Ухвала від 14.02.2017 по справі 813/2811/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 р. Справа № 876/9823/16

Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.,

за участю секретаря Бедрій Х. П.

представника позивача Росипець Р. О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Київської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року по справі № 813/2811/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРОЗ УКРАЇНА" до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № 125130013/2016/110017/2 від 31 березня 2016 року та № 125130013/2016/110018/2 від 1 квітня 2016 року та визнання протиправними та скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130013/2016/00061 від 1 квітня 2016 року та № 125130013/2016/00060 від 31 березня 2016 року

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу у прийнятті митних декларацій № 125130013.2016.404537 від 30 березня 2016 року та № 125130013.2016.404530 від 30 березня 2016 року, в якій позивачем було застосовано 1 метод визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (а саме за ціною договору), згідно зі статтею 266 Митного Кодексу України, внаслідок чого, відповідачем було протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125130013/2016/110017/2 від 31 березня 2016 року та № 125130013/2016/110018/2 від 1 квітня 2016 року, із застосуванням шостого (резервного) методу та протиправно оформлено картки відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130013/2016/00061 від 01 квітня 2016 року та № 125130013/2016/00060 від 31 березня 2016 року. Зазначає, що ТОВ "ХОРОЗ УКРАЇНА" до митного органу були надані всі, передбаченні чинним законодавством документи, необхідні для визначення митної вартості ввезеного товару, а також додатково витребовувані відповідачем документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а тому відповідач дійшов невірного висновку про заниження позивачем митної вартості товару та прийняв протиправні рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням 6 (резервного) методу, тоді, як застосуванню підлягав саме перший метод визначення митної вартості товару - за ціною контракту (договору), тобто заявленої позивачем вартості, або кожного наступного методу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів № 125130013/2016/110017/2 від 31 березня 2016 року та № 125130013/2016/110018/2 від 1 квітня 2016 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130013/2016/00061 від 1 квітня 2016 року та № 125130013/2016/00060 від 31 березня 2016 року.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У поданій апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У апеляційні скарзі зазначає, що судом першої інстанції не встановлено які саме норми слід застосовувати до спірних правовідносин та помилкового застосовано нормативно-правові акти, які втратили чинність 1 червня 2012 року. Спірні правовідносини виникли 30 березня 2016 року. Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що під час розгляду наданих до митного оформлення документів було встановлено, що вони містять розбіжності та не містять всіх відомостей про числове значення складових митної вартості товарів. Зазначає, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, обов'язково додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Вказує, що довідки підприємства перевізника не достатньо для декларування транспортних витрат також непідтвердженими є витрати на страхування. Також у документах, які були подані до митного оформлення містилися розбіжності (щодо перевізника). Крім того, вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоч і був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що не перешкоджає слухати справу в його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного договору поставки (контракту) від 5 лютого 2016 року № 2 між Фірмою TEB ELEKTRIK SANAYI ve TICARET LTD. STI (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОРОЗ УКРАЇНА" (покупець), продавець продавав, а покупець купував товар на умовах поставки FCA - відповідно до правил "Інкотермс 2000".

30 березня 2016 року позивачем було подано до митного оформлення відповідачу митну декларацію № 125130013.2016.404530 та товаросупровідні документи на товари, які були заявлені в режимі імпорт - 40 товар: колодки, штепсельні гнізда, вилки (код товару 8536699090), подовжувачі кабелю різних моделей (код товару 8544429098), світильники з пластмаси різних моделей (код товару 9405102190).

Митна вартість зазначених товарів була заявлена позивачем за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для підтвердження визначення митної вартості товару за першим методом (за ціною договору), позивачем митному органу були надані відповідні документи, а саме:

- Міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 164436 від 24 березня 2016 року;

- Книжка МДП (Carnet TIR) № RX.76391395 від 25 березня 2016 року;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення (Довідка транспортних витрат № 17 від 29 березня 2016 року);

- Документ, що підтверджує вартість перевезення (Довідка транспортних витрат № 8 від 29 березня 2016 року);

- Рахунок-фактура (Інвойс) № 406738-406743 від 23 березня 2016 року;

- Пакувальний лист № б/н від 23 березня 2016 року;

- Зовнішньоекономічний договір поставки № 1 від 4 лютого 2016 року;

- Договір про надання послуг митного брокера № 07/2016 від 28 березня 2016 року;

- Договір про перевезення № 22/03/2016-1 від 22 березня 2016 року;

- Інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 24 березня 2016 року;

- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 24 березня 2016 року;

- Сертифікат про походження товару загальної форми № M 0524330 від 23 березня 2016 року;

- Декларація про походження товару № ORDER від 23 березня 2016 року;

- Інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 1/1-1-0-0/1.3/00/1/3/1 від 31 березня 2016 року.

Київська митниця ДФС відмовила позивачу в прийнятті митної декларації № 125130013.2016.404530 від 30 березня 2016 року, зважаючи на що було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130013/2016/00060 від 31 березня 2016 року, вказуючи на невірно розраховану митну вартість та невірно вибраний метод її розрахунку.

У зв'язку з наведеним, Київською митницею ДФС відносно позивача було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125130013/2016/1100117/2 від 30 березня 2016 року.

Позивач скористався своїм правом, що передбачено пунктом 7 статті 55 Митного кодексу України, щодо випуску товару у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митих платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митними органами, шляхом надання гарантій, та подав нову декларацію № 125130013/2016/404612 від 31 березня 2016 року, за якою товар було розмитнено та випущено у вільний обіг під гарантію.

Згідно з матеріалами справи судом також встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного договору поставки (контракту) від 04 лютого 2016 р. № 1 між Фірмою HOROZK ELEKTRIK VE ELEKTRONIK TICARET KOLLEKTIF SIRKETI HUSEYIN KACMAZ VE ORTAGI (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОРОЗ УКРАЇНА" (покупець), продавець продавав, а покупець купував товар на умовах поставки EXW - відповідно до правил "Інкотермс 2000".

30 березня 2016 року позивачем було подано до митного оформлення відповідачу митну декларацію № 125130013.2016.404537 та товаросупровідні документи на товари, які були заявлені в режимі імпорт - 40 товар: ізострічка (код товару 3919101500), котушка для намотування кабелю (код товару 3923409000), баласти (код товару 8504108091), світильники аварійного освітлення (ліхтарі) (код товару 8513100000), датчики руху (код товару 8531809590), стартери (код товару 8536508000), трансформатори електричні (адаптери) (код товару 8504318000), з'єднувачі кабелю, колодки, штепсельні гнізда (код товару 8536699090), лампи люмінесцентні (код товару 8539311000), лампи енергозберігаючі (код товару 8539319000), лампи світлодіодні (код товару 8543709000), кабель коаксіальний (код товару 8544200090), кабель на котушках, кабель мережевого, подовжувач (код товару 8544429098), механічні та цифрові таймери (код товару 9107000000), світильник з пластмаси різних моделей (код товару 9405102190), світильник з недорогоцінних металів або пластика (код товару 9405109890), світильник підлоговий (торшер) (код товару 9405209100), настільні лампи (код товару 9405209900), прожектори (код товару 9405401000), світильник для зовнішнього освітлення (код товару 9405409100), світильники-панелі діодні (код товару 9405409900), запасні частини (драйвери до світильника-панелі 056-002-0032) (код товару 9405990090).

- Міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 164436 від 24 березня 2016 року;

- Книжка МДП (Carnet TIR) № RX.76391395 від 25 березня 2016 року;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (Довідка транспортних витрат № 17 від 29 березня 2016 року);

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (Довідка транспортних витрат № 8 від 29 березня 2016 року);

- Рахунок-фактура (інвойс) № А-079825 від 22 березня 2016 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) № А-079826 від 22 березня 2016 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) № А-079827 від 22 березня 2016 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) № А-079828 від 22 березня 2016 року;

- Пакувальний лист № Б/н від 22 березня 2016 року;

- Зовнішньоекономічний договір поставки № 2 від 05 лютого 2016 року;

- Договір про надання послуг митного брокера № 07/2016 від 28 березня 2016 року;

- Договір про перевезення № 22/03/2016-1 від 22 березня 2016 року;

- Сертифікат відповідності № UA1.066.0022-19312 від 16 лютого 2012 року;

- Сертифікат відповідності № UA1.066.0022-19512 від 16 лютого 2012 року;

- Декларація про відповідність № UA.060.D.0337-12 від 20 лютого 2012 року;

- Декларація про відповідність № UA.060.D.0338-12 від 20 лютого 2012 року;

- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають радіологічному контролю) № 2730 від 24 березня 2016 року;

- Сертифікат про походження товару форми А № С 0227605 від 23 березня 2016 року;

- Копія митної декларації країни відправлення Копія МД від 23 березня 2016 року;

- Інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 1/1-1-0-0/1.3/00/1/3/1 від 31 березня 2016 року;

Київська митниця ДФС відмовила позивачу в прийнятті митної декларації № 125130013.2016.404537 від 30 березня 2016 року, зважаючи на що було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130013/2016/00061 від 1 квітня 2016 року, вказуючи на невірно розраховану митну вартість та невірно вибраний метод її розрахунку.

У зв'язку з наведеним, Київською митницею ДФС відносно позивача було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125130013/2016/110018/2 від 01 квітня 2016 року.

Позивач скористався своїм правом, що передбачено пунктом 7 статті 55 Митного кодексу України, щодо випуску товару у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митих платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митними органами, шляхом надання гарантій, та подав нові декларації № 125130013/2016/404662 та № 125130013/2016/404662 від 1 квітня 2016 року, за якою товар було розмитнено та випущено у вільний обіг під гарантію.

Вважаючи рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 125130013/2016/1100117/2 від 30 березня 2016 р. та № 125130013/2016/110018/2 від 01 квітня 2016 р. - протиправним, а також вважаючи протиправними складені відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130013/2016/00060 від 31 березня 2016 року та № 125130013/2016/00061 від 1 квітня 2016 року, позивач оскаржив зазначені рішення та картки відмови відповідача у судовому порядку до суду.

Згідно з абзацом 23 статті 1 Митного кодексу України, переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Статтею 259 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 261 Митного кодексу України, відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Відповідно до статті 262 Митного кодексу України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Згідно з вимогами статті 265 Митного кодексу України митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Статтею 266 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Згідно з статтею 273 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1 - 6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Згідно з пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;

- рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу;

- банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом);

- пакувальні листи;

- копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з статтею 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року № 3018-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Крім того, пунктами 3.16 та 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Згідно з частиною третьою статті 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що в поданих позивачах документах чітко зазначені умови поставки та суми до сплати, а отже суду не зрозуміло, на підставі чого відповідач вважає, що документи, які передбачають числові значення складових митної вартості, на підставах яких проводиться розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного позивачем методу визначення митної вартості.

В той же час, посилання митного органу в рішеннях про коригування митної вартості товару на те, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується тому, що у наданих декларантом (Позивачем) до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності та надані документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (а саме: Разом з ЕМД надано довідку від 29 березня 2016 року № 8, яка видана ТОВ "Тантум Транс", але в транспортному документі СMR від 24 березня 2016 року № 164436 зазначений інший перевізник - ТОВ "АФ Транс". Також відсутнє документальне підтвердження вартості перевезення, оскільки згідно вимог наказу Мінфіну від 24 травня 2012 року № 599 в розділі "Б" графи 15 ДМВ - "зазначається витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 МК України, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів, тощо)", декларантом (Позивачем) не надано додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв'язку з невиконанням вимог статті 58 МК України.

Такі посилання не можуть вважатися обґрунтованою та єдиною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю товару та здійснення коригування такої вартості, оскільки для здійснення перевезення товару на митну територію України Позивачем було укладено Договір про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні № 22/03/2016-1 від 22 березня 2016 року з ТОВ "Тантум Транс", що був наданий Відповідачу разом з митними деклараціями та вказаний у графі 44 цих декларацій.

Отже, наведені обставини свідчать про відсутність у митного органу аргументованих доводів щодо заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів чи невірного визначення ним такої вартості і, відповідно, про протиправність за умовами частинами 6, 7 статті 54, частини 1 статті 55 МК України прийнятих митницею оскаржуваних карток відмов та рішень про коригування митної вартості товару.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає за необхідне зазначити, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано до митного органу всі обов'язкові та передбачені митним законодавством документи, перелік яких зазначений в графі 44 митної декларації № 125130013.2016.404530 від 30 березня 2016 року, а саме:

- Міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 164436 від 24 березня 2016 року;

- Книжка МДП (Carnet TIR) № RX.76391395 від 25 березня 2016 року;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення (Довідка транспортних витрат № 17 від 29 березня 2016 року);

- Документ, що підтверджує вартість перевезення (Довідка транспортних витрат № 8 від 29 березня 2016 року);

- Рахунок-фактура (Інвойс) № 406738-406743 від 23 березня 2016 року;

- Пакувальний лист № б/н від 23 березня 2016 року;

- Зовнішньоекономічний договір поставки № 1 від 04 лютого 2016 року;

- Договір про надання послуг митного брокера № 07/2016 від 28 березня 2016 року;

- Договір про перевезення № 22/03/2016-1 від 22 березня 2016 року;

- Сертифікат про походження товару загальної форми № M 0524330 від 23 березня 2016 року;

- Декларація про походження товару № ORDER від 23 березня 2016 року;

Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОРОЗ УКРАЇНА" у відповідності до вимог чинного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано до митного органу всі обов'язкові та передбачені митним законодавством документи, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації № 125130013.2016.404537 від 30 березня 2016 року, а саме:

- Міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 164436 від 24 березня 2016 року;

- Книжка МДП (Carnet TIR) № RX.76391395 від 25 березня 2016 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) № А-079825 від 22 березня 2016 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) № А-079826 від 22 березня 2016 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) № А-079827 від 22 березня 2016 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) № А-079828 від 22 березня 2016 року;

- Пакувальний лист № Б/н від 22 березня 2016 року;

- Зовнішньоекономічний договір поставки № 2 від 5 лютого 2016 року;