13 лютого 2017 р. Справа № 816/2184/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.
за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Деміхіної О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2016р. по справі № 816/2184/16
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 липня 2016 року №0051161305.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення №0051161305 від 20.07.2016, винесене на підставі акту перевірки №2016/16-01-13-05-10/НОМЕР_1 від 29.06.2016, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства України. За твердженням позивача, висновки контролюючого органу, викладені в акті №2016/16-01-13-05-10/НОМЕР_1 від 29.06.2016, встановлені без всебічного дослідження складової суми прощеного боргу, а саме, визначивши в акті самостійно величину доходу позивача у вигляді додаткового блага в розмірі 390136,12 грн, перевіряючий не зазначив, з чого саме це благо складається, тобто, яку його частину становить основна сума боргу (неповернутого кредиту), а яку частину - розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 - відмовлено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 20 липня 2016 року №0051161305.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164, ст. 179 Податкового кодексу України, ст.ст. 69, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, пояснення представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у м. Полтаві №803 від 22.06.2016 головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у м. Полтаві Артюшенком О.А. проведено невиїзну документальну позапланову перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.
За наслідками проведеної перевірки ОСОБА_1 контролюючим органом складено акт №2016/16-01-13-05-10/НОМЕР_1 від 29.06.2016 (а.с. 11-17), у якому зафіксовані наступні порушення:
- пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, ст.179 Податкового кодексу України, а саме, неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2014 рік;
- пп."д" 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся (за звітний 2014 рік) на суму 66079,54 грн (не задекларована сума доходу, отриманого у вигляді додаткового блага, у розмірі 390136,12 грн).
На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Полтаві 20.07.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення №0051161305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" в розмірі 82599,43 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 66079,54 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 16519,89 грн (а.с. 18-19).
Не погоджуючись з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, суд виходить з наступного.
Як слідує з матеріалів справи, 26.12.2007 між ОСОБА_1 (позичальник) та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) укладено кредитний договір №014/6560/74/97654.
Судовим розглядом встановлено, що 18.07.2014 між ОСОБА_1 (позичальник) та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) укладено договір про часткове прощення боргу за кредитним договором №014/6560/74/97654 від 26.12.2007 (а.с. 91-95).
Відповідно до умов вказаного договору сторони визнають і підтверджують, що розмір непогашеної позичальником заборгованості за кредитним договором станом на день укладення цього договору складає 457604,47 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору, в тому числі: - основна сума боргу 29630,62 доларів США, що складає еквівалент 347262,24 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - проценти, нараховані за користування кредитом 271,38 доларів США, що складає еквівалент 3180,49 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитним договором 107161,74 грн.
У зв'язку із погашенням позичальником до підписання цього договору частини заборгованості за кредитним договором в розмірі, що складає еквівалент 160007,83 грн по офіційному курсу НБУ на дату погашення, сторони домовилися, що з дати укладення цього договору кредитор здійснює часткове анулювання (прощення) боргу позичальника в розмірі, що складає еквівалент 265541,89 грн по офіційному курсу НБУ в тому числі: - основна сума боргу 13514,00 доларів США, що складає еквівалент 158380,15 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - проценти, нараховані за користування кредитом 0,00 доларів США що складає еквівалент 0,00 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитним договором 107161,74 грн.
Після часткового анулювання (прощення) кредитором боргу позичальника у сумі, зазначеній у пункті 2 договору, розмір зобов'язань позичальника за кредитним договором станом на момент укладення цього договору складає еквівалент 192062,59 грн по офіційному курсу НБУ, в тому числі: - основана сума боргу 16116,62 доларів США, що складає еквівалент 188882,10 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - проценти, нараховані за користування кредитом 271,38 доларів США, що складає еквівалент 3180,49 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього договору; - розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитним договором 0,00 грн.
Крім того, 11.12.2014 між ОСОБА_1 (позичальник) та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) укладено договір про часткове прощення боргу за кредитним договором №014/6560/74/97654 від 26.12.2007 (а.с. 86-90).
Відповідно до умов вказаного договору сторони визнають і підтверджують, що розмір непогашеної позичальником заборгованості за кредитним договором станом на день укладення цього договору складає 159173,00 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору, в тому числі: - основна сума боргу 9639,97 доларів США, що складає еквівалент 150836,60 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - проценти, нараховані за користування кредитом 69,96 доларів США, що складає еквівалент 1094,66 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитним договором 7241,74 грн.
У зв'язку із погашенням позичальником до підписання цього договору частини заборгованості за кредитним договором в розмірі, що складає еквівалент 114724,93 грн по офіційному курсу НБУ на дату погашення, сторони домовилися, що з дати укладення цього договору кредитор здійснює часткове анулювання (прощення) боргу позичальника в розмірі, що складає еквівалент 124594,23 грн по офіційному курсу НБУ в тому числі: - основна сума боргу 7500 доларів США, що складає еквівалент 117352,49 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - проценти, нараховані за користування кредитом 0,00 доларів США що складає еквівалент 0,00 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитним договором 7241,74 грн.
Після часткового анулювання (прощення) кредитором боргу позичальника у сумі, зазначеній у пункті 2 договору, розмір зобов'язань позичальника за кредитним договором станом на момент укладення цього договору складає еквівалент 34578,77 грн по офіційному курсу НБУ, в тому числі: - основана сума боргу 2139,97 доларів США, що складає еквівалент 33484,11 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; - проценти, нараховані за користування кредитом 69,96 доларів США, що складає еквівалент 1094,66 грн по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього договору; - розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитним договором 0,00 грн.
ДПІ у м. Полтаві направлено лист за №4128/10/16-01-17-04-23 від 14.08.2015 до АТ "Райффайзен Банк Аваль" з метою отримання інформації про суми нарахованих та виплачених доходів платнику податків - фізичній особі ОСОБА_1 зазначених в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за ІІІ-ІV квартали 2014 року.
У відповідь на це контролюючий орган отримав лист АТ "Райффайзен Банк Аваль" за №04-20/2010 від 28.09.2015, згідно з яким банк підтвердив інформацію про суми нарахованих та виплачених доходів з ознакою доходу "126" у вигляді анулювання (прощення) кредитної заборгованості на загальну суму 390136,12 грн (265541,89 грн + 124594,23 грн) шляхом укладення договорів про часткове прощення боргу за кредитним договором №014/6560/74/97654 від 26.12.2007 (а.с. 61-62).
З огляду на викладене, висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що платником податків не задекларовано дохід у вигляді додаткового блага (анулювання (прощення) боргу) у сумі 390136,12 грн в результаті укладення договорів про часткове прощення боргу за кредитним договором №014/6560/74/97654 від 26.12.2007 та не сплачено податок на доходи фізичних осіб за 2014 рік, а також не подано податкову декларацію за 2014 рік.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сума прощеного боргу може включати в себе тіло кредиту, відсотки та пеню, що відповідно, зумовлює настання для позивача різних правових наслідків у межах спірних правовідносин. При цьому, здійснення відокремлення суми основного боргу (тіла кредиту) від суми нарахованих відсотків, пені, штрафних санкцій надає можливість визначити суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником до бюджету.
Оскільки під час здійснення невиїзної позапланової перевірки контролюючим органом питання щодо визначення складової суми прощеного боргу не з'ясовувалось, а тому, не встановлено правового статусу всієї суми заборгованості, що була прощена ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за договорами про часткове прощення боргу до кредитного договору №014/6560/74/97654 від 26.12.2007, та не були враховані вищезазначені приписи законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0051161305 від 20.07.2016 прийнято без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доходом з джерелом його походження з України - є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Доходами є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період (п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до пп.162.1.1, 162.1.3 п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України, платниками податків є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; податковий агент.
Згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 зазначеного Кодексу загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.
Згідно з абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), цього Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПК України).
При цьому, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається: дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України).
Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;
б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;
в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;
г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;
ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;
д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);
е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;
є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.
А відтак, слід дійти висновку про те, що на відміну від прощеного за кредитним договором боргу, скасована банком пеня та штрафи не є доходом, отриманим як додаткове благо.
При цьому, відсотки, які були нараховані боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 цього Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК України).
Відносини, що виникають між банком та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства.
Нарахування пені та штрафів є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед третьою особою - банком.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що прощена неустойка у вигляді пені не є доходом і додатковим благом, сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, а неустойка ним не отримується, та при цьому, банківська установа вправі на свій розсуд визначати доцільність її стягнення.
В даному випадку судом першої інстанції не з'ясовано правовий статус суми прощеної заборгованості за кредитом позивача, з огляду на те, що вказана сума може включати в себе як тіло кредиту, так і відсотки та/або пеню, що, відповідно, зумовлює настання для позивача різних правових наслідків у межах спірних правовідносин.
Колегія суддів зазначає, що за змістом ч.ч. 4-5 ст. 11 КАС України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.
В процесі розгляду даної справи необхідно було встановити правовий статус усієї суми прощеної заборгованості за кредитом, що не було з'ясовано судом першої інстанції, а слугувало підставою для задоволення позову.
Враховуючи, що нормами податкового законодавства, а саме п. 176.1 ст. 176, п. 167.1, 167.2 ст. 167 ПК України, прямо передбачено випадок, коли до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку у вигляді анульованого (прощеного) боргу як додаткове благо, а тому суд першої інстанції дійшов не правомірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 липня 2016 року №0051161305.
На виконання вимог ст.ст. 11, 195 КАС України, колегією суддів було витребувано у відповідача розрахунок податкового зобов'язання визначеного оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням в розрізі основної суми прощеного боргу за кредитним договором та пені (а.с. 151), згідно якого встановлено, що по договору від 18.07.2014 року сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за анулювання (прощення) основної суми боргу у розмірі 158380,15 грн. становить 26681,03 грн., а пені (107161,74) - 17973,9 грн.; по договору від 11.12.2014 сума податкового зобов'язання за анулювання (прощення) основної суми боргу у розмірі 117352,49 становить 19706,32 грн., а пені (7241,74) - 1086 грн.
Водночас, колегією суддів встановлено, що між сумою визначеного позивачеві податкового зобов'язання податковим повідомленням-рішенням від 20 липня 2016 року №0051161305 та сумою податкового зобов'язання згідно розрахунку податкового органу (а.с. 151) наявна різниця у розмірі 632,03 грн. З пояснень представника відповідача колегією суддів встановлено, що вказана розбіжність виникла внаслідок того, що загальна сума була розбита окремо на пеню і окремо на тіло кредиту, відповідно ставка 15% застосовувалася 4 рази, а під час здійснення первинного розрахунку базою оподаткування була вся сума.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції встановлено, що загальна сума прощеного позивачеві боргу - пені, за вищезазначеними договорами становить 111403, 48 грн., отже сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (на суму прощеного боргу у вигляді пені) становить 47019,38 грн., а штрафних фінансових санкцій - 11754,84 грн., а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 20 липня 2016 року №0051161305 підлягає скасуванню на зазначену суму.
В іншій частині прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2016 року №0051161305 відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для його скасування колегією суддів не встановлено.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року не відповідає вимогам ст. 159 КАС України, оскільки прийнята судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального і процесуального справа, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції внаслідок вищезазначених порушень підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області - задовольнити частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2016р. по справі № 816/2184/16 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 20 липня 2016 року №0051161305 на суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у загальному розмірі 58774 (п'ятдесят вісім тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 22 коп., в т.ч. за податковими зобов'язаннями 47019,38 грн., штрафними (фінансовими санкціями) 11754,84 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.
Повний текст постанови виготовлений 17.02.2017 р.