16 лютого 2017 року Справа № 876/9643/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Яворського І.О., Носа С.П.
з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2016 року за позовом ОСОБА_1 до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити дії,
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії Ковельського об'єднаного УПФУ щодо відмови у проведені перерахунку та виплати пенсії за віком у відповідності до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» (у редакції, що діяла станом на час призначення пенсії) з 01.01.2016, виходячи з розрахунку 84 відсотків з врахуванням середнього розміру пенсії та надбавок, в тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15.11.2016 позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачці пенсії та зобов'язано провести його з 01.08.2016, відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції від 22.05.2008, виходячи з розміру 84 відсотків сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії - 01.12.2015, за документами пенсійної справи та довідкою Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради № 2145/1.42 від 25.07.2016 та виплатити їй різницю між виплаченою та перерахованою пенсією.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Ковельське об'єднане УПФУ подало апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що позивачу правомірно відмовлено в проведенні перерахунку пенсії відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу», оскільки постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» № 1013 від 01.12.2015 було виключено п.4 та внесено зміни в п.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» № 865 від 31.05.2000, якими визначалися порядок та підстави перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу». Тому просить скасувати постанову Ковельського міськрайонного суду від 15.11.2016 та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 з 04.12.2009 перебуває на обліку у Ковельському об'єднаному УПФУ та отримує пенсію за віком відповідно до ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», з розрахунку 84 % від суми заробітної плати.
28.07.2016 ОСОБА_1 звернулася до Управління із заявою про проведення перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням з 01.12.2015 посадового окладу державного службовця за аналогічними займаній нею до виходу на пенсію посадою та рангом державного службовця. Одночасно надала довідку про заробітну плату № 2145/1.42 від 25.07.2016, яка видана управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради.
Листом № 6788/02-21-22 від 01.08.2016 ОСОБА_1 було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії за віком, призначеної відповідно до ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції від 22.05.2008), із врахуванням зарплати згідно з довідкою № 2145/1.42 від 25.07.2016 з посиланням на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 213-VIII від 02.03.2015.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент призначення позивачу пенсії, законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України «Про державну службу», на її перерахунок у разі підвищення складових заробітної плати, в тому числі посадового окладу, працюючих державних службовців. При цьому, як зазначив суд першої інстанції, таке право не може бути брутально і довільно відібране чи обмежене владними органами без належної компетенції, а тому прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору слід керуватися нормами, на підставі яких позивач набула право на пенсію і визначе5ними ними порядком і умовами її призначення.
Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.37 Закону України «Про державну службу», в редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від суми їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до ч.4 ст.37 цього Закону (в редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії), за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
Статтею 37-1 цього ж Закону передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
З метою вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії Кабінет Міністрів України 31.05.2000 прийняв постанову № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії», пунктами 4 та 5 якої (в редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України № 432-IV від 16.01.2003 «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу», заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», за винятком працюючих, визначається на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсії провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
В подальшому вказані правові норми зазнали змін як щодо права особи на отримання пенсії, так і щодо її розміру у відсотках до заробітку та порядку її призначення та перерахунку.
Так, з 01.01.2015 стаття 37-1 Закону України «Про державну службу» була чинною в редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України», згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 змін, що вносились до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності 15.12.2015, у постанові Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії» пункт 4 виключено, а абзац перший пункту 5 викладено в такій редакції : «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
Тому, з 01.01.2015 в Законі України «Про державну службу», а з 15.12.2015 в постанові Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії» відсутні норми, які б регламентували умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям.
Крім того, з 01.05.2016 набрав чинності новий Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015, яким встановлено інші правила щодо пенсійного забезпечення державних службовців.
Зокрема, згідно ст.90 Закону України «Про державну службу», пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який не містить норм щодо перерахунку пенсій, аналогічних тим, що втратили чинність.
Також, з 01.04.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII, п.5 Прикінцевих положень якого передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу».
Оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» чинний, а до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, тому, відповідно, з вказаної дати скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу».
Вирішуючи питання застосування вказаних вище норм права у часі, апеляційний суд зазначає, що правовідносини щодо перерахунку пенсій регулюються нормами права, чинними на момент виникнення права на такий перерахунок.
Позивач вважає, що право на перерахунок пенсії виникло у зв'язку із підвищенням заробітної плати згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».
Враховуючи те, що на момент коли, як вважає позивач, виникло право на перерахунок пенсії, в законодавстві були відсутні норми, які б регламентували умови та порядок проведення такого перерахунку, у відповідача не було правових підстав для його здійснення.
Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються і на питання допустимості зменшення соціальних витрат, про що зазначено в рішенні цього суду від 12.10.2004 у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії».
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги, є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст.41, 60, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - задовольнити.
Постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2016 року по справі № 159/2939/16-а скасувати та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі.
Головуючий : Р.В.Кухтей
Судді : І.О.Яворський
С.П.Нос
Повний текст постанови складено 20.02.2017.