Справа: № 740/3556/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Пантелієнко В.Г.
Суддя-доповідач: Губська Л.В.
Іменем України
15 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
Суддів: Оксененка О.М.,
Парінова А.Б.,
при секретарі: Нікітіній А.В.,
за участю:
представника третьої особи Кашиної С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 грудня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до державного виконавця Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Лисенка Олександра Сергійовича, третя особа: Чернігівська митниця ДФС України, про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про відкриття виконавчого провадження від 31.08.2016 за № 52062676 по постанові про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, у зв'язку з тим, що дана постанова не підлягає виконанню із-за давності пред'явлення її до виконання.
Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 грудня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з цим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В судовому засіданні представник третьої особи проти доводів апеляційної скарги заперечувала ,просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного перегляду позивач та відповідач до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, що постановою Чернігівської митниці ДФС від 12 лютого 2016 року позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил за ч.3 ст.481МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Вказана постанова було оскаржена позивачем до суду та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року скасовано постанову Новозаводського районного суду м.Чернігова 14.04.2016, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відповідно до супровідного листа постанову Чернігівської митниці ДФС від 12.02.2016 №0440/10203/16 та постанову КААС від 31.05.2016 було направлено Ніжинському міськрайонному відділу ДВС 12.08.2016 за №3192/25-70-20-02, яку отримано Ніжинським ВДВС ГТУЮ у Чернігівській області 29.08.2016, та 31.08.2016 відкрито виконавче провадження.
Вважаючи вказану постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням вимог законодавства, а тому скасуванню не підлягає.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч.2 ст. 535 Митного кодексу України орган доходів і зборів, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно або через державного виконавця.
Частина перша цієї ж статті встановлює, що постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, зазначеного у статті 529 цього Кодексу.
При цьому, статтею 537 Митного кодексу України встановлено, що контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил здійснюється органом доходів і зборів, який виніс постанову.
Водночас, давність виконання постанови органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил визначена статтею 536 Митного кодексу України, якою визначено, що не підлягає виконанню постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Як зазначено Вищим адміністративним судом України у справі 820/16427/14, на відміну від Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 303), Митний кодекс України не передбачає зупинення перебігу строку давності виконання постанови органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення.
Частиною першою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
При цьому, в силу вимог статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. Строк для пред'явлення до виконання постанови органу доходів і зборів як виконавчого документу, у разі його пропущення, поновленню не підлягає.
Таким чином, постанова Чернігівської митниці ДФС від 12.02.2016 направлена на виконання до державної виконавчої служби лише 12.08.2016, тобто з порушенням вимог ст. 536 МК України, як наслідок, державний виконавець, отримавши вказану постанову, повинен був відмовити у прийнятті її до виконання у зв'язку з пропуском строку.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 533 Митного кодексу України установлено, що подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (адміністративного позову).
Отже, зупиненню у разі оскарження підлягає виконання постанови про притягнення до відповідальності за порушення митних правил, а не строк звернення її до виконання.
В свою чергу, Законом України «Про виконавче провадження» передбачений обов'язок державного виконавця зупинити виконавче провадження у разі прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 грудня 2016 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_4 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Лисенка Олександра Сергійовича про відкриття виконавчого провадження від 31.08.2016 за № 52062676 по постанові в справі про порушення митних правил №0440/10203/16 від 12.02.2016 р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді 17 000 грн. штрафу, у зв'язку із давністю пред'явлення до виконання постанови Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про накладення адміністративного стягнення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.
Постанова в повному обсязі складена 20 лютого 2017 року.
Головуючий суддя: Л.В.Губська
Судді: О.М.Оксененко
А.Б.Парінов
Головуючий суддя Губська Л.В.
Судді: Парінов А.Б.
Оксененко О.М.