене, не може вважатись обґрунтованим, за наявності в матеріалах справи встановлених обставин, що позивач тривалий час прослужив в органах внутрішніх справ, має задовільні показники в роботі, характеризується виключно з позитивної сторони, являється учасником бойових дій, за результатами тестування набрав 29 балів з 60 можливих на загальні навички та 30 балів з 60 можливих по професійному тестуванні.
Окремо слід звернути увагу, що з матеріалів справи не вбачається погодження Національною поліцією України затвердженого персонального складу атестаційної комісії, що є порушенням підп..2 п.2 розділу ІІ Інструкції, а відтак є підстави вважати неповноважним склад атестаційної комісії, що є окремою обставиною для скасування рішення (висновок) атестаційної комісії.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу Атестаційної комісії №9 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року по справі № 819/1269/16- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
судді Н.Г. Левицька
В.П. Сапіга
Повний текст виготовлено 20.02.2017 року.