33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
14 лютого 2017 р. Справа № 918/19/17
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Глиннівська сільська рада Рокитнівського району
до відповідача ОСОБА_1 підприємство "Рокитнівське лісове господарство"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 екологічна інспекція у Рівненській області
про стягнення шкоди в сумі 37877 грн. 58 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: представник не з"явився
від відповідача: представник ОСОБА_2, ОСОБА_3
від органу прокуратури : ОСОБА_4
від третьої особи: ОСОБА_5
Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.
Заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Глиннівська сільська рада Рокитнівського району (надалі Позивача або Рада) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Рокитнівське лісове господарство" (надалі Відповідача або Підприємство або ДП "Рокитнівське лісове господарство") в якому просить стягнути з останнього на користь Глиннівської сільської ради Рокитнівського району (вул. Б.Хмельницького, 1, с. Глинне, Рокитнівський район, Рівненська область, 34221, код СДРПОУ 37673506) 37877 гри. 58 коп. шкоди, заподіяної нецільовим використанням земельної ділянки ботанічної пам'ятки природи загальнодержавного значення «Юзефінська дача», перерахувавши її на розрахунковий рахунок 331 19331700329 ГУДКСУ у Рокитнівському районі, код класифікації видатків 24062100, МФО 833017.
Свої вимоги заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури мотивує наступним.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних га інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Статтею 2 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про не в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обгрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України «Про прокуратуру».
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № З-рп/99 встановлено, що поняття «інтереси держави» є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення інтересів держави, обгрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - не суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до ст.43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Статтею 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів.
Сарненською місцевою прокуратурою розглянуто матеріали перевірки Державної екологічної інспекції у Рівненській області щодо виявлених порушень природоохоронного законодавства ДП "Рокитнівське лісове господарство".
Встановлено, що згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ДП «Рокитнівське лісове господарство» під час заходу державного нагляду (контролю) виявлено, що ДП «Рокитнівське лісове господарство» не забезпечено використання земельної ділянки та об'єкту природно-заповідного фонду пам'ятки - природи загальнодержавного значення «Юзефінська дача» на площі 0,16 га за цільовим призначенням.
Зокрема, ОСОБА_1 екологічною інспекцією в Рівненській області під час проведення вищезазначеної планової перевірки встановлено, що в кварталі 14 Глиннівського лісництва, де розміщений об'єкт природно-заповідного фонду - пам'ятка природи загальнодержавного значення «Юзефінська дача» на землях лісгоспу проводиться несанкціонований видобуток бурштину-сирцю невстановленими особами на земельній площі 0,16 га, в результатів таких дій порушеного ґрунтовий покрив, фактично змінено гідрологічний режим території Пам'ятки природи, що унеможливлює використання земельної ділянки за цільовим призначенням та збереження унікальної ділянки лісу.
За даним фактом державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області ОСОБА_6 22.04.2016 відносно лісничого Глиннівського лісництва ДП «Рокитнівське лісове господарство» ОСОБА_7 складено протокол про адміністративне правопорушення №29-9.
За результатами розгляду вказаного протоколу, постановою про накладення адміністративного стягнення №29-9 від 22.04.2016 ОСОБА_7 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53 КУпАП, та на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_7 та протокол про адміністративне правопорушення за ст.53 КУпАП є чинними та не скасованими.
Разом з тим, встановлено, що внаслідок порушення природоохоронного законодавства, згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі ДП «Рокитнівський лісгосп» внаслідок використання земельної ділянки лісогосподарського призначення в кварталі 14 Глиннівського лісництва ДП «Рокитнівський лісгосп» не за цільовим призначенням, проведеного згідно «ОСОБА_2 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, завдано збитки в сумі 37877,58 грн..
Відповідно до Охоронного зобов'язання від 26.12.2011, яке зареєстроване в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області за №'6 ППДЗ, ДП «Рокитнівське лісове господарство» бере під охорону вищезазначений об'єкт і зобов'язується дотримуватись режиму заповідання згідно даного охоронного зобов'язання та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів згідно зі ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також провести відмежування заповідного об'єкту в натурі, оформлення його природоохоронною наочністю, нанесення на планово-картографічні матеріали.
Крім того, згідно пункту 1 наказу по ДП «Рокитнівський лісгосп» Рівненського ОУЛМГ №113 від 27.03.2015 «Про передачу під охорону об'єкту природно-заповідного фонду по Глиннівському лісництву» з метою збереження унікальної ділянки лісу, де проростають вікові дерева (одному дубу перевищило 1000 років) передано під охорону заповідний об'єкт: ботанічну пам'ятку природи загальнодержавного значення «Юзефінська дача» площею 100 га Глиннівському лісництву в особі лісничого ОСОБА_7.
Таким чином заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури вважає, що встановлено факт протиправної поведінки Відповідача, його вини, шкоди, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а також причинно-наслідкового зв'язку між діями та завданою шкодою.
Глиннівська сільська рада Рокитнівського району надала суду лист в якому зазначає, що позовні вимоги підтримує та просить суд розглянути справу без участі її представника.
Відповідач надав суду письмовий відзив на позов в якому проти вимог заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури заперечив пославшись при цьому на наступне.
На протязі 2015-2016 років і по даний час ОСОБА_1 підприємством «Рокитнівське лісове господарство» приймалися відповідні міри по недопущенню гідророзмиву грунту мотопомпами жителями сіл Глинне та Березове Рокитнівського району в кв.14 Глиннівського лісництва, яке віднесено до пам"ятки природи державного значення «Юзефінська дача» , що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в ДП «Рокитнівський лісгосп» від 22.04.2016 року, складеним ОСОБА_1 екологічною інспекцією в Рівненській області.
Про факти незаконного добування бурштину сирцю та гідророзмив грунту в кв.14 вид. 51,52 Глиннівського лісництва лісничим ОСОБА_7 неодноразово повідомлялося на лінію 102 так як вимоги працівників лісової охорони припинити незаконні дії, особи які займалися гідророзмивом грунту та добуванням бурштину сирцю погрожували працівникам лісової охорони фізичною розправою.
На протязі 2015-2016 років на ім"я голів Рокитнівської райдержадміністрації, районної ради, прокурора, начальника РВ УМВС та голови Глиннівської сільської ради були направлені відповідні листи проте, що в кварталі 14 Глиннівського лісництва невідомими особами в кількості 50-60 чоловік проводиться гідророзмив грунту з метою незаконного добування бурштину сирцю. На ці листи до цього часу відповіді про прийняте процесуальне рішення із вищевказаних установ не поступало.
ДП «Рокитнівський лісгосп» було вжито ряд заходів по недопущенню видобутку бурштину на території пам"ятки природи державного значення «Юзефінська дача», а саме шляхом перекопування доріг та заїздів до кв.14 Глиннівського лісництва.
Під час перекопування доріг 13.01.2015 року жителями села Глинне була спроба побиття та погрози фізичною розправою трактористу лісгоспу ОСОБА_8 про що прокурору Рокитнівського району та начальнику Рокитнівського РВ УМВС направлено листи.
15.01.2015 року при спільному виїзді працівників Рокитнівського РВ УМВС та лісової охорони ДП «Рокитнівський лісгосп» в кв.14 Глиннівського лісництва, де проводилось добування бурштину громадянми північних сіл Рокитнівського району ( близько 150 чоловік в балаклавах ) було вчинено фізичний опір працівникам міліції та лісової охорони в результаті чого було спричинено тілесні ушкодження працівникам міліції, а також пошкоджено автомобіль «Нива», який належить ДП «Рокитнівський лісгосп».
Відповідач вважає, що шкода в сумі 37877 гривень 58 копійок заподіяна нецільовим використанням земельної ділянки ботанічної пам"ятки природи загальнодержавного значення «Юзефінська дача» спричинена жителями північних сіл Рокитнівського району про що ДП «Рокитнівський лісгосп» були направлені відповідні листи в правоохоронні органи та органи місцевого самоврядування Рокитнівського району.
ОСОБА_1 екологічна інспекція у Рівненській області письмових пояснень стосовно позову суду не надала, представник її в судових засіданнях вимоги заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури підтримав.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
Судом встановлено, що наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 16.11.2011 №453 затверджено Положення про ботанічну пам'ятку природи загальнодержавного значення «Юзефінська дача».
Пунктами 1.3, 1.4 зазначеного Положення передбачено, що пам'ятка природи, загальною площею 100 гектарів, розташована на території Рокитнівського району Рівненської області. Територія Пам'ятки природи знаходяться у землекористуванні Державного підприємства "Рокитнівське лісове господарство" в межах Глинівського лісництва: квартал 14 (за винятком виділів 5, 7, 8, 10, 12, 12.1, 13, 14, 33, 35, 36, 63).
Відповідно до пункту 2.1. Положення метою створення Пам'ятки природи є збереження ділянки лісу з наявністю високопродуктивних дубових насаджень з окремими деревами у віці до 400 років з участю сосни Веймутової.
Відповідно до Охоронного зобов'язання від 26.12.2011, яке зареєстроване в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області за №6 ППДЗ, ДП «Рокитнівське лісове господарство» бере під охорону вищезазначений об'єкт і зобов'язується дотримуватись режиму заповідання згідно даного охоронного зобов'язання та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів згідно зі ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також провести відмежування заповідного об'єкту в натурі, оформлення його природоохоронною наочністю, нанесення на планово-картографічні матеріали.
Згідно пункту 1 наказу по ДП «Рокитнівський лісгосп» Рівненського ОУЛМГ №113 від 27.03.2015 «Про передачу під охорону об'єкту природно-заповідного фонду по Глиннівському лісництву» з метою збереження унікальної ділянки лісу, де проростають вікові дерева передано під охорону заповідний об'єкт: ботанічну пам'ятку природи загальнодержавного значення «Юзефінська дача» площею 100 га Глиннівському лісництву в особі лісничого ОСОБА_7.
Згідно інформації ДП «Рокитнівський лісгосп» №108 від 16.05.2016 пам'ятка природи державного значення «Юзефінська дача» перебуває у віданні ДП «Рокитнівський лісгосп», охорону вказаної пам'ятки природи покладено на лісничого Глиннівського лісництва, здійснюється шляхом обходу лісових насаджень та проводиться їх патрулювання. В разі виявлення порушень надсилаються повідомлення до Рокитнівського ВП та проводиться перекопування доріг до місць незаконного видобутку бурштину.
ОСОБА_1 екологічною інспекцією в Рівненській області в період з 07.04.2016р. по 22.04.2016 р. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ДП "Рокітнівське лісове господарство". За результатами перевірки складено Акт, яким встановлено, що в кварталі 14 Глиннівського лісництва, де розміщений об'єкт природно-заповідного фонду - пам'ятка природи загальнодержавного значення «Юзефінська дача» на землях лісгоспу проводиться несанкціонований видобуток бурштину-сирщо невстановленими особами на земельній площі 0,16 га, в результатів таких дій порушеного ґрунтовий покрив, фактично змінено гідрологічний режим території Пам'ятки природи, що унеможливлює використання земельної ділянки за цільовим призначенням та збереження унікальної ділянки лісу.
За даним фактом державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області ОСОБА_6 22.04.2016 відносно лісничого Глиннівського лісництва ДІЇ «Рокитнівське лісове господарство» ОСОБА_7 складено протокол про адміністративне правопорушення №29-9.
За результатами розгляду вказаного протоколу, постановою про накладення адміністративного стягнення №29-9 від 22.04.2016 ОСОБА_7 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53 КУпАП, та на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури зазначає, що Відповідач порушуючи вимоги природоохоронного законодавства, які виразились у незабезпеченні використання земельної ділянки за цільовим призначенням, заподіяв державі збитків на суму 37 877,58 грн..
Отже, з урахування того, що Відповідачем в добровільному порядку суму збитків у розмірі 37 877,58 грн., заподіяних державі внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням не відшкодовано, заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури вважає, що з Відповідача підлягає стягненню вказана сума збитків.
Дані обставини стали підставою для звернення заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За п.1 ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
За приписами п.3 ч.1 ст. 153 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також розроблюваним відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Частиною 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Частина 2 вищезазначеної статті визначає, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у:
а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;
б) порушенні норм екологічної безпеки;
в) порушенні вимог законодавства України при проведенні екологічної експертизи, в тому числі поданні завідомо неправдивого експертного висновку;
г) невиконанні вимог державної екологічної експертизи;
д) фінансуванні, будівництві і впровадженні у виробництво нових технологій і устаткування без позитивного висновку державної екологічної експертизи;
е) порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів;
є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище;
ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів;
з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів;
и) порушенні строків внесення зборів за використання природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища;
і) невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;
ї) невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам;
й) порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів;
к) невиконанні вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;
л) відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення;
м) приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їх життя і здоров'я.
У відповідності до ч.3 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:
а) укладення угод з порушенням земельного законодавства;
б) самовільне зайняття земельних ділянок;
в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель;
ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;
д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;
е) знищення межових знаків;
є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;
ж) непроведення рекультивації порушених земель;
з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;
и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;
і) відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;
й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок;
к) порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.
Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства.
ОСОБА_1 екологічна інспекція у Рівненській області обґрунтовуючи підстави для стягнення збитків, завданих навколишньому природному середовищу, посилається на приписи ст.96, п. "ґ" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, згідно яких (діючих на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.
За змістом п.5 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" № 02-5/215 від 01.04.1994р., підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статтями 1166 ЦК України застосовують при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Статтею 1166 Цивільного Кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи, б) наявність шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, г) вина заподіювача шкоди.
За загальними правилами ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до п.1.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" № 02-5/744 від 27.06.2001р., розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.
За змістом абз.2 п.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" № 02-5/215 від 01.04.1994р., позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування. Водночас, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди (абз.5 п.6 вказаного Роз'яснення).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Натомість, ні заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури, ні Позивач, ні ОСОБА_1 екологічна інспекція в Рівненській області не надали суду доказів того, що саме з вини Відповідача була завдана шкода навколишньому природному середовищу внаслідок невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням в розмірі 37 877,58 грн..
Судом не встановлено, а прокурором не доведено, що відповідач не дотримався або порушив комплекс заходів, спрямованих на забезпечення використання землі за цільовим призначенням. Твердження прокурора про те, що шкода завдана внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, не підтверджується матеріалами справи.
На протязі 2015-2016 років і по даний час ОСОБА_1 підприємством «Рокитнівське лісове господарство» приймалися відповідні міри по недопущенню гідророзмиву грунту мотопомпами жителями сіл Глинне та Березове Рокитнівського району в кв.14 Глиннівського лісництва, яке віднесено до пам"ятки природи державного значення «Юзефінська дача» , що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в ДП «Рокитнівський лісгосп» від 22.04.2016 року, складеним ОСОБА_1 екологічною інспекцією в Рівненській області (а.с 20 на звороті).
Про факти незаконного добування бурштину сирцю та гідророзмив грунту в кв.14 вид. 51,52 Глиннівського лісництва лісничим ОСОБА_7 неодноразово повідомлялося на лінію 102 так як на вимоги працівників лісової охорони припинити незаконні дії, особи які займалися гідророзмивом грунту та добуванням бурштину сирцю погрожували працівникам лісової охорони фізичною розправою.
На протязі 2015-2016 років на ім"я голів Рокитнівської райдержадміністрації, районної ради, прокурора, начальника РВ УМВС та голови Глиннівської сільської ради були направлені відповідні листи ) проте, що в кварталі 14 Глиннівського лісництва невідомими особами в кількості 50-60 чоловік проводиться гідророзмив грунту з метою незаконного добування бурштину сирцю. На ці листи до цього часу відповіді про прийняте процесуальне рішення із вищевказаних установ не поступало.
ДП «Рокитнівський лісгосп» було вжито ряд заходів по недопущенню видобутку бурштину на території пам"ятки природи державного значення «Юзефінська дача», а саме шляхом перекопування доріг та заїздів до кв.14 Глиннівського лісництва.
Під час перекопування доріг 13.01.2015 року жителями села Глинне була спроба побиття та погрози фізичною розправою трактористу лісгоспу ОСОБА_8 про що прокурору Рокитнівського району та начальнику Рокитнівського РВ УМВС направлено листи.
15.01.2015 року при спільному виїзді працівників Рокитнівського РВ УМВС та лісової охорони ДП «Рокитнівський лісгосп» в кв.14 Глиннівського лісництва, де проводилось добування бурштину громадянми північних сіл Рокитнівського району ( близько 150 чоловік в балаклавах), було вчинено фізичний опір працівникам міліції та лісової охорони в результаті чого було спричинено тілесні ушкодження працівникам міліції, а також пошкоджено автомобіль «Нива», який належить ДП «Рокитнівський лісгосп».
Одночасно суд зазначає, що незаконне добування бурштину-сирцю шляхом гідророзмиву грунту мотопомпами жителями північних районів, міст та сіл України (в тому числі в кв.14 Глиннівського лісництва) є загальнодержавною проблемою держави Україна. Вказане питання неодноразово розглядалося на засіданнях і Верховної ради і Кабінету Міністрів, і Центральними та місцевими органами виконавчої влади що реалізують державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Однак дане питання на рівні держави не вирішено і незаконне добування бурштину-сирцю продовжується і на сьогоднішній час.
Статтею 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що екологічні права громадян забезпечуються, зокрема, обов'язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об'єктів економіки. Відповідно до статті 11 цього ж Закону Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством. Місцеві ради, органи державної влади в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов'язані подавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
З огляду на вищенаведене, судом не встановлений факт неправомірних дій відповідача, які б полягали у нецільовому використанні земельної ділянки ботанічної пам'ятки природи загальнодержавного значення «Юзефінська дача» останнім, а також не доведений причинний зв'язок між неправомірними діями відповідача і завданою шкодою в розмірі 37 877,58 грн..
Суд не приймає до уваги, як належний доказ, посилання заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури на Закон України "Про природно-заповідний фонд України" та те, що Відповідач допустив порушення режиму зберігання та охорони Пам"ятки природи, оскільки, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, зокрема, Акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, ОСОБА_1 екологічна інспекція в Рівненській області просила притягнути до відповідальності Відповідача за заподіяння державі збитків саме нецільовим використанням земельної ділянки, користувачем якої є Відповідач.
Зазначене підтверджується також і розрахунком розміру збитків, що просив стягнути заступник прокурора, які було проведено саме на підставі ОСОБА_2 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963.
Разом з цим, розмір шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об"єктів, що проводиться відповідно до цього Закону та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України (ст.65 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").
Так, такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у межах територій та об"єктів природно-заповідного фонду внаслідок самовільного використання земельних ділянок, зняття грунтового покриву забруднення та засмічення їх територій, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд".
Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.
Керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити заступнику керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Глиннівська сільська рада Рокитнівського району в задоволенні позову.
Повний текст рішення складено та підписано 17 лютого 2017 року.
Суддя Марач В.В.