73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
09 лютого 2017 року Справа № 923/1361/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К.Янгеля", м. Дніпро
до Приватного підприємства "Херсонсудноспецсервіс", м. Херсон
про стягнення 10833,33 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 14/2 від 18.08.2016р.;
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність 27.01.2017р.; ОСОБА_3, довіреність від 27.01.2017р.
Суть спору: Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К.Янгеля" звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з Приватного підприємства "Херсонсудноспецсервіс" суму штрафу у розмірі 10833,33 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору про надання послуг № 1/18022016 від 18.02.2016р., на положення ст.ст. 525, 526, 610, 611, 629, 901, 905, 906 Цивільного кодексу України, на положення ст. 201 Податкового кодексу України та на положення ст. 193 Господарського кодексу України.
Ухвалою від 19.12.2016 суд порушив провадження у справі та призначив справу до розгляду в засіданні на 19.01.2017.
У зв'язку із хворобою судді Нікітенка С.В., розгляд призначеної на 19.01.2017 справи не відбувся, про що сторони були повідомлені телефонним зв'язком та оголошенням, яке було розміщене в приміщенні Господарського суду Херсонської області.
Ухвалою від 24.01.2017 суд призначив розгляд справи 09.02.2017.
Надалі, 03 лютого 2017 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання, в якому позивач просив суд забезпечити можливість присутності його представника у судовому засіданні 09.02.2017, шляхом забезпечення проведення відеоконференції у Господарському суді Дніпропетровської області.
Ухвалою від 03.02.2017 суд задовольнив клопотання позивача та призначив судове засідання на 09.02.2017 о 10:00 год. в режимі відеоконференції.
07 лютого 2017 року відповідач у справі через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки; шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає. Однак позивач не довів існування у діях відповідача всіх обов'язкових елементів складу правопорушення, що виключає застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення штрафу. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи (а.с. 48-58).
Представник позивача у судовому засіданні 09.02.2017 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні 09.02.2017р. позовні вимоги не визнали та у задоволенні позову просили відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які містяться у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, слухавши пояснення представників сторін, суд
Матеріали справи свідчать, що 18 лютого 2016 року між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" (надалі - позивач або замовник) і Приватним підприємством "Херсонсудноспецсервіс" (надалі - відповідач або виконавець) був укладений договір про надання послуг № 1/18022016 (надалі - договір), за умовами якого відповідач зобов'язується за завданням позивача надати послуги з виконання поточного ремонту синхронного дизель-генератора з двигуном ЯАЗ-204 204-100215 тип ДГ. 82-46-37.5 Квт з урахуванням заміни комплектуючих в пансіонаті "Сокіл" ДП "КБ "Південне" ім. М. К. Янгеля" за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Стрілкове, вул. Берегова. 12.
Пунктом 2.1. договору сторони встановили, що сума за договором складає: 65000,00 грн., в тому числі ПДВ 10833,33 грн..
Згідно п. 2.3. договору оплата в розмірі 80% - 52000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8666,67 грн. проводиться позивачем за визначеною в п.2.1. договору ціною, шляхом банківського переказу грошових коштів з р/р позивача на розрахунковий рахунок відповідача на протязі 5 календарних днів, з моменту підписання сторонами договору, решта 20% -13000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2166,67 грн. після виконання робіт та підписання робіт та підписання акту виконаних робіт.
Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що ним було здійснено два перекази грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача, а саме:
- на суму 52000 грн. (в т.ч. ПДВ 8666,67 грн.), підтверджується платіжним дорученням № 2502 від 29.03.2016 (а.с. 21);
- на суму 13000 грн. (в т.ч. ПДВ 2166,67 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 4290 від 23.05.2016 (а.с. 22).
13 травня 2016 року сторони підписали Акт надання послуг № 2 про те, що відповідачем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): поточний ремонт синхронного дизель-генератора з двигуном ЯАЗ-204 204-100215 тип ДГ 82-46-37,5 Квт з урахуванням комплектуючих. ДП "КБ "Південне" претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
Позивач вказує, що пунктом 2.4. договору встановлено, що виконавець зобов'язаний надати замовнику за подією, що сталася раніше, або за датою зарахування коштів від замовника на банківський рахунок, або за датою що засвідчує факт надання послуги -податкову накладну, виключно в електронному вигляді, відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України.
Позивач стверджує, що станом на 01.12.2016 відповідачем, умови, передбачені п.2.4 договору не виконанні.
Відповідно до п. 2.5. договору у випадку порушення ПП "Херсонсудноспецсервіс" п.2.4. договору, останній сплачує ДП "КБ "Південне" штраф у розмірі суми податку на додану вартість.
Згідно п.2.1. договору сума податку на додану вартість складає 10833,33 грн.
Заявлену до стягнення з відповідача суму штрафу у розмірі 10833,33 грн., позивач обґрунтовує посиланням на умови п.2.5. договору, яким встановлено, що у випадку порушення відповідачем п.2.4. договору, останній сплачує позивачу штраф у розмірі суми податку на додану вартість.
Отже, у зв'язку із порушенням відповідачем умов п.2.4. договору, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 10833,33 грн.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи предмет договору № 1/18022016 від 18.02.2016р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний договір є договором про надання послуг.
Згідно умов п.3.1.1. договору позивач зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити надану послугу відповідно до умов даного договору.
Відповідно до п.3.2.1. договору відповідач зобов'язується належним чином надати послугу в порядку та строки, передбачені умовами договору; одночасно з Актом здачі-приймання передати позивачеві документи (притаманні для даного виду послуги).
Судом встановлено, що позивач на виконання умов п.3.1.1. договору, 29.03.2016 перерахував відповідачу 52000,00 грн. та 23.05.2016 13000,00 грн.
Надалі, 13.05.2016 сторони підписали Акт надання послуг № 2, на загальну суму 65000,00 грн., у тому числі ПДВ 10833,33 грн. (а.с. 20).
Відповідно до умов п. 2.4. договору, відповідач зобов'язаний надати замовнику за подією, що сталася раніше, або за датою зарахування коштів від замовника на банківський рахунок, або за датою що засвідчує факт надання послуги - податкову накладну, виключно в електронному вигляді, відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням умов п.2.4. договору та приписів ч.1 ст. 530 ЦК України, відповідач зобов'язаний був в строк до 13.05.2016 включно, надати позивачу в електронному вигляді податкову накладну, оскільки Акт надання послуг № 2 від 13.05.2016 підтверджує факт надання послуги.
Однак, в порушенням умов п.2.4. договору відповідач не надав замовнику в електронному вигляді податкову накладну.
Відповідно до положень ст.ст. 9, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тобто, визначений один із загальних принципів договірних правовідносин - принцип свободи договору. При цьому не має значення, які це умови - істотні, або ті, які сторони узгодили виключно за власною згодою. Якщо умова виконання закріплена у договорі, вона є обов'язковою для сторін та є критерієм належності виконання.
Також згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
В пункті 201.10 цієї ж статті ПК України зазначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Згідно абзацу 2 п.201.10 ст. 201 ПК України, Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно абзацу 4 п.201.10 ст. 201 ПК України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Згідно абзацу 5 п.201.10 ст. 201 ПК України, з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Згідно абзацу 8 п. 201.10 ст. 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Факт ненадання відповідачем податкової накладної, позивач відобразив в Податковій декларації з податку на додану вартість за відповідний звітний період, поданій до СДПІ З ОВП У м. Дніпропетровську МГУ ДФС, разом з Додатком 8 "Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)", що підтверджується квитанцією № 1 та №.2 (а.с. 25, 26).
У відзиві на позовну заяву відповідач фактично і не заперечує той факт, що у строки встановлені п.2.4. договору, не надав позивачу в електронному вигляді податкову накладну.
Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у встановлені договором строки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо надання позивачу в електронному вигляді податкової накладної не виконав, тобто є таким, що порушив (прострочив виконання) зобов'язання.
У відповідності до ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч.1 ст. 628 ЦК України вбачається, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Приписами ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафу, судом встановлено, що даний розрахунок є арифметично вірними, у зв'язку із чим вимога щодо стягнення суми штрафу у розмірі 10833,33 грн., підлягає задоволенню у повному обсязі.
Доказів погашення заявленої до стягнення штрафу у розмірі 10833,33 грн., відповідачем суду не надано.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд звертає увагу на помилковість правової позиції відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву, оскільки відповідач безпідставно ототожнює нарахування штрафу (неустойки) з нарахуванням збитків, які мають зовсім іншу правову природу.
Отже, доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву в частині невизнання позовних вимог підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються вищевикладеним.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про дату складення повного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Херсонсудноспецсервіс" (73000, м. Херсон, Острівське шосе, 1, код ЄДРПОУ - 34074321) на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К.Янгеля" (49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, 3, код ЄДРПОУ - 14308304) суму штрафу у розмірі 10833,33 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 16.02.2017
Суддя С.В. Нікітенко