Справа 760/9823/16-а
Суддя доповідач Літвіна Н. М.
20 лютого 2017 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Літвіна Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи: Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 03 лютого 2017 року відповідачем - Міністерством оборони України, подано апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України та ч. 4 ст. 189 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України - до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Разом з тим, апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги не сплачено, а подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Клопотання мотивовано неналежним фінансуванням.
Надаючи оцінку даному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Разом з тим, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23 січня 2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Виходячи з зазначених вище обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Порядок та розміри сплати судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При цьому, за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставки судового збору (на момент подання позову) становили 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Отже, за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову належить сплатити судовий збір у розмірі 606 грн. 32 коп. (1 378 грн. * 0,4 * 1,1 (110%)).
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2016 року ухвалена у відкритому судовому засіданні без участі представників учасників процесу (ст. 41 КАС України).
Матеріали справи не містять доказів, вказуючих на дату отримання апелянтом копії оскаржуваної постанови. Таких доказів також не надано Міністерством оборони України.
У зв'язку з цим, у суду відсутня можливість встановлення обставин щодо дотримання апелянтом вимог ч. 2 ст. 186 КАС України.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору та документу, який містить дату отримання апелянтом копії оскаржуваної постанови.
Згідно до ч. 3 ст. 189 КАС України - до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.
Керуючись ст. ст. 88, 108, 187, 189 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи: Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків 15 (п'ятнадцять) днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали.
В разі невиконання вимог суду до строку встановленого судом апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України.
Суддя Н.М. Літвіна