Справа 826/16659/15
Суддя доповідач Кузьменко В. В.
20 лютого 2017 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України про стягнення середнього заробітку за час виконання рішення про поновлення на роботі, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної виконавчої служби України про стягнення середнього заробітку за час виконання рішення про поновлення на роботі.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2015 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2015 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі задоволено частково. Стягнуто з Державної виконавчої служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі з 27.12.2014 року по 06.04.2015 року у сумі 11 702 (одинадцять тисяч сімсот дві) гривні 12 копійок. В задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.
23.12.2015 року на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 року у справі №826/16659/15 видано виконавчий лист.
19.09.2016 року від позивача надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження у справі №826/16659/15, у якій останній просить замінити боржника - Державну виконавчу службу України по виконавчому листу №826/16659/15 від 23.12.2015 року на правонаступника - Міністерство юстиції України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2016 заяву задоволено та замінено боржника - Державну виконавчу службу України по виконавчому листу №826/16659/15 від 23.12.2015 року на правонаступника - Міністерство юстиції України.
До Київського апеляційного адміністративного суду 20.12.2016 надійшла апеляційна скарга Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2016 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2016 скарга залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору за її подання. В зв'язку з не усуненням недоліків, апеляційна скарга повернута апелянту ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017.
До Київського апеляційного адміністративного суду повторно надійшла апеляційна скарга Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2016 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали та відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Згідно ч. 3 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що не погоджуючись з прийнятою ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2016 року Міністерством юстиції України подано апеляційну скаргу в межах строку визначеного ч. 2 ст. 186 КАС України.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017 вказану апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв'язку з несплатою судового збору.
При повторній подачі апеляційної скарги апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Вказує, що оплата судового збору у встановленому розмірі потребує додаткового часу, що пов'язано з необхідністю підготовки відповідної службової записки до керівництва Міністерства юстиції для надання доручення Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку оплатити судовий збір. Така службова записка підготовлена. Крім того, платіжне доручення має бути підготовлене та подане до органів казначейства, а останнє має провести платіж.
Фінансування Міністерства юстиції України, як і інших державних органів, здійснюється з державного бюджету України і видатки, в тому числі, на сплату судового збору, проводяться через Державну казначейську службу України.
У зв'язку з цим, вчасна сплата судового збору залежить від оперативності здійснення платіжної операції саме Державною казначейською службою України.
Виходячи з того, що на сьогоднішній день Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України з технічних причин ще не сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу суду, просять про відстрочення сплати судового збору на певний строк до призначеної дати розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
01 вересня 2015 року набрали чинності зміни до Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», відповідно до яких державні органи більше не належать до переліку тих, хто звільняється від сплати судового збору.
У відповідності до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінету Міністрів України було доручено забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
У зв'язку з наведеним, суд не вбачає обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України можуть бути підставою для звільнення чи відстрочення від сплати судового збору.
Наведена позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України (ухвали від 27 жовтня 2015 року по справі № 2а-3361/10, від 03 листопада 2015 року по справі № 814/3453/14).
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05 лютого 2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, не підтвердженим жодними доказами про майновий стан апелянта на час подання апеляційної скарги, що позбавляє можливості застосувати ст.88 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній станом на день подання апеляційної скарги) ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» - мінімальну заробітну плату встановлено на 2017 рік у розмірі 3200, 00 грн.
Враховуючи зазначене, апелянту необхідно подати квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3200,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:
Одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва,
ЄДРПОУ одержувача: 38004897.
Банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві,
МФО банку: 820019, рахунок: 31211206781007.
Код класифікації доходів бюджету: 22030001.
Також, відповідачем пропущено строк на оскарження постанови суду.
Апелянт вказує, що згідно з підпунктом 2 пункту 3 розділу III Інструкції № 1405 усі документи, що надходять до Міністерства, приймаються централізовано в Управлінні документального забезпечення, Управлінні по роботі зі зверненнями громадян та Відділі контролю відповідно до розподілу функціональних обов'язків.
З огляду на вищевикладене, зазначена ухвала Суду від 01.11.2016 у справі № 826/16659/15 надійшла до канцелярії Міністерства юстиції України 29.12.2016, та після відповідного опрацювання була направлена до Департаменту державної виконавчої служби, оскільки у вказаному Департаменті знаходяться виконавчі листи за результатами розгляду судової справи № 826/16659/15.
Водночас відповідно до пункту 3.1. Положення про Департамент з питань судової роботи та банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.06.2016 №3676/к, Департаментом забезпечується в установленому порядку представництво інтересів Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції та їх посадових осіб в судах України.
Відтак, відповідно до вищевказаних повноважень, апеляційна скарга на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2016, була подана працівниками Департаменту з питань судової роботи та банкрутства.
Разом з тим, вказану ухвалу було передано за належністю до Департаменту з питань судової роботи та банкрутства лише після отримання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017 у вказаній справі, якою було повернуто апеляційну скаргу.
Зазначена ухвала надійшла до канцелярії Мін'юсту 27.01.2017, а відповідне опрацювання документа проведено 06.02.2017 року.
Крім того, недолік апеляційної скарги Мін'юсту, що встановлений ухвалою Суду від 29.12.2016 не могло бути усунено у зв'язку з тим, що Державною казначейською службою України зупинено операції на рахунках Міністерства юстиції, що наразі унеможливлює сплату судового збору за подання апеляційної скарги, вказане підтверджується листом Державної казначейської служби України «Щодо безспірного списання коштів» від 23.01.2017 № 13-08/42-1401.
Однак, колегія суддів зазначає, що порядок документообігу міністерства та час надходження відповідних документів не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
Апелянт не був позбавлений можливості вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу, більш того, вказані дії ним були вчинені та він реалізував своє право на апеляційне оскарження ухвали вперше 20.12.2016.
Крім того, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017 на даний час не скасована.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вищевикладені недоліки апеляційної скарги перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, а відтак апелянту встановлюється строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, а саме, зазначити інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження та сплатити судовий збір.
Керуючись ст.ст.108, 187, 189 КАС України, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України про стягнення середнього заробітку за час виконання рішення про поновлення на роботі - залишити без руху.
Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, або якщо вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня отримання її копії шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя В. В. Кузьменко