16.02.2017
Справа № 920/103/17
Суддя господарського суду Сумської області Резніченко О.Ю, розглянувши заяву № 285 від 31.01.2017 Приватного акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія» про забезпечення позову по справі
за позовом Приватного акціонерного товариства «Українсько гірничо-металургійна компанія» (м. Київ)
до - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТопТехСервіс» (м. Суми)
про стягнення 592100 грн. 24 коп.,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 592100 грн. 24 коп. боргу за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 01.04.2008 договору поставки № 048/08-Пр.Др.О.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на будь-яке майно відповідача, його речові права та комплекс нежитлових приміщень загальною площею 10242,7 м. і обладнання та робочі силові машини майнового комплексу з виробництва цегли, що знаходиться по вул. Курській, 36 м. Суми та на грошові кошти на будь-яких виявлених рахунках, в тому числі розрахунковому рахунку 26002554311800.
Розглянувши заяву суд вважає, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні, оскільки:
Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд має право вжити, забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачеві, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення заявника, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись тощо.
Відповідно до п.п. 1, 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати адекватність засобу забезпечення позову, причини звернення із заявою про забезпечення позову.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Позивач обгрунтовує заяву тим, що є підстави вважати, що відповідач намагатиметься відчуджувати майно або зняти кошти, оскільки знаходиться у скрутному фінансовому становищі та не бажає повернути борг по вищезазначеному договору.
Однак жодних належних та допустимих доказів підтверджуючих, що невжиття заходів забезпечення позову до відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду позивачем надано не було, а посилання на те, що у майбутньому позивач може вчинити дії з реалізації належного йому майна, само по собі не є фактом, який підтверджує реальність невиконання у майбутньому рішення суду відповідачем.
Враховуючи, що заява позивачем не обгрунтована, то суд відмовляє в її задоволенні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 66, 86 ГПК України, суд
1. В задоволенні заяви про забезпечення позову № 285 від 31.01.2017 Приватного акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія» - відмовити.
Суддя О.Ю. Резніченко