Справа № 802/1921/16-а
20 лютого 2017 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду Сапальова Т.В., розглянувши клопотання Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інновіннпром" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
10 лютого 2017 року відповідачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року, яке мотивовано відсутністю необхідного бюджетного фінансування статтей видатків для сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції вважає, що заявлене відповідачем клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Так, процесуальний закон зобов'язує суд з'ясувати майновий стан сторони із метою зменшення тягаря несення судових витрат.
Заявлене відповідачем клопотання про відстрочення сплати судового збору не належить задоволенню, оскільки жодних доказів на підтвердження важкого майнового стану відповідачем суду не надано.
Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).
Крім того, 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким виключено органи державної влади з переліку осіб, звільнених від сплати судового збору.
Пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного закону доручено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Таким чином, прийнятим законом встановлено механізм забезпечення органів державної влади, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, відповідним державним фінансуванням на здійснення таких видатків, а відтак обов'язок сплати судового збору, встановлений для державних органів не є таким, що позбавляє їх можливості доступу до суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору.
Керуючись ст. 88 КАС України, суд
в задоволенні клопотання Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Сапальова Т.В.